Нічого кращого нема,Як тая мати молодая,Дитя вона іще сама,Тож їй усі допомагають! Удома „площу” відвелиНайкращую їм із дитяткомПоставили колясочку, а ще На столику стоїть горнятко Порхають всі, щаслива тая „біготня”,Лиш мамі сумно у само`ті,Чекає все на нього та легенду&nbsp...

Читати далі...

Так довго літній день тривав,А він чекав, смакуя насолоду....Не роблячи ніяких хатніх справ,Спостерігав чарівну цю природу! Вона не прийшла, защеміло в грудях,Недарма відчував престорогу,Неначе мариво в дверяхВін постать бачив недотроги... ....Аж ген – стихає день,Закопошилось все навколо,Вже й&nbsp...

Читати далі...

Навіяно трохи сумним віршем поетеси:Я не нездужаю нівроку,А серце плаче та болить,Вже не дитина-лежебока --В люстерко панночка гляди`тьНапої пью я не дитячі,Стакан порожній. ЗаметільХотілось глянуть знов ув очіДитині малій моїх мрій...

Твоя посмішка ніжна, губи...Я кохаю тебе мій любий.Наполегливо, сильно, щиро!Моя пристрасть, надія, віра -все для тебе єдиний в світі,все для тебе і щастя митібули нашими. Це прекрасно.Я кохаю тебе мій ясний.

Месяц в небе растворился,Наступил седой рассвет,Ты сегодня вновь мне снился,Снова утром тебя нет.Посмотри – мороз рисует Льдом искристым на стекле,В серебре зима ликует,Солнце в хладной бирюзе.По аллее вдоль дороги Под деревьями в снегу,Без печали и тревогиВдаль по серебру бреду.Кроны в шапках вековыеМолча холодом горя,В край проводят, где отнынеТебе век поет заря.[Приєднана картинка]т.е.с. 11,12,12

[Приєднана картинка]І я не я, і ти мені не ти.Скриплять садів напнуті сухожилля.Десь грає ніч на скринці самоти.Десь виє вовк по нотах божевілля.Бере голодну тугу — як з ножа.Дзвенять світів обледенілі дзбани.І виє вовк. І вулиця чужав замет сміється чорними зубами.І виє вовк, ночей моїх соліст…Заклацав холод іклами бурульок.Вповзає вовк і тягне мерзлий хвіст,в сузір’ї Риб вловивши кілька тюльок.Ти, вовче, сядь. Ти на порозі ляж.Ти розкажи свою пригоду вовчу.А смушки скинь. Навіщо камуфляж?Ти...

Читати далі...

Скарбничка душі Є в кожного в душі скарбничкаІ в кожного – вона своя,Лежать в тій скриньці таємничійЯкесь число, чиєсь ім’я, Напівзабуті сни і мрії,Колючі реп’яшки образ,Далекі вогники надії,Уривки голосів і фраз, Близьких людей ясні усмішки,Розчарувань найперших біль,Красива пісня, гарна книжка,Улюблений з дитинства фільм... І скільки б ми скарбів не мали –Коштовних, срібних, золотих –Та скринька, що в душі сховалась,Є найціннішою із них. &nbsp...

Читати далі...

Теплый денек, синевы хладный взглядИ в дымке костров вдаль деревья молчат,Пожухла трава, горизонт уходящий, Слепи’т глаза солнце, и шепот манящий. Не вёсен полудень, не жар шумный лета,В задумчивость осень как в платье одета,Лишь шорох травы осторожный вдалиСледы заплуталые сменит в пыли.Задумчива осень, дождей тусклый плачИ в небе, как время, лошадки мчат вскач,И лучик сквозь тучи рисует нам сказку,И теплый денек дарит нежность и ласку.[Приєднана картинка]т.е.с. 02,11,10

Не уходи, побудь со мною,Давай мы вместе погрустим,Смотри – луна над головою – Незрячий, хладный побратим.Не уходи, душа с тобою Минуты счастья обретет,Пусть поразит наш мир грозою – Мгновений тех не отберет.Пока мы дышим – будем живы,Пока мы помним и хранимМинуты, где душой грустили,И пел, мерцая, побратим.[Приєднана картинка]т.е.с.13,06,10

Пусть будет свет, пусть будет тьма,Пускай грядет гроза немая,Под шум дождя я вновь одна,И вновь бреду, пути не зная.Не ясен день, не темна ночь,Не огонек души заветной,И гонит сон покой мой прочь,Не находя любви ответной.Не сладок сок, бездушна ночь,Года плывут, стирая грани,Улыбки сон и гордость прочь,Лишь пусть не будет расставаний.т.е.с. 08,05,10