«Ольха» — это средство, способное обеспечить большие потери агрессора.

Украинский ракетный комплекс «Ольха» — оружие, способное обеспечить большие потери агрессора, информирует news.enovosty.com.

Об этом в интервью OBOZREVATEL сообщил глава «Укроборонпрома» Павел Букин. По его словам, предприятия полностью готовы для производства комплекса.

«Вы видели, что испытания уже проведены. В этом году есть госзаказ на эту продукцию и предприятия для производства полностью готовы. Конечно, есть мелкие моменты, но в целом готовность полная. «Ольха» — это средство, способное обеспечить большие потери агрессора. Там будут понимать, что напасть они могут, но получат мощный удар в ответ», — отметил Букин.

Читайте: Замдиректора киевской гимназии хранил в кабинете наркотики и оружие

По его словам, этот вопрос находится на контроле СНБО.

Напомню, что в ходе вчерашних испытаний “Ольхи” президент Украины Петр Порошенко дал указание наладить серийное производство данных ракет в этом году, а секретарь Совета национальной безопасности Александр Турчинов намекнул, что за этой ракетой уже “выстраиваются очереди из иностранных заказчиков”, информирует news.enovosty.com.

Что же, о серийном производстве данной ракеты и её поставках ВСУ поговорим чуть позже, ближе к концу 2018 года, а пока, стоит подумать, а кого же заинтересует данный высокоточный болид?

Напомню, что “Ольха” это корректируемая ракета калибра 300 мм являющаяся боеприпасом используемом РСЗО 9К58 “Смерч”. И, следуя логике, в ней будут заинтересованы страны эксплуатирующие данные РСЗО. При этом, ракеты для РСЗО “Смерч” по дальности стрельбы значительно уступают “Ольхе”, в частности, самые “длиннорукие” это 9М528 и 9М534 с максимальной дальностью поражения цели 90 км, в то время как у украинской “умной и красивой” – 120 км.

Конечно, противопоставить “Ольхе” можно российский “ТОРНАДО-С” с ракетой 9М542, но у этой ракеты, так же имеющей максимальную дальность 120 км есть один существенный минус – он управляется системой “ГЛОНАСС” (в “Ольхе” применяется GPS). Той самой системой, которая так часто (например, как вчера, 25 апреля) прекращает работу за пределами РФ. То есть, риск для иностранного заказчика остаться без высокоточного оружия в любой момент крайне высок.

Читайте: День "Ольхи": Кто заинтересуется украинской ракетой, кроме ВСУ, - Злой одессит

Но, от ТТХ все же к странам, на вооружении которых стоят данные РСЗО, а это, кроме самой же Украины, России и Беларуси: Азербайджан, Армения (союзница РФ – не в счет), Алжир (один из основных покупателей оружия РФ – не в счет), Венесуэла (импортирует российское оружие, в основном в долг), Грузия, Индия, Казахстан, КНР (обходится своими производственными мощностями и наработками), Кувейт, ОАЭ, Перу, Сирия (тут все понятно) и Туркмения.

Как видим, пул из держателей данных РСЗО отчасти состоит из постоянных клиентов РФ, зависящих от неё в экономическом, либо политическом плане. Тем не менее, доля заинтересованных существенна, ведь в их числе, например, Индия, давно уже ищущая замену российскому оружию. А потому, экспортные перспективы для “Ольхи” весьма радужные. Главное, чтобы конвейер не простаивал.

ЗСУ і НАТО об'єднаються для вдосконалення Сил спецоперацій України

Коліном Кілрейн і Віктор Муженко Фото: Twitter

21.03.2018 13:41 Коментарі

Північноатлантичний альянс візьме участь у розвитку українських Сил спеціальних операцій

Україна і НАТО об'єднаються для вдосконалення Сил спецоперацій. Про це поінформував начальник Генштабу Збройних сил Віктор Муженко на власній сторінці у Twitter.

Так, за словами Муженка, у ході його зустрічі з командувачем Сил спецоперацій НАТО віце-адміралом Коліном Кілрейном було підписано домовленість сторін щодо активізації діяльності про подальший розвиток українських Сил спецоперацій.

Як відомо, у 2019 році загін українських Сил спеціальних операцій в форматі Special Operation Task Group пройде сертифікацію і в 2020 році заступить на бойове чергування у складі підрозділів NATO Response Force.

Нагадаємо, 3 березня президентом України Петром Порошенком було підписано указ щодо затвердження положення про Сили спеціальних операцій ЗСУ.

Сили спеціальних операцій (ССО) — наймолодший і найсучасніший рід військ Збройних сил України. Вони можуть бути залучені до операцій щодо добування розвідувальної інформації з метою підготовки держави до оборони, підготовки та проведення спецоперацій або спеціальних дій щодо забезпечення готовності ЗСУ до оборони держави. А також ССО здійснюють розвідувальні спецоперації.

