12:33 12 лютий Київ, Україна

Інтернет-спільнота розділилась на два табори в питанні причетності Анатолія Шарія до просування кремлівських наративу в українському інформаційному просторі і розхитування нашого суспільства: одні звинувачують в роботі на російські спецслужби, інші підтримують, виходячи з кульками на вулицю.

Так, сьогодні головний редактор проекту журналістських розслідувань Slidstvo.Info Анна Бабинець опублікувала заяву, в якому наведені докази допомоги росіян Шаріям.

А саме, журналістка Slidstvo.Info Олена Логінова зв'язалася з директором німецької клініки - випускником російського військового вузу Михайлом хатина, який із задоволенням за 1000 євро оформив медичну довідку, подібну до тієї, за допомогою якої Ольга Шарій змогла переконати ЦВК в «неможливості» проживати в Україні останні п'ять років за станом здоров'я. Виявляється, Ольга Шарій 4 роки не могла подорожувати і була змушена носить корсет з огляду на серйозних проблем зі здоров'ям. За дивним збігом обставин подорожувати Ольга не могла тільки в Україні, адже Москву, Мадрид, Париж і інші Європейські міста вона продовжувала відвідувати.

Висновки робіть самі: це обман тандему Ольги і Анатолія Шарій або недолік ЦВК, або спецоперація Кремля, або наклеп ...













https://myc.news/ua/mneniya/kak_olga_sharij_smogla_prinyat_uchastie_v_vyborah?fbclid=IwAR0QKFhCAZVRPT2tBKxFvrk056PcZr9BWDjUKF4kCr81utbSIEINZ41_cCU

Олегу боляче бачити в кровних українцях залишки рабської психології – О. Володарський

 

Українське національне відродження — соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації. Існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно-визвольного руху. Український національний рух зародився на території Російської імперії у колах козацької старшини, під впливом історичних процесів у Європі кінця XVIII ст. Великодержавна політика царського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в Росії в середині XIX століття — на початку XX ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. З виникненням українських партій, розв’язання національного питання в Росії пов’язується з вирішенням глобальних політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення парламентаризму, надання демократичних свобод.

Відокремлення українців із християнського загалу Речі Посполитої відбувалося на ґрунті української етнічної ідентичності в ході: піднесення ролі міст як інтелектуальних центрів; пошуків релігійного порозуміння між православними і католицькими конфесіями; поширення протестантського руху і реформаційного вільнодумства в умовах утисків як на Заході, так і на Сході Європи; розвитку православних церковних братств і відповідної шкільної освіти; загострення боротьби православної церкви з католицькою; боротьби козацтва за своє самоутвердження та виникнення союзу козацтва з православною церквою. Могутній поштовх процесам самоідентифікації українських вищих прошарків суспільства з українською людністю, з українською територією та з українськими релігійними цінностями був даний національною революцією 1648-1676. Однак, після прийняття Гетьманщиною протекції московського царя ці процеси поступово почали згасати. Козацька еліта віддавала перевагу не стільки політичній чи етнорелігійній ідентичності, скільки становій, добиваючись урівнення себе в правах з російським дворянством.

Поштовхом до відродження української національної ідентичності стали загальноєвропейські історичні зміни 18 ст. Вони збудили в української еліти потребу знайти свою «українську правду». І хоча цей пошук спочатку підпорядковувався передусім становим інтересам української козацької старшини, однак створення українською елітою власного історичного міфу (найвиразніше представленого в анонімній «Історії Русів») та консолідація навколо ідей республіканізму дали їй можливість вийти за межі корпоративних інтересів і закласти наріжні камені в процес формування модерної української нації.

 

Політик, депутат Олег Сиротюк. Познайомившись з Олегом, одразу згадав як бачив його в одному з політичних ток-шоу. І сам здивувався тому, що пам’ятаю той ефір п’ятнадцятирічної давності. Тоді Олег вийшов в студію і почав говорити. Спокійно, впевнено, усвідомлено. Перша революція. Вогонь в очах та віра у зміни на краще. І тут почалася дискусія. Його опоненти ще не вміли говорити і слухати про УКРАЇНУ. В них її ще не було.

 

Олег тоді не зламався під цим тиском. Йому кортіло докричатися до них, та в якийсь момент він усвідомив, що це марні спроби. Просто вони говорили про різні країни. У тогочасних провладних організмів не було усвідомлення України, для них країна залишалася лише територією, підконтрольною їх політичній волі, а держава продовжувала бути засобом управління цією територією, її ресурсами та населенням. А він з молоком матері увібрав в себе іншу Україну — спадщину предків та Батьківщину нащадків, вільну, квітучу, незламну, сильну своїм більш ніж тисячолітнім прагненням ВОЛІ. Про що говорити, коли одні виросли під портретами вождів, плекаючи партійний білет, а інших з дитинства оточували ікони, а в домашній бібліотеці були Шевченко, Франко, Джек Лондон і Дюма?!

