В армії я зробив цікаве дослідження: ми не одинокі у всесвіті. Пам’ятаєте захоплюючу кінострічку «Аватар»? У фільмі люди, керуючи тілами аборигенів, досліджували іншу планету, а потім навіть воювали разом з ними проти інших, поганих людей.
В українській армії теж є аватари! Служу я недавно, але, в силу своєї професії, побував у кількох військових частинах, і завжди поміж людських облич траплялися химерні маски: морда червона, зір розфокусований, з рота слина тече.
Аватари приїжджають до війська п’яними і примудряються залишатись у такому стані практично весь час, до самої демобілізації.
Коли аватара призивають, він, дізнавшись день і час, коли треба явитись з речами у військкомат, розпочинає довгий та ґрунтовний процес прощання з друзями та знайомими. А як же інакше? От він, майбутній герой, який іде на смерть, за свободу та незалежність своєї батьківщини! З таким всі хочуть випити, підбадьорити. І починається: «Давай, давай, наливай…».
У процесі проводів аватар гордо сидить на почесному місці, обіцяє зубами загризти всіх сеперюг та ногами розкопати російські танки. За кілька днів безпробудної синьки аватар, у рідких випадках сам, а здебільшого за допомогою колег по чарці, з’являється на призивний пункт. З собою він має неабиякий запас спиртного, бо мусить випити з майбутніми побратимами!
Відібрати в нього алкоголь неможливо, адже пляшки заховані між особистих речей, і законодавство не дає права працівникам військкомату ритись у сумках, бо в нас демократія, вільна країна, а кожен аватар дуже гостро реагує на порушення прав людини.
«Я на смерть іду!», – кричить мобілізований. – «Що ти мені заборониш? Ти, криса тилова!!!».
Стан алкогольного сп’яніння не є приводом для демобілізації, і аватара грузять у поїзд або автобус. Як правило, у транспорті вже сидить один, або кілька аватарів, які раді бачити особу свого роду-племені. Знову п’янка, в яку намагаються втягнути і звичайних українців – землян.
Риторика в аватарів досить переконлива. Наприклад, мало хто втримається відмовитись випити після тосту: «Давай за нашу перемогу!». Це ж гарантований конфлікт із майбутнім звинуваченням у сепаратизмі або шпигунстві на користь Російської Федерації! Землянин погоджується, і незабаром теж синіє та відрощує хвіст.
Отже, п’ємо за Україну, та нашу перемогу, а на ділі виходить, що за здоров’я Володимира Путіна.
Ватага аватарів, які прибули в частину – справжня проблема для офіцерів. Аватар проявляє чудеса винахідливості у питаннях пошуків спиртного. Перелізаючи через паркани або чіпляючись за борти техніки, яка виїжджає, аватар відправляється в місто, звідки його приносять місцеві жителі чи привозить міліція. Він ніколи не був на війні, але впевнено розповідає про вісім підбитих російських танків і вимагає свої «100 грам за збитий».
Через паркан він впрошує місцевих купити йому горілки, бо він, як Шаріков з відомого твору Булгакова, контужений «на колчаковських фронтах» і не може заснути, доки не вип’є.
Коли в аватара закінчуються гроші, він клянчить їх в тих солдат, які сильніші за нього, та вимагає від слабших, пише додому листи і просить гроші на форму, їжу, медикаменти, бо підлі військові нібито його обманули і нічого не дали. На той час форма, яку видала держава, може бути продана чи поміняна на горілку.
Найгірше, що командування частини не має жодного важелю впливу на пияка. Поставити аватара в наряд неможливо, бо практично весь час він перебуває у непритомному стані. Розмовляти немає сенсу, бо на завтра він навіть і не згадає, хто і що йому говорив. Бити не можна. Військова прокуратура не втрутиться, доки він не натворить чогось більш серйозного, ніж лежання у калюжі власного блювотиння. Посадити його на гауптвахту? Аватар винахідливий! Він дзвонить журналістам і заявляє, що це командир зводить з ним рахунки. Коли я ще був «на гражданці», мені дзвонив один такий. Я, палаючи праведним гнівом, прилетів у частину і дізнався, що «герой» за два тижні примудрився влаштувати три бійки, переплутати навчальний клас з туалетом, та заснути під військовим УРАЛом, який, коли рушав, дивом не розчавив йому ноги.
Відправити аватара в АТО? Це однозначно, що підписати цій людині смертний вирок, більше того, через такого пияка можуть загинути інші люди, може опинитись під загрозою військова операція. Військові фіксують, коли і за яких обставин загинула людина. 70% загиблих у тій чи іншій мірі були під впливом алкоголю!
Але аватар не боїться смерті і щиро впевнений, що ворожі кулі мають від нього відскакувати. На всі спроби пробудити його совість, аватар відповідає: «Я сюди не просився! Не подобається, то я розвертаюся і їду додому».
Прошу зауважити, як змінилась риторика аватара з моменту приходу на призивний пункт і зараз, коли він прослужив кілька тижнів.
Що робити? Дійсно відправити його додому? А що тоді скажуть інші бійці, які чесно несуть службу? Вони також залишили свої сім’ї, роботу. Вони підуть під ворожі міни, а п’яничка поїде у рідне село, чи місто, де його зустрінуть як героя?
У Львові я вже бачив такого красеня, який у камуфляжі підходив до нічних клубів і нібито збирав гроші на білет додому. Мовляв, ви тут гуляєте, а я там за вас кров проливав, то дайте, не скупіться…
Зараз у 14-й бригаді випробовують новий спосіб боротьби з аватарами. Керівництво пише лист матерям алканів, в якому розповідає про подвиги їх синів. Копію листа відправляють в органи місцевого самоврядування, додавши фотографію прибульця у непритомному стані.
Навряд чи це вирішить проблему, оскільки, зазвичай, аватару наплювати, що про нього думають. І все ж, такий лист не дозволить хизуватись вдома своїми військовими «подвигами».
Я б взагалі зробив в інтернаті сайт, де виставляв фото наших «синіх» друзів. Шкода, що це наразі не можна зробити. Подібна сторінка стане невичерпним джерелом натхнення для російської пропаганди.
Аватар – яка влучна назва! Це тіло, яке думає, що він патріот України, а насправді лялька, від якої Росії більше користі, ніж від армії найманців та диверсантів. І це не перебільшення. Кошти на утримання аватара, користі від якого ніякої, держава витрачає? Так! І, наприклад, каска, яку загубив аватар, могла б врятувати життя якомусь бійцю. Моральний стан підрозділів, у складі яких є алкани, падає? Факт! Авторитет армії в очах цивільного населення знижується, коли люди бачать такого «бійця»? Безперечно. Тепер скажіть, яка диверсійна група могла б завдати стільки шкоди Україні?
В яскравому кіно із назвою «Аватар», хвостаті аборигени списами та стрілами трощать космічний флот ворогів. Але тут не кіно і підбити російський танк пустою пляшкою з-під горілки, неможливо. Щодня на фронті гинуть солдати. Можливо, хтось з них залишився б живим, якщо б поруч опинився тверезий побратим.
Влад Якушев
http://zik.ua/ua/analytics/2015/07/28/viyskovyy_shchodennyk_zustrich_z_avatarom_611157
