хочу сюда!
 

Катюша

30 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 35-85 лет

Заметки с меткой «ненависть»

Зло - лишь отсутствие добра.

Профессор в университете задал своим студентам такой вопрос: "Все, что существует, создано Богом?" 
Один студент смело ответил: "Да, создано Богом". 
"Бог создал все?" - спросил профессор. "Да, сэр", - ответил студент. 
Профессор спросил: "Если Бог создал все, значит Бог создал зло, раз оно существует. И согласно тому принципу, что наши дела определяют нас самих, значит Бог есть зло". Студент притих, услышав такой ответ. 
Профессор был очень доволен собой. Он похвалился студентам, что он еще раз доказал, что вера в Бога - это миф. 
Еще один студент поднял руку и сказал: "Могу я задать вам вопрос, профессор?" "Конечно", - ответил профессор. Студент поднялся и спросил: "Профессор, холод существует?" 
"Что за вопрос? Конечно, существует. Тебе никогда не было холодно?" 
Студенты засмеялись над вопросом молодого человека. 
Молодой человек ответил: "На самом деле, сэр, холода не существует. В соответствии с законами физики, то, что мы считаем холодом, в действительности является отсутствием тепла. Человек или предмет можно изучить на предмет того, имеет ли он или передает энергию. Абсолютный ноль (- 460 градусов по Фаренгейту) есть полное отсутствие тепла. Вся материя становится инертной и неспособной реагировать при этой температуре. Холода не существует. Мы создали это слово для описания того, что мы чувствуем при отсутствии тепла". 
Студент продолжил: "Профессор, темнота существует?" Профессор ответил: "Конечно, существует". 
Студент ответил: "Вы опять не правы, сэр. Темноты также не существует. Темнота в действительности есть отсутствие света. Мы можем изучить свет, но не темноту. Мы можем использовать призму Ньютона, чтобы разложить белый свет на множество цветов и изучить различные длины волн каждого цвета. Вы не можете измерить темноту. Простой луч света может ворваться в мир темноты и осветить его. Как вы можете узнать, насколько темным является какое-либо пространство? Вы измеряете, какое количество света представлено. Не так ли? Темнота - это понятие, которое человек использует, чтобы описать, что происходит при отсутствии света". 
В конце концов молодой человек спросил профессора: "Сэр, зло существует?" 
На этот раз неуверенно, профессор ответил: "Конечно, как я уже сказал. Мы видим его каждый день. Жестокость между людьми, множество преступлений и насилия по всему миру. Эти примеры являются не чем иным, как проявлением зла". 
На это студент ответил: "Зла не существует, сэр, или, по крайней мере, его не существует для него самого. Зло - это просто отсутствие Бога. Оно похоже на темноту и холод - слово, созданное человеком, чтобы описать отсутствие Бога. Бог не создавал зла. Зло это не вера или любовь, которые существуют как свет и тепло. Зло это результат отсутствия в сердце человека Божественной любви. Это вроде холода, который наступает, когда нет тепла, или вроде темноты, которая наступает, когда нет света". 
Профессор сел. Имя молодого студента было Альберт Эйнштейн.

По настоящему война никому не нужна

По настоящему война никому не нужна, но многим нужна ненависть.

Макс Фриш

Кто не любит...

Кто не любит, не может и ненавидеть; кто ничем не восхищается, не может и презирать; кто ничего не обоготворяет, не может и проклинать.
К. Берне

ненависть

 Ненависть, по большей части, - удел неудачника по убеждению, и обусловлена она, как правило, неудовлетворенностью или дикой его завистью к окружающим 
  - и, как следствие, - неукротимой жаждой мести, интриг и гадостей.

Магия Любви.

Я пишу на МыПишем.ру!

 

МАГИЯ    ЛЮБВИ.

******************************

Доброту  чужую  видев,

Ею  уязвлён  был  сердцем!

