фашист Дугин: "Лучше всего, если российская армия перейдет границу с Украиной" Ультранационалист Александр Дугин — это проповедник панславянского фашизма и тайный советник Владимира Путина. В чем его цель? Аннексировать часть Украины и восстановить Российскую Империю.Он ненавидит Запад с его «дегенеративными» ценностями. Он уже давно призывает к аннексии Украины Россией. Он хочет создать «евразийскую империю» с центром в Москве. Интеллектуал-ультранационалист Александр Дугин долгое время мыкался где-то на задворках российской политической жизни. Но сегодня он оказался в самом центре игры, пишет французское издание Le Nouvel Observateur, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на ИноСМИ.

После возвращения Владимира Путина в Кремль в 2012 году этого экстремиста и друга французского "национал-социалиста" Алена Сораля регулярно приглашают в российские государственные СМИ. Его борода старовера и сумбурные концепции произвели настоящий фурор. Этот проповедник идей Муссолини и православия (бывший соратник Эдуард Лимонов дал ему прозвище "Кирилл и Мефодий фашизма") стал одним из главных пропагандистов режима. Как утверждает американский журнал Foreign Affairs, теперь он - "мозг" российского лидера.

Он - путинский Распутин? "Неизвестно, часто ли они видятся, но влияние Дугина значительно, особенно в последние несколько месяцев, - рассказывает бывший советник Кремля Марат Гельман, который знает их обоих уже 15 лет. - В последних выступлениях президент использует его тематику и даже фразеологию. Это пугает".

Сам Дугин (официально он занимает должность заведующего кафедрой социологии международных отношений социологического факультета МГУ) говорит, что встречается с представителями власти "не реже раза в неделю", и что он много работал с оказавшимся сегодня в опале бывшим политическим советником Путина Владиславом Сурковым. По его словам, он неоднократно отказывался от высоких постов в Кремле, потому что ненавидит "бюрократию".

Тем не менее, на вопрос о встречах с "царем" он отвечает уклончиво. "Неважно, как это было, главное, что все мои идеи победили", - отвечает он на прекрасном французском, который отточил на "Проклятых поэтах" Верлена. Более того, именно его радикальная идеология сегодня стала основой для внутренней и внешней политики российской власти. Поэтому Александра Дугина стоит послушать, чтобы понять, к какой печальной участи ведет Кремль свою страну и всю Европу.

Впервые мы встретились с ним в сентябре 2008 года, после российско-грузинской войны, пишет автор статьи. В тот момент он не скрывал злости на Путина, который "не осмелился пойти до конца" и "восстановить империю". "Он не хочет перейти Рубикон, выступить против Америки", - сказал тогда Дугин. Он уже тогда твердил о вторжении на Украину (ему еще несколько лет назад запретили въезд в страну) и том, что только ультранационалистическая "революция" может спасти российскую власть от популярных в Москве проклятых западных идей.

К нему не прислушались. "Было слишком рано". Ему нужен был толчок. Этого пришлось ждать три года. 10 декабря 2011 года либеральная оппозиция организовала в Москве массовую акцию протеста против Владимира Путина. Впервые толпа потребовала, чтобы президент "убрался" подобно Мубараку и Бен Али. Это стало ударом для "национального лидера". "Он больше не сомневался в выборе между нами и либералами", - говорит Дугин.

Когда Путин вновь стал президентом в мае 2012 года, ультранационалисты вышли из тени. И быстро добились успеха. Они сформировали несколько политических клубов. Самым известным из них стал "Изборский круг", который создал писатель-антисемит Александр Проханов со своим другом Дугиным. На первом собрании председателем стал новый министр культуры и прославившийся ревизионистскими взглядами историк Владимир Мединский. Присутствовал там и священник, причем не из последних: архимандрит Тихон, "духовник" Путина.

На заседании была принята программа клуба, в которой утверждается, что "на данном историческом этапе идеологией России должно стать строительство Евразийской Империи - универсальной модели государственного устройства". Обратный отсчет начался. Полтора года спустя Россия аннексирует Крым, а архимандрит Тихон назовет это "победой".

Читайте также: Цель Путина - не допустить евроинтеграции Украины. Он зайдет так далеко, как ему позволят украинцы, - экс-глава СБУ

По мнению Александра Дугина, это стало "революционным" геополитическим шагом, "окончательным разрывом с западной системой". Но он хочет пойти еще дальше. Аннексировать юго-восток Украины, "Новороссию", как говорит теперь Владимир Путин. Там у него есть "сотни" сторонников, молодых сепаратистов из его Международного евразийского движения. "Некоторые принимают активное участие в нынешних акциях", - говорит Дугин.

Дугин дает им указания из Москвы и даже сам бывает на месте событий (запрет на въезд в страну был отменен президентом Януковичем в 2010 году). "Лучше всего было бы, если бы российская армия перешла границу". Когда? "Как только будут созданы все условия". А потом? Раз Дугин - почти официальный пропагандист, на этот счет он говорит с осторожностью. Он уверяет, что не хочет военного вторжения на другие "русские земли".

Он отмечает лишь, что Путин "начал возвращение к имперской этике". Понимайте, как хотите. В 2008 году он был откровеннее: "Советская империя будет восстановлена различными средствами: силой, дипломатией, экономическим давлением... Все будет зависеть от места и времени".

О российских планах в Европе он говорит охотнее: "Это ключевая территория в войне с атлантизмом". Ему искренне жаль, что "у Сталина не было военных ресурсов для вторжения в Западную Европу". Сегодня он хочет нейтрализовать ее, отделить ее от США. Как? Помогая европейским ультраправым партиям прийти к власти или, по крайней мере, дестабилизировать существующие правительства: "Мы будем поддерживать бунт народов в грядущем экономическом и общественном кризисе".

