хочу сюда!
 

Елена

39 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 30-50 лет

Заметки с меткой «украина»

Порошенко хоронит Украину в ядерных отходах Европы

В начале ноября 2017 года в 100 километрах от Киева началось строительство Центрального хранилища отработанного ядерного топлива (ЦХОЯТ). Объект предназначен для хранения промышленных отходов украинских АЭС.
  Ядерный «мусор» не будут складировать в подземных сверхпрочных бетонных бункерах, как это делают в большинстве стран. В нарушение всех норм хранения, в рамках эксперимента отработанное ядерное топливо разместят на открытых площадках в контейнерах. Учитывая опыт трагических событий на Чернобыльской АЭС, такая беспечность властей не поддается рациональному объяснению.
    Однако большее удивление вызывает готовность Киева принимать ядерные отходы других европейских стран на территории «экспериментального» объекта. Германия, Франция и Великобритания уже пришли к соглашению с властями Украины по данному вопросу. Вице-премьер Владимир Костион оценил это событие как «то, к чему наша страна шла более десяти лет». Выходит, политическая элита более десяти лет стремилась превратить нашу страну в ядерную «свалку». Стоит отметить, что решение о начале строительства принималось без опроса жителей Киева и области, которые проживают в непосредственной близости от «радиоактивного кладбища».
    Очевидно, что создание хранилища отработанного ядерного топлива на поверхности земли не что иное, как проект с невероятно высокой доходностью и не менее высокими рисками. Не лучшая экономическая ситуация в стране заставляет правительство искать быстрые и простые источники доходов – возведение ЦХОЯТ идеальный вариант в таком случае. Европейские страны готовы платить $150-200 миллионов в год за опустошение собственных ядерных хранилищ и транспортировку отходов в Украину.
    Риск же данного предприятия невозможно измерить в денежном эквиваленте. Любая утечка, хранящихся над поверхностью земли, радиоактивных отходов неизбежно приведет к техногенной катастрофе регионального масштаба. Учитывая планируемые масштабы захоронений и возможную халатность чиновников, то жителям сопредельных районов можно посоветовать обзавестись счетчиком Гейгера и препаратами с высоким содержанием йода.
   Помимо всех перечисленных факторов обстановка в Украине характеризуется возросшим уровнем террористической опасности. Диверсионная деятельность ополченцев ОРДЛО может не обойти стороной хранилище радиоактивных отходов. В таких условиях потребуется серьезная работа в сфере охраны объекта, дабы не пренебречь жизнью своих граждан и граждан сопредельных государств.
   Принимая во внимание Чернобыльскую аварию становится очевидно какую угрозу несет в себе строительство украинской ЦХОЯТ. Экспертное сообщество обеспокоено данным вопросом и рассчитывает на благоразумность украинских специалистов и своевременное предотвращение кризисных ситуаций на объекте. Тем не менее, объективная реальность такова: власти нашей страны создают ядерную мину замедленного действия, детонация которой может привести к очень серьезным последствиям.


p { margin-bottom: 0.1in; direction: ltr; color: rgb(0, 0, 10); line-height: 120%; text-align: left; }p.western { font-family: "Liberation Serif", serif; font-size: 12pt; }p.cjk { font-family: "Noto Sans CJK SC Regular"; font-size: 12pt; }p.ctl { font-family: "FreeSans"; font-size: 12pt; }

Президент РФ - важливіший двигун української євроінтеграції

Незважаючи, на нескінченну Російською Федерацією, окупацію українських земель і регулярне підживлення нею бойових дій на Донбасі, Україна наполегливо рухається по зовнішньополітичному вектору, затвердженому її чинною владою. І, звичайно, українським народом.

Найважливішим драйвером зміни в останнi роки настрою в українському суспільстві, став безпосередньо президент РФ В.Путін, як головнокомандувач країни, яка вже п'ять років веде поганоприкриту війну проти нашої країни.

Вступ до ЄС сьогодні підтримує близько 60% українців. Аналогічні дії щодо приєднання до Північноатлантичного союзу - близько 50%. Показники у різних опитувань дещо відрізняються, але тренд останніх років очевидний.

Якщо раніше українцям було набагато простіше відвідувати РФ, ніж країни ЄС, зважаючи на необхідність отримання візи (гроші, довідки, час, посередники і т.д.), а також маючи великі родинні та економічні зв'язки з першою, то сьогодні все стало інакше. Розв'язавши війну в Україні і дику інформаційну пропаганду, кремлівська влада сама підписалася під наміром українців шукати зв'язку, захист і, просто, дружбу та спiлкування в країнах, що знаходяться на захід від неї.

Бажаючи економічно задушити Україну, Росія різко обмежила товарообіг з Україною. Це популярний спосіб боротьби з непокірними РФ країнами. Від цього постраждали молдавські та грузинські винороби, латвійські, естонські, литовські виробники рибної та сільгосппродукції. Аграрії Польщі і Туреччини перестали постачати в РФ безліч своїх товарів. Україна максимально обмежилася в своєму експорті в країну-агресор. Звичайно, це не пройшло у нас безболісно. Але, ми не здалися. Цілком логічно виглядали відповідні заходи нашого уряду. Звичайно, про думку самих росіян, які втратили багато необхідних товарiв, ніхто з Кремля не цікавився. Там тільки Пропагандист-ТБ регулярно транслювало масове знищення продуктів з "ненависних" країн. Чим просувало кремлiвську ідею - «Краще недоїдати, ніж їсти піндоське».

