Юлия Мостовая: Ключ к пониманию создаваемого Порошенко хаоса лежит в изначальном плане монополизации власти.

 Понять все маневры и комбинации президента Петра Порошенко не удается никому. За первые сто дней своего президентства он успел сделать массу заявлений, совершить множество поездок, но при этом декларации расходятся с реальным содержанием законопроектов и кадровых решений, считает главный редактор "Зеркала недели" Мостовая. Об этом она пишет в своей статье "Пролетая над гнездом Феникса".
      Все действия Порошенко говорят о том, что он стремится к расширению власти.

"А вот Петр Алексеевич совершенно четко знает, чего он хочет. На самом деле ключ к пониманию создаваемого им хаоса взаимоисключающих заявлений, имитаций и реальных поступков, деклараций и настоящих целей лежит в изначальном плане — монополизации власти", – считает журналист.
     Попытка "прощупать почву" в Конституционном суде и, возможно, отменить правки в Конституции, имела место, утверждает Мостовая, но президент решил пойти другим путем.
     "Путь понятен: объявление досрочных парламентских выборов – формирование президентской политической силой большинства – формирование этим большинством президентского правительства – возвращение де-факто президентских возможностей, предоставляемых Конституцией 1996 года (без тягомотного внесения изменений в Основной закон) – получение Петром Порошенко ключей от всех сейфов и всех дверей в стране. Вот этой задаче и была подчинена вся государственная политика", – анализирует она.
     Для воплощения этого плана была запущена мантра про "партию войны" и "партию мира".
"Политическая технология искусственно разделила избирателей на козаков и гречкосеев. В приблизительной пропорции – 40 на 60. Подобная пропорция продиктована не только многовековым истреблением козаков (например в АТО) и культивированием гречкосеев. Технология возделывалась и удобрялась осознанно почти четыре месяца. Ради связки ключей", – объясняет Мостовая.
     Но зачем нужны ключи, если не реформировать а имитировать реформы?  Без реформ государство рискует превратиться в пепел, а президент – в чучело Феникса.

Ми робимо реформи не для МФВ, а для українців – Президент в інтерв’ю Financial Times

Экономисты рассказали, чем обусловлено принятие пенсионной реформы в нынешнем виде. Председатель Верховной Рады Украины Владимир Литвин подписал закон о пенсионной реформе, которая начнет действовать через три недели - с 1 октября. Верховная Рада внесла в законопроект поправки, согласованные с МВФ. Всего было проголосовано пять поправок. Эксперты рассказали " Главреду " о последствиях принятия пенсионной реформы для украинцев, а также поделились своими прогнозами, подпишет ли документ Президент.

Владимир Лановой, президент Центра рыночных реформ, экс-министр экономики Украины, доктор экономических наук:

Пенсионная реформа обусловлена стремлением властей уменьшить расходы государства текущего характера и увеличить возможности накопительной системы как источники для государственных инвестиций в экономику. Т.е. за всем стоит желание нынешнего руководства иметь дополнительные ресурсы для строительных проектов. А поскольку они поступают за счет кредитов и долгов, то нужны пенсионные фонды, чтобы они на 20-30 лет могли профинансировать эти долги, и чтобы государство в это время не имело проблем. За счет обычных граждан и пенсионеров. Выравнивание дефицита Пенсионного фонда не является проблемой вообще. Принимаемые меры ничего не дадут для решения проблемы дефицита Пенсионного фонда. У нас всегда был этот дефицит - и в 1992, и 1993 годах. Решение данной проблемы власти видят в неповышении уровня пенсий. Теперь все будет объясняться тем, что нет денег, есть дефицит, а ставки денег ограничены. За счет того, что инфляция, ВВП и отчисления будут расти, а уровень пенсий будет заморожен, в конце концов выровняют этот дисбаланс. И потом рассказывать, что выравнивание произошло благодаря пенсионной реформе. Здесь мало реалий - больше демагогических аргументов. В нашей стране сейчас проходят те законы, которые в интересах крупного капитала. Газовые соглашения с Россией не выгодны в первую очередь крупному капиталу, поэтому Президент встал против продолжения таких диалогов. Все экономии зарплат, пенсий, социальной помощи происходят в интересах именно крупного капитала.

