хочу сюда!
 

Ирина

40 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 39-48 лет

Заметки с меткой «українське кіно»

У Римі показали українське кіно

У перший тиждень червня 2017 року Фонд Ігоря Янковського, ГО «Ініціатива заради майбутнього» і Monegasque Association Helping Hand спільно з Держкіно України та італійською компанією 4RoomsFilm організували і успішно провели перші за всі роки незалежності України «Дні українського кіно в Римі».

Італійській публіці і представникам численної української діаспори були показані: «Гніздо горлиці» Тараса Ткаченка, «Жива ватра» Остапа Костюка, «Трубач» Анатолія Матешко, «Моя бабуся Фанні Каплан» Олени Дем'яненко і вітчизняна кінокласика - фільм Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою».

Членів української делегації, до якої входили Голова Держкіно України Пилип Іллєнко, засновник благодійного Фонду Ігор Янковський, продюсери, режисери і актори фільмів, представлених на фестивалі, на порозі кінотеатру зустрічали хлібом з сіллю дівчата в українських національних костюмах і неймовірно красивих вінках. Це були українські активісти, волонтери, які доклали величезних зусиль, щоб про подію дізналися якомога більше італійців і наших співвітчизників. Оплесками зустріли присутні членів знімальної групи фільму «Гніздо горлиці». Мало не кожен намагався сфотографуватися з акторами - виконавцями головних ролей: Риммою Зюбіною, Ліною Бернарди, Мауро Чіпріані і режисером Тарасом Ткаченко.

«Я дуже радий, що Дні українського кіно в Римі проходять в атмосфері справжнього свята. Коли 5 років тому мій Фонд починав програму підтримки українського кіно за кордоном, я навіть не міг собі уявити як швидко це буде розвиватися. Ми тільки повернулися з Канн, де відразу 2 українські фільми брали участь в конкурсах, попереду кінофестиваль в Карлових Варах і там теж будуть представлені в конкурсі 2 українські фільми. Це неймовірне розвиток! Наші фільми потрапляють на найпрестижніші світові кінофестивалі, отримують призи. В Україні зараз спостерігається відродження вітчизняного кінематографа, і я радий, що ми безпосередньо до цього причетні», - зазначив Ігор Янковський.

Покази пройшли в одному з найвідоміших римських кінотеатрів Cinema Farnese, який знаходиться в історичному центрі італійської столиці на площі Campo de Fiori. Дні українського кіно відкривалися прем'єрою фільму «Гніздо горлиці», дія якого відбувається в Україні та Італії. Задовго до початку церемонії на площі перед кінотеатром стали збиратися представники української діаспори в вишиванках, хлопці і дівчата в національних українських костюмах. Ажіотаж був такий, що на відкриття прийшло на сотню осіб більше, ніж міг вмістити в себе зал кінотеатру. Але все фільми повторювалися, і бажаючі змогли відвідати будь-який з трьох сеансів в день, на яких демонструвалася українська програма. А були й такі, які дивилися відразу 3 фільми підряд, благо всі сеанси були безкоштовними.

Перед входом в Cinema Farnese прямо на площі учасники українського ансамблю «Стожари», організованого українськими студентами, які навчаються в Римі, станцювали запальний український танок, що привернув увагу італійців і гостей столиці. Раз у раз лунали вітання «Слава Україні! - Героям слава!». Через кілька хвилин ці слова почали голосно вигукувати італійці і туристи з численних кафе, що розмістилися по периметру старовинної площі Campo de Fiori, в центрі якої стоїть пам'ятник спаленому тут же Джордано Бруно. Таким чином, незабаром вся площа була залучена в свято на честь українського кінематографу.

«Ми відкриваємо Дні українського кіно стрічкою «Гніздо горлиці», і не випадково, так як фільм був створений у копродукції з італійськими партнерами. Також в цьому році вийде ще кілька фільмів, які знімалися у співпраці з європейськими кінематографістами. Українське кіно зараз бурхливо розвивається, тільки за підтримки держави у виробництві знаходяться більше 100 кінопроектів. І для нас дуже важливо розвивати співпрацю з зарубіжними партнерами. Саме під час таких подій як сьогодні, українські кіновиробники налагоджують ділові відносини зі своїми колегами за кордоном. Тому я щиро вдячний Фонду Ігоря Янковського, який вже не перший рік підтримує наші ініціативи в просуванні вітчизняного кінематографа за кордоном», - підкреслив голова Держкіно України Пилип Іллєнко.