Читайте также: Белковский рассказал о железном плане Путина: Сейчас он тактически маневрирует

Дугин уверяет, что Кремль решил поддерживать ультраправый интернационал повсюду в Европе. Вот тому доказательство: во время своего последнего выступления на телевидении 17 апреля президент России приветствовал венгерского премьера-ультранационалиста Виктора Орбана, который поддержал действия Москвы в Украине, получив в обмен снижение цен на газ. Путин даже не без удовольствия отметил высокие результаты неонацистской партии "Йоббик" на выборах в Венгрии. "Это знак", - считает Дугин.

И это еще не все. В декабре президент назначил руководителем нового информагентства, которому поручена международная пропаганда России, не скрывающего своих гомофобских взглядов телеведущего: речь идет о Дмитрии Киселеве, товарище Дугина. Другой сигнал: в апреле спикер Думы Сергей Нарышкин с большой помпой принял в стране Марин Ле Пен. Присутствовал на встрече и Дугин, который консультирует Нарышкина и хорошо знает отца нынешнего лидера Национального фронта. Для него Франция - одно из приоритетных направлений. В прошлом году он принял участие в митинге против однополых браков в Париже по приглашению одной из ультраправых групп. Но не забывает он и о других государствах. Как он надеется, его друзья-неонацисты в скором времени возьмут в руки власть в Румынии, Греции и Нидерландах.

Читайте на «Цензор.НЕТ»: Путин откровенно предлагает Западу разделить Украину, - The Washington Post

Но главное в его борьбе - это, конечно, Россия. Кремль недавно объявил в стране культурную войну. 12 декабря Путин произнес в парламенте такие слова: "И мы знаем, что в мире все больше людей, поддерживающих нашу позицию по защите традиционных ценностей, которые тысячелетиями составляли духовную, нравственную основу цивилизации, каждого народа: ценностей традиционной семьи, подлинной человеческой жизни, в том числе и жизни религиозной". Лидером его крестоносцев стал молодой министр культуры Владимир Мединский, которого уже прозвали "путинским Геббельсом".

"Мы отталкиваемся от того, что Россия - это особая цивилизация, цивилизация европейского типа по географии и расе», - рассказал в интервью le Nouvel Observateur этот большой почитатель Марин Ле Пен (еще один). По его словам, «россияне настолько консервативны, что считают себя последними носителями ценностей древней европейской и римской цивилизации». Он категорически не приемлет "мультикультурализм и толерантность". Кроме того, он против однополых браков и "некоторых форм современного искусства". В чем его цель? Бороться с "вредоносным влиянием Запада".

Недавно Мединский распорядился остановить съемки фильма о Чайковском, посчитав, что великого музыканта в нем представили латентным геем. "Он им не был", - упрямо говорит этот ярый гомофоб. «Но это же подтвержденный архивами исторический факт», - возражает один из авторов сценария, режиссер Кирилл Серебренников. Кроме того, министр собирается провести закон, запрещающий "грубые выражения" в театре. Первое нарушение будет караться штрафом. После второго постановку могут запретить. "Менталитет пещерного человека", - возмущается Серебренников. Происходящее сегодня в стране не укладывается у него в голове.

Читайте также: Россия создает железный занавес в Интернете, лишая своих граждан последней возможности контролировать Кремль, - Керри

Мединский хочет приструнить культурное сообщество. После присоединения Крыма он потребовал от артистов подписать петицию в поддержку президента России. Многие согласились. "Некоторые добровольно, другие из страха лишиться государственного финансирования", - объясняет писательница Людмила Улицкая. Сама она приняла участие в акции протеста против этой аннексии. От артистов требуют принести присягу верности власти.

В сердца вновь возвращается страх. Противников войны с Украиной Путин называет не иначе как предателями и пятой колонной, как во времена Советского Союза. «Нужно покончить с этими проамериканскими либералами, они - наши враги», - горячится Александр Дугин. Он уже обнародовал целый список «антироссийских» СМИ. В первых строчках значатся редкие сейчас в стране независимые информационные сайты. «Кремль пытается закрыть последние окна свободы», - говорит политолог Лилия Шевцова....

Но в чем цель всех этих инициатив? "Подготовить коронацию Путина", - говорит Людмила Улицкая.

"Да, народ просит его стать Цезарем", - уверен Александр Дугин. По его мнению, российский лидер в скором времени начнет государственные реформы для продления своей "авторитарной" власти на "неопределенный" срок. Какие реформы? "Самый простой способ - это изменить конституцию". Кроме того, он думает, что Кремль создаст "Орден Путина", "нечто вроде масонской ложи", в которую войдут идеологически проверенные деятели. Их задачей будет подготовка преемника "национального лидера". И если такой орден действительно создадут, Дугин хочет быть его частью.
Источник: http://censor.net.ua/n285052

19:19 28 липень Київ, Україна

Сергій Грабовський _ Четвер, 07 липня 2011, 12:12

Нацизм у будь-якому вигляді – це погано. Це дуже погано і небезпечно, тим більше, що практика нацистської влади у 1930-х довела, що ця влада здатна дати цілій нації, за винятком, ясна річ, інородців та "внутрішніх ворогів", непоганий добробут, доступ до класичної культури і почуття впевненості у майбутньому.Щоправда, в обмін на такі "дрібнички", як свобода і совість. І це, в кінцевому підсумку, і призвело ту спільноту, що повірила "рятівникам", до національної катастрофи.