Всё   на   свете   ненавидя,

Жил с закрытой сердца дверцей!

 

То же Солнце! То же Небо!

Облака  и  птичек   пение….

Где бы, с кем бы он бы небыл,

Вечно  был  он  в  нетерпении!

 

Дождик, это  значит  слякоть!

 Солнышко -  всё  слепит  очи!

Все  смеются, он же – плакать!

Лишь  собою  озабочен!

 

Даже  Бога  проклинает!

В  его  бедах  виноватым

Не  себя  он  выставляет,

А  Творца, ну или  брата!

 

Но  однажды  в  его  сердце

Постучалось,   тихо   так,

Чувство Светлое и дверцу

Распахнул  во  всю  чудак!

 

И  теперь  дождей -  «капели»;

«Лучики   ласкают»   Солнца!

Даже    снежные    метели,

Радуют, что   за   оконцем!

 

Так  из  «злобного»  сердечка,

От  наполненности  Светом,

Разлилась   Любовью – речка!

Счастлив,  нынче, он при этом!

 

*******   / 21.11.2010 г.  23:48 ч. /   

 

  прочесть  можно  и  здесь:

 

http://www.mypishem.ru/stihi/lirika-lyubovnaja/magija-lyubvi.html


 ромашки

(c)

я0

я0

...........

Жизнь устроена так дьявольски искусно, что, не умея ненавидеть, невозможно искренне любить.

(с) Максим Горький

Серце також думає!

Читав не давно уривок з Біблії коли Ісус питав Петра чи  він Його любить.
Ісус питає "Петре чи ти мене любиш?" той відповів "Так, Господи, ж знаєш що люблю", і тут Ісус запитав його вдруге,"Петре чи ти мене любиш?" в цей момент він вже здивувався, думаю від чув себе так як ми коли нас матиматичка запитала другий раз скільки буде 6 на 7, при тому що на нашу думку ми й першого разу впевнено відповіли правильно. Петро відповів "Так, Господи, ж знаєш що люблю", а коли запитав в третє то той засмутився прям таки заплакав і відповів "Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе!".Для чого було аж три рази питати, та й взагалі чи Бог не знав, що відчуває Петро? А що ми відчували коли нас вчителька запитувала третій раз?О, тоді серце починало калатити, відчували не впененість, не спокій. а вся справа в тому щоб ми самі усвідомили. Наш розум постійно працює,  часто видає відповіді автоматично. А Богу йшлось про то щоб усвідомив, усвідомив це серцем. 
Чи серце - це почуття? То часто так поєдується, виставляється в один ряд:серце, валентинки,  биття серця,почуття...Емоції звязані з серцем.Бо емоції, почуття - це щось як лампочка контролю двигуна в машині, коли загорається така лампочка то значить що щось не так з мотором. Почуття часто показують що щось там в середені,під маскою є щось  не так...щось відбулось. Десь далко в морі порухались плити тектонічні, що спричинило цунамі, і ми бачимо руйнацію і смерть від гіганських хвиль.А тих плит ніхто й близько не бачив. Ти цілий тиждень чекав на вечірку.І от вечірка. Друзі, сміх, всі веселяться, атобі щось не подобається, щось не так.І не знає що.Не бачиш тої плити.Не знає що сталось.Може подорозі щось, може в автобусі хтось не то сказав, могло щось пригадатись...То є наше серце.Чим воно є? То твоє найглибше Я. Розум то як відділ пропаганди.Говорить , що робити, що говорити... А Я  є в серці.Там є не спокій,там є любов, звідти йдуть рішення любити, плакати ненавидіти, кричати...А "відділ пропаганди" повинен вирішити ці питання для нас і для оточення,як повинні представити це на зовні. Якщо дівчина покохає, то розірве з друзями , з батьками і поїде на другий край світу стане перед ним на коліна "бий мене, а я тебе люблю". Якщо чогось хочеш насправді,серце то цей наш внутрішній  "атомний реактор" не дасть тобі всидіти на місці. Коли запитати котрогось з чоловіків чого ти з нею одружився, то отримаєш моментальну відповідь 
-"З любові." 
-"а те що вона має неймовірно довгі ноги бачив?" 
-"ну так ..."
але не скаже, що йому ті ноги крутились перед очима
-"...з любові.Посвятив своє життя для неї.Напрацювався в шлюбну ніч...":)
Одружуємось бо подобаємось один одному, прагнемо один одного.
Люди в різних місцях, і врізні моменти життя відкривають для себе своє серце. Наприклад десь під лісом, на озері...діти далеко, дружина далеко, чоловік далеко, а пиво,віски,бренді близько ... Друг мені одного разу відкривав душу. Зрадив дружину да корпоративі.Каже :
-"не знаю що найшло.не знаю як то сталось і з чого то...Кохана дружина,діти..Я не знаю як то сталось.Як я маю дивитись їй в очі.Вона мені не пробачит..." 
Я ж його добре знаю, веселий, компанійський...Запитав - "а хіба не було на роботі якихось жартів...?"
 - "..ну так..."
-  "А так часом нахилившись над нею над її компом,не обнімав за плече?"
-  "...ну...щось таке було"
-  "ну то не кажи , що то з нічого, і поняття не маєш як то сталось".
Найкращий іспит совісті люди часто роблять за компютером коли залишаються самі в кімнаті.Сідають сам на сам за комп і заходять в чат,отримують питання "Хто ти?" і тоді починається розпізнання серця, ким я є.І якби не той інтернет то не пізнали б серця, бо завжди були під контролем...
 Розум глушить це все. І часто ми самі не хочемо відкрити думки серця.

