Лана Зеркаль в суді у Гаазі. Фото: ФБ Богдан Крикливенко

Лана (Олена) Зеркаль
заступниця міністра закордонних справ України

(FB)

Міжнародний суд ООН [проміжним рішенням 19 квітня] визнав обґрунтованість позиції України та зобов’язав Російську Федерацію вжити заходів для припинення і недопущення подальших порушень Конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації.

Зокрема, стосовно ситуації в Криму Суд ООН наказав Російській Федерації:

1. Утриматись від збереження або накладання нових обмежень на можливості кримськотатарської спільноти зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс кримськотатарського народу.

2. Забезпечити доступність освіти українською мовою.

Суд також зобов’язав обидві сторони утримуватись від дій, які б погіршували чи розширювали предмет спору, або ускладнювали його розв’язання.

Сьогоднішнє рішення Суду є важливим для міжнародного права, яке доводить свою дієвість у відновленні справедливості у світі.

Ми цінуємо зваженість суддів Міжнародного суду ООН, які винесли це рішення.

Це рішення визнало серйозність ситуації, до якої приводять дії Російської Федерації, і те, що громадяни України потребують захисту.

Це стосується як Криму, так і Донбасу, про що Суд чітко зазначив.

Шкода, що Міжнародний суд ООН не вважає доцільним застосування тимчасових заходів також по відношенню до дій Російської Федерації на сході України.

Тим не менш рішення Суду щодо застосування Конвенції про протидію фінансуванню тероризму є позитивним з огляду на таке:

• Суд підтримав позицію України, що події, які представила Україна підпадають під дію Конвенції;
• Суд підтримав позицію України щодо дотримання досудової процедури;
• Суд формально визнав prima facie (попередню) юрисдикцію щодо цієї Конвенції;
• Суд визнав недостатніми докази “правдивості для застосування” (plausibility) прав:
  (параграф 75 рішення) У цій справі події, на які посилається Україна, мали наслідком смерть та травмування великої кількості цивільних. Однак для того, щоб визнати, чи права, які прагне захистити Україна, є правдивими для застосування, необхідно визначити, чи є достатні підстави вважати, що інші складові, зазначені у частині першій статті 2 [Конвенції], такі як намір чи усвідомлення [виконавців] та елемент мети, зазначений у частині 1 (b) статті 2 [Конвенції]. На цій стадії процедури Україна не надала Суду докази, які б давали достатньо підстав вважати правдоподібним, що ці складові наявні.

Таким чином:

• з огляду на те, що це перше рішення Суду щодо цієї Конвенції – ми маємо дуже конструктивний підхід Суду;
• Суд визнав логіку України у підходах до застосування Конвенції щодо протидії фінансуванню тероризму;
• В України є достатньо розуміння, які саме докази ми будемо представляти на стадії слухань по суті.

До того ж Суд повернувся до питання подій на Сході з власної ініціативи. У пункті 104 рішення Суд визначив, що очікує від Сторін роботи над повним виконанням Мінського пакету заходів.
Підкреслюємо, що навіть у цьому питанні Суд використав логіку України щодо сумісності судового процесу і Мінського процесу.

Ми очікуємо, що Російська Федерація невідкладно і повною мірою виконуватиме рішення Суду та припинить порушення міжнародного права по відношенню до України.

Ми закликаємо всю міжнародну спільноту надзвичайно ретельно стежити за виконанням Росією рішення цього Суду та притягати Росію за відповідальність за кожен факт порушення цього рішення.

Ми продовжуємо ретельно готуватися до слухань по суті, аби остаточно довести свідоме і зухвале порушення Російською Федерацією норм міжнародного права.

Сьогоднішнє рішення Суду не звільняє Російську Федерацію від обов’язку дотримуватись зобов’язань за обома конвенціями.

Повний текст рішення – тут.

* * *

У травні Міжнародний суд ООН визначить календарний розклад розгляду по суті справи “Україна проти Росії”, сказала Олена Зеркаль журналістам після слухання ухвали Суду щодо тимчасових заходів.

“Зараз ми виходимо на наступну стадію – це розгляд справи по суті. У травні ми будемо тут збиратися сторонами, щоб Суд визначився, яким буде календарний розклад розгляду справи по суті”, – цитує Зеркаль УНІАН.

