© C A R L A • D L M

Тем, кому это нужно и интересно -

 http://video.mail.ru/mail/edrozd59/716/1305.html

Приветствую, дорогие Друзья!
С наступающим волшебным и уникальным Днем 21.12.2012!
С Началом Новой Эры и прекрасных возможностей!

Начинаются, а точнее, уже начались Процессы Трансформации и Перехода!
Здесь не будет глобальной "темноты" и интернет-кошмаров...
Все на самом деле намного глубже, глобальнее и серьезнее, хотя, внешне и не очень заметно...

Но эти трансформации уже начались и процесс будет усиливаться!
Чтобы легче его Пройти, измениться вместе с ним, а не быть в "рядах отстающих", именно на этот Период,мне подарили возможность создать и провести  оригинальный и полезный тренинг, который поможет это прожить и пройти достойно!

Грубо говоря, поможет Вам синхронизироваться с Процессом Перехода, синхронизироваться с планетарными изменениями и стать настоящим Со-Творцом и себя самого и своей реальности!
И Вы можете этому научиться!

Более того, этот тренинг будет очень динамичным и ярким! И каждая новая группа будет отличаться от предыдущей! И в каждой новой группе участников будет раскрываться что-то новое, уникальное. нужное именно в тренинговый момент именно для этих людей именно Здесь и Сейчас!

Приглашаю Вас и Ваших друзей, которым интересна эта тема и духовное и личностное развитие и Намерение Стать Лучше и Выжить,
 принять участие в тренинге "Взаимодействие со Стихиями Земли в процессе Перехода".

Бог не хочет ничего разрушать!
Бог хочет, чтобы Вы получали нужный Опыт и стали Его достойными Помощниками!

Мы с моей группой уже много проходили на "своей шкуре", имели и имеем много интересных контактов. Ожидаем Праздника и Новогодних праздников! Не "запасаемся" свечами и крупами, а делаем свою Жизнь интересной и полезной!

На все эти процессы есть свое мнение, это просто нужно чувствовать, понимать, Осознавать, а не вести себя,  как двуногое животное.

Вокруг меня - Друзья, которые понимают происходящее и с любовью выполняют то, что необходимо. И для себя. и для близких, и для Планеты...
Очень большое искусство - жить и Быть Здесь и Сейчас! Звучит, вроде как,  просто, а заложена в это - колоссальная внутренняя работа.

Тем, кто это сейчас читает - говорю: не бойтесь! Любите и будьте чистыми Сердцем, любящими  и светлыми мыслями и душой и искренне доверяющими Богу и себе!
И еще  добавлю. Мы вошли в Галактический Луч уже 9 дней назад:) И, как видите,  кроме "моргания" электричества и "зависающего" компьютера и мобилки больше ничего не произошло!

И "Убойная" мысль.Те, кто уже прячется в бункере, элементарно не понимает: если взорвется Солнце, то и центр земли не поможет, если не будет электроэнергии, бункер тут просто до... сами знаете...
так что - действуйте во благо и радуйтесь жизни:)) Но задумываться о Смысле Жизни очень полезно: Отрезвляет!!!

Кто хочет попасть на тренинг - пишите на мою почту:
[email protected]
Всех Вам благ и Счастья!

Покажіть такий своїм МЕРам!

По-перше, розберемось з назвою.

Пращур за змістом — представник попередніх поколінь

Скажімо, як прадід. Але чом саме пращур, а  не пралюд або не прамудр?

Мабуть, щось-таки пращури прозрівали у темряві майбуття. А ввижалися їм, ясно ж, нащадки - щури.

А чому — стане зрозуміло з контексту.

Фіг.. 0 — так виглядав наш підземний перехід  пару років тому. Нормальна - тільки підлога. І з чого б це її міняти? Здогадайтеся...

Наприкінці літа у підземному переході, що розташований на Чоколовському бульварі, раптом з'явилася групка людей у респіраторах, з бутлями розчинників, щітками та скребками. Розчистили графіті на частині стіни. Наступного дня їх прийшло більше, оснащені були краще та старанно очистили весь перехід.

А днів через два-три підходячи до переходу, я почув шалений гуркіт та брязкіт.

Зазирнув усередину та отетерів

Велика бригада з перфораторами збивала старанно відмиті кахлі та штукатурку, грузчики виносили сміття нагору.. терикони росли.

Пройшло пару днів... мене знову здивували.