В Україні ж, навпаки, значно збільшили товарообіг з Китаєм, іншими країнами Азії, з'явилися нові торгові партнери в Африці і Америці. Але, головне, посилилось співробітництво з європейськими країнами, ми підписали Угоду про Асоціацію з Європейським союзом, Зону вільної торгівлі з ЄС. Сьогодні країни ЄС - головні торгові партнери України. І в цих змінах, також, найважливішу роль зіграв особисто В.Путін. Якби не його "мудра і далекоглядна" політика по знищенню всього непокірного йому, то ми би і зараз мляво обговорювали з РФ, що віддати їм в концесію (назавжди), заради знижки на газ.

Поступова децентралізація, тобто передача більших прав (і коштів!) з центру в регіони, призводить до народження нових ініціатив зі співробітництва з новими українськими та зарубіжними партнерами, як економічно, так і культурно. Знаходяться нові ринки збуту. Наша економіка сьогодні не особливо блищить, але видна (хоч і не всім) перспектива.

Назріла ще чверть століття тому, декомунізація, вже дає свої плоди! Українці активно цікавляться своєю історією. Но, не той, що писали за завданням Політбюро КПРС. Попит на історичні книги, фільми і просто на будь-яку, приховану і обрехувану росіянами українську історію стабільно підвищується. Справжні українські герої, а не міфічні і казкові радянсько-російські "богатирі", стають зразками для українців. У цьому не можливо не помітити "великого стратега" В.Путіна та його "вкрай талановитих" дiй в Українi.

До безвізового відвідування європейських країн вже звикли багато українців. Я в їх числі. Велика відмінність в плануваннi відвідування європейських країн від «добезвізового». Це благо та норма, якi вкрай необхiднi в сучасному глобальному світі. Хоча, це ще не оцінили, українці, повністю. Но цей момент вже змінив географію поїздок наших земляків. До "перемог" В.Путіна я б відніс ще величезний розрив (часто остаточний!) в сімейних, дружніх, громадських зв'язках. Адже, обмеженість і крайня однобокість подачі подій, що відбуваються в світі, особливо, там, де активно присутні росіяни, в російських ЗМІ не могла не призвести до деградації та запалення багатьох умів в РФ. Різко зросле в Росії не сприйняття реалій світових подій, а сприймаються переважно в трактуванях, затверджених "кремлівською політрадою", з подальшим заохоченням до мілітаризму, як всередині, так і поза Росією. Цi дії не могли не розсварити росіян з людьми, що живуть поза "Російської обложеної ворогами фортеці ". І це, без сумніву, чергова «блискуча перемога» російського президента.

У 2008 році, український президент В.Ющенко на Бухарестському саміті НАТО сподівався отримати План дій щодо членства в оборонному союзі. Але, Росія тоді активно вплутавшись в наш діалог з НАТО, пообіцявши Німеччини і Франції посилення торговельних преференцій, зуміла переконати глав цих країн пригальмувати зближення з Україною у військових питаннях. Хоча США і більшість членів НАТО були за українське просування в альянс. Натомість Україна отримала запевнення, що вона обов'язково стане членом НАТО, але пізніше. А офіційно нам пояснили це відсутністю консенсусу з цього питання всередині самої України.

Нагадаю, що тоді трьом першим особам України було запропоновано написати відповідне звернення до керівництва НАТО. Щось на кшталт квітневого (2018 р.) звернення Верховної Ради до Вселенського Патріарха щодо ПЦУ. Цими трьома особами тоді були В.Ющенко, А.Яценюк та Ю.Тимошенко.

Перші двоє підписали, а прем'єр-міністр тоді відмовилася! Що й дало формальний привід Брюсселю перенести обговорення цього питання. У тому ж році ЮВТ відмовилася визнати Росію агресором, країною, яка напала тоді на Грузію i загарбала частину її території. Я, спеціально нагадую про ці події. Вони, на мою думку, яскраво характеризують сьогоднішнього лідера президентських перегонів-2019. Адже, зараз один з ключових  меседжів Юлії Володимирівни - якнайшвидший вступ до НАТО. Я навмисно не буду далі перераховувати її численні девіації по відношенню до багатьох інших питань.

Зараз я про В.Путіна. І його ролі в українській політиці та життi. Розв'язавши війну на Донбасі, анексувавши (звичайно, тимчасово) Автономну Республіку Крим, добившись падіння взаємин з Україною (та, майже з усім іншим світом!) до рівня поребрика, розірвавши багато родинних та економічних зв'язкiв двох сусiднiх (нажаль!) країн, породивши ненависть і презирство у мільйонів українців (та й у багатьох інших країнах!), В.Путін «знову всіх переграв»! Особливо, самого себе.

В Україні посилилися про-західні настрої. З'явилися можливість і бажання жити за законами, а не за поняттями, збільшилася кількість людей, які на своєму особистому досвіді вже зуміли зрівняти два світи і дві життєві моделі. Західну - цивілізовану і економічно успішну і східну, побудовану на азіатському деспотизмі, залежностi цілої країни від настроїв свого безпомилкового і вічного правителя, презирства до людського життя і злоби до всiх, хто відкидає цей маргінес.

В.Путін «домігся» значною ізоляції своєї країни від решти світу, виправдовуючи свої «досягнення» заздрістю і агресією того самого світу. За останні п'ять років, з початку кримської авантюри, він зумів знизити рівень реальних доходів росіян, домігся зниження ВВП своєї країни, значно знизив асортимент товарів і збільшив на нього ціни у всіх сегментах життя росіян. Рубль, по відношенню до всіх світових валют впав, більш ніж в два рази. Численні санкції значно вдарили, причому, не тільки по наближеним до «годівниці» олігархiв, а й по простих росіянах. Адже в Росії є нормою компенсувати втрати першим за рахунок других. Засудження його дій, вимикання РФ з деяких світових інститутів, зниження ролі Росії на світовій арені - також "перемога" російського лідера.