Але ще більш небезпечною є боротьба з нацизмом, яка ведеться номінально – заради "визволення світу від коричневої чуми", реально – в ім’я світового панування іншої тоталітарної чуми, яка за своїми методами мало чим відрізняється від свого конкурента…А от у вмінні вводити в оману наче й розумних людей виграє сто очок у доктора Геббельса та його послідовників.Цей різновид політичної чуми живий донині, і дуже непогано почувається, у дещо видозміненому вигляді крокуючи планетою, тоді як ті, кого зазвичай звуть неонацистами, перебувають на маргінесі суспільного життя.

І що цікаво: на демократичному Заході чимало інтелектуалів та політиків впритул не помічають небезпеки з боку другого варіанту політичної чуми, попри те, що знищила вона людей значно більше, ніж нацизм і фашизм у всіх їхніх різновидах разом узяті.Ба більше: певна частина професури американських університетів ще й називає свою країну "фашистською" і вчить студентів шанувати й підтримувати все антиамериканське (а потім у Штатах чогось дивувалися, коли настало 11 вересня...).Одне слово, "борців із фашизмом", котрі чи не помічають інших різновидів неототалітаризму, чи відверто зачудовані ними, у західному світі вистачає.

Чим і користуються різного роду неототалітарні сили, які цьому світові заздрять і ненавидять його. Причому не класовою ненавистю, а расово-цивілізаційною, тобто такою, яка лежала в основі класичного нацизму.Хоча і звуть себе ці сили, ясна річ, що бовдури клюють на таку наживку, "антифашистами".До чого всі ці теоретичні міркування? А до того, що автору добрі люди, імена яких розголошувати він не має права, надіслали неймовірно цікавий документ у формі розгорнутого листа-запрошення. http://www.pravda.com.ua/columns/2011/07/7/6364540/  Цей документ, якщо в нього уважно вчитатися, дає змогу дуже багато що оцінити та багато про що вести мову. І стосуватиметься це не лише України.

Отже, виявляється, 7 липня з 10.00 до 13.30, воістину стаханівські темпи (!), у столичному готелі "Інтерконтиненталь Київ" (губа не дура), вулиця Велика Житомирська 2А, відбудеться установча конференція та з’їзд такого собі Всеукраїнського правозахисного руху "Україна без нацизму".Рух цей має стати складовою Міжнародного правозахисного руху "Світ без нацизму", створеного торік. Цілі цього руху, до якого сьогодні, згідно із твердженням авторів листа-запрошення, входять організації з 47 країн, на перший погляд є благородними та демократичними.

Декларується, зокрема, "налагодження взаємодії із національними, європейськими, міжнародними правоохоронними та судовими структурами для припинення будь-яких проявів неонацизму, расизму та ксенофобії, в тому числі, героїзації нацистів і їх пособників, заперечення Голокосту".А ще – "впровадження в систему освіти країн – членів Ради Європи (а згодом і інших держав) – обов’язкових програм з викладання історії Другої світової війни та Голокосту" та "увічнення пам’яті жертв Другої світової війни та Голокосту, героїв Опору і воїнів-визволителів".Що ж стосується практичних дій, то, скажімо, "в жовтні у Страсбурзі пройде масштабна Генеральна асамблея "Світ без нацизму", в рамках осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи."Генеральна Асамблея прийме об’єднаний устав найбільших антифашистських структур і створить спільний план з протидії розповсюдженню неонацизму в сучасному світі". І так далі, і таке інше.

Але варто вчитатися в текст – і запона благородства та демократичності зникає, як туман від променів сонця. Бо ж, виявляється, основи руху "Світ без нацизму" були закладені на міжнародних конференціях, "присвячених 65-літтю Перемоги у Великій Вітчизняній війні".В останні роки прийнято цнотливо каструвати повну сталінську назву німецько-совєтської війни. А звучить вона – мовою оригіналу – так: "Великая Отечественная война Советского Союза".Цікаво, а де були всі інші Об’єднані Нації під час цієї війни? Вони що, тут ні при чому? Тим більше, що СССР ганебно програв свою війну з Німеччиною, що визнавав у підслуханих КҐБ розмовах з друзями маршал Жуков.

І тільки масоване постачання союзниками зброї, різного роду техніки, харчів, засобів зв’язку, виробничого устаткування, сировини та передача новітніх технологій дали змогу кремлівській владі та Червоній армії оговтатися і продовжити бойові дії, завалюючи ворога трупами власних солдат.Отож відзначати можна тільки спільну перемогу Об’єднаних Націй над нацизмом і фашизмом у Європі. Все інше – відверта наруга над історичною правдою у неосталіністському стилі.

Ну, а далі "Світ без нацизму" повністю й остаточно оголює своє єство. "Цей рух, – говориться у листі-запрошенні, – у своїх привітаннях, підтримали Президент Російської Федерації Дмитро Медведєв, Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, Президент Держави Ізраїль Шимон Перес, Канцлер ФРН Анґела Меркель, Держсекретар США Хілларі Клінтон та інші".   Браво! Лукашенко стоїть на третьому місці – перед якимись там різними Меркель, Пересом і Клінтон. Той самий Лукашенко, який на момент написання і розсилки листа-запрошення проводив і проводить нині! масові репресії проти опозиціонерів задля збереження своєї відверто неототалітарної диктатури.Той самий Лукашенко, якому Європа й Америка відмовили у всьому, у чім тільки можна відмовити.

