Рецепт від Сашка Положинського "Як стати Президентом".

Якщо не він , то хто....?

Громадяни України, користуйтесь моментом - Виберіть мене своїм Президентом! А щоб уберегтися від верховної зради, Дозвольте мені узурпувати владу… 

Вирішив власне життя привести до ладу - Буду балотуватися в президентську владу. А чом би й ні? Кожному дорога відкрита До, так би мовити, державного корита. Мої руки нічого не крали, тіло моє не сиділо, А якщо і сиділо, то яке кому діло? Назбираю грошей, куплю індульгенцію - І запишуся до еліти, богеми чи інтелігенції. Вивчу гарну промову, відрепетирую міміку, У власну риторику вплету критику та лірику. Говоритиму про народ, про владу, про Україну-неньку, Тим часом підберу собі костюмчик гарненький. Народу все одно – кандидати порожні чи повні, Важливо не те, що всередині, а те, що зовні. Очі мої – чисті й невинні, обличчя – просте, От тільки шкода, що коса не росте… 

Для початку знайду собі олігарха – Нехай профінансує майбутнього монарха. Найму консультантом якогось закордонного вар’ята І почну боротьбу за прихильність електорату. Бідним пообіцяю, що зроблю всіх багатими, Багатим поклянусь, що їх не чіпатиму. І під прапором помаранчево-червоно-біло-синім Відправлюся у тривале турне по країні. На Сході розповідатиму, що западенці – фашисти, Захід переконаю, що всі східняки – комуністи. А коли Схід та Захід зіштовхну лобами, Зганяю на поклон до бараку Обами. Зовнішня політика нескладна, по суті, Тому зганяю на поклон ще й до Мєдвєдєва і Путіна. Коротше, ні ідеї, ні ідеології, А бруд і брехню назву політтехнологіями…

              Передвиборчу кампанію проведу максимально серйозно За мене проголосують майже одноголосно! Служитиму народу вірою і правдою, А відповідальність ділитиму між Кабміном та Радою. Все накра… зароблене запишу на маму, А маму, про всяк випадок, відправлю в Панаму. Всю рідню забезпечу, всім друзям віддячу, Ну й собі зароблю – на пенсію і дачу… 

14 жовтня - Свято Покрови , одне з найголовніших для українського народу. Як свою заступницю Пречисту Діву Марію особливо шанували лицарі українського духу - козаки та воїни Української повстанської армії

Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці.

Діва Марія є заступницею і хоронителькою всіх, хто звертається до неї в молитвах і покриває їх своїм Покровом.

Нехай Покров Пресвятої Богородиці оберігає усіх нас та нашу Україну.

Достойно єсть воістину величати блаженною Тебе , Богородицю, присноблаженную і пренепорочную  і Матір Бога нашого. Чеснішую від Херувимів і незрівнянно славнішую від Серафимів , що без зостління Бога Слово породила , сущую  Богородицю , Тебе величаємо .

Під Твою милость прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід ізбавляй  нас, єдина чистая і благословенная.     Преславная Приснодіво, Богородице, прийми молитви наші і донеси їх Синові Твоєму  і Богові нашому, щоб спас задля Тебе душі наші.

 Люблю дощ, хоч комусь він і не до вподоби....

за ним можна легко заховатися....

Мерані * мій, скачи вперед у простори безмежні, Віддай вітрам думки мої, схвильовані й бентежні! Вітри поборюй, води розтинай, злітай над кручі й скелі   кам'яні... Не крийсь від бурі, спеки і сльоти, літавцю мій,   мій коню невгамовний... Лише зіркам, супутникам своїм, повім душі моєї таємницю...

Хай жар любові й зойк душі пірнуть в морську глибінь, Нехай поглине їх краса і шал твоїх стремлінь.

Мерані мій, неси мене вперед, за грані долі мчи   в прекраснім шалі! Якщо і досі долі не скоривсь, то вершник твій   не скориться й надалі! Ніколоз Бараташвілі ( переклад Миколи Бажана)

*Мерані — чорний кінь-скакун, Пегас грузинських  народних переказів. 1842

І все-таки до тебе думка лине, Мій занепащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Сі очі бачили скрізь лихо і насилля, А тяжчого від твого не видали, Вони б над ним ридали, Та сором сліз, що ллються від безсилля. О, сліз таких вже вилито чимало,— Країна ціла може в них втопитись; Доволі вже їм литись,— Що сльози там, де навіть крові мало! ( Леся Українка ) 1895        

Я із надій будую човен, І вже немовби наяву З тобою, ніжний, срібномовен, По морю радості пливу.

І гомонять навколо хвилі, З бортів човна змивають мох, І ми з тобою вже не в силі Буть нещасливими удвох. І ти ясна, і я прозорий, І душі наші мов пісні, І світ великий, неозорий Належить нам — тобі й мені. О море радості безкрає, Чи я тебе перепливу? Якби того, що в мріях маю, Хоч краплю мати наяву. ( Василь Симоненко ) 1961                     

   " Долг Украине "   В.В. Маяковский  1926

 

Говорю себе:

                      товарищ москаль,

на Украину

                      шуток не скаль.

Разучите
               эту мову
                               на знамёнах —
лексиконах алых, —
                                эта мова
величава и проста:
«Чуешь, сурмы заграли,
                         час расплаты настав…»
Разве может быть
                           затрёпанней
                                                да тише
слова
         поистасканного
                                     «Слышишь»?!
Я
     немало слов придумал вам,
взвешивая их,
                       одно хочу лишь, —
чтобы стали
                  всех
                          моих
                                  стихов слова
полновесными,
                        как слово «чуешь».