Мерані * мій, скачи вперед у простори безмежні, Віддай вітрам думки мої, схвильовані й бентежні! Вітри поборюй, води розтинай, злітай над кручі й скелі   кам'яні... Не крийсь від бурі, спеки і сльоти, літавцю мій,   мій коню невгамовний... Лише зіркам, супутникам своїм, повім душі моєї таємницю...

Хай жар любові й зойк душі пірнуть в морську глибінь, Нехай поглине їх краса і шал твоїх стремлінь.

Мерані мій, неси мене вперед, за грані долі мчи   в прекраснім шалі! Якщо і досі долі не скоривсь, то вершник твій   не скориться й надалі! Ніколоз Бараташвілі ( переклад Миколи Бажана)

*Мерані — чорний кінь-скакун, Пегас грузинських  народних переказів. 1842