хочу сюда!
 

Умница-красавица

40 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 35-46 лет

Заметки с меткой «двое»

Иллюстратор и аниматор Paskal Campion / Простые важные вещи

Возможно, это изображение (дерево и снег)


"И я начинаю понимать, что надо уметь находить время для вещей, которые важны. Надо уметь вырезать из жизни кусочки счастья, или повседневная рутина сожрёт их начисто"..
[ Читать дальше ]

Объятия (Любовники) Эгон Шиле Живопись, 1917,


Объятия (Любовники)  Эгон Шиле Живопись, 1917,

В какой бы европейский музей классического или современного искусства вы ни попали, там обязательно будет обнаженная натура, много женского тела, чуть меньше – мужского. Но только картины Эгона Шиле после нескольких минут изучения вызовут странную неловкость и паническое желание отвернуться. И дело вовсе не в пикантности изображенных сцен – а в том, что художник изображает нечто большее, чем наготу, он обнажает души своих героев. Есть одна тональность в изображении сексуальной страсти и желания, которую точно не встретишь у Шиле, – он никогда не бывает шаловливым и хихикающим. Его сладострастие отчаянно и мучительно, священно и спасительно. «Я пишу свет, который льется из всех тел», – говорил Шиле.

[ Читать дальше ]

Пирам и Фисба / Легенда о любви / Подборка живописи

"Безрадостной любви развязка роковая.
Не тихая печаль, а смертной муки час.
Пусть жизнь – лишь злой обман,
Но сердце, умирая,
Томится и болит, и на пороге рая,
Еще горит огнём, что в вечности погас."
 
Владимир Соловьёв, 1887




Из глубины столетий дошли до нас семь невероятных чудес света и одно из них - знаменитые Висячие сады Вавилона, которые писатели древности единодушно называли садами Семирамиды. Честь создания этого чуда они приписывали вавилонской царице, с именем которой связано множество фантастических историй и легенд.

«Видел я стены твои, Вавилон,
На которых просторно и колесницам:
Видел Зевса в Олимпии я,
Чудо висячих садов Вавилона…»
 
Антипатр Сидонский, греч. поэт, II-I вв. до н.э.
 




Совсем иная история, древняя легенда, поведавшая нам о трагической любви Пирама и Фисбы (Тисбы), тоже связана с городом Вавилоном. Можно предположить, что кому-то эта история покажется наивной, слишком пафосной, возможно с долей иронии, но она существует, и уже на протяжении многих веков о ней говорят, её не забывают поэты и музыканты, пишут картины художники. Она - одна из двухсот легенд, собранных и красочно описанных  Публием Овидием Назоном (Publius Ovidius Naso, 43 г. до н.э. - 17 или 18 г. н.э.) в его знаменитых "Метаморфозах".
 История любви Пирама и Фисбы лишь крохотная часть этой поэмы, но введение её в ряд метаморфоз оправдано, так как существует в этой легенде рассказ о перемене цвета плодов шелковицы, когда белые ягоды превратились в кроваво-чёрные
[ Читать дальше ]

Приглушенная палитра Рона Хикса.

Ron Hicks(Рон Хикс), американский художник, родился  в 1965 году в городе Columbus (Колумбус), штат Огайо. Писать картины начал воодушевленный своей матерью, которая также была художником. Изучал искусство в Колумбусе в College of Art and Design( Колледже искусства и дизайна), известном как одна из лучших художественных школ в стране, где он специализировался в области изобразительного искусства и в иллюстрации. Позднее  переехал в Денвер,  учился в Colorado Institute of Art (Институте искусств), получив степень в области.Advertising Design. Ведет семинары по всей территории США и за рубежом, инструктирует в  Art Students League.


[ Читать дальше ]

" Прусское любовное счастье " Emil Doerstling


Прусское любовное счастье, картина Эмиля Дёрстлинга (1859-1940)

Немецкий солдат Густав Сабек-Эль-Шер и его возлюбленная Гертруда Перлинг.__ Emil Doerstling 
[ Читать дальше ]


Просто епізод. Частина друга

Початок історії тут http://blog.i.ua/user/460768/2006068/

   Візит до їх оселі виявився напрочуд невимушеним, хоча він переступив той поріг уперше. В гостях у неї також була її подруга, хрещена хлопчика. А він разом із сестричкою були дуже раді печиву і фруктам, та і дядькові, який погоджувався їх піднімати і підкидати вгору, на що вони аж верещали від захвату. Хлопчина навіть не хотів його відпускати, коли він прощався і йшов до себе. З сусідкою також вдалося поспілкуватись і дещо про неї з‘ясувати. Була вона дуже непоганою людиною, хоча й проглядалося «районівське» виховання.

