Завжди дивуюся, обурююся і взагалі негативно реагую на аватарки зі свічками вконтакті. Людина відійшла у вічність. І тут хтось вирішив, що свічка на картинці - ідеальний варіант, щоб привернути увагу до цієї події. Не скажу, що це символ пам'яті. Та свічка на аві стоїть десь тиждень-другий, не більше. На символ вічної пам'яті не тягне аж ніяк. Ні, це привернення уваги. Типу, подивіться "а в мене горе". Ставте сумні смайлики, виливайте свої співчуття в коменти, питайте в приват...

Читати далі...

Для чого існують чорні стрічки?Я маю на увазі ті,котрими обмотують букети,в яких парна кількість квіток.Надзвичайно непотрібна річ. Чиясь тупа ідейка. Ці чорні стрічечки часто прикрашені зображеннями хрестів або написами "вічна пам"ять".Ну жесть,"вічна пам"ять" на квітах, які за день-два зів"януть. Якщо для когось тема стрічок неактуальна,то ви насправді щасливі,бо всі близькі поруч.

Ми святкуємо День твого народження. Ми лиш двоє. А скільки людей було колись? За столом тіснилися, бажали довгих років життя. Якось дико згадувати. А знаєш, двом таки краще. Я не говорю тостів, не змушую нікого їх говорити, а ти не мусиш те все слухати і посміхатися, і дякувати. Словом, так спокійніше.Я не знаю, як порахувати, скільки тобі років. Ці останні вісім, куди їх додати чи від чого відняти? Чи вони якось окремо, чи разом? І що вони взагалі таке? Що вони? Ніхто не знає. Нікого не питаю, ...

Читати далі...

Довелось мені в дитинстві переїхати з села в місто. Згадую період переїзду. Був для мене досить важким. Я не хотіла жити в місті. Все повторювала: "Що я там буду робити? Там нудно!". У мене були сотні аргументів. Дитячих. Нині смішних. Незважаючи на будь-які мої ультиматуми, спроби шантажу і просто "надуті губи", ми переїхали. Я друзям розповідала тоді, що в селі краще жити. Сподіваюся, ні на кого це серйозно не вплинуло=) В дитинстві...

Читати далі...

Закоханість-це емоція.Любов-це почуття.На емоціях говоряться дурацькі фрази. На емоціях робляться необдумані вчинки. На емоціях пишуться вірші.Щирі вірші.Дуже щирі вірші. На емоціях вони присвячуються комусь,долітають до вуха,ока,може,серця адресата. На емоціях доводиться бути недовго. Інколи люди нізвідки приходять у наше життя,щоб потім піти в нікуди.Тут ключове слово "швидко".Швидко з'явитись. Ще швидше зникнути. На емоціях бути нелегко. Пишеться тоді про весну,а вже зима. ...

Читати далі...

Я б могла жити без тебе довгі роки, але не сьогодні. Я б могла не питати, не бачити, не чути. Я б... Умовності.Скільки ще часу в нас? Скільки побажань на майбутнє? У що ти віриш? У кого ти просиш?Життя - дивна річ, і я хочу вірити, що щаслива. Щаслива річ. Щаслива я. Я б могла вірити. Але ці умовності.Значення мого я. Значення твого я. Або мого ти. Хто ми, де ми, чому? Питання - у безвість, відповідь - ніколи, нізвідки.Чи умієш ти не думати? Стояти, чекати, дивитись, мовчати і не думати? Твої...

Читати далі...

Все пізнається в порівнянні.Чи багато існує в житті ситуацій,які приносять біль?І що таке біль? Сьогодні я дізналася,що таке образа.Справжня.Чітка.Продумана.Справжня образа - то і є біль.І не всі вміють по-справжньому ображати.Треба мати талант і не мати серця.Справжня образа є біль.Біль є справжня образа.ЦІнуйте довіру, щирість, любов. Не грайтеся почуттями. Не робіть боляче. Не ображайте.Пороги болю.Ніби високі.Ніби не страшно. А іноді болить безмежно,незважаючи ні на що. Бо для душі...

Читати далі...

Ще навчаючись в універі,подружкам анекдот розповідала(не пам'ятаю,звідки його знаю). Приїхали Іван з Василем в Київ,йдуть вулицею,а назустріч їм турист.Підійшов до них,питає англійською,як пройти на Хрещатик.Іван з Василем переглянулись,мовчать.Турист питає уже німецькою,де Хрещатик.Іван з Василем дивляться,мовчать.Турист не здається,питає французькою,де ж той Хрещатик знаходиться.Іван з Василем мовчать.Турист махнув рукою і роздратований пішов геть.І тут Іван каже до Василя:"Василю...

Читати далі...

Вирішила подати документи.Копії дипломів треба завіряти у відділі кадрів.Прийшла в центральний корпус університету,знайшла потрібні двері,заходжу.9:00год.У кабінеті 6 столів.На місці лише дві працівниці.Чорна груба і біла худа,пліткують.Кажу,щоб завірили копії.Відповідають,що працівниця вийшла,рекомендують чекати на коридорі.Міряю той коридор кроками і думаю,чому ті дві "працівниці" не придатні до завірювання копій.Сама не знаю,кого чекаю.Після того,як в кабінет зайшли три жінки...

Читати далі...

З дитинства мені прививали любов і повагу до старших, а особливо до людей похилого віку. І, не думайте, ця повага прижилася. Просто не до всіх. Старенькі люди мають дуже красномовні обличчя. Як на мене,то існує зв'язок між внутрішнім світом людини і її зовнішністю.Старече обличчя є зовнішнім відображенням душі. І на рівні інтуїції, коли я бачу різні обличчя,то якось їх поділяю на своїх і чужих. Все почалося з дитинства,з моєї найкращої й хорошої бабусі. З її лагідного обличчя.Я любила її. Вона...

Читати далі...