Шістдесятники
- 17.01.13, 12:49
Дримба — один із найпоширеніших на земній кулі та один з найдавніших музичних інструментів.
Археологи вважають, що дримба була відома людству з часів пізнього неоліту. Принаймні, тій його частині, що мешкала на території сучасної України. Про це, твердять учені, свідчать фрагменти музичних інструментів, зроблені з кісток мамонтів, що їх відкопали на давніх стоянках людей у селищі Мізинському на Чернігівщині та поблизу села Молодове в Чернівецькій області.
Але про все по порядку…
Дивлячись на Старосільський замок, розумієш, що найбільших руйнувань він зазнав за останні 100 років. Замок пережив не один бій, не одну облогу, не одну війну... Але зруйнували його найбільше не ядра, не кулі, не час, а банальна людська байдужість і недбалість.
P.S. Для написання замітки я використала матеріали сайтів
http://stareselo.lviv.ua/ http://ukrainaincognita.com/ http://castles.com.ua/ http://castlesua.jimdo.com/
Додаткова інформація для тих, хто зацікавився:
Від частого повторення брехня не стає правдою, однак усе більше тих, хто не вміє чи не бажає логічно мислити, проявляють готовність повірити в неї.
Щось подібне сталося з не одне десятиліття пропагованими московською імперією міфами про «вєлічіє і могущєство русского язика», про «вєлікого Леніна», котрий «на ньом газгавагівал». Ну і нехай собі тішаться московити тією «величчю», як дурень цвяшком. Нам, українцям, у своїй незалежній державі що до того?
У тім то й річ, що вигаданий колись для ідеологічного виправдання уярмлення та тотальної русифікації пригарбаних Москвою народів міф продовжує руйнувати свідомість пересічного українця й сьогодні, а його адепти перейшли до ще більш нахабних і провокативних форм пропаганди.
[ Читати далі ]
Інколи доводиться чути: "Чи не однаково, як я говорю? Головне, що мене розуміють". Ні, не однаково! Не добре, коли людина плутає українську й російську мови, перемішує слова, відмінює, порушуючи граматичні мовні норми. У результаті створюється словесний покруч, чи, як кажуть, "суржик", який не є і не може бути ознакою будь-якої культури.
Українська мова має безліч особливостей, і слово, яке є не просто доречніше, а правильно вибране, формує мовну культуру спілкування. Адже неправильно вживане слово може не тільки виставити мовця невігласом, а й повністю змінити значення сказаного.
Відповіді на різноманітні мовні питання дізнайтесь у програмі "Запам’ятай!" Разом з відомим українським мовознавцем Анатолієм Васяновичем ми можемо дізнатися, як правильно вживати певні українські слова та формувати словосполучення.
Це треба не просто знати, це треба запам'ятати!
[ Читати далі ]Уже скоро тиждень, як завершився фестиваль справжнього українського духу «Бандерштат», приурочений 70-тій річниці Української Повстанської Армії, який відбувся 3-5 серпня в Луцьку в Парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки. Час лине, але і йому не підвладні яскраві і незабутні враження, які залишили в наших серцях «Бандерштат», Луцьк і його гостинні жителі.
Але про все з початку. Наша (Українк@+Maxno) поїздка в Луцьк розпочалася із запрошення RnR. Їхати чи не їхати — довго не вагалися: дуже вже хотіли побувати на «Бандерштаті», нарешті побачити Луцький замок і, звичайно, ближче познайомитися з нашими луцькими інтернет-друзями RnR і Moren@.
Зізнаюся чесно — була ще одна потаємна мрія: я дуже хотіла побачити вживу Песів RnR Рексу та Роккі, а також уже легендарного кота Мотю, відомого на порталі http://www.i.ua/ своїм героїзмом і винахідливістю, проявленими в нерівних «боях» з вищезгаданими псами. Хто знав, що і цій моїй мрії судилося здійснитися?! …Але про все по порядку.
Духовна та історична спадщина Волині - потужне джерело знань, що формують світогляд не тільки волинянина, але й кожного громадянина України, його патріотичне відчуття минувщини.
Фільм «Сім чудес Волині» розповідає про найцікавіші рукотворні історичні пам’ятки регіону - Луцький замок, Свято-Успенський собор у Володимирі-Волинському, Загорівський і Зимненський монастирі, музей-садибу Лесі Українки у Колодяжному, резиденцію князів Радзивілів у селищі Олика та комплекс історичних пам’яток у Берестечку.
Режисер: Віталій ГерасимлюкКіностудія: "Барбос", м. Луцьк
А замків в Україні вистачить не на один рік подорожей! Попри те, що більшість замків перебувають у стадії руйнування, а від деяких не залишилося і сліду, кожен вартий уваги. Ці споруди відіграють значну роль у житті українських земель, оскільки були пов'язані з відомими родинами, постатями і залишили вагомий слід в історії України.
Отож, подорожуймо Україною, вивчаймо історію рідного краю!
[ Дивитися далі ]Хочемо того чи ні, але з казками ми не розлучаємося протягом усього життя. У дитинстві доводилося чути їх від мами чи бабусі. Ці нехитрі оповідки переносили нас у інший, чарівний світ. Підрісши, ми знову стикаємося з «казками». Щоправда, тепер їх уже розповідають владники, роботодавці, продавці на ринку чи (не дай, Боже) коханий. Тут уже не пахне ані дивом, ані героїкою, яка так захоплювала нас, коли ще ходили під стіл пішки. Але торкнутися чуда хочеться в будь-якому віці. І, виявляється, є люди, які можуть допомогти це зробити дорослим серйозним тьотям і дядям. Лірника Сашка можна вважати патріархом казкового жанру. Уже 25 років він збирає, пише і розповідає казки.
"Казки Лірника Сашка" стали вже окремою сторінкою в українській аудіо-літературі. Сторінкою барвистою, цікавою, особливою. Його розповіді завжди щедро прикрашені дуже насиченим звукорядом. Пісні народні рідкісні, ціла купа музичних інструментів - часто теж доволі рідкісних - та не менша купа приязних голосів на додачу. Хоча головний голос, звісно, - оповідача, Лірника Сашка. До того ж і вигадує Сашко дуже кльово. Деякі казки написані ним, що називається, "з чистого аркуша", інші - на основі старих народних казок. Але визначити, де з них які - неможливо. Усі ці розповіді існують в єдиному, власному просторі, однаково близькому і нашому часу, і нашій історії. Бо є тут і щось із побуту сільського, і зі світогляду українського, і гумору жменя чималенька, і хитринка - гарні казки, живі. Несуть вони світові серце - чисте, добре, хоробре. І знаєте, якщо діти зростатимуть на таких казках, як ці, - світ таки стане кращим, ніж зараз. Неодмінно.