Ця стаття деякою мірою є продовженням до попередньої статі "Синдром великого міста", але тепер з загального, я волію перейти на особистісне... Мова піде про заступництво і заступників... Оскільки я працюю у досить великому робочому колективі томі маю змогу спілкуватися з людьми різних соціальних прошарків з різними життєвими пріоритетами, дізнаватися різні позиції стосовно однієї проблеми... Періодично я моделюю якусь життєву ситуацію і розпитую як та чи інша людина на неї відреагує... Тож, ситуація: пізно у вечорі ви йдете з роботи, заходити у свій район і в одному з провулків бачите як двоє б'ють одного - ваша реакція...
  А що треба робити?..
Спершу я напишу відповідь однієї пані яка належить до Свідків Ієгови... А відповідь дуже проста: "Ой... Навіть не знаю... А що треба робити?" Знаєте панове, це смішно!!! У вас на очах б'ють людину, а ви не знаєте що робити!? Я не кажу, що треба кидатися на захист бідолаги ризикуючи власним життям (мертві ви вже нікому не допоможете), але ж панове, на вулиці друге тисячоліття і в кожного в кишені як мінімум один мобільний телефон, невже так важко дістати мобільний і викликати міліцію!!! Але ж, доки та міліція з'явиться неборака заб'ють до біса, тому треба діяти швидко! Бігати і стукати по-квартирах з криками "Допоможіть - вбивають!!!" немає сенсу - людям начхати кого там вбивають, аби до їхньої квартири не дісталися. На цей випадок психологи рекомендують єдиний і безпрограшний варіант, кричіть: "Горимо!!! Народ, ми горимо!!!" - діє безвідмовно, адже життя чиєїсь людини це одне, а ось власне майно - це геть інше... А є ще один варіант, як сказала моя знайома: "Я це називаю - пустощами..." Треба просто стати за рогом і здавлено кинути: "Шухер! Менти йдуть..." У зловмисників спрацює елементарний інстинкт самозбереження і вони навіть не подумають про те, хто це крикнув...
  А може сам винний...
  Є ще одна категорія людей - принципові... "Я не йду за натовпом! - кажуть вони. - Бо натовп то тупа скотина яка за першої ж нагоди задавить тебе і навіть не подивиться, що пройдеться по живій людині..." Ще вони кажуть "Я зневажаю людей бо вони егоїстичні і меркантильні істоти - кожну людину можна купити за десять срібняків і примусити забути про гідність..." А особливо мені подобається вираз: "Чого я буду когось рятувати, а може він сам винен..." Цікаво, а якби такій принциповій людині сказали: "На тобі сто гривень і гарантію конфіденційності - іди виклич міліцію..." Шановні "принципові" обійшовши стороною людину яка потребує допомоги, ви автоматично входите до "клубу сірої маси" якій начхати на всіх окрім власної жалюгідної шкурки... Чи може людина, яка проігнорувала як іншу людину забивають мов худобу вважати себе такою, що має гідність?.. Якщо ви гадаєте, що "так" - то у вас дуже сильно викривлене розуміння гідності... Я вже мовчу про гуманність... Люди зараз розуміють антигуманність лише коли розмірковують на тему "Політики - гади, вони знущаються над народом...", " Ой бідний я нещасний, бо з рокфеллери з мене кров смокчуть мов упирі... А сусіди-іроди будять мене о четвертій ранку своїми тупаннями - ніби коні бігають по-квартирі!!!" - цим обмежується розуміння людей про антигуманні дії... Решта ж - витребеньки для тих, кому нічого робити... "А, що як він сам винен і йому зараз роздають за заслугами..." - "А, що як ні? А, що як зграя тупого бидла просто вирішила побити якогось молодика, який на їхню думку ніс сумку не з того боку? А, що як в того молодика у дома молода дружина і мала дитина? А, що як матір дізнавшись про таку жахливу смерть своєї дитини піде і наковтається таблеток з горя, бо в неї вже нікого не лишилося? А, що як... А, що як?.. А що як завтра ви вийдете зі своєї роботи пізніше ніж зазвичай і на вас накинеться двоє громил яким ви не сподобалися через колір вашого пальто? - Приємно вмирати за 500 м. від власного під'їзду і на останньому диханні, лежачи на брудній вулиці бачити як за ріг швидко забігає якийсь чоловічок аби його не помітили ті, хто з вас дух витрушують?" Тваринна жорстокість сліпа і для того аби вирватися, їй не обов'язково мати серйозний привід - головне знайти відповідний об'єкт... І, чи маєте ви право обирати - кому жити, а кому - ні? Може той кого лупцюють і справді заслужив, але, чи гідні Ви це визначати, чи може хай у цьому розберуться уповноважені органи...