  «Хочешь мира — блюди справедливость» - надпись на Дворце мира в Гааге. В конце 19в. слабая армия Российской империи не могла тягаться ни с одной из европейских стран. Чтобы избежать заведомо проигрышной войны, которая, казалось, вот-вот должна была грянуть в самом центре Европы, самодержец решил призвать страны Европы к «вечной мировой». В 1899-м по результатам Гаагской конференции была основана Постоянная палата третейского суда — первый в мире судебный орган для рассмотрения международных исков. Последний российский царь Николай 2-й, сам того не ведая, заложил основы международной системы судов.   (А.Гуменюк, журналист)

За этими воротами во Дворце мира в Гааге работает Международный суд, разбирающий споры между государствами.

Тем не менее, в Министерстве финансов России долг перед Владимиром Дубовым и Леонидом Невзлиным не признают и выплачивать его отказываются. Там напирают на то, что РФ якобы не ратифицировала некий дополнительный протокол к Энергетической хартии, а значит и не обязана ее соблюдать. На решение Гаагского международного суда российская сторона подала апелляцию, по которой, впрочем, у Москвы практически нет шансов.

Тем временем международная адвокатская компания GML, которая представляет интересы истцов Леонида Невзлина и Владимира Дубова, уже начала прямые действия по аресту зарубежного имущества Российской Федерации в счет обеспечения выплаты иска. Согласно международному праву, под арест может попасть любая государственная собственность России, не обладающая статусом дипломатической. Это, например, отдельные здания, трубопроводы, морские и воздушные суда и многое другое.

Первые страны, где планируется начать аресты российского имущества - США и ряд государств Западной Европы. Впрочем, в адвокатской компании GML признают, что эта сложная процедура может растянуться, как минимум, на год.

Между тем, как утверждают президент США Барак Обама и его украинский коллега Петр Порошенко, выступавшие сегодня, 21 июля, с публичными заявлениями, доказательств вины российских террористов собрано уже более чем достаточно. Следствие располагает спутниковыми фото перемещения из России в Украину нескольких сотен единиц военной техники, включая и зенитно-ракетный комплекс "Бук-1М", из которого в итоге был сбит малайзийский самолет. Также у спецслужб имеются аудиозаписи разговоров русских террористов в Украине со своими непосредственными руководителями в Москве, где боевики сначала хвастаются наличием у них столь мощной боевой техники, а затем  - ее успешным применением по, как они думали, украинскому военно-транспортному самолету Ан-26. Когда же террористы узнали, что сбили вместо него гражданский авиалайнер рейса MH17 Амстердам - Куала-Лумпур, они точно также доложили об этом своим руководителям. Проведенная спецслужбами США экспертиза аудиозаписей их коллег из украинской СБУ уже доказала, что доказательства - подлинные. Также в распоряжении следователей имеются фото и видео перемещений по захваченной русскими террористами украинской территории зенитно-ракетного комплекса "Бук-1М", который впоследствии вывезли обратно в Россию, чтобы замести следы преступления. Имеются и свидетельские показания ряда жителей городов Торез, Донецк и Снежное, которые видели происходившее собственными глазами.

Разумеется, работа следователей не обещает быть простой: ведь главарей террористов Донбасса, граждан России Игоря Гиркина (кличка "Стрелков") и Игоря Безлера (кличка "Бес") сначала еще необходимо задержать. А президент России Владимир Путин и его сообщники из числа руководства Минобороны, поставлявшие террористам оружие и отдававшие им приказы, и вовсе смогут сесть на скамью подсудимых в Гааге лишь после смены власти в Российской Федерации. Впрочем, в прокуратуре Нидерландов очень надеются, что это произойдет уже в обозримом будущем.

Известно, что Кабмину поручено начать процедуру по обращению в Гаагский трибунал по преступлениям против человечности, совершённым боевиками на Донбассе в 2014-2015 годах, а также о признании «ДНР» и «ЛНР» террористическими организациями. Но, к сожалению, в этих позитивных намерениях властей есть несколько «но».

Во-первых, поскольку Украина не ратифицировала Римский статут, усложняется обращение в Международный уголовный суд.

Во-вторых, в случае обращения в Международный уголовный суд, Украина может подать иск лишь против отдельных лиц, что способно привести на скамью подсудимых марионеточных главарей боевиков, а не организаторов конфликта.