... в державі, де переважна більшість населення знаходиться за межею бідності.

Я особисто вважаю ненормальним витрачати мільйони (кому б вони не належали - державі, олігархам, простим громадянам) на спорудження пам'ятників, бо зрештою це наші з Вами гроші (наші податки, вкрадені у нас олігархами чи віддані добровільно). Їх можна було б використати корисно.

Адже зараз хронічно не вистачає коштів на медицину, оборону, освіту, та зрештою - на все, на повноцінне фінансування (і звідси - існування) усіх галузей економіки. Немає грошей на повноцінне харчування дітей в школах, солдат в армії, на забезпечення безпеки Чорнобильської АЕС, на ліки хронічно та смертельно хворим в лікарнях, на зарплати бюджетникам. Проте, людей просять якщо не пожертвувати на спорудження чергового пам'ятника (меморіалу), то виділяють на це бюджетні кошти... А потім або не зберуть всієї потрібної суми, або руки з ... виросли, або й не мали на меті взагалі того спорудження, бо все зводилося до банальних відмивання (розкрадання) коштів та піару якоїсь купки псевдо-патріотів...

Приклади:

1. Спорудження меморіалу жертвам голодомору у Києві (сума 750 млн. грн.);
2. спорудження памятника Мазепі в Полтаві (сума приблизно 1,5 млн. грн.);
3. Спорудження меморіалу Бандері у І.Франківську (сума близько 5 млн. грн.).
і т.д....

Хай ці пам'ятники та меморіали на честь дійсно великих людей, патріотів нашої країни, чи загиблих від голодомору і війни... Але. Хай ініціатори такого встановлення роблять це за свій власний кошт (за кошт своєї організації) або шукають тих, хто зробить роботу безкоштовно. А не вишукують по копійці у собою ж обібраного народу.

Ілюстрування моїх доводів тут:
http://gazeta.ua/print.php?&id=268931
http://maidanua.org/static/viol/1234851929.html
http://pravda.if.ua/news-6492.html

 

фото с сайта "Украинская правда"

 

Ах, дворникам не выдают зарплаты:

самоубийства, нищенство, аборты...

Одна сожжёт себя, детей и хату;

другой тощает, глянь, а завтра- мёртвый.

Уволенные офисники, те  бодрятся:

"запасы есть, переживём полгода..."

Поют "про маму" бедные ребята

одетые в обноски, а погода

не по-февральски тёплая в Тавриде:

накормит? нет, зато и не обидит.

Я помню как пятнадцать лет назад

просил монетки бедный новобранец;

бомжей с вокзалов тихо убирали,

в вагон грузили; там, на полустанке

зимой ,безногих, сталкивали в снег.

Беззубые просили хлеба, манки.

Донашивали люди, доживали,

выкручивались все кто мог:

кто строил дом, кто зашивал сапог. 

А эти- реформировали, крали...

О чём тут мы? Давайте о морали.

За повідомленням Українських новин, Міністр юстиції Микола Оніщук підписав наказ про створення міжвідомчої групи з ідентифікації живих громадян, які постраждали від Голодомору 1932-33 років.

Ідентифікація буде здійснюватися з метою надання статусу потерпілих від Голодомору живим громадянам, які в 1932-1933 роках проживали на територіях, охоплених голодом. Сподіваюсь, їм після цього буде надано якісь компенсації від винуватців трагедії, тому що повідомлень, які б це підтверджували, поки що не було.

До складу робочої групи, крім фахівців Мін'юсту, включені представники Державного комітету архівів, Державного архіву Міністерства внутрішніх справ, Інституту національної пам'яті, а також Міністерства культури й туризму.

Голові Верховної Ради України
Володимиру Литвину

Шановний пане Литвин!

Крайові Управи Ліги Українців Канади і Ліги Українок Канади як і вся українська громада в Канаді дуже стурбовані вашими висловами під час інтерв`ю російському телеканалу «Вєсті», де ви висловилися як противник того, що відбулося знищення української нації (етноцид) в період Голодомору в Україні 1932-33 років. ( Что касается других вопросов, например, темы голодомора, то я категорический противник, когда мы переводим эту тему в плоскость этноцида...)

Складається враження, що діючий Голова Верховної Ради України, заперечує статтю 1 Закону про Голодомор в Україні 1932-33 років, який був прийнятий Верховною Радою 28 листопада 2006 року. Стаття дослівно звучить: «Голодомор 1932-33 років в Україні є геноцидом Українського народу». Як Голова Верховної Ради України ви повинні хоча б дотримуватися чинного законодавства України у своїх публічних висловлюваннях.

Хочемо вам також пригадати, що найвидатніші історики світу Роберт Конквест, Джеймс Мейс, Андреа Ґраціозі, Богдан Кульчицький, Роман Сербин, Володимир Сергійчук та інші і зокрема Рафаель Лемкін, котрий у 1943 році вперше визначив і вжив термін «геноцид», однозначно визнали Голодомор 32-33років геноцидом і етноцидом української нації. Рафаель Лемкін це зробив ще у 1953 році. То яких «вчених» треба ще послухати?