Над почуттями треба працювати.

Люди часто приймають перші враження чи то перші почуття як такі що триватимуть уже завжди.Так саме завжди!...від тепер і назавжди!Хтось правда може сказати, що ні я реаліст, я тверезо оцінюю і не кажу "на завжди" але "на довго" чи "деякий час". Насправді ж мало хто оцінює одразу, а більшість і по упливі декількох днів а той більшого проміжку часу пепреконані що "це" триватиме завжди. Люди знайомляться на вечірках і після них йдуть разом додому з упевніність, що люблять ну і звісно з надією що полюбили їх)))). Приїжджають з відпусток і розказують з якими класними людьми познайомились і затоваришували, тепер вони будуть друзями...
Задумайтесь, ваш найкращий друг чи найкраща подруга, вони одразу стали дайкращими, чи завжди такими були і чи взагалі одразу стали друзями. Будь які почуття це результат тривалих стосунків. 
Моя подруга каже що ніколи не ведеться на ці перші емоції, що це не справжні почуття.Але ж це не правда! Вони справжні! Мама обіцяла хворому сину, що він у неділю вже піде кататись на санках.Проте минув тиждень прийшла неділя а він ше не повністю одужав. І мама каже синові,який вже після сніданку одягається, що він не піде ще сьогодні на вулицю.В цю мит світ для нього валиться, він кричить "ти збрехала...".Мама починає йому обіцяти всяке різне, пропонує його улюблені блінчики а у відповід "ненавижу блінчики", включає мультфільми у відповідь "ненавиджу мультфільми" і так далі.             Скажете це все не справжнє, але він справді в цей момент вірить що ненавидить це все і вірить що в житті більше не їстиме тих блінчиків, чи не дивитиметься того свого улюбленого мульфільму а навіть можливо більше ніколи не промовить слова до мами. Він в це твердо вірить, для нього це справжнє. А хіба познайомившись з дівчиною, хлопець пригає через огорожу в чужий квітник по квіти з думкою, що більше з нею не зустрінеться, що це він робиьт лише сьогодні, для розваги?...
Та  це не пролема, якщо ти вільний, якщо тебе хтось не чекає, не надіється на тебе. Але й в противному випадку варто підійти до справи трохи з головою, в противному випадку можеш скривдити її(його) або сам отримати зранення, і як результат такі люди зраджують в подружжі,розлучаються...
Проблема в тому що ми не любимо сусідів, колег по роботі, родичів проте легко сходимось з чужинцем в барі. Ми не хочемо трудитись над почуттями, ми привикли що любов це іскра яка спалахує... відповідно колисьь гасне.Ну і тоді ми розходимось і шукаємо нове джерело іскри.
 Насправді любов ж не миттєве почуття, це вогонь який потрібно підтримувати,звісно спочатку є період закоханості коли організм виробляє ту класну "наркоту" яка дурманить розум і як кажуть вчені рівень інтелекту закоханих падає на 30 процентів, а  для "справжніх почуттів" одного погляду мало. Не завжди можна з пршого погляду визначити яка в хлопця зарплата)))