Якби не Путін, мала б Україна сьогодні армію, що входить в ТОП-30 Армій світу? Просунулися б ми так в своєму русі до ЄС і НАТО? У помітному збільшенні товарообігу, громадських та інших зв'язків з США, ЄС та іншими сильними і демократичними гравцями в світі? Отримали б безвіз, про який ще довго мріяти росіянам? Акцентував би весь світ нам свою підтримку, нехай, часто, тільки на словах, але, все ж? Так, продовження санкцій - це вже немало для благополучних країн. Мали б ми зараз Свою Церкву? Чи мала би такі позиції сьогодні українська мова? У ЗМІ, у громадськом, політичном, навіть повсякденному житті? Сьогодні патріотизм з самого дитинства, демонстрація національних символів і підкреслення своєї приналежності до України, модний і престижний напрямок. «Слава Україні» стало нормою не тільки в Нашій Армії! Я добре пам'ятаю, що ще на початку Євромайдана, не надто часто використовували цей лозунг. А форма наших воїнів? Коли В.Путін санкціонував початок агресії в Україні, наші воїни призивалися і довго ще ходили в футболках, кросівках і спортивних штанах. Я це спостерігав весь 2014 рік. Призов і постачання армії були за рахунок добровольців, волонтерів, спонсорів та інших Патріотів України! Такий рух абсолютно немислимо в РФ. Нi вчора, нi сьогоднi! Все тільки по команді і управліннi зверху. Зараз у нас прекрасна військова форма, що відповідає стандартам тієї організації, яку так боїться російський лідер. Чи могло це статися лише за 5 (п'ять) років без «допомоги» його самого?

«Досягнення» Путіна на українському напрямку особливо «вражають». Він уже забезпечив собі місце в історії, причому, не тільки російської. І зовсім не в тому трактуванні, яке пишеться при його житті!

А українці будуть довго пам'ятати, «завдяки кому», у нас в країні почалося посилення і безповоротнй рух не до «багатовекторності» і «балансування інтересів», а до конкретних і зрозумілих стандартів життя. Адже в цивілізованому світі, який так далеко від РФ, головне - це людина, його потреби і бажання, створення йому додаткових можливостей і всіляка допомога в цьому його держави. А не гасла, на кшталт «Всё во славу государства» або «За Веру, Царя и Отечество». Де немає і згадки про людей, які є дрібними і непомітними для хана (правителя, князя, царя, генерального секретаря, президента) механізмами досягнення його волі. Де кожен, повинен вважати за щастя померти за будь-яку його забаганку. Так було в Давньому Світі, так було в Середньовіччі. Невже приклади багатовікової давності можуть стати орієнтирами для сучасної європейської держави? Тож не дивно, що ця чужорідність, дикість і неадекватність сьогоденню і стали прискорювачем процесу євроінтеграції в нашій країні. Продовженням захиста свої землі від зараження її Середньовіччям. I тут варто знову згадати про полковника та любителя дзюдо. Якщо б не його хворобливе бажання володіння світом?

Україна, в силу свого територіального розташування, історичної близькості і наявності контактів з європейськими країнами, помітно відрізняється від східних сусідів. В переважній більшості, нам не «посміхається» єдиновладдя і поклоніння менеджерам, яких ми ж самi і обираємо. Нам історично звичнi потреби і бажання контролю над ними і їх підзвітності нам за свою діяльність.

Те, що пропагандою в російських ЗМІ називається досягненнями їх улюбленця (Променистого та Сонцесяйного) президента, зовсім скоро, після його відходу в інший світ, буде називатися зовсім інакше. А мільйони росіян будуть вважати хорошим тоном, розповідати один одному та всьому свiту, про те, як вони про всю його мерзотнiсть знали і, навіть, були в таємній до нього опозиції. З'являться популярні особи, які будуть говорити, як вони страждали від утисків і погроз. Причому, більшістю з них будуть сьогоднішні єдинороси, депутати Думи і бізнесмени з його оточення. Звання "Невдаха" буде тоді більше асоціюватися з його ім'ям. А невдах ніхто не любить! Навіть росіяни.

Але, це їхні проблеми, хоч і недалекого майбутнього. А у нас свої цілі, до яких потрібно йти, не звертаючи уваги на численні крики «Всёпропало», «Зрада», «Вернёмдолларповосемь», «Мирлюбойценой» і т.п.

Особливо, знаючи, ким і де вони створюються, вкидаються, просуваються і фінансуються.

А Путіна, навіть, після перерахованих мною дій, якi допомогли розбудити i змiнити Україну в кращу сторону, чомусь все одно не можу подякувати ... Все одно, вiн Х**ло! Ла-ла-ла-ла-ла  ла-ла-ла!

А ви як думаєте?


Ботофермы из эрэфии))

А Цук еще тот тролляка :)
Взял и показал, что все псевдо-патриотические "порохоботы" это ботофермы в РФ! ))) Ну... так кто громче всех кричит "держи вора"?! И кто рука кремля? Ох и Порошенко, айда путин сын...

Facebook ввел новые правила, согласно которым пользователи смогут видеть страну проживания людей, управляющих популярными страницами в соцсети.

Нововведение показало, что администраторы ряда украинских страниц находятся в РФ. Соответствующие данные можно увидеть во вкладке «Информация и реклама».

