Взагалі-то складається враження, що Порошенко сам хоче дриснути з посади Президента. Напевно йому згадується спокійне, розмірене життя до цієї страшної для нього дати, 25 травня. Тоді він прилаштовувався до будь-якої влади, ловив маржу у Нацбанку, організовував липові тендера, бігав по ефірах, де примушував українців впасти ниць перед євреями та вимолювати прощення, його слухали, рейтинг на "градуснику" пробивав верхню відмітку, бурхливі оплески надихали на великі звершення...
          І надихнули, мать би їх.... після 25 травня все пішло прахом. Одразу стало видно, що він звичайний жлобяра, що він духовний та моральний мізантроп, що він має пекельну стигму Вельзевула.
          І він захотів повернути все взад.
          Тому і створює різні абсурдні та ідіотичні ситуації у врядування країною. Таке враження, що він чекає тієї миті, коли йому відмовлять у підтримці і в нього буде привід самому піти у відставку. Імпічмент тут його не влаштує. Треба йти у благородну відставку, не під примусом. Тоді залишається шанс, що його залишать у спокої, не будуть розкуркулювати, а тим більше саджати на нари, і він зможе повернутися до того, свого переддвадцятип'ятитравневого життя. Життя безтурботного, щасливого, наповненого всіма барвами життєвого різноманіття.

          Ось такі проблеми у нашого, українського, кондитерського Геростата.
          А ми повертаємося на початок цього посту і проводимо ту процедуру, яка там написана.