Музика,музика,музика рідного дому
лагідні звуки знімають напругу і втому.
Музика,музика,музика рідного краю
нам вказує місце майбутнього раю.

Музика,музика,музика високих кварталів
лине з далей далеких,небесних порталів.
Музика,музика,музика співучих птахів,
пернатих посланців з космічних полів.

Музика,музика,музика загадкова ця музика
має вплив вона на старця і на карапузика.
Музика,музика,музика єднає всі народи,
віковічна музика – вітру,сонця і води.

Музика,музика,музика кодовий місток
інформаційні коди національних думок.
Музика,музика,музика,мелодійний потік,
розвитку культури запорука і її оберіг.

Музика,музика,музика,запальний танок
скік-скок,скік-скок і ще разок скік-скок.
Музика,музика,музика,нотний рядок
від ДО до СІ,тут ноти всі і свій у всіх порядок.

Музика,музика,музика папороті цвіт
можливостей чудесних палаючий світ.
Музика,музика,музика віртуальний прохід
у надсвідомість святу – духовний політ.

          

Музика,музика,музика я до тебе рушаю.
Самий повний вперед! Я стрімко злітаю.
Музика,музика,музика я в тебе вникаю,
душі ровесниця крилата – я тебе кохаю.

Музика,музика,музика палких почуттів,
це гармонія створення найгарніших світів.
Музика,музика,музика наших сердець
досконалою бути повина,як всесвітній взірець.

19.08.2011

Львів – Фольклорним фестивалем «Етновир» в п’ятницю у Львові розпочались численні заходи з нагоди святкування 20-ї річниці незалежності України. Численні мистецькі, наукові, культурні заходи відбуватимуться протягом цілого тижня. Серед наукових заходів привертає увагу виставка, яку відкрили в Державному архіві Львівської області. На виставці в  Державному архіві Львівської області представлені архівні матеріали від жовтня 1918 року і до 1991-го, які розповідають про боротьбу українців Західної України за незалежність і власну державу. В експозиції – відозви, рішення, рапорти військових комісарів австрійському уряду, накази жандармерії, присяги УГА та УПА, публікації у друкованих виданнях.У роки панування різних влад, чи то австро-угорської, чи польської, чи німецької, в Галичині виходило багато україномовних газет, які були досить впливовими.

Одним із найцікавіших і найважливіших, на думку істориків, документів, представлених в експозиції, є публікація в газеті «Діло» від 20 жовтня 1918 року акту проголошення Української держави на території «українських етнографічних земель Австро-Угорщини», тобто на території Галичини на схід від річки Сян, Лемківщини, північно-західної Буковини та Закарпаття. «Ся українська національна територія уконституовується отсим як українська держава. Постановляється поробити приготовні заходи, щоби се рішення перевести в життя», – мовиться в документі.   Про акт проголошення Української держави мало хто знає – науковець   Працівник Львівського обласного архіву Олег Бондар зауважує, що про акт проголошення Української держави мало хто знає і згадує. «Вже у 1918 році українська община говорила про саме проголошення. Навіть ще не було 1 листопада, про яке ми говоримо як про зрив. Із тих документів, які у нас є, можна дізнатись історію встановлення держави від самого початку», – каже науковець. У жовтні 1918 року у Львові тривали сутички між українцями і поляками. Австро-Угорська імперія почала розпадатися. Тому українці і поляки активно діяли задля власних держав. На засіданні міської ради була проголошена приналежність Львова до Польщі. Поляки та українці виходили на мітинги, організовували численні акції і кожен відстоював власні ідеї і власну державу.   Польська преса ігнорувала українські заходи, а українська – польські. Хоча на сторінках тодішніх часописів друкували чимало пропагандистських публікацій.   На виставці представлені також відозви і публікації пізніших часів, ОУН і УПА, в яких людей закликають боротися за незалежність держави Україна.