Парапет переходу з самого початку був оздоблений сірими гранітними полірованими плітами. Це матеріал, яким покривали поверхню наприклад, піраміди Хеопса, та доки не вкрали потомки єгиптських пращурів, пломенів на сонці невстановлену низку тисячоліть... а тут міняють? На що та навіщо?

Сірі поліровані плити сирітськи лежали на асфальті  (фіг. 1).

Фіг. 1

А незабаром десь поділися.

(Ліричний відступ. Я назвав ілюстраційні фото як було прийнято у пращурів, фігурами. На знак пошани їм . Так мені заманулося. А ле читач має право бачити те, що написано, а саме Фіг!).

Як моментально ж зникли демонтовані вночі огородження, зроблені, до речі з нержавійки ще старанням покійного міністра інфраструктури, який незабаром застрелився ДВОМА пострілами в голову...

 

Фіг. 2 Зліва   - приблизно так виглядав парапет переходу до ремонту. Справа -після ремонту. Щось мені здається, що європейській столиці країни з власними покладами граніту більш лічить правий, тим більш безкоштовний варіант. Архітектори, чи я не правий?

 

Але це був лише початок. Бригада штукатурів вже встановлювала маячки по стінах, як раптом прийшли спеціалісти по підлозі.

До того часу підлога виглядала десь так (фіг. 3, див. також фіг 0. Документ.)

Фіг. 3

ЇЇ знімали вручну, намагаючись не пошкодити, та штабелювали на піддони.

А потім її кудись вивезли (гадаю, не на свалку) та привезли і поклали нову, різнобарвну. Поклали, до речі,  паскудно, як новачки (фіг 4).

А потім з оглушливим ревом запустили шліфувальну машину та старанно здерли фарбований шар з камінчиків!!! У переході!!! де немає опадів та не буває слизько!!!

За деякими оцінками та рекламою, підлога з пресованої бетонної цегли може служити років сто-триста.  Тим більше, в переході, до по ним не їздять танки та  джипи, не ллють кислотні дощі та не палають коктейлі молотова.

У Ефесі  тротуари із звичайнісінького мармуру та вапняка стоять вже 3 тисячі років. Міста немає, а вони є . Римський пантеон збудовано з бетону близько 126 року н. е. У Барселоні тротуарна плитка зберіглася з початку 20 століття. У Львові також.  Як нащадки пращурів наважилися вкрасти вічну плитку віиробництва нащадків Омельченка, неясно... а... здогадався. У них же й нову купили! Попит на ринку  впав, обсяги реалізації зменшилися, треба забезпечити.

А потім з'явилася камнерізна машина та з вищанням прорізала уздовж підлоги канавку, де уклали жовту полосу керамічних  плит для покращення орієнтації сліпих...

Ліричний відступ.

У часи  бунтів безробітних ткачів Велика Британія винайшла так звані соціальні роботи. (не плутайте із сучасними соцробітниками) Одна бригада голодних рабів виїздила у чисте поле та копала довжелезні канави. Отримувала за це  харчі на полпенні  денно. Наступного тижня інша команда приїздила та старанно закопувала канави. Отримувала харчі на полненні денно. Щось це мені це нагадує, га? Не чую...

 

Дійшло до сходів.

Роком раніше замінили одни сходи на бетонні. Монументальна споруда. Цього разу почали й інші репарувати.

Розібрали неремонтовані сходи ущент. Привезли купу заліза та зварили сталевий каркас, пофарбували та поклали на каркас такі ж непідйомні брили, що й на відремонтованих.

Начебто усе добре. Але є таке явище — електрокорозія від наведених струмів. Вона з'їдає за рік-два незахищену сталеву конструкцію. Фарбовану, навіть спеціальною фарбою, думаю, зїсть за три-чотири. Поруч проходить тролейбусна лініи з напругою живлення 6 кіловольт та токами у сотні ампер. Та ще сіль, якою взимку усе  посипають... з'їсть та не поперхнеться.

...І коли вже перестали грюкати та стукати, одного вечора я побачив на власні очі, як

 МІНЯЮТЬ НОВІ, ТОРІК ВІДРЕМОНТОВАНІ СХОДИ!!!

Аж дух в мене перехопило.

*************************************

Кожну з цих зірочок читач може вільно замінити на будь-які непідцензурні слова, речення та монологи. За власним розсудом.

 

Остання пісня. Поручні. Їх і робили наостанок.