Ні, звісно, когось потішить, що Меркель, Перес і Клінтон потрапили в дуже гарну компанію з Лукашенком, але до таких казусів вже варто було би звикнути. Недаремно ж колись такий собі Володимир Ульянов-Ленін писав про "корисних ідіотів", яких вистачає на Заході і які своїми діями немалою мірою сприяють політиці Кремля.Та значно більш важливим тут є інше – підтримкою з боку Лукашенка щиросердо хваляться організатори "антинацистського руху". Цим вони якнайкраще розкривають своє істинне обличчя.Як і тим, що у них на першому місці з усіх світових лідерів, ясна річ, – президент Росії...Отож маємо те, що мажмо – класичний взірець антинацизму, який прикриває та легалізує інший різновид червонопрапорного тоталітаризму – більшовизм.Не випадково слово "тоталітаризм" жодного разу не фігурує в документі, навіть там, де воно просто-таки проситься до вжитку.

Як-от: "27 січня 2011 року, в Нью-Йорку в Міжнародний День пам'яті жертв Голокосту, МПР "Світ без нацизму" спільно з Американським Форумом російськомовного єврейства та Постійним представництвом Росії при ООН провели у штаб-квартирі Організації об'єднаних націй Круглий стіл "Світ без нацизму – глобальне завдання людства на сучасному етапі і 65-річчя Нюрнберзького процесу".Насправді глобальним завданням людства є світ без тоталітаризму. Тим більше, що комуністи вбили значно більше людей, ніж нацисти. Що, ХАМАС і "Хизболла" – не небезпека? А суданський, північнокорейський, іранський і венесуельський режими – не небезпека?

Наскільки відомо, наразі реальна ядерна загроза світу йде тільки від Північної Кореї, влада якої здатна на будь-які безумні дії як проти власного, так і проти інших народів.За реальних сучасних обставин вести мову лише про нацизм, який, у його класичних варіантах давно вже знищений і скомпрометований, – значить свідомо чи здуру підігравати іншим, більш живучим й успішним різновидам тоталітарної ідеології та практики.Замовчування ж того факту, що у першій половині ХХ століття існувало два різновиди червонопрапорного тоталітаризму – нацизм і більшовизм, що на світовій арені діяли дві потужні "злочинні держави – Німеччина і Совєтський Союз", як стверджував Карл Ясперс, призводить до відверто брутальних наслідків щодо оцінки фактів геноциду тих чи інших народів під час Другої світової війни.Ясна річ, жодна притомна людина не стане заперечувати факт Голокосту як геноциду європейського єврейства. Але чому поза увагою тоді залишається нищення нацистами ромів (циган) як "нижчої раси"?

А як же сталінські депортації? Як бути з геноцидом кримських татар?Голокост – це нищення приблизно половини європейського єврейства, це страхітливий злочин, якому немає прощення. А нищення приблизно половини кримських татар більшовиками під час тієї ж війни?Невже ж кримські татари – це унтерменші? Чи російські більшовики поза зоною критики? Навіть тоді, коли вони знищували – під час тієї ж війни, з 1939 по 1945 роки – мільйони українців?Це не геноцид? А от автор самого терміну "геноцид" та один із головних ідеологів Нюрнберзького процесу, як суду над тоталітарною ідеологією та практикою, на жаль, реально цей процес виявився далеко не таким ґрунтовним, як його задумували поважні інтелектуали) Рафаель Лемкін вважав злочини російського більшовизму проти України, в тому числі, і скоєні під час війни, "класичним зразком геноциду".

Але як можуть ті, для кого сонце сходить у Москві, де Медвєдєв і Кирил, наважитися навіть згадати подібні оцінки?Кремлівсько-чекістські вуха стирчать і з іншої сентенції листа-запрошення: "Виходячи з того, що Рада Європи також серйозно стурбована ростом націоналістичних настроїв, міжетнічною напругою і спробами перегляду підсумків Другої світової війни..." – і таке інше.Але ж підсумки війни вже переглянуті, і, між іншим, незворотно – внаслідок краху Ялтинсько-Потсдамської системи, розпаду СССР та об’єднання Німеччини.Так, одним із цих підсумків було падіння нацизму і фашизму – але ж іншим стало ствердження комунізму у Східній та Центральній Європі, символом чого стало перетворення нацистського концтабору Бухенвальд на комуністичний.

І чи не головне, з погляду суті проблеми. У тексті націоналізм і нацизм якщо не прямо ототожнюються, то виступають як явища одного ряду. І жодного разу не розшифроване поняття "нацизм". А це – націонал-СОЦІАЛІЗМ, це різновид тоталітарного соціалізму (як і більшовизм, маоїзм, кастризм тощо).Досить чесно назвати нацизм його повним іменем, як із гуркотом руйнується вся брехлива і політично небезпечна конструкція організаторів усього цього неосталіністського "антинацистського" дійства.

Не забуваймо: товариш Сталін з 22 червня 1941 року був головним антифашистом, а от у жовтні 1939 року його alter ego товариш Молотов проголосив на весь світ від імені совєтського уряду війну за знищення гітлеризму війною злочинною...).Тоді доведеться визнати, що Червона армія була знаряддям тоталітарного режиму і діяла відповідно до своєї сутності; що російські більшовики вбили у 100 разів більше червоноармійців, ніж українські націоналісти…

Що без СССР Друга світова війна або б не почалася взагалі, або Гітлер протримався б рік-два, а потім Німеччина змушена була би капітулювати, удушена блокадою західних альянсів.Що ідейних нащадків нацистів слід шукати не в правому, а в лівому, в радикально-соціалістичному таборі.Хто там підтримує ХАМАС, що ставить на меті успішне завершення справи Гітлера і знищення Ізраїлю? Різноманітні "антифашисти" з Європи та Америки... – і так далі.А оскільки всі ці речі не артикулюються авторами листа-запрошення, то їхні розмови щодо "вивчення Голокосту" є порожніми і небезпечними балачками.Чому порожніми – гадаю, зрозуміло. А небезпечними тому, що реально всі ці заходи новітніх "антинацистів" можуть перетворитися на одне із джерел посилення ксенофобії та антисемітизму в українському суспільстві, і не лише в ньому.

