Верховино, світку ти наш! Гей, як у тебе тут мило! Як ігри вод, плине ту час,  Свобідно, шумно, весело...

Ой немає краю, краю Над ту Верховину!  Коби мені погуляти Хоч одну годину!

Гей, що ми там , Поділля край! Нам полонина — Поділля, А бори — степ, ялиця — май,  А звіра голос — весілля!

Черемоше, Черемоше, Бистра твоя вода!  Дівчинонько з Верховини, Гарна твоя врода!

З верха на верх, а з бору в бір  З легкою в серці думою,  В чересі кріс, в руках топір, Буяє леґінь тобою.

Єсть у мене топір, топір, Ще й кована бляшка, Не боюся того німця, Ані того ляшка!

А й правда, крилатим ґрунту не треба.  Землі немає, то буде небо....

Людина нібито не літає...  А крила має. А крила має!

http://blog.i.ua/user/1727364/363787/#p1  

(  Відеододаток до замітки від 02.12.09, 22:11 )

Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить,  Мов негодована дитина.

Мабуть, ти ждеш? Добра не жди, Не жди сподіваної волі — Вона заснула: цар Микола Її приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру — Та й заходиться вже будить.

А то проспить собі небога До суду Божого страшного! А панство буде колихать, Храми, палати муровать, Любить царя свого п’яного, Та візантійство прославлять, Та й більше, бачиться, нічого. 1858     Т.Г.Шевченко

Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову,  і мову її солов'їну.

Всім серцем любіть Україну свою, — і вічні ми будемо з нею.

СЛАВА УКРАЇНІ !!!

  "ВИШЕНЬКИ -ЧЕРЕШЕНЬКИ" Поблискують черешеньки  В листі зелененькім,  Черешеньки ваблять очі  Діточкам маленьким. Дівчаточко й хлоп’яточко  Під деревцем скачуть,  Простягають рученята Та мало не плачуть: Раді б вишню з’їсти,  Та високо лізти,  Ой раді б зірвати,  Та годі дістати! «Ой вишеньки-черешеньки,  Червонії, спілі,  Чого ж бо ви так високо  Виросли на гіллі!» «Ой того ми так високо  Виросли на гіллі, –  Якби зросли низесенько,  Чи то ж би доспіли?»

Леся Українка

""Спочатку Україна в серцях українців, потім – держава на українській землі."

 Степан Бандера ( 01.01.1909р.- 15.10.1959р.вбитий агентом КГБ Б.Сташинським)  

"ОУН виступає проти більшевизму тому, що більшевизм – це система, якою Москва поневолила українську націю, знищивши українську державність... Більшевизм засобами фізичного винищування бореться на східноукраїнських землях з українським народом, а саме – масовими розстрілами в підземеллях ГПУ, виголоджуванням мільйонів людей і постійними засланнями на Сибір та Соловки... Тому що більшевики приміняють фізичні методи, тому й ми вживаємо в боротьбі з ними фізичний метод...".

http://www.stepanbandera.org/bandera_nabytovych.htm

“Проби смерти не витримує те, що є витвором самого життя. А оце мільйони людей, цілі народи в обличчі смерті захищають правди і цінності, які їм дорожчі від самого життя! Бо людська душа походить від Того, Хто споконвіку був перед життям і буде після життя, вічно, а оборона великих правд більше наближає людську душу до Бога, ніж життя”.

У цій думці є пояснення, чому фізичне знищення Бандери не вирішило жодного із завдань, які ставило перед собою КҐБ

Лев Ребет  ( 03.03.1912р.- 12.10.1957р.  вбитий агентом КГБ Б.Сташинським )    

Предтеча української державності. Лев Ребет: політик, вчений, публіцист

«український народ, будучи у Східній Європі народом із найстаршою хліборобською культурою, має дані бути також речником передових думок людства на тих просторах. Україна може й повинна стати зразком політичної культури для всього оточення і на місце тиранії, яку сторіччями на Сході репрезентувала російська — біла і червона — імперія, показати зразок модерної демократичної держави, де свобода і гідність людини не є пустим звуком».

Улюблена мелодія Степана Бандери  на слова Богдана Лепкого.

"Ішов відважний Гайовий"