Очевидно, кошторис видався замалим. Тому зробили так (нова фіг 4;. кілька десятків зайвих тисяч гривень з міського бюджету). Хто мені пояснить, до чого та для кого поручні на площадці?

Фіг 4, красномовна.

 

Фіг 5, розцінки

 

Роздум наостанок.

Наш народ мабуть  навіки призначено бути володарями власних кравчучок та кучмовозів.

А спробуйте підняти по цій доріжці (фіг 7) інвалідний візок.... тю... засіб для пересування людей з обмеженими можливостями.

 

А між іншим, у Києві діє стандарт,за яким схил для візка має бути вісім градусів і не більше. За цим стандартом наїзджають на магазини та аптеки. А київська влада,яка наїзжає, його не виконує.

Дехто каже, інколи важко виконати. Брехня. Важко бажати виконати, бо наступного року знову зможуть прийти будівельники та порушити цю красу неймовірну та видрати з бюджету кількадесять мільярдів гривен наперед

Хоча можна було  це зробити одразу.та витратити гроші доцільно та ощадно.

Ось вам фіг  7, варіант рішення для саме  нашого переходу

Пандус має бути завширшки 1,2 метра та кут нахилу не більше 8 градусів. При заглибленні біля 4 м довжина пандуса не більше 30м.

А грошей витрачено стільки, що  навіть можна було змонтувати ліфт! (фіг 8)

 

 

 

 

Фіг 8, остання врешті

Кому сподобалися… фіги, які так і хочеться напхати в дурну та жадібну щурячу пельку та виникло бажання долучитись, пишіть olegkats1@gmail.com

Пропозиції розглядатимутьсяJ

 

Післямовочка.  Коли врешті все скінчилося, я бачив, як два щурячих прораби переміряли обсяги робот для виконавчого кошторису. Це була казка! Вони міряли надсучасним приладом, схожим на гігантський курвіметр, довжину парапету довкола переходу. І увага – міряли не вісь споруди, як треба робити, а довжину зовнішньої частини парапету. А йшлося про площу верхнього покриттяJ

Хоча багато чого можна ще сказать..... о, країна Великих Щурів!!!

Когда вам становится спокойно плохо или у вас депрессия, или вы считаете, что это все зря…вы должны осознать, что в этот момент вы переходите на другой уровень.

Вас все раздражает, вы не принимаете ситуацию, вы начинаете злиться, ругаться или напрягаться по поводу мелочей, на которые вообще не надо было обращать внимание…вы это понимаете, но все равно ничего с собой поделать не можете.

Важно, чтобы вы в этот момент понимали, что это переход.
Этот переход выглядит таким образом:
Вы берете и отказываетесь от того, что вам не надо, что вам не нравится, от чего вы не получаете удовольствие:
- от общение с другими людьми
- от работы, которая вам уже некомфортна
- от того, что вам нужно выбросить старые вещи
- от того, что вам нужно перестать общаться и думать о тех людях, которые вам не приносят удовольствие.

И когда вы отказываетесь от этого хотя бы в мыслях, даже если вы все равно потом этим будете пользоваться, то вы высвобождаете свое внимание и создаете условия, чтобы вы взаимодействовали с тем новым, что приходит.

Оно вас захватывает, начинает наполнять энергетикой, и в течение 1-3 часов, если вы не были уже годами в депрессии, потому что там совсем другие процессы, тогда у вас происходит трансформация наполнением, и вы начинаете себя чувствовать наполненным, и будете взаимодействовать с миром уже через другое состояние.

Но важно помнить, что эта энергия еще не стала вами. Вы ее еще не освоили, она не реализовалась, не внедрилась, не начала давать эффекты через формирования событий и ситуаций, через которые вы будете проходить, снова же, как через уроки, которые будут адаптировать вас к этому всему, и у вас будет состояние, что вы будете снова как первоклассники.

Это когда вы пришли в первый класс, и вам кажется, что вы ничего не умеете, ничего не знаете и вообще вы никто и звать вас никак. И вы уже в 11 классе, и вам кажется, что вы самый крутой, самый лучший и самый старший в этой школе…пока вы не пошли в институт , вы там опять зеленый первокурсник. Пока вы не станете пятикурсником - вы там опять крутой и круче всех, пока вы не пойдете на работу – а это кто? Студент.

Это нормальный процесс перехода на новый уровень.

© Александр Палиенко