Олег Соскин, директор Института трансформации общества:

Подписание законопроекта председателем Верховной Рады - ошибочное решение, поскольку это не пенсионная реформа. Таким образом осуществляется геноцид против украинской нации. Этот документ подобен тому, который был принят Сталиным и Кагановичем и касался организации голодомора в 1933 году против украинского народа. Тогда это было откровенным грабежом украинцев, когда у них отбирали хлеб, зерно, продукты и тому подобное. Сейчас происходит более изощренное ограбление. Но цель та же - существенно увеличить эксплуатацию украинского народа и переложить на рядовых украинских граждан результаты мирового кризиса и внутреннего тотального ограбления со стороны правящих кланово-олигархических групп. И не важно, какая это правящая группа: Литвин относится к кланово-олигархической группе Кучмы-Пинчука, группа Януковича - это его семья плюс Юра Енакиевский, также есть группы Тимошенко и Ющенко. Эти четыре группы одинаково грабят население, а их представители в Верховной Раде ставят одну цель - эксплуатировать население.

Есть ли позитив в этой реформе? Никакого. У нас сохранилась солидарная система, которая была характерна для советского социализма, когда была тотальная государственная собственность, и все работали, как в концлагере, на государственных заводах, фабриках и в колхозах. Теперь увеличили трудовой стаж до 35 лет - столько человек должен работать, чтобы получить право на какую-то пенсию. Если в 20 лет начал работать, то до 55 лет. Но 60% мужчин не доживает до 62 лет. Так какой смысл работать человеку 35-40 лет, чтобы потом не воспользоваться этой пенсией вообще? Так же и с женщинами. А миллиардеры на этом не остановятся и поднимут пенсионный возраст до 65 лет. Это значит, вышел на пенсию и умер. Поэтому я считаю данное решение провальным. Оно принято только для того, чтобы получить деньги от МВФ, так как шайка правящей бандократии довела государство до банкротства. Им сейчас очень нужно получить новый транш МВФ. Это будет означать увеличение долговой нагрузки на всех нас. Поэтому Литвин - это беда для Украины. Он вообще не имеет права что-либо подписывать, потому что Пукач четко показал, что именно он был одним из тех, кто вместе с Кучмой и Джигой отдал приказ об убийстве Гонгадзе. И нынешняя Верховная Рада антиконституционна и себя исчерпала. Приняв пенсионную реформу, она открыто нанесла удар по интересам украинских граждан. Если Янукович подпишет этот геноцидный закон, значит, он полностью перешел на антинародный путь и подчинился олигархату. Максим Борода, руководитель программы "Социальная экономика" Международного центра перспективных исследований:

Президент подписал данный документ, поскольку пенсионная реформа в любом случае необходима. Часть этого закона полностью соответствует программе реформ Президента. Если он взял на себя такие политические обязательства, то нет смысла сейчас от них отказываться. Вопрос в том, что в действительности это только часть реформы, первый шаг. О структурной реформе, когда меняется сама система, речь не идет. Пока происходит коррекция параметров существующей системы. Фактически, как была в Украине единая солидарная пенсионная система, так она и остается. Главная дилемма пенсионной реформы заключается в том, когда будет введен второй уровень, т.е. обязательная накопительная составляющая пенсионной системы. Собственно, с этого и начнется реальная реформа, способная изменить условия, на которых функционирует система, и тот уровень пенсионного обеспечения, который получают наши пенсионеры.

