Про емоції

  Чи потрібні нам емоції? Коли ти відчуваєш їх -ти на сьомому небі, коли все проходить залишається- пустота. І залишаються лише спогади, більш нічого і ти живеш ними,          розуміючи, що повернути нічого не можна.

   Не можна повернути ні емоції, ні події ,які тобі їх давали. Хочеться сховатися від реальності , завернутися в кокон і не виходити із нього.   

 Наші емоції-як айсберг,що плаває по воді,але зроблений не з льоду,а з невідомої речовини,яка легша за воду.Таким чином,половина айсберга,що знаходиться над водою-це позитивні емоції,а та половина,що під водою-негативні...І чим більшим є наш айсберг,тим повноцінніше ми живемо.Але іноді,коли переважає одна із  частина айсбергу,він може піти під воду.Тому свій айсберг потрібно ростити рівномірно.                                                    

 На мою думку, для людини дуже важливо вміти виражати емоції.По крайній мірі позитивні.А негативні все таки краще якось приховати...                                                            А ви як думаєте? Це правильно-яскраво виражати емоції? Чи все-таки ні?