Пісня про борщ.

Перше, про що дізнаєшся у культурі:

Про страву, яка має значну пошану.

Щоб вміло грати на співучій бандурі,

Додай у борщ смачну сметану.

Приспів.

А ти скуштуй український справжній борщ!

Тоді, друже, задоволено посміхнешся.

І не буде страшна завірюха і жоден дощ,

Бо вмить сили козацької наберешся.

Від побаченого дива на хмарі

Поділишся із оточенням почуттями.

Усі знавці кажуть: «Після гри на гітарі

Добре смакує борщ з пампушками.»

Приспів.

А ти скуштуй український справжній борщ!

Тоді, друже, задоволено посміхнешся.

І не буде страшна завірюха і жоден дощ,

Бо вмить сили козацької наберешся.

Готують на фестивалях і у ресторанах,

Господині привітні, місто й село.

Коли захочеться зіграть на барабанах,

З борщем спробуй ти запашне сало.

Приспів.

А ти скуштуй український справжній борщ!

Тоді, друже, задоволено посміхнешся.

І не буде страшна завірюха і жоден дощ,

Бо вмить сили козацької наберешся.

Рідний край, де люди достойні, вільні й щирі,

Де небо віддзеркалене у Синевирі,

Де Шевченка шанують  у селах і містах,

Де вітер співає у могутніх Карпатах.

 [Приспів]

Варта того, щоб її ревно оберігати,

Мене Україна надихає вишивати.

Барви й символи, візерунки та мережка –

Вишивка на полотні, мов долею стежка.

Пісні та легенди, зірки, волошки й калину,

Козацьку звитягу теж, і вірність лебедину,

Майстрині  відтворюють  все це у дивних стібках,

На рясних вишиванках і родинних рушниках.

[Приспів]

Варта того, щоб її ревно оберігати,

Мене Україна надихає вишивати.

Барви й символи, візерунки та мережка –

Вишивка на полотні, мов долею стежка.

Нехай Україна весь світ чарує красою,

Хай знають державу незборимою, стійкою.

Нехай буде в кожному домі щастя присутнє,

Бо вправність мисткинь формує світле майбутнє.

[Приспів]

Варта того, щоб її ревно оберігати,

Мене Україна надихає вишивати.

Барви й символи, візерунки та мережка –

Вишивка на полотні, мов долею стежка.