Надежда Майная http://news.finance.ua/ru/toplist/~/2/2/251413

Главный реформатор Грузии в 2004-2008 годах Каха Бендукидзе, член Экономического совета правительства Украины, созданного в мае по инициативе правительства Канады, 26 июля 2014 года провел встречу в Киевской школе экономики. 
     Он жестко раскритиковал за бездеятельность украинскую власть, а «совершившее восстание» общество обвинил в «равнодушии».
По мнению Бендукидзе, после свержения авторитарного режима Виктора Януковича новые украинские власти должны были пойти путем быстрых реформ по снижению налогового давления на предпринимательскую деятельность и отказу от бюджетных затрат. 
     Бендукидзе сторонник принципа, что нужно сокращать налоги настолько, насколько их можно сократить.
Некоторые небольшие налоги были просто упразднены. Мелкий бизнес в Грузии налоговики практически не трогают. Когда ушли возможности для персональной коррупции, стало ясно, что проверять некоторые предприятия или виды деятельности просто экономически нерентабельно.
     Основной финансовой проблемой Украины грузинский эксперт считает раздутость государственных органов на фоне постоянно увеличивающихся выплат.  «У вас чудовищно раздут госаппарат. Масса вещей регулируется. Регулируются даже такие вещи, которые никому в мире не приходит в голову регулировать. Например, севооборот! — недоумевает Бендукидзе. — Когда мы занялись реформированием Пенсионного фонда в Грузии, мы обнаружили, что 30% пенсионеров не существуют. Полагаю, что у вас также есть «мертвые души».
     «Парламент не поддерживает полезные законопроекты? Я разговаривал с одним министром, — говорит экономист. — Он жаловался, что его законопроект провалили. А кто конкретно представлял в Раде его законопроект, министр так и не смог ответить. Когда мы проводили в Грузии закон о приватизации земель, я 1,5 месяца практически жил в парламенте. Убеждал, пил кофе с депутатами, доказывал, что вреда не будет. И так закон был принят».

     Отдельно Бендукидзе обратился к украинским гражданам:
     «Сейчас решается вопрос – будет ли существовать украинское государство как таковое или нет. Я смотрю на вас, украинцев, и мне кажется, что вам все равно!  Вы очень пассивны. Вам не нужны реформы, потому что вы за них не боретесь!
     Где демонстрации за снижение налогов? Где шествия с требованием проведения реформ?  И кому я это говорю? Вам, людям, которые только что совершили восстание и свергли предыдущую власть. Но вы успокоились и расслабились!

Я был в Администрации президента, там на ступенях ночуют люди, дети которых умирают в окружении. Они пытаются их спасти. Вот они действительно борются! А вы не боритесь. Вы встречаетесь, разговариваете, пьете кофе и потом расходитесь. Так вы потеряете страну».

От себя добавлю.   Никаких реформ нет, люстрации нет, зато выборы в один тур есть и это счастье. Аминь!

Из добровольческих подразделений, воюющих за единую Украину на Донбассе, будут созданы разведывательно-штурмовые спецподразделения обновленной армии и национальная полиция. Об этом в эфире программы "Шустер LIVE" на Первом национальном телеканале заявил советник президента Юрий Луценко.

Луценко, в частности, спрогнозировал, что часть добровольцев, которые сейчас воюют на востоке, пойдут впоследствии служить в украинскую национальную полицию.

Политик подчеркнул, что руководство антитеррористической операции считает, что именно добровольческие подразделения являются наиболее боеспособными, лучше осуществляют разведку и выполняют штурмовые задачи.

"Поэтому, по моему убеждению, именно из них должны создаваться будущие разведывательно-штурмовые подразделения обновленной армии Украины. Их патриотизм, энергия, вера и приобретенный боевой опыт должны быть использованы для построения новых Вооруженных сил", - заявил советник президента.

По его словам, такая профессиональная и патриотическая армия не только освободит Донбасс, но и очистит украинский Крым от оккупантов и рьяно будет охранять границы суверенной Украины по всему периметру.

По мнению Луценко, ярким представителем будущей украинской полиции и армии, в том числе и на востоке Украины, является командир батальона "Донбасс" Семен Семенченко.