Адже фактичне ототожнення націоналізму і нацизму, чи, принаймні, їхнє позиціонування в одному смисловому ряді, надає зайвий інструмент тим, для кого все українське – це нацистське, кожен свідомий чи, як говорили сто років тому, щирий українець – це нацист, а вся українська нація – це звірі-виродки і головні помагачі.Іншими словами, під машкарою антинацизму, вкотре вже у повоєнній історії, буде виступати російський імперський неосталінізм, а вістря гонінь спрямовуватиметься проти всього українського, білоруського, литовського, естонського, грузинського...

А наклеїти на будь-який прояв національної свідомості ярлик "неонацизму" публіка певного ґатунку вміє добре завдяки вишколу в КПСС/КҐБ. Ясна річ, що цього всього в жодному разі не можна допустити. Ким і чим би не прикривалися ті, хто гендлює антинацизмом і самим іменем правозахисту.

P.S. Ледь не забув: головою оргкомітету "України без нацизму" є колишній секретар ЦК КПУ з ідеології Леонід Макарович Кравчук.

Сергій Грабовський, для УП

Россияне, хотите потушить пожары по стране? Сожгите Кремль.

Использование ЧВК для вмешательства во внутренние дела суверенных государств давно стало визитной карточкой Кремля.

Поздно вечером в пятницу 11 декабря, в сети был выложен видеоролик, на котором установленная в автомобиле  камера засняла более чем странный объект над Красной Площадью и Кремлём. Объект напоминал огромную черную пирамиду с размером грани порядка сотни метров, медленно вращающуюся над Красной Площадью на высоте полукилометра (по приблизительный оценкам). Вот этот ролик: Этот ролик, вместе с подвергнутыми обработке съёмками из другой точки тогда же, в пятницу вечером, был показан в эфире телекомпании RussiaToday (ссылка на Utube.com).

Как видно даже из фотографии, изображённое там – явление без всякого преувеличение самое невероятное. Всё выглядит настолько фантасмагорически, что мы не решились писать об этом, без тщательного и всестороннего изучения материала. То, что это не подделка, а реальные съёмки – очевидно уже из выложенного видео. Однако, в первую очередь нужно было исключить все наиболее вероятные объяснения, такие как, например, запуск аэростата над Красной Площадью, игры с голограммами. Аэростаты над Кремлём последний раз запускались ещё во время Второй мировой, поэтому сам по себе такой аэростат явление необычное и о нём непременно должны были сообщить телеканалы. Но на выходных новостные телеканалы «не заметили» эту тему, а на следующее утро, никто аэростатов не видел. Так что в ситуации, когда всякие «аэростаты» и «метеозонды» отпадают, объяснение остаётся одно, а именно: над Красной Площадью, прямо над зиккуратом с мумией, наблюдался неопознанные летающий объект, точнее НЕОПОЗНАННЫЙ ЛЕТАЮЩИЙ ОБЪЕКТ в виде гигантской чёрной пирамиды. НЛО, другими словами. Причём, НЛО необычное: не «тарелка», не сфера, не вытянутый цилиндрический объект и даже не светящийся треугольник. То есть НЛО над Кремлём, поразило бы даже видавшего виды уфолога. Поразило оно и пользователей сети, причём, что удивительно: если на youtube ролик вызвал невиданный наплыв посетителей, то с российского ресурса RuTube ролик методично стирали, хотя он там «занимал место» всего пару часов. Когда же бороться стало бессмысленно, команда русскоязычных троллей, не знающая даже азов видеомонтажа, стала бегать по роликам youtube и объяснять про «фэйк», то есть подделку. Людей так «задело», что один и тот же человек бегал писать под пятью или более роликами, словно ему больше и заняться было нечем.

Возникает вопрос: что это? Для редакции АРИ такой вопрос давно является темой исследований и мы попытались на него ответить задолго до первого запечатления тайных «хозяев» россиянской федерации. Наиболее детально эти тайные «хозяева» страны описаны в романе "БОЯР" , где эта сама «черная пирамида» названа нами порталом Экура-Ме. Термин на самом деле абсолютно реальный. Он позаимствован из халдейской магии, где этим словом строители зиккуратов Древнего Вавилона называли портал связи со своими хозяевами.

Пока готовится большой материал на эту тему, обсуждается произошедшее, но уже сейчас уместно высказать несколько версий:

Вполне возможно, что этот пирамидальный объект висит над зиккуратом постоянно (очевидно, находясь в некоем «смещённом» измерении) и по определённым причинам ранее не был видим. Его физическое появление находится в прямой связи с последними небесными Знамениями в Норвегии и по всей территории России. Стоило появиться спирали – тут же стал видим объект над Москвой, что довольно типично для НЛО: очень часто появление НЛО одного вида (например, огромного шара) делает видимыми НЛО других видов (как правило, скопления дисков, висящих над местностью в шахматном порядке). Другими словами спираль над Норвегией (которую исследователи АРИ, как самые серьёзные на сегодня специалисты в этой области, рассматривают в качестве проявление дружественных нам сил), как бы высветила висящий над Кремлём невидимый объект.