Пользователи соцсети стали публиковать скриншоты с «патриотических» страниц, которые, как оказалось, администрируются из России.

Ирина Фриз: нелегкий путь «вишенки» ROSHEN. Часть 1


Сегодня Ирина Фриз – бессменный пресс-секретарь Петра Порошенко, даже еще не Президента, депутат от БПП, самый обсуждаемый политик. Бывший товаровед, консультант антикварного магазина и искусствовед в одном лице смогла пробиться в большую политику. Теперь по приказу Президента для нее создается отдельное министерство, и открываются все двери.

Фриз попадала в разные скандалы – из-за теплых отношений с Петром Порошенко, законов, которые она лоббировала по приказу, и даже пикантных фото.

Жизнь Ирины Фриз напоминает историю Золушки, только эта сказка уже в пересказе для взрослых.

Новенькие в Кабмине

В конце ноября 2018 года премьер Владимир Гройсман решил разнообразить состав парламента и добавил себе в подчинение представительниц слабого пола. И сразу два неожиданных назначения!  Первая – Оксана Маркарова на должность министра финансов (до этого исполняла обязанности), вторая — нардеп от БПП Ирина Фриз — получила должность министра по делам ветеранов. За назначение последней проголосовали 270 народных избранников.


Есть ли такое министерство? Хороший вопрос! Пока его нет, но Гройсман предложил создать. Министерство по делам ветеранов в Украине появилось за 7 дней!!! Ветеранам АТО пообещали, что в полном объеме структура заработает с июня 2019 года.

Эксперты в один голос сказали, что назначение Макаровой выгодно обеим сторонам: премьер получил лояльного министра финансов (а это архиважно в сложившейся ситуации), а президент – дополнительный голос в правительстве. А вот должность Фриз, мягко говоря, повергла в шок.

Итак, разбираемся, почему Петр Порошенко и его партия решили продвигать ее в министры и на кого на самом деле работает протеже Гаранта. В конце SKELET-info обязательно ответит на этот вопрос.

Все дороги ведут в Киев

Фриз Ирина Васильевна родилась 25 сентября 1974 года в Евпатории в Крыму. Она закончила с красным дипломом факультет теории и истории искусства в Национальной академии изобразительного искусства и архитектуры. По специальности Фриз – искусствовед по изобразительному искусству, критик.

Закончив учебу в 1998 году, молодая выпускница устроилась на работу в кооператив «Рапана», где заняла должность товароведа. Здесь она проработала 8 лет – до 1996 года. Все это время она по-сути впаривала вареные джинсы, сделанные в подвалах на Малой Арнаутской, выдавая их за турецкие.

Потом Ирина Васильевна устроилась в магазин антиквариата «Амида-2» в качестве консультанта смотреть на старинные самовары и оценивать ворованные картины. Здесь ей быстро удалось подняться по карьерной лестнице — она заняла пост директора ЧП.

Вскоре Фриз кардинально поменяла направление деятельности. С 1997 по 2001 года она была искусствоведом современного христианского искусства в Крымском Республиканском Фонде «Искусство во имя Христа».

Не секрет, что все дороги из маленьких городов ведут в Киеве. Уверены, с этим согласна и Ирина Фриз. В 2001 году она переехала из Евпатории в Киев и устроилась в Украинскую ассоциацию импортеров и экспортеров. Тут она работала специалистом по связям с общественностью.

Через год Фриз уже стала заместителем директора в предприятии «Информационный сервис». Кстати, в это время она получила второе образование в Национальной Академии изобразительного искусства и архитектуры, закончив ее с отличием. После этого карьера нашей героине пошла вверх.  

Знакомство с Петром

В большую политику Ирина Васильевна пришла относительно поздно – в 30 лет, но путь по карьерной лестнице складывался более чем благоприятно.

В 2003 году Фриз на общественных началах затесалась помощником к депутату Верховной Рады Петру Порошенко. Хотя многие источники SKELET-info утверждают, что тогда между будущим президентом и новоиспеченной помощницей проскочила искра. И отношения, которые связывали и связывают Порошенко и Фриз, не совсем рабочие… Порошенко, конечно же, никогда не говорил на эту тему. Он — примерный семьянин, поэтому всегда пресекал любые разговоры относительно этого.



Фриз Порошенко

Ирина Васильевна 2 года добросовестно трудилась совершенно бесплатно и, наконец, получила долгожданное повышение — должность помощницы секретаря Совета национальной безопасности и обороны Украины, а вскоре — заведующей пресс-сектора службы секретаря Совета национальной безопасности и обороны Украины. По случайному стечению обстоятельств, Секретарём СНБО в тот период был Петр Алексеевич.

В 2008 году Фриз заинтересовалась банковской сферой. Она 5 лет проработала ведущим специалистом Национального Банка Украины. И снова совпадение по датам – как раз в это время Порошенко находился в аппарате совета НБУ.

После должности в банке Ирина Васильевна переметнулась в секретари небольшой фирмы ООО «Интерстарч Украины». К слову, очень интересная компания, которая, конечно, напрямую связана с Петром Порошенко. Углубимся в бизнес Гаранта. С 2011 года в городе Ельстерауе на востоке Германии работает завод по производству крахмала, который входит в состав агрохолдинга Порошенко «Укрпроминвест-Агро». Владеют заводом компании с Кипра и Британских Виргинских Островов, оформленные через Interstarch GmbH. А вот часть последней принадлежит «Интерстарч Украина», входящая также в вышеуказанный холдинг Порошенко. Столь ответственную должность – секретаря «Интерстарч Украины» Петр Алексеевич смог доверить только надежному и проверенному человеку. И, конечно, это Ирина Фриз.