 

Почувши це тоді, я сам не зрозумів, що ж мене так зачепило. А зараз, коли минуло 15 років життя, 5 років війни і більше 100 «Сповідей», я зустрів Олега і нарешті усвідомив те, що для нього було очевидним ще багато років тому.

Як багато нашій Нації було потрібно втратити, аби усвідомити несумісність двох світоглядів — малоросійського і УКРАЇНСЬКОГО. Ми не розуміли всього жаху прірви між нами. Коли людина не розуміє, чому до нього не говорять українською, а його опоненти не бачать нічого, окрім «одін-народ-дєди-воєвалі».

 

Тоді, 15 років тому, в Україна не було України. Ми жили НА УКРАІНЄ. А зараз, завдяки болю війни, ми нарешті ВДОМА. Це усвідомлення було для мене наче удар блискавки, від якого я намагався оговтатися за філіжанкою запашної тернопільської кави.

 

Саме тому ця «Сповідь» вийшла дуже не простою. Складний співрозмовник. Політик. Діалог нагадує гру в шахи, коли уважно обмірковуєш кожен словесний хід. Та коли я дивився в очі цій людині, я побачив в нього в очах відголоски того давнього болю. Він УКРАЇНЕЦЬ, ВОЛЯ — його суть. Саме тому йому так боляче бачити в рідних, кровних українцях залишки рабської психології, котрі не вдалося змити кров’ю війни. Як же різко та контрастно відчувається різниця між монолітом ідеології українства та хаосом сепаратистів і колабораціоністів.

 

І згадуючи той давній ефір я розумію, що сьогодні вже ніхто не наважиться на неповагу до України та українства. Ми змінилися. Але змінилися зовсім недавно. Саме тому нам так важливо сьогодні слухати і чути тих, хто був народжений та вихований українцем, хто жив Україною задовго до того, як кров, пролита нашими воїнами, промила очі і мізки багатьом з нас.

 

Мене вразило усвідомлення того, скільки років він рухався проти московитської течії. Спокійно, виважено, зосереджено, не даючи бурхливому потоку проросійсько налаштованої юрби збити його з обраного курсу.

 

Зізнаюся, я не люблю політиків. Не люблю тому, що з часом політиканство стає їх суттю, вимиваючи все те, що варте поваги. Та Олег, попри тривалу політичну кар’єру, зумів не підхопити цей вірус. Його суттю залишилося українство. І я вдячний Богу за те, що ми нарешті в Україні, в якій такі люди завжди будуть почуті.

Олег Сиротюк. «СПОВІДЬ» – авторська програма Олега Володарського

https://youtu.be/ujQ0Q5wDBhU

22.06.19 13:19 У Києві попрощалися з народним депутатом Дмитром Тимчуком

"…І тільки в нашій країні день волевиявлення мав припасти на Хеллоуін. Я так розумію, що саме такий парламент мати й будемо - "тут збереться на шабаш чимала кількість відьом зі своїми коханцями-чортами та інша нечиста сила". Звісно, за окремими певними виключеннями.
З Днем Української демократії!"

Поздравляем с днем физкультуры уважаемого Петра Мельника!

Київська міська організація Спілки Української Молоді дякує
Президенту України Віктору Януковичу, Генеральній прокуратурі України та
Народному депутату України Рінату Ахметову за сприяння в отриманні від
податкової довгоочікуваного (бо від податкової очікували з 2006 року)
Рішення про включення організації до Реєстру неприбуткових організацій
(установ) із ознакою неприбутковості 0006.

23 грудня
2010 року Київська міська організація Спілки Української Молоді отримала
вище зазначене Рішення з вірною ознакою неприбутковості. Враховуючи
історію цього Рішення, котра зазначена в публікації "Президент із
депутатом та податкова, хто кого?" http://www.maidan.org.ua/static/centernews/1286373417.html можна однозначно відповісти - ПРЕЗИДЕНТ ІЗ ДЕПУТАТОМ ПЕРЕМОГЛИ ПОДАТКОВУ!

Голова Київської міської організації Спілки Української Молоді Володимир Мозговий
http://www.maidan.org.ua/static/centernews/1293177204.html

Народному депутату України
Рінату АХМЕТОВУ

НОТА протесту

Шановний Рінат Леонідович!

(...)

Як Ви пам'ятаєте, то в квітні цього року Вам, як Народному депутату, надійшло перше наше звернення. (...)

Перш
ніж перейти до суті нашого протесту, ми висловлюємо нашу подяку за Ваше
сприяння в організації зустрічі з Вашим колегою Народним депутатом
Олександром Зацом. Наша зустріч відбулася 23 червня цього року, (...).
На цій зустрічі ми прийняли від Вашого колеги Олександра Заца (як від
Керівника Донецької обласної організації Союзу Молоді Регіонів України)
запрошення до Донецька до них на чай. На жаль, в гості до Донецька ніхто
з нас поки що не зміг поїхати через відсутність фінансів на поїздку.
Але Керівник Управи Спілки Української Молоді Едуард Юрченко дзвонив
Заступнику Олександра Заца – Тетяні Жуковій і вибачився за це. А я, за
пропозицією Тетяни Жукової (яку вона висловила в розмові з нашим
представником Едуардом Юрченком) відправив листом (з проектами) наші
пропозиції по співпраці в реалізації дев'яти проектів
(Культурно-розважальний молодіжний клуб; Молодіжне радіо; Патріотичні
табори оздоровчого напрямку; Молодь України та Польщі разом в EURO-2012;
Молодіжна газета; Козацькі традиції, український народний фолькльор і
поезія Кобзаря в школах України; Молодіжний портал; Молодь України проти
наркотиків; Молодь України проти корупції в сфері освіти).