Історія, яку розповіли по італійському радіо, про "революцію в Ісландії", що не припиняється, є яскравим прикладом того, як мало наші ЗМІ розповідають нам про світ. 2008 року на початку фінансової кризи Ісландія, дослівно, збанкрутувала. Причини цього згадувалися лише побіжно, і з того часу цей маловідомий член Європейського союзу, що називається, зник з радарів. У міру того як одна за одною європейські країни опиняються під загрозою банкрутства, що загрожує існуванню євро, що знову ж таки, матиме найрізноманітніші наслідки для всього світу, останнє, чого можновладці бажали би, це щоб Ісландія стала прикладом для інших. І ось чому: П'ять років чистого неоліберального режиму зробили Ісландію, (населення 320 тисяч, без армії), однією з найбагатших країн у світі. У 2003 році всі банки країни були приватизовані, і з метою залучення іноземних інвесторів вони запропонували онлайн-банкінг, а мінімальні витрати дозволили запропонувати відносно високі показники прибутковості. Рахунки, названі IceSave, залучили безліч дрібних британських і голландських інвесторів. Але із зростанням інвестицій збільшувався і зовнішній борг банків. У 2003 році борг Ісландії дорівнював 200% її ВНП, а в 2007 році становив 900%. Світова фінансова криза 2008 року стала смертельним ударом. Три головних ісландських банки - Landbanki, Kapthing і Glitnir, «спливли догори черевом» і були націоналізовані, а крона втратила 85% своєї вартості по відношенню до євро. В кінці року Ісландія оголосила банкрутство. Всупереч тому, на що варто було очікувати, в процесі безпосереднього застосування демократії криза призвела ісландців до відновлення їхніх суверенних прав, що в підсумку призвело до нової конституції. Але цього вдалося досягти через біль. Прем'єр-міністр соціал-демократичного коаліційного уряду Гейр Хорде вів переговори щодо надання 2,1 мільярда доларів кредиту, до якого північні країни додали ще 2,5 мільярда. Але міжнародне фінансове співтовариство давило на Ісландію, з тим, щоб вона провела радикальні заходи. IMF та Євросоюз хотіли взяти на себе цей борг, стверджуючи, що для країни це єдиний шлях розплатитися з Британією та Голландією. Протести і заворушення тривали, зрештою змусивши уряд піти у відставку. Вибори були перенесені на квітень 2009 року, в результаті чого до влади прийшла ліва коаліція, яка засудила неоліберальну економічну систему, але відразу ж здалася вимогам до Ісландії погасити в загальному три з половиною мільярди євро. Це означало те, що кожен житель Ісландії щомісячно платив би 100 євро протягом п'ятнадцяти років, щоб сплатити борги, приватних особами по відношенню до інших приватних осіб. Це була та «соломинка», яка «переламала верблюду спину». Те, що сталося потім, було надзвичайним. Думка про те, що громадяни повинні платити за помилки фінансової монополії, що ціла країна повинна бути обкладена даниною, щоб сплатити приватні борги, змінило відносини між громадянами та їхніми політичними інститутами, і у підсумку призвело до того, що лідери Ісландії зайняли сторону своїх виборців. Глава держави Олафур Раґнар Ґріммсон відмовився ратифікувати закон, який зробив би громадян Ісландії відповідальними за борги ісландських банкірів, і погодився скликати референдум. Зрозуміло, що міжнародне співтовариство тільки збільшило тиск на Ісландію. Великобританія і Голландія погрожували суворими репресіями, які призведуть до ізоляції країни. Коли ісландці зібралися голосувати, МВФ погрожував позбавити країну будь-якої своєї допомоги. Британський уряд погрожував заморозити заощадження і поточні рахунки ісландців. Як говорить Ґріммсон: «Нам казали, що якщо ми не приймемо умови міжнародного співтовариства, то станемо північною Кубою. Але якби ми погодилися, то стали б північним Гаїті ». На березневому референдумі 2010 року, 93% проголосували проти виплати боргів. МВФ негайно заморозив кредитування. Але "революцію" (про яку практично не писали провідні ЗМІ) було не залякати. За підтримки розгніваних громадян уряд ініціював цивільні і кримінальні розслідування щодо осіб, відповідальних за фінансову кризу. Інтерпол видав міжнародний ордер на арешт колишнього президента банку Kaupthing Сіґурдура Ейнарссона, а інші банкіри, також причетні до краху, втекли з країни. Але ісландці не зупинилися на досягнутому: вони вирішили прийняти нову конституцію, яка звільнила б країну від влади міжнародних фінансів і віртуальних грошей. Щоб написати нову конституцію, народ Ісландії обрав 25 громадян з числа 522 дорослих, які не належать до жодної політичної партії, яких рекомендували як мінімум 30 громадян. Цей документ був справою рук не жменьки політиків, а був написаний в інтернеті. Установчі засідання проводилися в реальному часі, і громадяни могли писати свої коментарі і вносити пропозиції, своїми очима спостерігаючи, як їх конституція поступово набуває форми. Конституція, яка в кінцевому підсумку народилася в рамках такої народної участі, буде представлена в парламент на затвердження після наступних виборів. Сьогодні ті ж рішення пропонуються іншим народам. Народу Греції кажуть, що приватизація їх державного сектора є єдиним рішенням. Те ж саме загрожує і італійцям, іспанцям і португальцям. Нехай подивляться на Ісландію. На їх відмову підкорятися іноземним інтересам, коли крихітна країна голосно і чітко заявила, що її народ є суверенним. Ось чому Ісландії немає в новинах.

