коли Ти обираєш ЩОСЬ      і переконуєш себе – це класно…      чи просто: то ВОНО ж на краще… а чи лукаво: що ж мені робити… чи змушено: бо треба ж жити… Тоді – вмираєш ТИ      і віддаєшСЯ на поталу,      про краще так і не дізнавшись, обмежуєш сама себе, і більше сама собі Ти відмовляєш володіти тим,      що подаровано Тобі поправу… не відмовляйтесь у Любові ЖИТИ!

… Небеса ударились во плоть, породив запретный плод. Плод от плода наплодив, Бога человек забыл… В теле сам ты одинок потому, что сам далёк. В небе сам – земле оплот, умертвив земную плоть… Плоть – одна лишь из телес, у неё плотнее вес. Вес – земного тела весь, чти его, пока ты здесь… Вес – не весь земной твой грех, он лишь тяжелее всех… Здесь и весь – земной удел, – оставляет не у дел небеса твоих телес те, чьих не заметен вес… Сей запомни мой урок – семя запасай...

Читати далі...

жертвувати-віддавати потрібно все, що не важливо скільки б не віддав - найважливіше повинно залишатись в Тобі де сила-слабкість - не важливо я йду, мені цікаво йти Й важливо потрібен певний РІВЕНЬ спілкування та обмін ІНФОРМАЦІЄЮ потрібні ЕМОЦІЇ бо не проб'єшся промінцем крізь сірий кокон розумієш, чому кокон? людина не є однією і тією ж істотою протягом життя гусінь і метелик - не одна і та ж істота перетворення з нами набагато складніші ніж з гусінню хвороба - перехідний сірий...

Читати далі...

Залишилась Україна без Богдана... Бунтарі віддали царедворцям шану… Отаке царям, звичайно, любо-мило: воєвод й стрільців наслали в Київ. Й в груди б’ють себе московські сли, з настановами везуть до нас листи. В них – Царі ж козацтво научають: вольниці тепер в світах ніде не мають! Московіт й козак ж бо однієї віри, полюбімо предків й Скіфові повірим… Сли мовчать, як московіти раді жити, з ласки царської, у шоколаді… А чи ходять й досі їхні діти в личаках? Чом панує в...

Читати далі...

Да Бог с Тобой Ты можешь и не верить и верить можешь не лаская слух... Знай: ревностью Твоею не измерить любви моей к Тебе, мой Друг...

*** Можливо cariba і придумала Мальчика, который умел летать, але... Этим Мальчиком был и я… Именно всё так и было: короткий разбег, два-три шага и… я в объятиях Ветра… Я ждал этого каждый день, и всё повторялось снова и снова… Сначала я покидал унылый и тяжелый город. Иногда, правда, он возвращал меня даже из-под облаков, нещадно, неумолимо прижимая к земле, словно силой невидимого магнита… Но чаще – я вырывался из немых объятий силой Желания. Сначала –...

Читати далі...

ТАК зверь становится Человеком. Через страдания. Или умри, или стань Человеком. В следующей жизни... ТАК человек становиться зверем, принося страдания... Или живи, или стань Зверем. Ещё в этой жизни... От перестановки слогаемых - меняется состояние. Равновесие - сохраняется... Не нарушай равновесие - мир хрупок... Зверь - в каждом...

...не ищи в словах на всё ответа, не ищи в глазах огня любви... я с Тобой - весенний Ветер, растрепавший волосы Твои... не проси меня о тайных встречах, не дари загадочной любви… я всего лишь...

Читати далі...

Пишите без повода, пишите по поводу, как осенью золото роняйте Слова… О том, что вам дорого, "как Бога за бороду", казалось, держали вы... были дела... А то ведь забудется, стерпится-слюбится, потом и не вспомнится где и когда с собой разминулись вы... Ветром остудится и больше не сбудется ваша Мечта... 04 апреля 2005 г., Киев, Жмеринская, квартира Ани, в которой поселился Роберт

Кажи... Кажи й тоді, коли боїшся, коли думки твої тебе лякають більше, аніж втішають... коли невпевнена – Кажи: коли не я, на більше здатна інша? й не відпускай свою Зорю, за нею йди й на розуміння не надійся... і я не прагну світ твій зрозуміти, лякаючись твоїх чеснот, але, бажаючи, повторюю: Кажи...