К слову, Ирина Васильевна всегда с Порошенко и за него. Так, например, было в 2013 году, когда Петр Порошенко и Николай Катеринчук делили «киевскую корону».

Тогда Катеринчук провозгласил себя «революционным комендантом» Киева. Это очень не понравилось Петру Алексеевичу. Но открыто Порошенко не мог «прессовать» оппонента – ведь экс-протеже как-никак. В дело включилась медиа-армия в лице Ирины Фриз. Такого троллинга не было давно.

Но это были невинные шалости – дальше больше — от имени партии «УДАР» и Николая Катеринчука начали рассылать новость о якобы согласовании кандидатуры в мэры Киева. Письмо было отправлено от Николая Катеринчука с адреса katerenchuk.press@ gmail.com. с отличием от реальной в 1 букву. ФОТО 4



Ирина Фриз: нелегкий путь «вишенки» ROSHEN

Если вникнуть в суть, очевиден тот факт, что люди, делавшие этот технологический ход, очень хорошо разбираются в работе пресс-служб и владеют базой е-мейлов политиков.

Кстати, тандем Порошенко и Фриз создали нашумевший блокбастер «Европейская партия – партия алкоголиков».

Правда, спустя некоторое время, массовка призналась, что за распитие спиртного на фоне  партийной символики Катеринчука им заплатили.

ПРОДОЛЖЕНИЕ


Порохоботам.

Порохоботы манипулируют и передергивают в некоторых важных тезисах относительно связей Порошенко с олигархами, его программы и наличия популизма в ней и прочее.

Об этом на своей странице в Фейсбуке написал финансист, президент инвестиционной группы "Универ", министр финансов в First professional Ukrainian Government, председатель бюджетного комитета Общественного совета Минфина и координатор Гражданской платформы "Нова Країна" Тарас Козак, передает Цензор.НЕТ.

"Среди так называемых порохоботов немало умных и патриотичных людей. Однако, уже выбрав Петра Порошенко для себя следующим президентом, они иногда манипулируют и передергивают в некоторых важных тезисах. Вот четыре из них:

1. Порохоботы отказывают сторонникам других кандидатов в уме и патриотизме. Если тебе нравятся Гриценко, или Зеленский, или Садовый, то, по словам порохоботов, ты или придурок, или русская консерва. И тут же выплескивается ведро помоев на твоего кандидата, благо в методичках-темниках все расписано. Как всегда, без каких-либо серьезных доказательств. Просто повторяется "вор-клоун-мусор" в разных вариациях", - рассказал он.

"2. "Другие кандидаты работают на олигархов". Секундочку, уважаемые, а разве Петр Порошенко сам не является олигархом? Или у него не было всех первичных и вторичных признаков постсоветского олигарха? (Ну, разве что не знаю его футбольной команды). Множество приватизированных заводов- пароходов, банки, страховые компании, СМИ, политическое влияние и тому подобное. Наверное, он лучше других олигархов, но разве это имеет значение, когда упрекаете кандидатов в сотрудничестве с олигархами?", - добавил Козак.

"3. "Только президент Порошенко отстоит независимость Украины. Все остальные кандидаты, если победят на выборах, то лягут под Кремль". Мне интересно, думали сегодняшние порохоботы так же пять лет назад, в марте 2014-го? Давайте не уподобляться запоребриканцам, для которых "Россия – это Путин, а Путин – это Россия", - отметил он.

"4. "В программах других кандидатов написаны глупости, только Порошенко понимает, что надо делать". У некоторых проблемы с памятью. Реальная программа президента Петра Порошенко "Украина-2020" появилась только в октябре 2014 года. До этого в формальной программе "Жить по-новому" были достаточно популистские тезисы, которые так и не были выполнены. Зато получен томос, о котором ни в одной порошенковской программе не было ни слова. Поэтому не так важна программа кандидата, как его ценности и принципы. Кстати, наши люди это хорошо понимают и программы не читают", - констатировал Козак.

"Конечно, Порошенко имеет кучу достоинств, я сам неоднократно отдавал ему должное. При этом он плоть от плоти партийно-номенклатурно-олигархической системы, в которой Порошенко добился успеха, разбогател, оброс связями. Типичный политик кучмовской породы, с теми же принципами и мышлением: друзьям – политические должности и денежные потоки, врагам – внимание правоохранителей и строгость закона", - резюмировал он.

"Порошенко и ему подобные политики не хотят уничтожения этой системы. Для них за ее рамками – угрожающая неизвестность. Если же мы хотим:

  • преодолеть коррупцию,
  • отменить отрицательный отбор на госслужбе,
  • сделать политику служением людям, а не бизнесом,
  • поставить государство на службу гражданам, а не власти и олигархата,
  • построить инвестиционно привлекательную страну,
  • построить украинскую экономику,
  • улучшить жизнь граждан,

то должны поблагодарить Порошенко за его достижения и избирать во власть новых политиков! Да, можем ошибиться и лучше не станет. Но получим шанс!", - подытожил Козак.

Источник: https://censor.net.ua/n3106644

Щось типу, передвиборних мемуарів

За Тимошенко я голосував у другому турі президентських виборів-2010. Тільки тому, що за Януковича мене б вирвало. Хоча, вже тоді чимало знав і пам'ятав. Але, Янукович - це було вже занадто! Виявилося, навіть більше, ніж занадто! Але я зараз про Ю.Тимошенко.

