Часы , изготовленные по мотивам картины Сальвадора Дали "Постоянство памяти". 

Гадала на кофейной гуще.

И верила - всё станет лучше...

Ещё не осень, а хандра.

И жаловаться не пора

на бесконечность дней унылых.

Но почему-то небо стылым

сегодня кажется с утра,

как есть бумага - нет пера.

И не рифмуется строка.

Ну, не писать же мне "пока ?

Я кофе пью. Тоска слегка ...                                     

                                      Автор: Надя Позняк  

               

Вкус горячий душистого кофе Греет горло глоток за глотком... Сколько сладостных нот в этом слове Согревает волшебным теплом... И волнующий, срощенный с кровью, Гордый, свежий таинственный дух, Наполняет огнем и любовью, Избавляет от скуки и мук... И в коричневых жареных зернах - Солнца плещет бразильская страсть, Жаркой ночью в волнующих стонах  Воплощает кофейную власть.. (с)

Кавова індустрія одна з небагатьох, що стрімко розвивається. Що ж робить цю індустрію такою популярною?

Статистика говорить, що американці випивають 400 000 000 чашок кави щоденно. Європеці  - 300 000 000. Так що рахуйте самі, які можливості у цього бізнесу.

Тому у мене зявився інтерес до кави та чаю як до товару. Ось подаю початки цбого бізнесу.

Сайт для тих, хто володіє польсокою.

23-25 вересня у Львові, на площі Ринок (з північної сторони) вп’яте відбудеться міське свято «На каву до Львова». У програмі: кавовий ярмарок, кавовий тур короля і королеви, голосування за найкращу каву в улюбленій кав’ярні, також Західноукраїнський чемпіонат баріста – 2011.

Як повідомили організатори, 5 років – це вже святкова ароматна традиція міста Львова, тож програма цьогорічного свята збереже вже традиційні: кавовий ярмарок на площі Ринок – цьогорічне дійство пройде на північній частині площі Ринок; кавовий тур Короля і Королеви, де короновані особи та гості свята зможуть обрати найгостиннішу кав’ярню із найсмачнішою кавою та віддадуть за неї свій голос;голосування за найкращу каву в улюбленій кав’ярні, нагороди і у номінаціях «Кава і до кави»,«Кав’ярня – відкриття року», а також «Кавова легенда Львова».

Крім того в рамках Vсвята «На каву до Львова» відбудеться Західноукраїнський Чемпіонат баріста – 2011 (Відбірковий чемпіонат перед UBC, UkraineBaristaChampionship2011—2012, що відбудеться у Києві) . До участі у чемпіонаті збираються найкращі баріста зі Львова та західного регіону України, зокрема представники кав’ярень, що беруть участь у святі. Патронат чемпіонату — SCAE в Україні (ЄвропейськаяАсоціація Спешиалти Кави )

Цьогорічне свято «На каву до Львова» окрім традиційних заходів відродить галицьку традицію благодійності. 25 вересня, в день завершення Фестивалю, відбудеться Перший Львівський благодійний забіг «На каву до Львова». 8-ми кілометровий забіг «На каву до Львова» — це пропагування здорового способу життя, відродження традиції благодійності та єднання у цікавому заході навколо суспільних проблем. А також, свідчення любові до ароматного напою, що так кортить посмакувати учасникам марафону якнайшвидше.

Метацьогорічного благодійного марафону — привернутиувагуспільноти до осіб з особливими потребами. Зібрані кошти, які організатори планують отримати від реєстраційних внесків учасників та спонсорів, будуть спрямовані на підтримку та розвиток проекту «Соціальне таксі» – служба транспортування осіб з особливим потребами у Львові.

Традиційно на час свята у Львові з’явиться газета «На каву до Львова», за допомогою якої усі львів’яни та гості міста зможуть слідкувати за усім, що відбувається в рамках свята.

Про інші цікаві атракції незабаром можна буде взнати на оновленому сайті свята.

В продовження вчорашнього хотілося знову написати якесь паскудство про людей, почитати як всі обурюються і віднєкуються, типуто не про них. Вони такі капець-капець гуманісти... піонери, волонтери, тимурівці і прочая, прочая... Не буду )) Дехто тут вважає мене хорошою дєвочкою )) Тому напишу про каву... Вчора пізно увечері нестерпно захотілося кави, але чи не вперше в житті я відмовила сама собі випити кави наніч :) Зато поговорила. Розмова навіяла смак і запах Ямайки Блу Маунтін. Але справжньої, ямайської, а не того сорту вирощеного десь в Індонезії з зовсім іншим смаком і ароматом. Зазвичай мені важко відповісти на питання, який спосіб приготування кави люблю. Колись відповідала: Я люблю КАВУ і все тут Зважаючи на культ кави у рідному Львові за життя перепробувала всі види, підвиди і сорти. І тепер не затинаючись можу сказати: лате, чорну з гострим чи чорним перцем, чорну з лимоном (не з цедрою, а зі скибкою), і, звичайно, улюблений варіант подачі віденців -- порцеляновий підносик з філіжанкою кави, крихітним дзбаночком теплих вершків і високою тонкою склянкою холодної води. Вода має бути обов"язково І обов"язково кава має бути БЕЗ цукру. У Львові кажуть: "Не псуй каву цукром, а кохання шлюбом". І, якщо львів"яни другу частину приповідки вважають жартом і не дотримуються, то правдиві шанувальники кави першої частини дотримуються неухильно. Раз і назавжди визначила, що кава Kaisermelange -- не для мене. Це кава у великому горнятку з жовтком збитим з медом (цукром) те, що у нас часом подають як варіант кави по-віденськи.  Щось млосно-приторне зі смаком яєшні... бе... До речі під назвою кави по-віденськи у нас подають і Kaffee mit Schlagobers - кава зі збитими вершками )) Як розказав мені власник кафе і ресторану у Відні, там нема такого рецепта, наші заклади вибирають один із обов"язкових рецептів віденської кав"ярні і приписують назву ) Ну і бонус: Як нема кави, нема забави ))) Насправді все починається з кави, а потім плавно йде до горілки, сіна і П.С. До кави має бути щось солоденьке -- сирник чи яблучний штрудель

Що було, то було, сподіватися марно, Але знову над містом блакитні дими. І заходжу я знов до старої кав’ярні, Де зустрілися ми, де зустрілися ми…

Чорна кава – це львівських вулиць напій. Чорна кава – це вечір розкішний мій. Чорну каву зі мною, мій друже, пий, В чорній каві і нині, і прісно жий...

