Час-це все наше життя,воно як вода,що біжить в даль,а саме головне,що його не повернути.Неможливо купити чи продати,неможливо перемотати вперед чи назад...                 Як пісок під час відливу повільно і поступово йде з-під ніг,так і час стирає із пам"яті не тільки події,зустрічі,а іноді цілі фрагменти із життя...Час дійсно лікує:відходить гострота втрат, відходять спогади про погане,залишається тільки хороше...                                                       Час любить нас і не...

Читати далі...

  Любовь без ответного чувства грустна... Это всё равно, что дарить подарок кому-то и не ждать, что его раскроют, посмотрят, порадуются. Даря подарок, ты мечтаешь подарить радость человеку, сделать ему приятно, поэтому тебе и радостно, в предвкушении его радости. Подарок отложили в сторону, даже не раскрыв, а тебе всё равно? Ты ведь не ждал ответа? Не мечтал об ответной радости? Возникает вопрос, даря подарок, кому ты хотел принести радость, себе или тому, кому дарил? Если тому, кому дарил –...

Читати далі...

 На вулиці тихо плаче дощ. Сльози природи омивають парки, будинки, доріжки. А люди мчать у своїх справах, зовсім не помічаючи того, що плаче небо...                                                        Я  люблю дощ, не завжди, але люблю ... Я  вдивлялась у вікно: дощові краплинки падали одна за одною,  бавились між собою, жартували, пританцьовували, насолоджувались вітром ... Вони, як людські долі, то зустрічалися і швидко та енергійно бігли уперед, і навіть холодний, чимось незадоволений...

Читати далі...

... Ніч - це мій час... Дивно... Іноді ми прагнемо самотності, а нам ніяк не вдається залишитися один-на-один зі своїми думками і почуттями. А іноді нам необхідно щоб хтось був поруч, а його немає...  Я  відчинила вікно, а там пахне літом... В пам'яті одразу ж постають образи, асоційовані із цим поняттям,для кожного свої. Дивно якось - ніч, всюди темінь і чорнющі очі вікон сусідніх будинків насторожено зазирають у душу, немов питаючись: "А ти чому не спиш? Всі вже поснули - так треба...

Читати далі...

Життя - це можливість. Скористайся нею. Життя - це краса. Захоплюйся нею. Життя - це мрія. Здійсни її. Життя - це виклик. Прийми його. Життя - це обов’язок твій насущний. Виконай його. Життя - це багатство. Не розтринькай його. Життя - це таємниця. Пізнай її.                                                                                       Життя - це пісня. Доспівай її до кінця.  Життя - це боротьба. Стань борцем. Життя - це безодня невідомого. Ступи у неї без страху. Життя - це...

Читати далі...

Чи потрібні нам емоції? Коли ти відчуваєш їх -ти на сьомому небі, коли все проходить залишається- пустота. І залишаються лише спогади, більш нічого і ти живеш ними,          розуміючи, що повернути нічого не можна.   Не можна повернути ні емоції, ні події ,які тобі їх давали. Хочеться сховатися від реальності , завернутися в кокон і не виходити із нього.    Наші емоції-як айсберг,що плаває по воді,але зроблений не з льоду,а з невідомої речовини,яка легша за воду.Таким чином,половина айсберга...

Читати далі...

 Людська душа…Її можна порівняти з гумовою надувною кулькою. Кулька надута і літає-це літає вільна людська душа.   Але раптом кулька підлетіла до іншої, такої ж кульки і легенько доторкнулася її-і вони поєдналися. Так і душі людей торкаються одна одної. Вони шукають точки взаєморозуміння і взаємного інтересу. Якщо таких точок стає менше і менше, кульки розлітаються, як і душі людей розходяться в різні сторони, коли їм здається, що взаємного інтересу немає і їм не дуже приємно бути разом… Їноді ...

Читати далі...

Чи не помічали ви, що ми живемо у світі страхів: кожного дня ми чогось боїмося – боїмося померти, захворіти, боїмося втратити близьких людей, боїмося їх не знайти і залишитися самотніми, боїмося переходити дорогу, боїмося втратити роботу, боїмося поглянути в очі своєму минулому і закриваємо його від майбутнього, боїмося робити помилки – страх переслідує кожного і здається, що нема тому порятунку...  Ми самі заганяємо себе у певні рамки, що обмежують наш потік думок, рухи, дії... Ми живемо у...

Читати далі...

 Для кожної людини притаманно згадувати своє минуле життя, яке інколи буває не таким і безхмарним... Часто ми картаємо себе за зроблені помилки і одразу ж мріємо про світле майбутнє, де розходитимуться перед нами гори, цвістимуть квіти, ми будемо ідеальними і робитимемо все якнайкраще... Але майже ніхто не думає про сьогоднішній день, про цю мить, яка канула у минуле і ми навіть цього не помітили... Ми не живемо зараз, в цю хвилину, адже постійно зайняті спогадами про минуле або планами на...

Читати далі...

 Кажуть, ніхто не заслуговує на твої сльози, а хто заслуговує, той ніколи не примусить тебе плакати. Насправді так воно і є. Коли плачеш краплями болю і непорозуміння, вони важко падають на землю і голосно розбиваються, глушать неспокій і пригнічення. Спрагла земля вбирає їх жадібно і з вдячністю, і знай, вони ніколи до тебе не повернуться, вони так і залишаться частиною того, на що ти ступаєш. Коли плачеш від щастя, коли тебе переповнює щось незнане,  величезне і чисте, рветься з тебе у всі...

Читати далі...