Возможны и другие объяснения, например – попытка защиты зиккурата его истинными создателями и хозяевами, для которых появление спиралей над Норвегией несёт угрозу. Либо даже более того: появление черной пирамиды в пределах видимости есть ни что иное как эвакуаций «хозяевами» своих агентов или наиболее ценных и преданных слуг.

С другой стороны, висящий над Красной Площадью объект совершенно необязательно принадлежит силам Зла, обосновавшихся в России и при помощи зиккурата собирающего с русских кровавую жертву страданий. Возможно как раз наоборот: пирамидальный объект над зиккуратом – это попытка неких сил каким-то образом блокировать работу адской машинки. 

На самом деле, конечно, пока рано делать окончательные выводы, но что уже можно сказать точно – это констатировать начало на планете событий, названных древними словом «светопредставление». Как-то интересно оно всё началось: гигантские огни в Норвегии, потом – двое суток летавшая над всей Россией «Булава» ( которую можно видеть в небе, кое-где до сих пор!), наконец – странный объект над зиккуратом. Всё говорит о том, что это – только самое начало и настоящее светопреставление только начинается.

Но если вернутся к пирамиде над Кремлём, любое объяснение не исключает оккультный, характер этого объекта. Даже если потом с пеной у рта "докажут", что это был шар или голограмма, сам факт объекта подобной формы, да над зиккуратом, подтверждает, в любом случае, какие-то оккультные камлания. Подобно тому, как колдуны вуду осуществляют такие камлания с помощью фигурки человека, или жрецы любого культа обращаются для ритуальных целей с предметом, изображением, отражающим их бога или хозяина, так и здесь мы наблюдаем тайное действо .

11:59 10 березень Київ, Україна

Призначення медіагрупи, яку створив Пригожин, стає все очевиднішим, а Україна залишається постійно в її полі зору, в тому числі й через публікації колишніх українських медійників.

Євгеній Пригожин став постійним фігурантом історій про путінський режим як вірний посіпака президента Росії. Найманці приватної військової компанії «Вагнера», якою фактично володіє Пригожин, воювали на Донбасі, в Сирії, Лівії, Південному Судані, а нині активно посилюють свою присутність у Центральноафриканській Республіці та Нігерії.

Крім того, Пригожин є власником та інвестором ТОВ «Агентство інтернет-досліджень», під дахом якого працювала сумнозвісна «фабрика тролів» Ольгіно, яка потім переїхала до Санкт-Петербурга та оселилася за адресою вул. Савушкіна, 55. Тепер ця колишня «тролеферма» перетворилася на невеличку медіаімперію, в яку входять онлайн-медіа, сторінки в соцмережах та телеграм-канали.

Космополіт злочинного світу

Апетити Пригожина ростуть, а його респектабельність у кремлівському табелі про ранги постійно капіталізується. Так, він став офіційним опонентом Олексія Навального та його соратниці Любові Соболь у російському суді через їхнє розслідування про те, як компанія Пригожина причетна до отруєння школярів дитячим харчуванням, що постачається до шкіл.

Протягом певного терміну, до розслідування Навального про своє отруєння, Пригожин був одним із підозрюваних у справі про замах на вбивство російського опозиціонера.

Значну роль Пригожин зіграв і на останніх місцевих виборах у Росії. За свідченнями російських джерел, Пригожин допомагав передвиборчому штабу виконуючого обов’язки губернатора Санкт-Петербурга Олександра Беглова, коли той хотів обратися на посаду без префіксу «в.о.» Щоправда, ще до виборів анонімними телеграм-каналами почала ширитися інформація про те, що Пригожин та Беглов посварилися й розірвали стосунки.

Минулого тижня стало відомо, що ФБР оголосило Пригожина в міжнародний розшук. У відповідь на це пресслужба компанії «Конкорд менеджмент и консалтинг», якою володіє Пригожин, стала публічно вимагати оголошену ФБР винагороду за те, що надасть інформацію про точне місце перебування Пригожина. Таким чином, постійний тролінг став головною медіастратегією російського міжнародного злочинця, інвестора російських найманців та медіамагната.

Від «фабрики тролів» до медіагрупи

У березні 2017 року російське видання «РБК» опублікувало розслідування про те, як на місці «фабрики тролів» та за участі людей, що там працювали, з’явилося декілька онлайн медіамайданчиків, які почали публікувати матеріали, вигідні інтересам Євгенія Пригожина. Частина з цих онлайн-майданчиків працювала в українському сегменті інтернету та публікувала матеріали про український порядок денний.

Однак флагманським медіапроєктом Євгенія Пригожина було й залишається «Російське інформаційне агентство Федеральне агентство новин» («РІА ФАН»). Його співробітники використовуються Пригожиним не тільки для генерації контенту. Так, російський «РБК» пише, що журналістам «РІА ФАН» було поставлено завдання зайняти максимальну кількість місць у приміщенні суду, де відбувалося слухання позову про право на забуття Пригожина до «Яндекса», щоб не допустити до приміщення журналістів інших видань. Керував такими «журналістськими проєктами» офіційний директор «РІА ФАН» Євген Зубарєв.

За даними Youcontrol, Євген Зубарєв також є і формальним власником «РІА ФАН». Він утримує 76% ТОВ «ФАН» (ОГРН 1147847182174) як фізична особа, та ще 24% він володіє через акціонерне товариство «Аспект» (ОГРН 1187847109933), де він також є єдиним власником.