У той час, вона посварилася абсолютно з усіма, а головне зі своїм другом юності - С.Тігіпко. "Правильна" позиція останнього гарантувала в 2010 р Юлії Володимирівні перемогу над Януковичем. Але він, посівши третє місце, усунувся від допомоги їй. За що отримав від двічі несудимого пост віце-прем'єра. Юлія Володимирівна на всю Україну обіцяла йому посаду прем'єра! То таке….

Тоді багато хто в Україні нарiкав, мовляв, бідна, її всi зрадили - Ющенко, Порошенко, Тігіпко та іншi. І не хотіли вже тоді розбиратися, в чому ж, дійсно, справа?

Нагадаю, що тоді (як це не дивно сьогодні для багатьох!), Кремль їй підігравав більше, ніж Януковичу.

Путін, голосно лоханувся на президентських виборах-2004 року в Україні. Де його кандидат програв завдяки українському народові, який вийшов на захист свого вибору. Лоханувся він і в 2010! Звичайно, Янукович був тоді не настільки поганим для Кремля, як Ющенко для них в 2004! Але, все ж, ставки були вищими на ЮВТ. Забули?

Україна вибрала Януковича і ми пам'ятаємо чим це закінчилося. А знаменитий газовий договір січня 2009 року з абсолютно каламутной "знижкою" і був для Юлії Володимирівни, одним iз подарунків з РФ.

Знижка закінчувалася якраз на другому турі президентських виборів. І ми, зараз можемо тільки гадати, яка була б наша історія, з новими цінами. Їх повинні були Тимошенко і Путін "скласти після її перемоги на виборах". Але, не склалося. А за той договір, Янукович, звичайно з помсти за політичними мотивами (але, формально, згідно із законом), посадив Тимошенко. За такою логікою, можна було посадити багатьох. Включаючи тодішнього президента. Але посадили тільки її. Правда, пізніше і Ю.Луценка.

Посадив її і Л.Кучма (42 днi в камері), але, здається, потім пожалiв її . За що "Газова принцеса" (її ім'я тих років, пам'ятаєте?) приєдналася до команди Ющенка, маючи тоді репутацію злодійки і шахрайки, яка перебуває в міжнародному розшуку, яка швидше  заважала майбутньому президентові України, ніж допомагала. Згадали? Але у "Нашої України" тоді бракувало банальних грошей на кампанію. А у Тимошенко (і її команди), були! Договір - підтримка Ющенка, натомість  посада прем'єра, перший витримав. Причому, двічі.

Після вступу на посаду прем'єра, Ю.Тимошенко не могла спочатку, навіть, в'їхати в Росію, на переговори! Вона була в розшуку! Українські керівники змушені були піклуватися про зняття її з бази даних Інтерполу.

На Евромайдані ж ми не особливо раділи її появи на візку. Звичайно, чекали і бажали, щоб вона вийшла! Але, занадто багато пам'ятали її біографію. І я в тому числі.

Згадайте, її перші дні на волі! Вона зовсім не такого прийому чекала!

Серед безлічі деталей її, ретельно прикриваємого сьогоднi, минулого - мільярдний газовий бізнес з П.Лазаренком. Хто він, де і чому знаходиться не потрібно нагадувати? Другим номером його партії "Громада" і його правою рукою була герой мого поста. З відомим всiм В. Медведчуком Тимошенко була в добрих стосунках ще за його "докумовскіх" з Путіним часів. Вона лобіювала його призначення в кабінет міністрів. Але, тоді це не пройшло.

А.Портнов, який втік до Росії, що працює зараз на В.Медведчука і забрав з ним у Е.Мураева NewsOne, був її головним юристом і членом фракції і партії Батьківщина. Збіг? Не думаю. ©. До слова, знаменита Н.Савченко, взагалі, мала №1 в її фракції.

А спроба зміни Конституції в парі з Партією Регіонів, для усунення третього президента і для почергового правління регіоналів і тимошенківців довічно. Теж забули? Особливо пікантним, мені здалося визнання першим в цьому Януковича. Він перший її кинув, знаючи, що також вчинила б і вона.

Я знаю чимало людей, фанатів ЮВТ, які через її зовнішності, ораторського мистецтва, вміння говорити про те, що самі українці хочуть почути, словесної боротьби з усім поганим на світі, прощають їй все. В їхніх очах, винні всі і завжди ті, хто з нею конкурує. Право (не)думати і помилятися є у кожного! Кожен робить свій вибір. Допоможи, Боже!

Вона - мати українського популізму. Причому, свого часу була самотньою на цьому місці. Сама Народна артистка! Пізніше, член її парламентської фракції БЮТ О.Ляшко, відбрунькувавшись вiд неї, використовував уроки її майстерності. Навiть, розвинув їх

Особисто мене, завжди більше зачіпало, що вона у всіх деклараціях, відзначала, що не має ні будинку, ні автомобіля, ні бізнесу! Живе в орендованому житлі, користується спонсорським транспортом та іншими необхідними для життя речами. Луї Віттон і Гуччі завжди були присутні в її гардеробі та її аксесуарах. Думаєте, китайські підробки? :-)

А можлива "Перша леді України" Олександр Тимошенко, чисто символічно, має досить невеликий бізнес. Причому, за кордоном. Ті, хто зараз думає за неї віддати голос - вас це не дивує? Коли Ющенко її взяв до свого кабінету міністрів на "газовий напрямок", вона відразу почала вписувати свої схеми в державні. Навіть ставши прем'єром в 2005 р, вона була звільнена, ним же, в т.ч. за змішання особистого та державного.