  Мені ніхто не допоміг... Чому я повинен...
 А, ось це вже геть окрема категорія людей... З такими сперечатися доволі складно, переживши напад якихось гопників лише через те, що в них шарф був неправильного кольору і при цьому бачивши як свідки просто проходили повз, вони виробили чітку настанову: "Мені ніхто не допоміг, то чому я повинен?"... Тут можна сказати лише одне - невже ви хочете бути такими ж сволотами, як ті, хто пройшов повз? А уявіть, коли б хтось свого часу заступився за вас? Гадаю за заступництво ви були б вдячні принаймні кілька років... Невже ви не хотіли б, аби вас пам'ятали за дійсно благородний вчинок - навіть якщо до цього, і після цього ви нічого подібного не робили і не зробите...
"Зона сутінків"
В США з 60-х і досі виходить дивовижний серіал, який називається "Зона сутінків", цей серіал вирізняється з-поміж інших ти, що кожна серія є ніби ілюстрацією до приказок, вона несе повчальний характер і намагається якимось чином змінити зашкарублу людську свідомість і примусити задуматися, чи правильно люди живуть... Одна з не надто нових серій була присвячена приказці: "Перш ніж зрозуміти людину - походи в її черевиках"... Тобто, перш ніж зрозуміти людину - ввійди в її ситуацію... Головний герой став свідком того як група бандитів напали на темношкірого, і хоч він міг його врятувати просто відкривши дверцята свого автомобіля, та він полишив бідолагу і поїхав собі далі... Наступного дня, зі статті в газеті він дізнається, що то був професор університету якого забили до смерті... І тут дивовижним чином герой білошкірий герой поступово сам стає темношкірим і зрештою опиняється в такій самій ситуації, що й той професор - його лишають на розправу купці бандитів... І коли герой вже помирав, раптом повернувся в ту фатальну ніч коли залишив темношкірого на поталу розлюченим хуліганам... Та переживши страх того бідолаги він і хвилини не вагався чи треба йому допомогти - ТРЕБА, і край!
   Перш ніж зрозуміти людину - походи в її черевиках...

Міське явище.
"Синдром великого міста" - так називають це явище американці... Ну, американці називають його коректно, нормальні-ж люди називають його просто, але більш влучно "міський пох*їзм" (вибачте за грубість, але не існує слів які можуть означити більш м'яко таке поводження )... Що це за явище? Я розповім про нього на основі практичних досліджень деяких соціальних програм, власного досвіду і досвіду моїх ближніх... Тож, поїхали!..
   Вперше я почула про цей термін в одній з американських програм,  для його  демонстрації за приклад взяли експеримент проведений в Нью-Йоркові... Посеред білого дня в одній з точок авеню (широка вулиця) одного з нью-йоркських районів було встановлено кілька прихованих камер і розроблено невеличку виставу в двох діях... Вистава дуже проста: чоловік близько п'ятдесяти років, досить посередньої зовнішності йде авеню разом з людським потоком несучи в руках паперовий пакет з апельсинами і раптом непритомніє... Звичайний трудовий день, широкою вулицею снують люди - кожен у своїх справах, і раптом один з пішоходів падає... Минає хвилина, друга... Пішохід лежить, але ніхто на нього не зважає і людський потік не припиняючи свого руху оминає "дивний об'єкт" лише зрідка кидаючи в його бік порожні погляди... Нікому навіть в голову не прийшло приділити хвилину свого часу аби дізнатися, чи "об'єкт" взагалі живий... Але зачекайте, це лише перша частина експерименту... У другій частині на "сцену" виходить ще один актор... Тож, кілька годин по-тому, та сама гамірна авеню, та сама ситуація, але тепер до "знепритомнілого" підбігає ніби-то стурбована громадянка яка починає усіляко допомагати йому... І, о диво!!! Раптом авеню застигло і згуртувалося навколо чоловіка, йому допомагало піднятися щонайменше троє осіб, а ще з-пів десятка бігали довкола і збирали апельсини які розсипалися з його пакету...
