хочу сюди!
 

Марина

34 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-45 років

Замітки з міткою «українське кіно»

Кіномани, агов!

Хочу переглянути фільм "Таємний щоденник Симона Петлюри", а в Дніпрі немає сеансів. Може, я погано шукаю? Чи їх таки немає?(((

У Римі показали українське кіно

У перший тиждень червня 2017 року Фонд Ігоря Янковського, ГО «Ініціатива заради майбутнього» і Monegasque Association Helping Hand спільно з Держкіно України та італійською компанією 4RoomsFilm організували і успішно провели перші за всі роки незалежності України «Дні українського кіно в Римі».

Італійській публіці і представникам численної української діаспори були показані: «Гніздо горлиці» Тараса Ткаченка, «Жива ватра» Остапа Костюка, «Трубач» Анатолія Матешко, «Моя бабуся Фанні Каплан» Олени Дем'яненко і вітчизняна кінокласика - фільм Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою».

Членів української делегації, до якої входили Голова Держкіно України Пилип Іллєнко, засновник благодійного Фонду Ігор Янковський, продюсери, режисери і актори фільмів, представлених на фестивалі, на порозі кінотеатру зустрічали хлібом з сіллю дівчата в українських національних костюмах і неймовірно красивих вінках. Це були українські активісти, волонтери, які доклали величезних зусиль, щоб про подію дізналися якомога більше італійців і наших співвітчизників. Оплесками зустріли присутні членів знімальної групи фільму «Гніздо горлиці». Мало не кожен намагався сфотографуватися з акторами - виконавцями головних ролей: Риммою Зюбіною, Ліною Бернарди, Мауро Чіпріані і режисером Тарасом Ткаченко.

«Я дуже радий, що Дні українського кіно в Римі проходять в атмосфері справжнього свята. Коли 5 років тому мій Фонд починав програму підтримки українського кіно за кордоном, я навіть не міг собі уявити як швидко це буде розвиватися. Ми тільки повернулися з Канн, де відразу 2 українські фільми брали участь в конкурсах, попереду кінофестиваль в Карлових Варах і там теж будуть представлені в конкурсі 2 українські фільми. Це неймовірне розвиток! Наші фільми потрапляють на найпрестижніші світові кінофестивалі, отримують призи. В Україні зараз спостерігається відродження вітчизняного кінематографа, і я радий, що ми безпосередньо до цього причетні», - зазначив Ігор Янковський.

Покази пройшли в одному з найвідоміших римських кінотеатрів Cinema Farnese, який знаходиться в історичному центрі італійської столиці на площі Campo de Fiori. Дні українського кіно відкривалися прем'єрою фільму «Гніздо горлиці», дія якого відбувається в Україні та Італії. Задовго до початку церемонії на площі перед кінотеатром стали збиратися представники української діаспори в вишиванках, хлопці і дівчата в національних українських костюмах. Ажіотаж був такий, що на відкриття прийшло на сотню осіб більше, ніж міг вмістити в себе зал кінотеатру. Але все фільми повторювалися, і бажаючі змогли відвідати будь-який з трьох сеансів в день, на яких демонструвалася українська програма. А були й такі, які дивилися відразу 3 фільми підряд, благо всі сеанси були безкоштовними.

Перед входом в Cinema Farnese прямо на площі учасники українського ансамблю «Стожари», організованого українськими студентами, які навчаються в Римі, станцювали запальний український танок, що привернув увагу італійців і гостей столиці. Раз у раз лунали вітання «Слава Україні! - Героям слава!». Через кілька хвилин ці слова почали голосно вигукувати італійці і туристи з численних кафе, що розмістилися по периметру старовинної площі Campo de Fiori, в центрі якої стоїть пам'ятник спаленому тут же Джордано Бруно. Таким чином, незабаром вся площа була залучена в свято на честь українського кінематографу.

«Ми відкриваємо Дні українського кіно стрічкою «Гніздо горлиці», і не випадково, так як фільм був створений у копродукції з італійськими партнерами. Також в цьому році вийде ще кілька фільмів, які знімалися у співпраці з європейськими кінематографістами. Українське кіно зараз бурхливо розвивається, тільки за підтримки держави у виробництві знаходяться більше 100 кінопроектів. І для нас дуже важливо розвивати співпрацю з зарубіжними партнерами. Саме під час таких подій як сьогодні, українські кіновиробники налагоджують ділові відносини зі своїми колегами за кордоном. Тому я щиро вдячний Фонду Ігоря Янковського, який вже не перший рік підтримує наші ініціативи в просуванні вітчизняного кінематографа за кордоном», - підкреслив голова Держкіно України Пилип Іллєнко.