Через два роки після фактичного заснування більшість Пригожинських медіа була об’єднана в медіагрупу «Патріот», а персонал журналістів та співробітників вебсайтів цієї групи централізовано оселився в бізнес-центрі «Лахта Плаза» за адресою Приморський проспект, 78, у Санкт-Петербурзі. Очолив групу колишній керівник партії «Молода Росія» Ніколай Столярчук.

І Столярчук, і Зубарєв офіційно спростовують участь Євгенія Пригожина у фінансуванні медіагрупи, хоча на її сайті Пригожина вказано як голову опікунської ради медіагрупи. Крім «РІА ФАН» на сайті медіагрупи вказані «Nation News», «Економіка Сьогодні» та «Політика Сьогодні». У пресцентрі медіагрупи, розташованому в тому ж бізнес-центрі в Санкт-Петербурзі, регулярно відбуваються пропагандистські заходи, присвячені Україні. Адже Україна залишається одним із пріоритетних медіаінтересів Євгенія Пригожина.

Останній такий захід пройшов 4 березня цього року. На медіазаходах, присвячених Україні, випадковим чином обрані «головомовці» яскраво описують те, як Україна нібито розвалюється, та одночасно готується ініціювати військове загострення на Донбасі. Так, кореспондент «РІА ФАН» Ігор Петрашевич хизувався тим, як він працював в Україні, маскуючи свою пропагандистську діяльність протягом двох років, доки його не викрила СБУ та не прийняла рішення про його депортацію в Росію.

Що готують на медіакухні путінського кухаря?

Створена на руїнах «фабрики тролів» медіагрупа в першу чергу захищає бізнес-інтереси свого головного інвестора Євгенія Пригожина. Особливо чітко це стає видно, коли всі онлайн-майданчики Пригожина, як по команді, шикуються і просувають певний, вигідний кухарю наратив.

На сьогодні ключовим бізнес-проєктом покровителя російських найманців є посилення та виправдання силової присутності російських бойовиків у Центральноафриканській Республіці (ЦАР).

4,6 мільйонів мешканців ЦАР живуть у 16 префектурах. У десяти з них є розвідані поклади золота та алмазів. Незважаючи на цей факт, за даними Світового банку, 75% населення живе за межею бідності на 1,90 долара на день. У листопаді 2019 року американська агенція USAID опублікувала нове дослідження про корисні копалини ЦАР з оцінкою їх обсягів і вартості. Не дивно, що іноземні компанії роблять усе для того, щоби поласувати коштовними шматочками центральноафриканської землі, в якій може бути повно діамантів.

Оскільки французи, які володіли цією країною як своєю колонією до набуття нею незалежності у 1960 році, не витрачають свої ресурси у ЦАР, їх місце було зайняли всюдисущі китайці. Китайські компанії Tian Roun, Tian Xiang, SMC Mao та Meng почали видобувати золото та діаманти в регіоні Бозум (Bozoum) на річці Уам (Ouham). Однак 13 липня 2019 року парламент ЦАР оприлюднив своє дослідження, яке забороняло названим компаніям подальші операції в країні через те, що, на думку парламентарів, діяльність китайців призвела до екологічної катастрофи в регіоні.

Ініціатором рішення про заборону діяльності китайських компаній виступив член парламенту Бернард Ділла (Bernard Dillah), який нібито особисто виїжджав до провінції Бозум (Bozoum), відповідаючи на запити громадян щодо забруднень води.

Після повернення з «відрядження» Ділла повідомив, що місцеві медики свідчили про «зростання абортів в десять разів за два місяці, тому що жінки пили забруднену воду з ріки».

Сам Бернард Ділла є керівником політичних кампаній Мартіна Зігуле — політичного опонента Фостена-Арканджа Туадера, який нещодавно був обраний президентом. Втім, у певні періоди політичної діяльності Зігуле висловлював свою повну підтримку Туадера, який забезпечив присутність росіян у ЦАР.

Однак існують усі підстави вважати, що китайські компанії були вигнані з ЦАР не через турботу про екологію. Восени 2017 року в ЦАР була зареєстрована компанія Lobaye Invest, яка почала вести геологічну розвідку в префектурі Лобає на південному заході ЦАР, в регіоні з покладами золота та алмазів.

Французьке видання Africa Intelligence у липні 2018 року повідомило, що одним з інвесторів центральноафриканської компанії Lobaye Invest може бути російська компанія «М-Інвест», яку пов’язують із Євгенієм Пригожиним. Звісно, і пресслужба Пригожина, й Міністерство закордонних справ Росії активно заперечували цю інформацію.

Але офіційні особи можуть заперечувати все що завгодно, та як завжди їх із головою видає російська пропаганда. Пригожину недостатньо просто корумпувати владу африканської країни та наводнити країну російськими найманцями з метою наживи на видобутку корисних копалин. Задля власної капіталізації перед Путіним йому потрібно зобразити свою діяльність «во славу России», для чого він і створив свою маленьку медіаімперію.

Однак тут і трапляється прокол. Журналісти розкривають справжні інтереси путінського кухаря у власних сюжетах. У неділю, 7 березня 2021 року, у підсумковій і найрейтинговішій на російському пропагандабаченні програмі «Вести недели с Дмитрием Киселевым» вийшов сюжет журналіста Олександра Рогаткіна про ЦАР.

Буквально за перші 60 хвилин після його показу в ефірі телеканалу «Россія 1» онлайн-майданчики медіагрупи Пригожина вже почали активно поширювати сюжет.