   "І що?.. - скажете ви - це ж американці, вони всі ідіоти і егоїсти..." "Справді?.." - відповім я... Та ви спершу дослухайте до кінця... Подібний експеримент свого часу проводився в одній з програм Стогнія, але там акцент робився на соціальному положенні "непритомного"... Тобто, був "потерпілий" одягнений у бідний одяг і "потерпілий" у досить не поганих одежах... "Посередність" пролежала край дороги майже годину і люди просто проходили повз нього, а за цей час можна було десять разів померти від інфаркту... "Клієнт по-дорожче" так пролежав понад 20 хвилин доки до нього не підійшла група молодиків (хто-знає, може планували обібрати) і побачивши, що дядько живий подалися своєю дорогою...
А тепер увага, особиста думка Опівнічної щодо "синдрому великого міста"... На цьому порталі я зіштовхнулася з двома статтями де під цим синдромом автори мають на увазі: "колосальний інформаційний тиск який щодня відчувають мешканці мегаполісів, і який призводить до депресій..." і далі бла-бла-бла про те які міщани бідні і нещасні через напругу на роботі і інформаційне завантаження у дома... Я вже шостий рік живу і працюю в Харкові, який не можна назвати маленьким містечком, спілкуюся з корінними харків'янами і людьми які прожили у цьому місті десятиліття і знаєте, що насправді тисне на міщан - мозок набитий дебільними серіалами і телешоу... А робота... Ну, кому ви про це говорите!? Відпрацювавши свої 8-12 годин на зазвичай нудній і абсолютно безвідповідальній роботі частину якої просиджують у "Контакті" сіра маса сідає в метро  тягнеться по-домівках де приймає ванну, готує напівфабрикати і завантажує мозок новою "дозою" тупих російських серіалів про якихось слідчих під прикриттям... Депресія, а як же без неї, коли ти міняєш прогулянку свіжим повітрям у паркові Англійського типу тупим просиджуванням перед монітора... Але, знаєте в чому іронія, маса кожен з індивідуумів якої з таким щирим захватом ладен розповідати про благородність і відчайдушність якогось кіношного персонажа в житті не здатен навіть руку подати незнайомцю який  перечипився і впав, або поцікавитися як почувається людина яка лежить у невідведеному для лежання місці... Та коли індивідууми збиваються в натовп вони перетворюються у безлике тіло під назвою "стадо" яке здатне реагувати лише коли хтось з нього виявить зародок лідерства і "спрямує стадо" - саме це демонструє нам дослід американців... Ну, американський дослід - хоча б дає надію на можливу зміну настрою у соціумі, а ось слов'янський досвід показує, що наш менталітет у глибокій... Ямі...
   Практичний досвід ближніх...