Джерело: Ракурс

Вчора в Одесі розпочалися українсько-американські військово-морські навчання «Сі Бриз-2017». Темою навчань є проведення багатонаціональної морської операції з безпеки у кризовому регіоні. У «Сі Бриз-2017» долучилися представники Збройних сил 16 країн світу. Про це повідомив речник Міністерства оборони України полковник Дмитро Гуцуляк під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «У заходах задіяні 31 корабель, катер і судно, 29 літальних апаратів, понад 3 тисячі чоловік особового складу. Навчання проводитимуться на території Одеської і Миколаївської областей, а також у визначених морських полігонах Північно-Західної частини Чорного моря», – повідомив він.

Під час навчань відпрацьовуватимуть, як організувати протичовнову, протикорабельну, протиповітряну оборони, а також дії з силового звільнення захопленого судна. «Крім того, планується проведення десантної та річкової операцій, навчання з пошуку та рятування, підводних робіт з розмінування, проводки за тралами тощо», – додав речник Міністерства оборони України. Заходи триватимуть до 23 липня.

фото: ukroboronprom

Про це повідомив прес-центр державного концерну "Укроборонпром".

Згідно з повідомленням, напередодні передачі до Збройних Сил України були проведені випробування партії самохідних артилерійських установок 2С3 “Акація” та 2С1 “Гвоздика”. Для перевірки роботи всіх систем, самохідні артилерійські установки, у присутності представників збройних сил, успішно здійснили серію пострілів та марш-кидок на спеціальному полігоні у Хмельницькій області.

2С3 “Акація”, яка пройшла на повний цикл відновлення всіх систем, оснащена 152-мм гаубицею, яка здатна вести вогонь на відстані біля 17-20 км, в тому числі – сучасними керованими снарядами типу “Квітник”. Бойова машина вагою у 27,5 т. може рухатись зі швидкістю до 60 км/год, завдяки чому досягається висока мобільність та гнучкість застосовування на полі бою.

У свою чергу, 2С1 “Гвоздика” оснащена меншою за калібром 122-мм гаубицею з дальністю ураження цілей біля 15 км. Більш легка “Гвоздика”, масою 15,7 т. також може рухатись зі швидкістю 60 км/год, при цьому машина має можливість форсувати водні перешкоди уплав.

http://espreso.tv/news/2017/07/04/dlya_zsu_pidgotuvaly_partiyu_samokhidnykh_artyleriyskykh_ustanovok

Одна з передових позицій українських військових в Авдіївській промзоні

Нещодавно з’явилася інформація про просування українських військових на Донбасі. Майже кілометр території звільнили на Світлодарській дузі в Донецькій області. Утім, це далеко не перший подібний випадок цього року. Військові експерти запевняють, що з 2015 року українські бійці повернули вже десятки квадратних кілометрів української території. «Донбас.Реалії» розбиралися, як і чому відбувається так званий «повзучий» наступ.

Сенсаційна новина: українські військові просунулися на передовій. Про це першим на своїй сторінці на Facebook написав волонтер з Дніпра Юрій Мисягін.

«З причини безперервних провокацій і обстрілів з боку супротивника деякий час назад піхота 53-ї бригади була змушена добряче пройти вперед. Дебальцеве стало ще ближче на 1 кілометр», – написав волонтер.

Хоча потрапити на нові позиції Збройним силам України поки не вдалося, у Міністерстві оборони не спростовують інформацію про просування.

«Якщо підрозділи вступають у бій з противником – можлива контратака. І тоді можливо, що певні території можуть переходити з рук у руки і це абсолютно зрозуміла річ для тих людей, які знаються на цій справі. А загалом же хочу зазначити, що мова йде про Світлодарську дугу», – прокоментував представник Міністерства оборони України з питань АТО Олександр Мотузяник.

Світлодарська дуга – стратегічно важлива територія

Це не перший прорив вперед українських військ на цьому фронтовому відрізку за останні півроку. Зураб Чихелідзе – заступник командира «Грузинського легіону», зараз перебуває у військовому госпіталі у Києві. Але в грудні 2016 року був на фронті: звільняв нову ділянку української землі.

Заступник командира «Грузинського легіону» Зураб Чихелідзе

«Це було зроблено без пострілів. Складність була в тому, щоб зробити це непомітно й раптово, а вся та територія була замінована», – каже військовослужбовець ЗСУ Зураб Чихелідзе.

Тоді, згадує військовий, контроль над новими висотами на Світлодарській дузі значно спростив роботу його підрозділу на передовій.