   Спілкування із сусідкою на подвір‘ї чи у під‘їзді стало чимось природним. Якось раптом і ніби остаточно. Якось вона попросила скористатись його інтернетом, щоб замовити одяг діткам, і він залюбки погодився, запропонувавши зайти до нього на чай з печивом та мережею. На тому і домовились. Коли вона зайшла пізно ввечері, вклавши дітей спати, його здивувало її вбрання. Плаття на ній було з розряду «вихідних», в яких ходять на дискотеки. До того ж відкриті плечі й руки якось не дуже відповідали зимі, що царювала навколо. З меблями в його квартирі було кепсько, один стілець біля комп‘ютера, два на кухні.  Коли він приніс їй чай і печиво до комп‘ютерного столу, планував сидіти збоку на дивані, який також виконував  роль ліжка, однак їй хотілося радитись з ним, а з дивану монітора не було видно. Довелось стояти поруч. Через певний час, він сказав, що принесе ще один стілець, на що вона заперечила, і посунувшись на своєму запропонувала сісти поряд. В процесі такого сидіння за комп‘ютером, йому прийшло в голову зробити своїй гості легкий аматорський масаж плечей і шиї, на що вона охоче погодилась,оскільки скаржилась на втому.  Його не натреновані пальці врешті теж втомились, і масаж став більше схожий на прогладжування. Коли пальці випадково ковзнули нижче шиї над грудьми, її дихання раптово стало частішим і важчим, а сама вона почервоніла. Незручну паузу треба було чимось заповнити, і нічого кращого за поцілунок в голову не прийшло. Після короткої розвідки губами, віддихавшись, вона запитала:

-                    -      Ти з усіма такий?

     -      Звісно ні, - була його відповідь, що продовжилась новими поцілунками і обіймами. Врешті вона вже сиділа на його колінах, що дозволило йому взяти легко її на руки і понести на диван. Розуміючи, до чого йде справа, вона пошепки сказала, вже напівлежачи на дивані:

-                    -     Ми ж ледве знайомі. Не треба… так поспішати…

-                    -     Не бачу причин для нас обох, щоб зупинятись.

Вона й не хотіла зупинятись, просто треба було тримати марку, і він це чудово розумів. Тому наступної миті вони, підкорені жагою, стрімко позбавлялись одягу, а разом з ним і сумнівів, упереджень, самоконтролю і сорому. Без зайвих слів, награності, поклик природи зблизив їх на стільки, на скільки це було можливо тієї миті. Темна й тиха зимова ніч. Монітор комп‘ютера давно вже згас і посеред цієї тиші вони вдвох умиротворені лежали на дивані вкриті ковдрою, він на спині горілиць, а вона, припавши щокою до його грудей. Торкнувшись пальцями латунного скрипкового ключика, що висів у нього на шиї, вона порушила тишу й спитала:

-                    -    А звідки в тебе цей кулончик?

-                    -    Колись купив у Львові.

-                    -   А звозиш мене колись до Львова? - Спитавши це, вона помітила розгубленість в його очах, і перш ніж він встиг зібрати до купи слова, щоб дати якусь ухильну відповідь, вирішила виправити незручну ситуацію, тому перервала – Жартую, розслабся. Не вздумай мені нічого обіцяти, це ні до чого.

-                   -   Я й не обіцяю те, що не можу виконати.

-                   -   І давай домовмося, що ніхто ні в кого не закохуватиметься.

-                   -  Ти права. Це нам обом ні до чого.

Ще полежавши так певний час, вона встала, і вдягаючись, сказала що має повернутись до дітей, раптом  вони серед ночі прокинуться, а її не буде. 

Вася (с)

Матч-пойнт

  Я всегда при случае останавливаюсь, замираю и с завистью и восхищением наблюдаю за работой настоящих профессионалов. 
  И не важно, кто это: сапожник в своей будке, водитель автобуса или рабочий на заводском конвейере. И чем невозможнее мне самому это повторить, тем интереснее наблюдать.

  Вот и в прошлую субботу повезло мне полюбоваться на работу профессионала высочайшего класса.

[ Читать дальше ]

Художник Ляшко Екатерина - Двое


Поэты, прозаики, художники воспевают в своих творениях самое прекрасное чувство человечества - Любовь.
И надо сказать, что именно любовь вдохновила многих из них на создание настоящих шедевров искусства.
Сильное и в тоже время, сложное чувство, но красивое, несущее в себе свет, дарящее жизнь.
А тема "Двоих" - это всегда особая и неповторимая история...

"Ты у меня одна,
Словно в ночи луна,
Словно в году весна,
Словно в степи сосна.
Нету другой такой
Ни за какой рекой,
Нет за туманами,
Дальними странами"

(Юрий Визбор)


(Художник  Ляшко Екатерина)

[ Читать дальше ]
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
15
предыдущая
следующая