Пропоную простий логічний ряд. Небагатий президент, за підтримки дружніх олігархів, може прийти до влади. Питання: Чи повинен він (вона) "віддячити" їх за це? За чий рахунок? Питання риторичне! Сьогодні в країні, фінансування предвирной компанії - це звичайна інвестиція! А не благодійність.

Мене не дивує, коли людина з бізнесу, з великими задекларованими (!) грошима, статками, йде до влади. Я, навіть не ідеалізую - заробляти сьогоднi може будь хто, перебуваючи при владі в Україні! Це робилось раніше і робиться зараз! Так влаштована наша політика і ніхто, особливо, не прагне це змінити! Так що тодi, у нас завдання - змінити групи людей, які заробляють на владi? 

І ще один момент я не можу їй пробачити. Про це, впевнений, небагато хто пам'ятає. У 2007-2008 р вона демонстративно виступала проти нашого зближення з НАТО, чим дала підставу Альянсу нам відмовити в Плані Дій з Членства. Яценюк і Ющенко, як керівники парламенту і країни, підписали необхідний запит до Брюсселя. А прем'єр-міністр відмовилася. Як і відмовилася визнати Росію країною-агресором після її вторгнення до Грузії. Кому на руку зіграли ці вчинки - судіть самі. Но ми всi пам'ятаємо, хто з 2014 року, вступ до НАТО зробив головним гаслом передвиборчої кампанії? Тільки це було після того, як її дії попередніх років спростили російське військове вторгнення на нашу землю.

Я не кажу, що Тимошенко про-російська. Ні! Просто з такими авантюристами, спадкоємцям КДБ набагато простіше розмовляти і "домовлятися". Адже приватне, у таких людей, переважає над державним. І безліч гріхів з "героїчного" минулого, добре відомі в Москві. Коли ви там "на гачку", вам набагато складніше домагатися кращого для вашої країни! І, повірте, ця інфа, допомагає досягати потрібного результату. Потрібного для Росії, звичайно.

Газ, Фірташ, знаходження її розшуку Інтерполу, договір з Путіним (діючий і сьогодні!). Це кілька тегів для подальшого поглиблення розуміння Ю.Тимошенко.

Я далекий від думки, що вона буквально "здасть Україну". У нас є ще парламент, а головне, українське суспільство! Але, проти "армії трактористів і шахтарів" на бронi, суспільству буде важко виходити!

Мій скромний пост про те, що в РФ сьогодні кажуть, що "не воюють на Донбасі», «не збивали Боїнг», «не напихали спортсменів допінгом", "не втручалися у вибори», «не анексували Крим", "не труїли Скрипалiв" і т.д. Просто перераховані мною фрази називаються в Росії інакше. "Уміння домовиться", "Добра воля", "Пошук компромісів", "Бажання якнайшвидшого миру на Донбасі", «розширення спiвпрацi» і т.п.

Різниця моєї версii трактування і російської - і називається гібридною! А ми вже п'ять років живемо в гибридности!

Адже багато хто, навіть в Україні, вважають, що Росія не нападала на нас!

Вивчайте програми кандидатів, цікавтеся їх минулими заслугами, порівнюйте з їх гаслами, пам'ятайте, що війна ще йде! Сперечайтеся, дискутуйте, не будьте байдужими! Від вашого вибору залежить наше майбутнє.

І, якщо ви після цього оберете ЮВТ, то це буде НАШ вибір. Головне, щоб він був не емоційний а усвідомлений.


Украиной правят слабоумные.

 Минздрав дал вымирающим инструкцию по выживанию

Ознакомившись с присланным скриншотом — долго не мог поверить… Признаюсь, до сегодняшнего дня все даже самые гнусные заявления и деяния украинской власти расценивал как совершаемые на основе пусть и заведомо ошибочных, но всё же политических расчётов.

Я был лучшего мнения о противнике, не мог представить, что всё уже не просто плохо, а катастрофически и клинически непоправимо.

Министр здравоохранения (!) европейской державы Ульяна Супрун дала своим вымирающим подопечным инструкцию по выживанию:

«Все украинцы — особенно после 30 — должны точно знать:

1. Украина превыше всего.

2. Путин х**ло.

3. Свой уровень холестерина в крови».

Повторяю, это не фейк и списать это на пусть запредельно глупую, но шутку — не получится.

Диагноз страшен: министром здравоохранения европейской державы является 
человекоподобное существо, явно страдающее деменцией. 

У страны, которой правят слабоумные… есть будущее?

«Варфоломеевская ночь» и её последствия

Главным действующим лицом на арене цирка оказался не Порошенко и Варфоломей, не Епифаний и не Парубий, а некто по кличке Нарик — в миру Александр Петровский (Налекрешвили), который, формально будучи всего лишь бизнесменом из Днепропетровска, вдруг вылез на первый план всех фото украинской делегации с этим самым томосом.

За что такая честь обычному, казалось бы, гражданину Украины, даже не политику и уже тем более не выдающемуся церковному благотворителю — такой вопрос моментально озадачил всех, особенно с учётом, что Нарик, вообще-то, устойчиво считается крупным криминальным авторитетом.

И единственный вывод, о котором уже высказались в соцсетях, что Нарик попросту получил такие привилегии по праву — томос-то… его собственный! Он на него всеми правдами и неправдами (преимущественно, конечно, второе) собирал деньги для подкупа жадного фанарского хапуги — ему и честь.

