Добра ніжна і вразлива Іноді наївна як дитина Часом дуже співчутлива Часом дуже вередлива Іноді дуже грайлива Без турботлива і мила Іноді навіть агресивна Немов неприборкана тварина Це все про тебе я Бо ти єдина така Неймовірна та неповторна P.S(мыслим позитивно))) [Приєднана картинка]

Кохаю тебе я Без тебе не можу я Ти в мене тільки одна Прагну бути з тобою Ти наче зіронька Така чарівна і ясна Така як ти тільки одна Тебе кохаю я Прагну бути с тобою Поки не скінчіться життя P.S.(кто оценил жми на плюсик)) [Приєднана картинка]

Епіграф. Волинь - край оповитий легендарними історіями і подіями. Багато їх сягають своїм корінням часів, коли ще славнозвісного графа Дракули не було і в проекті. А є і зовсім сучасні, свідками яких стало багато волинян. Однак і ці події вже перетворились в легенди Лесиного краю. Історія, про яку йдеться, трапилась у 19 столітті (друга половина) і вона дуже тісно пов`язана не тільки з минулим, а й з сьогоденням одного з волинських сіл, справжнім серцем якого є - ОЗЕРО...

Читати далі...

* Розваги, друзів і вина Для себе кожен тут знаходить. Щоденно дівчина одна В цей храм веселощів приходить. Сьогодні знов сама прийшла. Весь вечір знов когось чекає. Сердитим поглядом очей Всіх кавалерів відганяє. Забутий келих у руці... Така задумлива личина... Сидиш зажурено сама... Кого чекаєш ти, дівчИна? Чекаєш, зараз підійдЕ, У твої очі ніжно гляне. Промовить - Я тебе знайшов- И довгождана мить настане... 7 травня 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

* Як минуло чотирнадцять, То з такой нагоди Отримала подарунок В бога, чи в природи. Випирають груденята І стрункіші ніжки. Та й задок вже штаненята Розпирає трішки. Далі краще...І в сімнадцять Квіткой розцвітала. Зрозуміла: - Підкоряти Світ пора настала. Із примруженого ока Бісики пускала. Серед статі чоловічой Вже пригод шукала. На отой призИвний погляд Скільки ж їх злетілось... Закрутилось,завертілось... Й далі покотилось... Всі беруть тебе,сердешну, Спереду...

Читати далі...

* Карими очима Дивишся стрОжко. Чи не поворожиш Ти мені ворОжко? Розкажи про долю, Що мене спіткає, Про мою кохану, Що мене чекає. Може не чекає, Може не нудьгує. У чужих обіймах. Іншого цілує. Тільки серце каже Ліпшої не мати. І тому про зраду Краще вже не знати. Про таке дізнатись Мабуть ні до чого. І тому ворожка Не кажи нічого. 8 травня 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

* Чарує й лякає жіноча природа Могутня та сила Жіночая врода. Вона надихає, вона окриляє, А також безжалісно й легко вбиває. Поети жіночу красу оспівали. Вродливих жінок за красу повбивали. Але і жінки у боргу не зостались, З за них скільки люду з життям вже розстались. З дворянами тілом своїм торгувала, З за влади Павла-чоловіка вбивала. Німкеня-блудниця царицею стала, Розгульна пора у палацах настала. Невільниця Настя в гаремі султана Для нього дружиною кращою стала...

Читати далі...

* Вогонь каміна відблиском своїм Малює кришталеві визерунки. У келихах, наповнених вином, Неначе залиша свої чарунки. Твої напіврозтулені вуста. Що на палкі чекають поцілунки, Немов благають знов відчути смак Мого кохання випитої трунки. Жагуча пристрасть хвилею м'якой В туманний вир кохання піднімає. На всьому світі лИше ти і я... Все інше більше значення не має. Гойдає хвилей і п'янить любов З свого полону нас не відпускає. Та цей полон жаданніший за всі. Ніхто у світі...

Читати далі...

* Ми зустрілися в інеті і в житі не знаєм Хто ми,що ми, як живЕмо, і кого кохаєм. Наша зустріч випадкова і не зобов’язує. Та щоденне спілкування все ж таки прив’язує. Потихеньку спорідняє душі спільним духом. І слідкуєш,мимоволі, вже за кожним рухом. Є вже спільні інтереси і уподобання. Ось прийшло, хоч віртуальне, та усе ж кохання. Доторкнутися до тебе можу тільки в мріях. Та все ж наше спілкування мою душу гріє. Зустріч геть нас розчарує, глянули й розсталися. Ми не...

Читати далі...

На вулиці стоїть холодна та похмура погда але відчуваєтся такий злет настрою .. З музичного центру лунають слова про кохання а на душі так спокійно і затишно. В знаки даєтся вчорашній вечір. Намагаюсь пригадати коли мені було так добре ... - Ні не має таких спогадів, такий вечір міг бути тільки з нею. Трохи сум набігає віт того що вона не зімною зараз ...