Місце на березі річки Конка, з якого козаки переправлялися через Дніпро, називали Голим Перевозом. А в 1709 році тут виникло село - Гола Пристань.

:Гола Пристань, ще фото:

Ще Гола Пристань знаменита цілющими властивості соляного озера. Хлоридно-натрієвий розсіл озера Соляною має наступний хімічний склад: хлориди, карбонати. гідрокарбонати, залізо, сіра, калій, бром, йод, магній і т.д.

Лікувальні грязі мають протизапальну, знеболювальну дії, прискорюють регенеративні процеси, покращують кровообіг, обмінні процеси в організмі, робить регулюючий вплив на стан центральної нервової системи, підвищують захисні функції людського організму.

Не дивлячтсь на те що там все в занедбаному стані, немає ніякого конфорту, та порядку. Нам сподобалось, сподалась грязючка, яка дуже гарно вприлаэ на шкіру

:Херсоньська обл.:

Херсон - назва міста походить від грецького Херсонесос і означає "півострів", "тиха бухта". Місто дуже сподобалось, невелике, але дуже насичене пам*ятками. Ми спробували всі їх побачити, ну принаймі всі або більш видатні.Також для тих кто мандрує Херсонщиною то Херсон гарне місце для ночівлі, багато готелів, доступні ціни. Правда мабуть більшість готелів немає своєї парковки для авто, що дуже погано як для автомандрівників.

:Херсон, дуже великий звіт + багато фото:

В 1737р. під час російсько-турецької війни, російські війська побудували тут укріпний пункт та назвали його Олександрівський шанець.В 1774 р. територія Херсону ввійшла до складу Росії. 18 червня 1778р. Катерина ІІ підписала наказ про заснування міста. У Херсоні почалося будівництво верфі та фортифікаційних споруд.

Греко-Софіївська церква в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці 1778-1780р.

Свято-Катерининський собор 1781-1787р. з дзвіницею (1810-15рр.)

Збереглись також земляні вали з двома брамами кін.18ст. - на сході Очаківська брама

Церква св. Мучениці цариці Олександри 1898-1902рр

губернська дума

:дивитись далі:

:Херсоньська обл.:

В селі діє Церква Св. Георгія, 1903 - 1912 рр., що була зведена за проектом архітектора Казимира Квінто в традиціях московського зодчества 17 ст. Інтер'єр церкви розписаний херсонським художником Семеном Панпушиним. Приміщення храму розраховано на 500 віруючих.

:Мала Кардашинка:

:Херсоньська обл.:

Головною пам'яткою села є цікавий Свято Григорівський - Бизюківський оборонний монастир, який входив свого часу у п'ятірку найбільш багатих монастирів Російської імперії. Залишки палацового комплексу, печери-катакомби з підземною церквою, а також краєвиди Каховського моря.

:Червоний Маяк, повний звіт та фото:

Монастир виник в 1781 році як Григорівське подвірья Софронівської пустині, а з 1803 року все функціонує як монастир.

:Херсоньська обл.:

Після захоплення цих земель,турки під проводом перекопського хана Менглі-Гірея в 1491р. на місці генуезького замку побудували фортецю Тягин або Трунь-Яструб, що складалась з цитаделі та укріпленого передмістя та була одним з форпостів Османської імперії на нижньому Дніпрі. Між фортецями через Дніпро було протягнуто ланцюги для унеможливлення руху річкою для запорожців. Існує навіть думка,що бій 1492р. в районі фортеці між запорожцями та турками був першим бойовим хрещенням для тільки-но зародженої Запорізької Січі та початком існування унікального воєнізованого утворення.

В Тягинці є також міст збудований на межі ХІХ-ХХ століть як залізничний і відомий тим,що використовувався при зйомках художнього фільму "Невловимі месники".

:Тягинка:

: Херсоньська обл. :

Зліва від траси Херсон-Берислав після 46км можна побачити кам'яний трипролітний арковий міст Катерининського тракту через Бургунську балку, споруджений у римському стилі спеціально для забезпечення візиту Катерини ІІ в Крим в 1787р.