Раніше, в цей же день в Cinema Farnese пройшли зустрічі українських і італійських продюсерів, які обговорювали можливості копродукції, а також майстер-клас, присвячений особливостям співпраці з європейськими кіноструктурами і фондами, організований італійськими компаніями Maia Workshops і 4roomsFilm. Голова Держкіно Пилип Іллєнко виступив з презентацією розвитку кінематографу в Україні та можливостями спільного кіновиробництва між Україною та Італією. Невимушене спілкування продовжилося під час бізнес-ланчу з традиційними італійськими стравами.

Щоденні покази українських фільмів викликали великий інтерес у публіки, яка після кожного сеансу довго не відпускала членів знімальної групи, задаючи численні запитання.

Фонд Ігоря Янковського протягом декількох років послідовно просуває в світі молоде українське кіно. Завдяки цій підтримці українські делегації отримують можливість взяти участь в роботі найбільших міжнародних кінофестивалів - у Каннах, Берліні, Карлових Варах, Таллінні тощо. Фонд Ігоря Янковського надає молодим кінематографістам гранти для поїздки та участі в міжнародних кінофестивалях. Також, завдяки допомозі, заснованої Ігорем Янковським, громадської організації «Ініціатива заради майбутнього» були успішно проведені Дні українського кіно в Мюнхені, Парижі, Лондоні, Амстердамі і Будапешті.

 


репліка щодо історії українського кіно

Взагалі, потрібно всім затямити, що українське кіно - це не лише поетичний кінематограф, не лише надута шароварщина, навіть у Іллєнка Юрія були такі фільми, як "Мріяти і жити" й інші, був чудовий режисер Константин Єршов, є режисер Р. Балаян, є режисери Лесь Янчук, Олег Бійма, які знімали і знімають українське кіно й на українську тематику, згадайте фільми Наталі Мотузки за мотивами творів Шевчука. знайдіть її, доручать зняти їй кіно, вона дуже талановита людина, є фільми Кіри Муратової, Олександра Муратова. наприклад "Санаторійна зона"... я не буду зараз перераховувати всі фІЛЬМИ, ЯКІ МОЖНА ДЕМОНСТРУВАТИ, напевне ті, хто вчили історію кіно в інституті, так само, як і я, знають це.

Крім того. хочу нагадати про українськІ студІЇ "КиївНАУКФІЛЬМ" (яка, до речі, була найкращою в союзі!) та про студію "Укркінохроніка",. Покажіть фільми класиків документального і наукового кіно, це, звичайно, не фільми, які пропагували гарне совєтське життя, були й інші фільми, й інші режисери - наприклад Р.Нахманович, Анатолій Сирих, О. Коваль, В. Шевченко, Ролан Сенргієнко, Ігор Грабовський, Павло Фаренюк, Віктор Олендер, Фелікс Соболев. Знову ж таки не повторюватиму імена , які має знати кожен кінематографіст!!! 

Ой, ще забула нагадати режисера Володимира Денисанка, котрому нещодавно виповнилось 85 років, а жоден канал навіть не згадав про це!

Параджанов

Як я помітила, на українське кіно я ходжу десь раз на два роки. Очевидно якраз стільки мені потрібно щоб забулося попереднє розчарування.
В найближчі роки два я очевидно українське кіно знов не дивитимусь...
Я не можу сказати що фільм геть зовсім поганий. Серж Аведикян зокрема зіграв дуже гарно.
Але постановка якась недолуга, ані інтер"єр, ані костюми не продумані, купа ляпів які може не помітить закордонний глядач, але для пострадянської людини вони очевидні...

_______________________

Нам сказали, що українського кіно немає.
Ми не повірили і зробили кінофестиваль "Відкрита ніч"


 в суботу відвідали славнозвісну "відкриту ніч" (кому цікаво http://opennight.org.ua/ ). потрапили туди випадково, попри моє величезне бажання побачити той фест на власні очі!
якщо ти звичайний поціновувач українського сучасного кіно і не маєш жодного відношення до кінематографу чи до ЗМІ, дістати в організаторів квитки  на головну частину "відкритої ночі" надзвичайно складно! організатори бідкуються, що більшої території для фесту не дають, київські кінотеатри відмовляються показувати програму "відкритої ночі", а бажаючих переглянути під відкритим небом українські короткометражки більш, ніж достатньо! і справді, є на що подивитись, є цікаві ідеї кіновиробників, є генії і є прихильники творчості українських кінематографів ...проте, наша влада хвора! :( (свою думку з цього приводу висловлювала  в пості 07.06.09 20:55)

відсьогодні викладатиму в розділі відео, в папці "українське кіно" деякі українські короткометражки.

 
ПС. бонус. пісня  литовського гурту Zalvarinis, які цьогоріч виступали на Країні мрій.