Раніше, в цей же день в Cinema Farnese пройшли зустрічі українських і італійських продюсерів, які обговорювали можливості копродукції, а також майстер-клас, присвячений особливостям співпраці з європейськими кіноструктурами і фондами, організований італійськими компаніями Maia Workshops і 4roomsFilm. Голова Держкіно Пилип Іллєнко виступив з презентацією розвитку кінематографу в Україні та можливостями спільного кіновиробництва між Україною та Італією. Невимушене спілкування продовжилося під час бізнес-ланчу з традиційними італійськими стравами.

Щоденні покази українських фільмів викликали великий інтерес у публіки, яка після кожного сеансу довго не відпускала членів знімальної групи, задаючи численні запитання.

Фонд Ігоря Янковського протягом декількох років послідовно просуває в світі молоде українське кіно. Завдяки цій підтримці українські делегації отримують можливість взяти участь в роботі найбільших міжнародних кінофестивалів - у Каннах, Берліні, Карлових Варах, Таллінні тощо. Фонд Ігоря Янковського надає молодим кінематографістам гранти для поїздки та участі в міжнародних кінофестивалях. Також, завдяки допомозі, заснованої Ігорем Янковським, громадської організації «Ініціатива заради майбутнього» були успішно проведені Дні українського кіно в Мюнхені, Парижі, Лондоні, Амстердамі і Будапешті.

 


репліка щодо історії українського кіно

Взагалі, потрібно всім затямити, що українське кіно - це не лише поетичний кінематограф, не лише надута шароварщина, навіть у Іллєнка Юрія були такі фільми, як "Мріяти і жити" й інші, був чудовий режисер Константин Єршов, є режисер Р. Балаян, є режисери Лесь Янчук, Олег Бійма, які знімали і знімають українське кіно й на українську тематику, згадайте фільми Наталі Мотузки за мотивами творів Шевчука. знайдіть її, доручать зняти їй кіно, вона дуже талановита людина, є фільми Кіри Муратової, Олександра Муратова. наприклад "Санаторійна зона"... я не буду зараз перераховувати всі фІЛЬМИ, ЯКІ МОЖНА ДЕМОНСТРУВАТИ, напевне ті, хто вчили історію кіно в інституті, так само, як і я, знають це.

Крім того. хочу нагадати про українськІ студІЇ "КиївНАУКФІЛЬМ" (яка, до речі, була найкращою в союзі!) та про студію "Укркінохроніка",. Покажіть фільми класиків документального і наукового кіно, це, звичайно, не фільми, які пропагували гарне совєтське життя, були й інші фільми, й інші режисери - наприклад Р.Нахманович, Анатолій Сирих, О. Коваль, В. Шевченко, Ролан Сенргієнко, Ігор Грабовський, Павло Фаренюк, Віктор Олендер, Фелікс Соболев. Знову ж таки не повторюватиму імена , які має знати кожен кінематографіст!!! 

Ой, ще забула нагадати режисера Володимира Денисанка, котрому нещодавно виповнилось 85 років, а жоден канал навіть не згадав про це!

Параджанов

Як я помітила, на українське кіно я ходжу десь раз на два роки. Очевидно якраз стільки мені потрібно щоб забулося попереднє розчарування.
В найближчі роки два я очевидно українське кіно знов не дивитимусь...
Я не можу сказати що фільм геть зовсім поганий. Серж Аведикян зокрема зіграв дуже гарно.
Але постановка якась недолуга, ані інтер"єр, ані костюми не продумані, купа ляпів які може не помітить закордонний глядач, але для пострадянської людини вони очевидні...

ТойХтоПройшовКрізьВогонь


"- Тату, а Бог є?
 - Він є, в нашому домі. А з церви вже винесли
".

Головним мотивом сходити в кінотеатр на цей фільм було перш за все те, що він український. Так би мовити, своєрідний крок підтримки, а раптом нас таких багато збереться )) І в результаті я був здивований. Приємно здивований!
Якщо в цьому і фільмі варто виокремити якісь "мінуси", то зумовлені вони тільки невеликим бюджетом, що був у розпорядженні в його творців.
Кіно просто чудове і "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" - приклад як треба знімати! Прекрасний підбір акторів, операторська робота, звуковий супровід - все це захоплює з перших хвилин і не відпускає до самого завершення цієї історії. Народна українська музика в поєднанні з індіанськими мотивами - це чіпляє! Український фільм, українська мова, український герой - де ще таке зустрінеш?
Нарешті на екрані можна побачити Героя, а не традиційний для вітчизняного кінематографу "депресняк" і ниття а-ля "як-все-хреново-в-цьому-світі". І глядач отримує те, що так рідко зустрінеш в сучасному масовому кіно - емоції.
Ну а на фоні недолугого маскульт-непотребу типу "Наполеон против Ржевского" чи "Август. Восьмого" стрічка Іллєнка взагалі виглядає шедевром. Та й взагалі, думаю, для будь-якого українця - це великий фільм!
Я б не назвав "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" проривом, але він точно символізує новий Ренесанс - початок відродження кінематографічної культури великої Нації.
І нехай стрічка не окупиться фінансово, морально - вона вже окупилась!