: Бургунка :

: Херсоньська обл. :

Берислав - місто, де сходилися чумацькі шляхи. Місто районного значення в Херсонській області розташоване на річці Дніпро на правому березі Каховського водосховища. На околицях міста розкопано залишки шести великих і культових кам'яних споруд скіфо-сарматського поселення перших віків н.е,виявлено предмети характерні для черняхівської культури.

Братська могила героїв Кримської війни 1853-1856 р. з меморіальною каплицею (виїзд з міста в сторону Великої Олександрівки).

:повний звіт та фото:

Унікальна пам'ятка дерев'яного культового зодчества запорозьких козаків церква Введення в храм Пресвятої Богородиці 1726 р. (вул. 15-річчя Жовтня).

Ось які свідчення є в"Историко-хронологическом описании церквей епархии Херсонской и Таврической", 1848г. "Воскресенская, деревянная, Херсонского уезда, перенесена в Берислав из села Переволочного, знаменитого тем, что тут после Полтавской битвы переходил Шведский король Карл XII. Церковь дубовая, находится и поныне в том самом виде, в каком была прежде. На одной иконе иконостаса было надписано имя вкладчика, но надпись стерлась; означенный же литерами 1776 год остается ещё виден.

У місті збереглися залишки фортечних мурів 15-17 ст. У 1996 р. на місці Кизи-Кермен встановлено пам'ятний знак на честь здобуття фортеці козаками у 1695 р. - дзвін та меморіальний хрест на честь формування Чорноморського(Кубанського) козацького війська в 1784-87рр.(орієнтир парк та автостанція)

:Херсоньська обл.:

Зміївка - cело Бериславського р-ну Херсонської області. Зміївку називають маленькою Європою на півдні України. Історія села досить незвичайна. Воно виникло на місці 4 сіл: Старошведське (швед. Gammalsvenskby, нім. Альтшведендорф), Шлянґендорф, Мюльгаузендорф і Кльостердорф. Тут співіснують представники 15 національностей, серед яких - шведи та фіни, українці та німці, поляки та євреї, молдавани та білоруси.

:дивитись повний звіт, дуже багато ;):

В 1781р. після перемоги Росії в Північній війні шведів, що проживали на острові Даге (зараз о. Хійумаа, Естонія), було відправлено на завойовані українські землі. Деякі вважають, що переселення було вимушеним і здійснене за наказом фаворита імператриці князя Потьомкіна, інші вважають, що обіцяні бідним селянам багаті землі і будинки були привабливою пропозицією, щоб зважитись вирушити в чужу країну. В далеку дорогу відправилося близько 1000 селян,а 1травня 1782р. до місця призначення дісталася лише половина шведів. Людей чекало гірке розчарування, а для більшості загибель - вони не виявили обіцяних їм будинків тільки пісок, і в результаті через рік живими залишились лише 135 чоловік ,а за деякими даними - 150. Допомагали шведам козаки, які жили неподалік.

Трохи молодша за шведську німецька лютеранська євангелічна громада. В 1885р. громадою була збудована кам'яна кірха в архітектурних традиціях романського стилю. У 20-30 рр. богослужіння заборонили. Під час війни почалась депортація німців, багатьох розстріляли, деяких вислали у Сибір. У храмі знаходився млин, зерносховище і навіть склад отруйних хімікатів. Відродилась німецька лютеранська громада у 1992 році і налічує зараз близько 60 осіб. Отримала нове життя також німецька лютеранська євангелічна церква святих Петра і Павла. Часто на богослужіння до німців приходять і шведи, оскільки не завжди мають змогу проводити богослужіння у власному храмі через відсутність священика. Мова богослужінь - російська,але псалми співають за старими євангельськими збірниками і німецькою, і шведською.

: Херсонська обл. :