Кохання мить – безцінний дар Небес чи Пристрасті оманливі прикраси... ЩО ми шукаємо, коли в Душі щемить, у Просторі безмежнім і у Часі...

усе, чого торкаюсь я – Творіння Боже, лише на мить покаюсь я – він завжди допоможе… але Його пробачення не завжди потребуємо, самі себе не бачимо, самі себе не чуємо… кого ж тоді Ми слухаєм, коли душею кривимо, на вухо хто нашіптує чергову зраду Милому…

Поэт – не тот,кто выставляет напоказсвои проблемы,мерзости и чувства, а – тот, кто превращает слог в искусство, и учит этому всех нас… как пораженья превращать в уроки…15 листопада 2009 Старе Довге Місце

Это только всего лишь повод – цифра 8осемь, начало Весны… Каждый Праздник тогда нам дорог, если он – состоянье Души… А Душе не прикажешь смеяться или плакать, она, Душа, будет вечно, 8 бесконечно, по Миру скитаться, если пары себе не нашла… И когда вдруг Весна наполнит тайной страстью Судьбы берега, обо мне пусть нечаянно вспомнит неЗемная Твоя Душа…