За простим запитом у пошуковику в топі видачі можна побачити тільки медіамайданчики Пригожина. Та це ще не все. Наступного дня репортажем Олександра Рогаткіна рясніють телеграм-канали, які обслуговують інтереси путінського кухаря.

У розгоні сюжету про роботу російських найманців у ЦАР відмітилися практично всі журналісти і блогери, які раніше були помічені в активній підтримці тем, близьких до діяльності Головного управління ГШ РФ (ГРУ). Однак і це ще не все.

Алмазні копальні Рогаткіна

На 6-й хвилині 40-й секунді свого сюжету журналіст Рогаткін повідомляє, що вилітає на гелікоптері подивитися, як російські найманці «зачищають алмазні копальні на річці Уам». Ті самі, які у липні 2019 року були віджаті центральноафриканським парламентом у китайських компаній, імовірно, на замовлення Пригожина.

Ось скриншот із відео Рогаткіна, на якому зображено звивини річки Уам (Ouham).

А ось скриншот із сервісу Google Maps, на якому видно ту саму місцевість.

Знімаючи «зачистку» копалень на камеру, Рогаткін та його оператор бадьоро рапортують про трьох убитих. Герой сюжету Ерік Родонго, командир батальйону урядових збройних сил FACA, говорить, що до «зачистки» копальні нібито перебували під контролем «повстанців». Імовірно, це було вже після того, як центральноафриканський парламент вигнав китайські компанії.

Таким чином, призначення медіагрупи, яку створив Пригожин, стає все очевиднішим. Здобувши успішні результати в сусідньому Південному Судані, де бойовики та медійники Пригожина забезпечили йому стабільний вплив на місцеві еліти, економічні інтереси кухаря поширилися через кордон на Центрально-Африканську Республіку. Золото й алмази стали ласим шматочком, який погано лежав.

Так само, здобувши політичний вплив, росіяни забезпечили зачистку ринку від конкурентів руками місцевого парламенту. А потім, пообіцявши невеличкі відкати, за допомогою найманців забезпечили і фізичну зачистку локацій, де має відбуватися видобуток корисних копалин. Однак щоб усе виглядало пристойно і звично, як радянський інтернаціональний обов’язок, підконтрольні медіа забезпечують правильну інтерпретацію діяльності найманців у ЦАР.

Офіцери й рядові «медіавагнерівців»

Отже, про сміливий сюжет Олександра Рогаткіна щодо вбивства трьох утікачів під час «зачистки» алмазних копалень написали вже згадані нами «РІА ФАН», «Політика сьогодні», «Nation News» та «Економіка сьогодні». Усі вони офіційно входять до медіагрупи «Патріот», яку пов’язують із Пригожиним.

Однак, крім зазначених видань, інформацію «РІА ФАН» стосовно сюжету з ЦАР передрукували такі джерела:

• «Слово і дєло»;


• «Інфореактор»;


• «ПолітРосія»;


• «ПолітЕксперт»;


• «НьюІнформ».

Оскільки прозорість медіавласності онлайн джерел в Росії є більш урегульованою в правовому полі, ніж в Україні, відкриті джерела свідчать, що всі п’ять згаданих видань належать російській юридичній особі ТОВ «НовІнфо» (ОГРН 1167847302039), яку контролюють Дар’я Михайлівна Августинопольська та Дмитро Олександрович Гордєєв (утримує 26% компанії через акціонерне товариство «Ніолапрес»). До них директором «НовІнфо» був Краснов Юрій Едуардович.

Крім того, всі згадані онлайн-медіа зареєстровані за однією адресою, як і взагалі всі медіамайданчики Пригожина, — Санкт-Петербург, проспект Приморський, 78 («Лахта Плаза»).

Ще одним онлайн-виданням, яке також постійно пише про ЦАР і присутність (точніше, нібито відсутність) найманців «Вагнера» є така собі «Журналістська правда», головною редакторкою якої є Ксенія Роджерс, дружина громадянина України Олександра Роджерса, який до Революції гідності працював в українському виданні «Хвиля» Юрія Романенко та, в міру своїх можливостей, критикував політику Путіна.

Після активної діяльності на боці «Антимайдану» Роджерс із дружиною втекли з України, а тепер разом створюють контент в інтересах Євгенія Пригожина на сайті «Журналістська правда».

Таким чином, Пригожин утримує, щонайменше, десять медіамайданчиків, які спільно працюють над одними й тими самими темами, вигідними для бізнесу путінського кухаря. Навіщо так багато, спитаєте ви? Відповідь на це питання є очевидною.

По-перше, чим більше в тебе є зареєстрованих медіа, тим більше ти можеш акредитувати «своїх» журналістів від різних медіа, для того щоби створити «масовку» на потрібних подіях чи інформаційних приводах.

По-друге, це дозволяє використовувати алгоритми таких новинних агрегаторів як «Yandex.Новини». Агрегатори виносять у топ повідомлень за день ті інформаційні приводи, які мають більше унікальних публікацій, формуючи, таким чином, сюжети. Десять онлайн-медіа Пригожина можуть швидко створити десять унікальних публікацій про якийсь інфопривід, подаючи інформацію у вигідному для себе світлі. І в такому контексті даний сюжет потрапить до користувачів платформи Yandex, кількість яких обчислюється мільйонами.
https://myc.news/ua/rassledovaniya_/medamperya_putnskogo_kuharya?fbclid=IwAR0zX8J64nAsvEUYIyf4fXpmRNd18nVbmQHTZDfJeqPiN4YfnZOsXarr0R0