Після пролісків, які по весні безшабашно сміливо тягнуться своїми синіми бутонами до сонця, ці обережні першоцвіти, перш ніж виглянути з під талої землі, як би завбачливе "утеплились", одігнуішись в свою самобутню м'яку та сріблясту хутряну й занадто екзотичну шубу, яка захищає їх і від запізнілих заморозків і від раннього спекотного весняного сонця. В цій модній одежі вони виглядають неповторними мудрими пілігримами степу. А їх безшабашні пелюстки шляп, просто неперевершені за «дизайном» і кольоровою палітрою. Витончений аромат лише підкреслює їх особливість.
Сон-трава (лат. Pulsatlla ptens) — яркий пушистий та рум’яний весняний першоцвіт, який пов'язується з багатьма легендами, магічними ритуалами, поетичними творами, народними обрядами.
Існує легенда, нібито покладена на ніч під голову ця рослина викликала пророцькі сни. За народними повір’ями, сон-трава слугує захистом від порчі, наговорів інших негараздів… Кажуть, що соком цієї трави в давнину навіть обробляли списи, щоб відігнати темну силу. Здавна народ вірив в те, що нечисть не сміє і наблизитися до сон-трави, а саму рослину вважали не тільки оберегом від усякого чаклунства і лихого ока, але і символом перемого добра над злом.
11 квітня – День Сон-трави.
З Днем СОН-ТРАВИ!!!!!
Ліна КОСТЕНКО
* * *
Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні. Не раз хитнула доля терезами. Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилось несказанним.
***