Українська громада в Канаді глибоко обурена тим, що активне висвітлення правдивих подій Голодомору 1932-33 років ви називаєте «фарсом».

League of Ukrainian Canadians
in partnership with the
League of Ukrainian Canadian Women
83 Christie Street, Toronto, Ontario, Canada M6G 3B1
Tel: 416-516-8223 Fax: 416-516-4033

З вільного форуму Майдану

Запись в школьном дневнике: "Неуд по поведению. Ел на уроке, посвященном Голодомору"

А на Харьковщине, которая, если верить гаранту, больше других областей пострадала от голода тридцатых, тем временем происходили не совсем обычные для «демократической» страны вещи. В вузы, лицеи, школы и т.п. заведения (хорошо хоть без детских садиков решили обойтись) поступили телефонограммы с требованием обеспечить необходимое количество преподавателей и учащихся для проведения «голодоморных» мероприятий. В свою очередь, личный состав харьковской милиции получил указание – внимание! - фиксировать государственные учреждения, в окнах которых в означенное время не светились свечки. Но и это еще не всё. Проводя урок в одном из харьковских интернатов (в школе с открытым доступом видимо не решились – могли и родители прийти…) Виктор Андреевич долго и нужно рассказывал о геноциде украинцев, после чего получил вопрос от одной из учениц: мол, как вы можете говорить о геноциде украинцев, когда голодало также и Поволжье, Азия, Кавказ? На что получила от президента ответ следующего содержания, цитирую: «Сидай, дивчинко, твои батьки - дуже невыховани люды».

http://skuns.info/stats/660/

10 минут назад картина маслом в супермаркете. Две пенсионерки берут уцененные продукты: по одному банану черному и по два украинских яблока (стоимость 4 грн кг). Welcome to 2009

В очах калини - дума невесела,

Ліхтарик слова піднесу до віч - 

У чорних рамах - тихі білі села.

Берези замість поминальних свіч.

І тіні... Тіні... Легіони тіней,

Що хлібця просять. А його нема.

Безумна мати валку перестріне

Та вимолить хоч крихітку зерна...

Сміється вождь у хаті на портреті - 

До цих примар - "страшніших від біди".

Сів на порозі спухлий тридцять третій

Зі жмутком зеленим лободи.

Весна... Великдень. Янголи зчорнілі.

В саду хрущі над вишнями гудуть.

Нема душі у зболеному тілі - 

Подибала в небесну каламуть.

Під церквою, що без хрестів і дзвонів,

І світлий день, що тихо спопочив,

Хлоп,ятко кволе на хмільнім ослоні

Їсть з кулачка прозорого хрущів...

...В очах калини - дума невесела,

Ліхтарик слова піднесу до віч - 

В тернгових вінцях - українські села,

І біль наш - замість поминальних свіч.

Зерно у купах пріло під дощем.

Кудись у море, в безвість, за границю,

Щоб насадити скрізь цей наш Едем,

Немов витріскуючи із криниці.

Переливаючись рідким вогнем,

Текло струмками золото пшениці.

Ми тільки бачили той тьмяний блиск,

На горлі ж ми відчули пальців стиск.

Тоді дурні Грицьки і Опанаси

Вмирали, як у зиму комарі.

Тоді по селах їлось людське м,ясо

І хліб пекли з роздертої кори.

Дивилися голодні діти ласо 

На спухле тіло мертвої сестри.

Так ми, хоч і покинули печери,

В двадцятім віці стали людожери.

Невідомий.

Люди! Співвітчизники! Українці! Запалимо свічки пам,яті! Не забуваймо наших померлих пращурів!

Пам.ятаймо,

                  шануймо,

                                    скорбимо...

http://i.i.ua/photo/images/thumb/3/9/1824993_1c0936a8.jpg

Я завжди думав що це не дуже то і правда.

Моя бабуся розказувала інше. Голодоморів вона пережила три. 1923, 1933, 1947. В 1932 вона врятувалала своїх трьох дітей. Але загубила всіх по дітбудинках.

Мій батько народився в 1937. Царствіє йому нібесне ...

В 10 років він врятував сім'ю ... ловив ховрахів. Ховрахам ніхто не забороняв красти зерно. Вони були жирні та cмачні. Ловити їх дуже просто. Треба знайти нору ховраха (це СУСЛІК російською) та запасний вихід. Один отвір закриваеться будь чим, наприклад якась каменюка. В інший заливається вода, десь відро. Ховрах туди і вилітає задом. У те ж саме відро. Якщо буде ще один голодомор, я виживу, хоч живу у місті. Я знаю як ловити ховрахів. ....