Чорна ніч та чорна кава-

Дві супутниці мої

У ці сірі та незграбні,

Сумомвимучені дні.

Щоб триматись, вип"ю кави,

Щоб спочити, піду в ніч-

Пригорну душу загнану до сну.

Декілька днів тому, реалізуючи план знищення української мови, міністр освіти України Дмитрий Табачник зняв статус державного з екзаменену з української мови у вищих навчальних закладах. Цього і слід було очікувати від міністра, який на своїй посаді "не буде втілювати свої політичні переконання". Гадити спідтишка, і не тільки, він буде завжди, як березнева кішка. На те "посажен".
       Та остаточно мене дістала фразочка Табачніка про львівську каву
       Ну добре – не українці ми, галичани. Чорт з вами. Але, щоб пили тільки розчинну каву? Ну ні – це вже вибачайте. Не знаю по яких вигребних ямах шастав у Львові пересташений Діма, щоб тільки таку люру (галицьким койне – сечу) йому подавали. Що ж то за добропорядні доми, де таке пійло київському шевальє подають. Хіба що в якихось ностальгуючих москвофільських салонах.
        Розчинна кава масово появилася у 70-х. У милі Табачніку совєтські часи. Вона й була ознакою совєтського часу і відійшла разом з ним як признак біди і нензи (галицьким діалектом – злиднів). Так само, як ерзацкава часів Першої світової війни, яку робили з чого-завгодно, окрім кавових зерен. При совєтах щось подібне робили в "освобожденной Латвии" в регіоні Курземе (Kurzeme kavine) – це був також пристосований до потреб совєтської людини раритет двох світових війн. Може така "кава" є для Табачніка зразком?
        Однак мрією і гонором кожної порядної львівської родини була справжня кава. Щоправда у милі Табачніку часи дістати її можна було тільки на стежках далеких. Її то привозили із-за кордону, або ж, як і ананаси, банани, мандарини, – з Москви – "при советской власти они там и только там произростали" – очевидно на Замоскворецькій стороні.
        Невеликий екскурс з історії кави для "історика" Табачніка.
        В Європу кава йшла кількома шляхами. Спочатку через арабську Андалузію до Амстердама, Парижа та Лондона. Але до Центральної Європи – через Балкани. Ключовою подією запровадження кави у Центральній Європі стала битва за Відень 1683 року. Одну з ключових ролей у звільненні Відня від турків зіграв галичанин, а не великоукраїнець (за табачниківською класифікацією) Франц-Юрій Кульчицький - шляхтич з села Кульчиці, що за 30 кілометрів на південь від Львова. Акурат поруч з малою батьківщиною ще однієї невеликоукраїнки Ганни Герман – з нею теж нашому знавцю расових відмінностей слід було б варто розібратися на предмет національного чи расового походження і "стукнуть куда нада". Саме Франц-Юрій (бач які в них не русскіє імена) відкрив у Відні на теперішній вулиці Kolschitzkygasse (себто вулиці Кульчицького) першу кав'ярню "Hof zur Blauen Flasche". За що вдячні віденці встановили на розі вулиці йому скромний пам'ятник. У Львові кілька літ тому зробили репліку цієї кав'ярні – кав'ярню "Під синьою пляшкою".
        А далі кава поширилася по всій ненависній Табачнику імперії Габсбургів – в тім і до Львова. Причому кава, а не люра. І що цікаво – чим ближче до Відня, як би не злобствував наш візаві, – тим культура кави давніша. Тай кава донедавна була краща.
        Ба більше – високий стандарт віденської кави в Галичині до нашого "освобождєнія" як під час Першої, так і під час Другої світової війни був абсолютним – тільки совєти знищили у Львові культову кав'ярню "Віденська кава", що належала до міжнародної сітки "Wiener Kaffeehaus" - тепер, слава Богу, відновлену. Всі ці австрійські назви, напевно, будуть ще одним пунктом оскарження галичан в австрофільстві. Але нічого не поробиш – кава, добра кава таки дійсно прийшла до нас звідти. Як і багато-що інше, як от каналізація.
        Як "злобный галичанин" я з повним респектом прийняв би твердження, що в Ужгороді кава краща – бо так було у якихось 1970-х роках. Так само, як і те, що ще кращою вона є у Будапешті. Про Відень чи Мілан і говорити годі. Але кому-кому, а не нашому Голохвостому, чи то пак Голохвастову, із-за Канави чванитися культурою кави. Бо ж саме час "гріти шампанське".

Я - гляссе.

...Кофе с мороженым. Кофе любое, мороженое любое. (хотя я не согласна... только лучший кофе и только лучшее мороженное!!! и Вы получитите отличный гляссе!!!) Собственно, название "Глясе" - единственное, что есть в тебе постоянного. Это как имя. Еще тебя любят дети. Ну или станут любить, если тебя правильно приготовить..) Бокал, салфетка, длинная коктейльная ложка и ничего лишнего....

Пройти тест