Прийшла я нещодавно з роботи до дому і не встигла переступити поріг квартири як моя молодша сестра починає скаржитися і лаятися російськими матюками просто не тямлячись від збентеження. Висловившись вона нарешті розповіла про причину свого кепського настрою... Все почалося у ранці коли вона їхала в вагоні метро на роботу... Стоїть вона собі, з ранку як завжди настрій депресивний (телевізора нема, роботу ненавидить, електрочайник до сказу доводить і взагалі все задовбало і спати хочеться)... Тож їде вона і нікого не чіпає, аж раптом парубок який стояв перед нею похитнувся і знепритомнів... Вона тільки й встигла, що схопити його під руки і разом з ним сісти на підлогу вагону... Тож,  сидить моя сестра і оніміла від збентеження озирається довкола тримаючи голову непритомного молодика на колінах... "А вони стоять втупивши телячі погляди поперед себе (далі йде потік нецензурної лайки)... Відморозилися!!! (знову лайка) І роблять вигляд ніби нічого не трапилося!.. Я вже не витримала і почала кричати... А вони знаєш, що зробили?!. Повідходили у боки і знову відморозилися..." Зрештою якийсь дядько не витримав гучних приріканнь моєї сестри (а варто відзначити, що коли вона нерву голос в неї стає нестерпно високий, особисто в мене волосся на потилиці дибки стає) і вставши з місця допоміг їй посадити непритомного на сидіння після чого сестра могла спокійно приводити молодика до тями з допомогою води яку купила шляхом до метро... Коли ж він більш-менш отямився, моя сестра жартома запитує нещасного : "Ну, що курили з ранку?.." "...А він подивився на мене розгубленими очима і слабеньким голосом відповідає: "Я... Каву попив..." і бачу парубок знову "від'їжджає"... " Далі розповідати немає сенсу, але факт лишається фактом, люди які пишно пусто-дзвонять про своє благородне радянське минуле яке нібито виховувало в них високі моральні цінності - просто по-розходилися у боки і увімкнули режим "ігнорування"... Це надзвичайно яскраве підтвердження карикатури на яку я наштовхнулася в одного блогера, все дуже просто - вагон метро з пасажирами і міркування кожного сходяться до однієї думки: "Ну, що ви сидите тут потупивши телячі очі!  Однорідна сіра маса!.. Один я мислячий і індивідуальний, а ви всі - худоба..."
  Мій власний досвід...
   Мій власний досвід надзвичайно виразно показав наскільки глибоко в'ївся соціальний пох*їзм в голови міських мешканців, наскільки природнім він є для них і наскільки смішними є їхні дорікання типу - "У містах усім на всіх наплювати і від цього почуваєшся самотнім і непотрібним навіть у натовпі..." Питання - "А особисто Ви зробили бодай щось аби це виправити?.."
   Їду з роботи в годину пік, стою в досить заповненому вагоні метро і читаю книгу... Аж раптом мені стало кепсько... Відчуваю, що зараз знепритомнію... Звісно ж, молодик який сидів не надто переймався тим фактом, що я двічі мало не впала але і в мене не було сил бодай щось сказати, я намагалася встояти і молилася аби не втрати свідомість прямо в вагоні... Щойно потяг зупинився я мов п'яний бугай кинулася на двері, а вже на платформі відключилася... Крізь чорноту відчула як хтось мене підхопив за плече і вклав на лаву... Скільки так пролежала не пам'ятаю... А ось, що чітко пам'ятаю, так це невдоволений чоловічий голос який привів мене до тями: "Спати в метро не можна..." Перша моя думка була, що це певно охорона метрополітену, але ж ні... Піднімаюся, а то пробурмотів вже не молодий пан який сидів до мене спиною і чекав на свій потяг... Як би ж я не була тоді така слабка... В мене питання до таких "розумників"... Дівчина вдягнена як офісний працівник, у окулярах, з інтелігентною зовнішністю лягла на лаві... То, що мать вашу, вона віддала останні гроші на костюм і тепер немає де спати, тому вирішила виспатися в метро!!! І це хвалена чоловіча логіка?! Чи може для більшої переконливості в тому, що людині кепсько їй треба впасти на підлогу і битися у передсмертних конвульсіях?! Чомусь охоронцям метрополітену, які проходили повз я не здалася сонною і вони відразу ж побігли за допомогою...
    Гадаю, додавати щось, уже немає жодного сенсу... "Синдром великого міста" - це по-суті синдром однієї людини (і я не виражаюся фігурально) яка не вважає за потрібне піклуватися про когось окрім себе, свого сина-роздовбая, дочки чиї клубні тусовки треба оплачувати, або онука якому на десятиліття ви хочете придбати новий ноутбук, а для цього треба напружено працювати - решта ж хай котиться до бісової матері... Або, чи є вам якесь діло до непритомного юнака коли через 15 хв. почнеться ваш улюблений серіал, а ви ще в вагоні метро...