Ека Згуладзе 13 грудня 2014 р. отримала українське громадянство. 17 грудня 2014 р. була призначена першим заступником Міністра внутрішніх справ України. Грузинка обіймала посаду заступника міністра внутрішніх справ Грузії з 2005 по 2012 рр. та виконувала обов’язки міністра внутрішніх справ з 20 вересня по 25 жовтня 2012 р. За цей час МВС Грузії зуміло кардинально реформувати правоохоронні органи і відновити довіру до них.
Як зараз в Україні, тоді в Грузії міліція мала вкрай негативний образ, сприймалася суспільством з недовірою, мала високий ступінь корумпованості. Таку структуру могли реформувати тільки ті люди, які не були ніколи в цій системі і мали зовсім інші цінності. Саме тому міністр поліції та громадського порядку Грузії Вано Мерабішвілі запропонував Екатерині Згуладзе посаду заступника міністра. Двадцяти шестирічна Ека Згуладзе відповідала високим критеріям. Вчилася в США, здобула журналістську й юридичну освіту, працювала перекладачем, була успішною у роботі в неурядовій організації, швидко піднімалася кар’єрними сходинками і не мала жодного відношення до державних структур.
Крім цього, це був символічний крок, бо раніше в системі МВС жінка ніколи не займала вищі посади.
Реформи Еки Згуладзе:
Реформа перша. Грузія успадкувала від Радянського Союзу стару структуру правоохоронних органів. Було кілька відділів, які дублювали одне одного. Скажімо, по два департаменти в МВС і Міноборони, які мали вести розслідування щодо боротьби з наркотиками. Тому було підпорядковано всі правоохоронні структури Міністерству внутрішніх справ. Утім, реформування міністерства почалось із скорочення штату: станом на 2005 р. було 90 тис. працівників, а через два роки – 30 тис. Екатерина Згуладзе неодноразово зазначала, що це економить бюджетні витрати на МВС, навіть з урахуванням підвищення зарплат і дає можливість працівникам правоохоронних органів ефективніше працювати.

Реформа друга. За час перебування Е. Згуладзе на посаді заступника Міністра внутрішніх справ Грузії було посаджено за грати приблизно 1000 корумпованих працівників міліції, 300 прокурорів і біля 50 суддів і 7 міністрів.
Після таких показових скандалів, всі зрозуміли, що за порушення Закону обов’язково доведеться відповісти.

Реформа третя. ДАІ вважається обличчям правоохоронних органів, бо з нею люди контактують найчастіше. Отже, автоінспекція потребувала негайної реформи.
За одну ніч було звільнено 15 тисяч «даїшників». Три місяці, поки реформували ДАІ, на дорогах не було ніяких служб. Патрульну поліцію оновили повністю і це призвело до того, що через два роки довіра до правоохоронних органів населення зросла до 60%.
Оцінки реформи в цілому позитивні - вдалося побороти корупцію і змінити відношення до роботи з людьми.

Коротке перебування міністром.
Коли у ЗМІ в 2012 р. з’явився підготовлений компромат (без Росії не обійшлося) -- відеоматеріали про тортури в тбіліській в’язниці, це могло б призвести до демонізування влади і негативно вплинути на роботу уряду. Тому президент Саакашвілі вирішив здійснити ребрендинг Міністерства внутрішніх справ, призначивши на посаду міністра 34-річну Згуладзе. Однак в Грузії відбулися вибори, в результаті яких до влади прийшли реваншисти, тому термін перебування Еки Згуладзе на посаді міністра тривав лише місяць.
Після закінчення кар’єри у МВС Грузії Ека Згуладзе переїхала у Францію з своїм чоловіком французьким журналістом, кінематографістом Рафаелем Глюкманом, з яким познайомилася, коли він приїжджав висвітлювати грузино -російську війну в серпні 2008 року з французьким телебаченням.