«Це висота, яка дає нам можливість спостерігати за територією і вже стовідсотково мати уявлення про ворога. Спостерігати за їхніми пересуваннями. Щоб у нас була інформація про те, що вони роблять і як вони це роблять», – каже військовослужбовець ЗСУ Зураб Чихелідзе.

Військові експерти ж пояснюють: просування українських бійців на передовій відбувається за рахунок «сірих зон» – територій, які раніше не були зайняті жодною зі сторін конфлікту. Цей процес розпочався взимку 2015 року.

Спеціальний підрозділ Національної гвардії України «Азов» під час проведення «Широкинської операції» (скріншот відео спецпідрозділу «Азов»)

Тоді в лютому спеціальний підрозділ Національної гвардії України «Азов» провів «Широкинську операцію». У результаті – лінію фронту від Маріуполя відсунули і відгородили приморське місто від обстрілів.

Чотири напрямки наступу ЗСУ

Всього ж експерти виділяють чотири основні напрямки, за якими просунулася українська армія.

Найбільша з чотирьох ділянок, які зайняли українські військові, –Приазовська, зауважують військові аналітики. Їм вдалося взяти під повний контроль село Широкине на півдні Донецької області і змістити лінію фронту на схід від Водяного, Пищевика і Павлополя.

Найбільша з чотирьох ділянок, які зайняли українські військові – Приазовська

Друга ділянка – район Докучаєвська. Бійці фактично впритул наблизилися до цього міста, підконтрольного бойовикам. Третя – Авдіївка. Тут військові повністю відбили у бойовиків так звану промзону. Також під вогневий контроль потрапила стратегічно важлива Ясинуватська розв’язка.

Остання важлива ділянка – Світлодарська дуга. Тут військові повернули Новолуганське, на кілька кілометрів просунулися в напрямі окупованого Дебальцева і зайняли сіру територію в районі Попасної. У Луганській області таких маневрів практично немає. У цьому регіоні дві сторони розділяє природний бар’єр – ріка Сіверський Донець.

На Світлодарській дузі українські військові повернули Новолуганське, просунулися в напрямі окупованого Дебальцева і зайняли сіру територію в районі Попасної

Дані про так званий «повзучий наступ» української армії журналісти програми «Донбас.Реалії» отримали від військового експерта Михайла Жирохова. За його підрахунками, загальна площа територій, звільнених таким чином – від сорока до п’ятдесяти квадратних кілометрів.

«Увечері, якщо це стандартна тактика, висуваються до найближчої посадки, яка не контролюється бойовиками, наш взвод, або два взводи і окопуються. Вранці бойовики опиняються перед фактом, що це вже наша територія», – пояснює військовий експерт Михайло Жирохов.

«Жаб’ячі стрибки» крізь «сірі зони»

Тактика «жаб’ячих стрибків», як ще називають подібні дії військових, дозволяє зберегти життя бійців, оскільки просування зазвичай відбувається без застосування зброї. Але сьогодні, як зазначають аналітики, така тактика практично вичерпала себе.

Авдіївська промзона – бойова точка, яка стримує противника – військовослужбовець

Журналісти програми «Донбас.Реаліі» побували на одній з передових позицій в Авдіївській промзоні, де українській армії якраз і вдалося відсунути бойовиків. Сталося це під час останнього масштабного загострення цієї зими.

Кілька місяців тому ця територія перебувала під контролем бойовиків. Зараз це передовий рубіж захисту, який ще на кілька сотень метрів відсунув бойовиків від будинків мирних жителів.

«Це саме така бойова точка, яка стримує противника і обороняє місто Авдіївку», – говорить військовослужбовець ЗСУ Антон.

Військовослужбовець ЗСУ Антон

Утім, бойовики не припиняють спроб повернути втрачений клаптик землі. Калібрами, дозволеними Мінськими домовленостей, не обмежуються, кажуть військовослужбовці.

Військовий: це дуже важливо, хоча б метр своєї землі людина повернула

На відміну від Авдіївської промзони, визнають опитані нами експерти, більшість «сірих зон» не мали особливого стратегічного значення. Але у військових свій погляд на це питання.

«Це дуже важливо, тому що це дає мотивацію: хоча б метр своєї української землі людина повернула. Це дає дуже велику мотивацію і для нього це важливо. І що він не дарма там сидить», – зауважує військовослужбовець ЗСУ Зураб Чихелідзе.

У Міноборони України просування української армії в «сірій зоні» порушеннями Мінських домовленостей не вважають. Аргумент – нові позиції не порушують меж, встановлених угодою. Крім того, військові контролюють навіть менше, ніж дозволено, адже окуповане бойовиками місто Дебальцеве, згідно з документом, теж повинно залишатися під захистом українських бійців.

https://www.radiosvoboda.org/a/28514775.html