   Синдром великого міста - це пох*їзм однієї людини...

У великого короля было три сына, и он хотел выбрать одного — наследника.
Это было очень трудно, потому что все три были очень разумными, очень храбрыми.
И они были близнецами — все одного возраста, — так что невозможно было решить.
Он посоветовался с великим мудрецом, и тот дал ему идею.
Король вернулся домой и попросил всех троих сыновей прийти.
Он дал каждому сумку цветочных семян и сказал им, что он должен совершить паломничество:
—
Оно займёт несколько лет — один, два, три, может больше. И это
испытание для вас. Эти семена вы вернёте мне, когда я вернусь. И тот,
кто лучше сохранит их, тот станет моим наследником.
И король отправился в паломничество.
Первый сын подумал: «Что мне делать с семенами?» Он стал держать их в
железном сейфе — когда отец вернётся, они будут такими, как были.

Второй сын подумал: «Если я буду хранить их так, как это делает мой
брат, они умрут. А мёртвые семена — вообще не семена». Он пошёл в
магазин, продал их и получил деньги. И при этом подумал: «Когда придёт
мой отец, я пойду в магазин и куплю новых семян, я дам их отцу лучшими,
чем они были».
А третий сын пошёл в сад и высыпал семена, где только было свободное место.
Через три года, когда отец вернулся, первый сын открыл свой сейф. Семена умерли и завонялись. Отец сказал:
—
Что это? Разве эти семена я дал тебе? Они должны быть способны
расцвести цветами и дать прекрасный аромат — а эти семена воняют! Это не
мои семена!
Сын возразил, что это те же самые семена, но отец сказал:
— Ты — материалист.
Второй сын бросился в магазин, купил семян, вернулся домой и преподнёс их отцу.
Но отец сказал:
— Но они не те же самые. Твоя мысль лучше, но всё же это не то качество, которое я хотел бы видеть в тебе. Ты — психолог.
Он пошёл к третьему сыну в большой надежде и страхе одновременно: «Что он сделал?»
А третий сын повёл отца в сад, где цвели миллионы цветов вокруг. И сын сказал:
— Это те семена, что ты дал мне. Как только они созреют, я соберу их и верну тебе.
Отец сказал:
— Ты — мой наследник. Вот так и нужно поступать с семенами!
Запасающий не понимает жизнь, подсчитывающий ум также потеряет её.
Только творящий ум может понять её.
В этом красота цветов — они не могут быть запасены.
Они олицетворяют Бога — Бога нельзя накопить.
Они символизируют любовь — а любовь нельзя сохранить.
Это не случайно, что цветы являются символом любви, во все века, во всех странах, в любых обществах.
Любовь подобна цветам — если она зацвела в тебе — тебе нужно делиться ею, отдавать её.
И чем больше ты её отдаёшь, тем больше она растёт в тебе.
Если ты продолжаешь отдавать, придёт день, когда ты станешь неизменным, бесконечным источником любви.

Знаете ли вы, что цвет  оказывает ощутимое влияние на Ваши эмоции и  настроение ?  Цвет  может вызывать огромное количество эмоций – от спокойствия и тревоги до счастья и печали .
Подробно читайте в статье "Изменить настроение с помощью цвета одежды"

Ритм життя стає більш швидким, події змінюються наче кадри кіноплівки. Стрес стає звичним супутником життя.
Як його зупинити?
Стресс и здоровье

Всім привіт, цікаво, що ініціатива запису в цей блог, була швидше проханням. Так от, для розуміння, тут буде йтися про відносини між людьми, а саме між всіма людьми. Так як це досить широка тема, і над цим багато років всі собі б'ють голову тому вона і постійно розростається, адже кожна нова думка, це певне відгалуження від певного ідеалу, та за для розуміння, в певних ситуаціях буде ідеал, але не забуваємо що в світі все відносно і все може не тільки здаватися, а ним і бути! Так от, при розумінні, кожна людина, має знати, що будь-який контакт з іншими це вже відносини, вони можуть бути різними і не мати взагалі нічого спільними з іншими і навіть вами.