Ставлення Еки Згуладзе щодо можливості реформ в Україні.
В інтерв’ю ipress.ua Ека відверто сказала, що незважаючи на велику кількість хороших ідей, у всіх панують песимістичні настрої -- будемо готуватися, не зможемо, не варто, почекаємо, коли настане відповідний момент. Сама ж Ека Згуладзе говорить, що нема часу зволікати і згадує час реформування ДАІ Грузії, коли всі казали, що не треба цього робити, але все вийшло успішно. Крім того, вона зазначила, що в Україні, на відміну від Грузії, є активний громадський сектор і немає проблем із набором нових кваліфікованих кадрів.

При Авакові міліція залишилася майже без змін - ніяких реальних реформ не було проведено. Єдине, що можна згадати це перейменування «міліції» на «поліцію», нову патрульну службу. Аваковські реформи -- зробити видимість «тотальної атестації» співробітників, проголосити міліцію органом, який служив би виключно громадянам України.

Не можна не згадати і брехню, яку запустив вороги України ідіозний Захарченко:
--- Первоисточником информации является "Фейсбук" бывшего министра Виталия Захарченко, который сейчас находится в России и против которого в Украине открыто уголовное производство. На его странице в соцсети было написано, что две недели назад Згуладзе полетела к супругу во Францию, так как через два месяца должна рожать.
"На таможне в Борисполе ее задержали с чемоданом денег, в котором находилось, не много – не мало, 4 миллиона долларов США. На вопрос соответствующих органов, мадам Згуладзе пояснила, что это ее личные вещи. А деньги нужны исключительно для организации медицинского процесса в Париже", - гласит пост Виталия Захарченко.
Спикер МВД Артем Шевченко назвал сообщение в соцсети фейком и "информационными манипуляциями, которые использует Захарченко или кто-то с его ведома".
Особливо жаль чути таке поширення брехні від потенціальних революціонерів "правосеків", але нажаль політично безграмотних. На цю брехню клюнули і деякі користувачі з начебто патріотичного кола. Це приклад, як зомбують простачків.

Реформа житлово-комунального господарства України і прийняття її
парламентом Житлового кодексу загрожують «маленьким українцям» значно
більш сумними наслідками, ніж будь-які інші реформи, що проводить
нинішня влада.

На думку експертів, підкріплену ретельним аналізом букви житлово-комунальних законопроектів і досвіду роботи житлово-експлуатаційних підприємств та пов’язаних з ними структур, усі заплановані можновладцями зміни в ЖКГ мають за мету повністю перекласти турботу держави про житловий фонд на плечі населення, включаючи пенсіонерів та працюючих за мінімальну зарплату, а Житловий кодекс у разі набуття його проектом чинності у нинішньому вигляді дозволить масово забирати в людей квартири, викидаючи на вулицю як тих, хто боргує за комунпослуги, так і тих, хто... справно сплачує.
Детальніше

Представительства ЕС в Украине Хьюг Мингарелли заявил, что люди, которые не видят наличие реформ в Украине "...или идиоты, или люди с ограниченной точкой зрения".

"Если есть политическая воля власти, то нет сомнения, что за последние четыре года представители политической власти в этой стране предпиняли значительные шаги, чтобы модернизировать и трансформировать страну, превратить ее в демократическое, открытое общество, базируясь на социально-рыночной экономике. Мы не сомневаемся в этом", - сказал посол ЕС.

Мингарелли подчеркнул, что не будет перечислять реформы, которые были внедрены украинской властью в сложных условиях, и добавил: "Если вы этого не видите, то вы или идиоты, или люди с ограниченной точкой зрения".

Среди успешных изменений в Украине Мингарелли назвал прогресс в сферах энергоэффективности, цифровых технологий, окружающей среды.