Разом
з тим, мають місце неприємні моменти. Після того, як Експертна рада
Вашого фонду відмовила нам у допомозі посприяти в проведенні Зборів
нашої Київської міської організації, ми в травні місяці цього року
звернулися до Вас з проханням, щоб Ви підписали Депутатське звернення до
Голови КМДА. Після цього, нам дзвонила Ваша помічниця Аліса Монох та
передала Ваше рішення, що у випадку якщо ми звернемося до Черновецького і
він нам відмовить або не відповість, то Ви Рінат Леонідович підпишите
звернення і допоможете нам. Ми так і зробили – 1 червня цього року
звернулися до Черновецького, він нам так і не відповів. Вже пройшло
більше трьох (!) місяців як Черновецький отримав наше звернення і «ні
слуху, ні духу» (про що ми не одноразово Вам повідомляли). А ми тільки
чуємо, від асистентки Аліси Сергіївни Монох - Тетяни (яка працює у Вашій
київській депутатській приймальні), слова Аліси Сергіївни, що ми у неї
на особливому рахунку, що вона все пам'ятає... І ось тут ми протестуємо!
Якщо б Ви, з якихось причин поміняли своє рішення то, як людина порядна
повідомили б нам. Рінат Леонідович, ми вдячні Вам за рішення допомогти
нам, але чи не пора вже посприяти? Будь-ласка, посприяйте. Тому, що з
такими темпами ми до нашої пенсії (якщо дасть Бог доживемо) будемо
чекати реалізації Вашого рішення. Крім того, як Ви пам'ятаєте, ми також у
червні цього року звернулися до Вас з проханням допомогти нам вирішити
питання по податкові, Аліса Монох і тут запевнила нас про Ваше рішення
допомогти нам. І як повідомила працівниця Вашої київської депутатської
приймальні Тетяна (асистентка Вашої помічниці), то Ви ще в липні цього
року підписали папір на Папаіку по нашому питанню. Ми якраз хочемо
публічно подякувати Вам, як Народному депутату, за сприяння
громадськості. Але Ваша помічниця – шановна Аліса Сергіївна Монох не
дозволила своїй асистентці Тетяні відправити нам копію того документа
який Ви підписали виходячи з нашого до Вас звернення. А знову, тільки
чуємо від її асистентки Тетяни, слова Аліси Монох, мовляв у неї все під
контролем і треба почекати. Скоро, знову-таки, пройде три (!) місяці як
ми до Вас звернулися, а реакції по Вашому документу з податкової до цих
пір немає (поки що є тільки реакція на документ Адміністрації
Президента). Рінат Леонідович, будь-ласка, зрозумійте нас вірно, ми не
ставимо під сумнів Вашу чесність. Ми тільки акцентуємо Вашу увагу на не
коректних моментах щодо термінів реалізації Ваших рішень, і відповідно
знову-таки протестуємо! Будь-ласка, посприяйте, щоб нам відправили копію
документа, який Ви підписали на Папаіку щодо нашого питання. Так само,
деякий час, а точніше місяць як ми відправили (за домовленістю з
Жуковою) пропозиції Донецькій організації Олександра Заца, але
знову-таки «ні отвєта, ні прівєта». Тому й тут протестуємо!

А час
то, летить – Ваші однопартійці через свої організації реалізовують свої
проекти, а ми все листи пишемо і протестуємо. Не справедливо! Приміром,
особисто я вже просто замахався дзвонити Вам у київську приймальню і
чекати «з моря погоди».

Ми Рінат Леонідович сподіваємося на Вашу
чесність і порядність, а також на справедливе ставлення до нас. Адже за
людей говорять їх дії.

З повагою,
Лідер Спілки Української Молоді
Володимир Мозговий

17 вересня 2010 року

http://kmosum.livejournal.com/7195.html

------------------------------------------------------------------
Київська міська організація Спілки Української Молоді.
ЄДРПОУ 25895819.
E-mail КМО СУМ: [email protected], [email protected]
Офіційний сайт КМО СУМ:
http://www.sum.org.ua
Розсилка КМО СУМ:
http://groups.google.com/group/sum-press
http://www.molodist.com.ua
Англійськомовні блоги КМО СУМ:
http://my.barackobama.com/page/community/blog/kmosum
http://my.democrats.org/page/community/blog/kmosum
ICQ # 482880969
SKYPE: kmosum
Адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 160, 2 поверх;
тел. +38 (044) 247-91-33, факс +38 (044) 562-000-3.