Хоч як там дехто намагається "вставляти палки в колеса", але кіно знімається, книги пишуться, і пісні співають.
Бо в нашому домі Бог є. А Табачників рано чи пізно винесуть.

Давити український кінодебілізм в його зародку!

Вчора  на ІСТВ демонстрували фільм “Рюріки”.  Яке безмежне паскудство (окрім операторської роботи), примітив, нефаховість, безмежна образа українству примітивністю,  збоченістю  думок, стилю мислення, пропагованого стилю життя і поведінки, тупістю потуг на гумор.. Якесь  хамське плювання, харкання, пиятика… ЦЕ ЗЛОЧИННО - ”творити” такі “шедеври”! 

Поясніть, будь ласка, як побудована в Україні СИСТЕМА фінансування, виробництва та відбору до ефіру кінопродукції? Якщо держава фінансує таке свинство, то гнати потрібно з державної служби причетних до цієї аферної “лавочки” фінансових оборудок.

Та невже українці зовсім такі розумом убогі в кіномистецтві? Не може такого бути: все упирається в цю кікоконтору при міністерстві культури (?), яку негайно потрібно розігнати і замінити молоддю. 

Ось подивіться на російську кіноіндустрію. Яке різноманіття і кількісне багатство. Випікають кіносеріали сотнями, пристойних акторів – море. А ми ніяк одного фільму не можемо зліпити окрім шедевру СТБ – “Майстер і Маргарита”.

Чи це не українці окупували ці приміністерські “кормушки” і не дають шляху нормальним людям??

В будь-якому випадку в кабмінівсько-президннтськівй  вертикалі існує Головне управління з питань внутрішньої політики і воно має проаналізувати стан кінематографії в Україні, як “найважливішого виду мистецтв” і поставити бар`єр  цьому великому жлобству малограмотної престарілої свори біля кінокорита.

Насправді налагодити в кінематографії справу НЕВАЖКО. Адже ВЖЕ є просто таки ШЕДЕВРАЛЬНА робота наших перекладачів фільмів на українську мову. Були спочатку “ляпсуси”, тусувались випадкові шахраї. А тепер.. Любо-дорого чути такий вишуканий, витончений переклад.  Та й на СТБ переклад на українську коментарів англо- та іспаномовних суддів в дуже популярних шоу ведеться на геніально-високому рівні Настільки високому, що потрібно заставити перекладати на українську і російськомовні коментарі, щоб люди наочно переконувались у вищій якості української мови над російською. (чит.” ПОЗАЕКРАННИЙ ШЕДЕВР ТАКИ ПОВЕРНУВСЯ НА СТБhttp://arthur.blox.ua/2011/06/POZAEKRANNIJ-ShEDEVR-TAKI-POVERNUVSYa-NA-STB.html, “Перлина в проекті "Танцюють всі"  http://arthur.blox.ua/2010/12/Perlina-v-proekti-Tantsyuyut-vsi.html, “Телеканал СТБ формує націю http://arthur.blox.ua/2011/03/Telekanal-STB-formuye-natsiyu.html, “Історична місія Януковича http://arthur.blox.ua/2011/12/Istorichna-misiya-Yanukovicha.html  Навіщо дебілів наймають на телебаченні?http://arthur.blox.ua/2011/01/Navischo-debiliv-najmayut-na-telebachenni.html

_______________________

Нам сказали, що українського кіно немає.
Ми не повірили і зробили кінофестиваль "Відкрита ніч"


 в суботу відвідали славнозвісну "відкриту ніч" (кому цікаво http://opennight.org.ua/ ). потрапили туди випадково, попри моє величезне бажання побачити той фест на власні очі!
якщо ти звичайний поціновувач українського сучасного кіно і не маєш жодного відношення до кінематографу чи до ЗМІ, дістати в організаторів квитки  на головну частину "відкритої ночі" надзвичайно складно! організатори бідкуються, що більшої території для фесту не дають, київські кінотеатри відмовляються показувати програму "відкритої ночі", а бажаючих переглянути під відкритим небом українські короткометражки більш, ніж достатньо! і справді, є на що подивитись, є цікаві ідеї кіновиробників, є генії і є прихильники творчості українських кінематографів ...проте, наша влада хвора! :( (свою думку з цього приводу висловлювала  в пості 07.06.09 20:55)

відсьогодні викладатиму в розділі відео, в папці "українське кіно" деякі українські короткометражки.

 
ПС. бонус. пісня  литовського гурту Zalvarinis, які цьогоріч виступали на Країні мрій.