... не вміючи ненавидіти, неможливо щиро любити...

"Життя влаштоване так по-диявольському мистецьки, що, не вміючи ненавидіти, неможливо щиро любити. "
Максим Горький 

Судити правий чи ні Максим Горький важко, думаю як би запитати його він обов’язково ще щось додав до цієї фрази і щось обґрунтував. Зрештою це лише суб’єктивна думка конкретної людини, обумовлена власними спостереженнями чи пере життям. Тому залишається погоджуватись або ні лише з конкретним твердженням.
Є одна книжка, не пам’ятаю автора, якщо не помиляюсь називається “Правильні питання” . Суть книжки в тому, що в правильно сформульованому питанні міститься левова частка відповіді. Так от якщо сказати що світ не “... по-диявольському мистецьки...” а “ ...по-божому мистецьки...”, то й завершення фрази було іншим. І ця фраза мені була би ближча.
...загалом в цій фразі є певний сенс. Думаю всім відома фраза “Сварить - значить любить...”, але це аж ні як не аксіома, навіть не теорема, а так собі гіпотеза яка має право на існування. Ну і ясна річ сваритись не значить ненавидіти. Але є і інші твердження. Наприклад знайома одного разу сказала, що так любить хлопця, що аж ненавидить його за це. Як хтось сказав (не пам’ятаю хто) “Ми ненавидимо того кого любимо, за те що вони здатні принести нам найбільше страждань.” Також був свідком коли взаємна не приязнь переросла симпатію ну і далі вже по схемі:).
Основне що не в цій фразі на мою думку не витримує критики це формулювання. Любов і ненависть справді переплітаються. “Від любові до ненависть один крок.”, і цей крок “Наліво”))). А суть в тому, що саме від любові до ненависті - ненависть не породить любов. Звідси маємо, що любити можна і без ненависті. Хоча те що ми не ненавидимо ще не означає , що ми цього не ВМІЄМО. Особисто я колись нервувався, що не можу нервуватись і злитись на людину, яка навіть причинила мені кривду, принаймні довго.:) Хоча напевне це проблема того, що ненависть на відміну від любові ще більше потребує взаємності. Хто зна... Що на мою думку справді не підлягає сумніву то це те, що “Сама велика ненависть – породження самої сильної любові.” 
А якщо вже оперувати такими доволі абстрактними поняттями “справжня любов” чи “не справжня любов”, варто згадати Махатму Ганді: “Кохання ніколи не вимагає, воно завжди віддає. Кохання страждає, ніколи не шкодуючи при цьому й ніколи не намагаючись помститися за себе.”
А взагалі коли мова йде про почуття, у кожного буде власна думка, породжена власними пережиттями, і хоча кажуть, що важко приховати любов, ще важче байдужість і лиш ненависть легко приховати, проте:
“Не вам судить про силу почуттів моїх... лиш здогад дано вам, про існування...”

ненависть

  в ...рационе самостоятельного, или - хотя бы, уважающего себя человека нет чувства - ненависть.