Это косвенно даёт понять, что сам Порошенко остался верен своей феноменальной жадности и крохоборству — даже выцыганив упоминание своей фамилии в «историческом документе», он не пожелал тратить на это ни копейки из собственного кармана. Кремень, а не человек! Скрудж МакДак!

Однако это всё только разминка, а убойный юмор ждал в самом тексте томоса. В принципе, подтвердились все наихудшие подозрения тех, кто не желал расхваливать «новое платье короля» — и даже ещё хуже.

Во-первых, не смогли определиться с названием новой Церкви — в тексте её именуют то «ПЦУ», то, извините, «СЦУ» — Святейшая Церковь Украины. Оставим в стороне, что такая аббревиатура может не только расшифровываться как «Стамбульская церковь Украины», но и намекает на весьма неприличные ассоциации, дело в другом.

 В том, что есть устоявшееся наименование поместной православной Церкви — Сербская, Болгарская, Русская и так далее. Неологизм «Святейшая Церковь» звучит очень лестно, но при этом и как-то горьковато — очевидно, что полноценного самостоятельного статуса, несмотря на все уверения Порошенко об автокефалии, «ПЦУ-СЦУ» так и не получила.

Во вторых, финансовый вопрос — все заграничные приходы и монастыри УПЦ КП теперь переходят в личное подчинение Варфоломею. Пока их список не афишируется, но ходит цифра в 12 позиций. Немного, да, но каждый из них теперь будет отчислять денежку чётко в Стамбул. И, помимо этого, на территории Украины Варфоломею же подарили Андреевскую церковь.

И, наконец, в последних — специально для болезненных «незалежников»: по правилам томоса Епифаний теперь ОБЯЗАН молиться на богослужении за патриарха Кирилла, упоминая его среди прочих глав поместных церквей. И никуда не деться от этого неодобряемого паствой шага: Варфоломей не теряет надежды помириться с Москвой и продолжает играть в миротворца. А Епифаний будет зубами скрипеть. В УПЦ КП мог не молиться, а теперь — всё, воленс-ноленс.

Как всё это вкупе можно считать хоть какой-то независимостью, когда даже у раскольничьей УПЦ КП было на порядок больше возможностей и самостоятельности — видно одному только Порошенко. Здравый смысл тут не помощник. Зато фамилия в «историческом документе» есть!

Однако здесь юмор кончается и начинается преддверие трагедии. «правосеки»* (подзабылось словечко? а зря, как выясняется!) запланировали всеукраинскую акцию давления на УПЦ МП — в Сумской, Тернопольской, Львовской, Ровенской, Винницкой областях их банды будут осаждать кафедральные соборы этих городов и требовать перехода их в Стамбульскую церковь. И это явно только начало террора.

Порошенко через три месяца уйдёт в небытие. А вот последствия его иудиного славолюбия будут аукаться ещё очень долго всем верующим Украины…

Степану Бандері 110 років. Смолоскипний марш у Києві.




Степан Бандера. 110 років. Смолоскипний марш в центрі Києва 
2 349 переглядів

Радіо Свобода Україна
Опубліковано 1 січ. 2019 р.

Близько двох тисяч активістів націоналістичних і ветеранських організацій пройшли смолоскипною ходою через центр Києва, відзначивши таким чином 110-у річницю від дня народження провідника ОУН Степана Бандери. Хода вирушила від пам’ятника Тарасу Шевченку в однойменному парку та фінішувала на майдані Незалежності у Києві. Хода вирушила від пам’ятника Тарасу Шевченку в однойменному парку та фінішувала на майдані Незалежності у Києві.

Богдан Гордасевич
Слава Степану Бандері і всьому героїчному роду Бандер. Слава всім героям, що загинули за долю і волю України! І слава всім живим, хто продовжує цю боротьбу і саме тому ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ, БО СПРАВА ЇХ ЖИВЕ! Слава Україні! Героям слава!

Зеленский объявил о выдвижении в президенты ....))

Зеленский объявил о выдвижении своей кандидатуры на выборах президента Украины - https://interfax.com.ua/news/political/556595.html?utm_source=yxnews&utm_medium=desktop

Шоумен и артист Владимир Зеленский огласил, что выдвигает свою кандидатуру на выборах президента Украины 31 марта 2019 года.

Соответствующее заявление В.Зеленского прозвучало в рамках его обращения на телеканале "1+1", которое было показано перед новогодним обращением президента Украины Петра Порошенко. Поздравление главы государства было показано в эфире телеканала уже после наступления нового года.

"Сейчас в Украине такая ситуация, когда у каждого украинца есть три пути: первый – жить как живешь, плыть по течению и это нормально, это выбор каждого; второй путь – собрать свои вещи и поехать в другую страну, зарабатывать там деньги и присылать их своим родным и близким, и это тоже нормально; но есть еще и третий путь – попробовать самому что-то изменить в Украине. И я для себя выбрал именно его", - сказал В.Зеленский в обращении к украинцам в перерыве шоу "Новогодний Вечерний квартал 2018" перед наступлением нового года.

"Меня давно все спрашивают: идешь – не идешь? Знаете, в отличие от наших "великих" политиков я не хотел вам напрасно обещать, и сейчас, за несколько минут до нового года я вам кое-что пообещаю, и сразу выполню. Дорогие украинцы, я обещаю вам пойти в президенты Украины, и сразу выполняю – я иду в президенты Украины. Давайте сделаем это вместе. С Новым годом, с новым "Слугой народа", - заявил В. Зеленский.



------------------------------------------------------------
smeh lol rofl 

======================
почитате комментарии по верхней ссылке


------------------------
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
542
предыдущая
следующая