Маленька порада, за для покращення відносин вже завтра, сьогодні, ні кожен день Ви маєте знайомитися на вулиці, в метро, в транспорті, парках, театрах і таке інше, коротше кажучи в живу, принаймні з однією людиною. Чому завтра поясню, а ви спробуйте, адже деякі ваші вчинки не мають мети, принаймні та що вам відома...

нижче будуть написані, для когось зрозумілі, а для когось ні, мої власні думки, які не обов'язково сприймати як належне, але я вважаю, що кожен, хто хоч раз думав над своїми вчинками бачив в самому собі мінуси, яких на щастя чи на біду ніхто не помічали, але він їх виправляв і я кажу не про сумління як таке, а про ступінь розуміння самого себе... ))) Вам колись ставили питання:"Про що ти зараз думаєш?", і я можу з певністю сказати, що Ви не відповідали на нього, ви думали над тим, що відповісти, і тут немає нічого погано та доброго, просто такі Ви і я також...   +++я поважаю кожного хто це читає, і називає, обзиває, зневажає, коротше кажучи, має "власну думку" і надалі буду на "ти", нехай Ваш егоїзм просто не пропустить це цензурою)))+++  саме так звана "власна думка" - цікавий феномен, адже ти спочатку кажеш її, і в більшості ти її будуєш на протиріччі і просто протилежності, просто щоб показати себе і все, а коли тебе просять обґрунтувати, ти вже починаєш думати, і тут ти обламуєшся і ліпиш все в підряд, так ніби ти кинув на землю дах, а фундамент підсовуєш, тобі залишається тільки не погодитися, а хоча б зроби собі, так саме собі ласку і будь чесним перед собою!)) Одна з китайських філософій, а саме "Шоу-Дао", каже, що людині не можна говорити свою думку, адже ти ображаєш його правду! І до релігії - християнська віра також спростовує існування ображання чужої думки, "не суди сам, і не судимий будеш", чи щось таке... коротше кажучи, поважай чужу думку і май по-справжньому свою, та вмій визнавати її неправильність!  і хотілось сказати, як на мою думку потрібно осмислювати(аналізувати) ситуацію, в кожній ситуації в тебе має бути принаймні 3 думки, "щас")) поясню:  перша викликана природою(інстинктами), що перше реагує, так званий захисний рефлекс і тварина суть людини, та що за прикрістю чи то обставин, чи то виховання, чи то просто своєї свідомості є в більшості "людей" головною друга, куди більш знайома, це так звана "власна" думка, збагачена певними обставинами, причому, я не бачу сенсу в цьому(даному) наближенні, розрізняти на правильну і не дуже, вона є основною в більш розумних, чи навпаки людей( є тільки два погляди, МОЄ і неправильне), що навпаки ставить їх нижче за рівень інстинктів, адже в них думка виправдана біологічним фактором, а в них складається з власного егоїзму третя, яку називаю осмисленою істиною, це коли коректно зважені всі фактори, та "за" і "проти", і в ідеалі відповідає справжній істині, але вона розмита, в силу оціненої ситуації з сторони кожного, чи всіх аспектів, які за природою є суперечливі, але в силу порядку малості(важливості), і простої елементарної логіки, є істиною... отже в силу розвитку індивіда, він перетворюється на людину, і в силу занепаду людини вона перетворюється на індивід, а саме по мірі осмислення ситуації, або себе... і в ідеалі(правильна людина), має керуватися істиною, що цілком неможливо... не є адекватною людина, інколи смішні розуміння про оцінку людини стають цілком правильні і навпаки, ти не можеш бути впевнений в собі, отже ні в кому, є мораль надіятися на людину яка не грає в твоєму житті ніякої визначної ролі, о до речі, вона буде цілком адекватна, до певної межі, яка залежить не від неї))) "Знаєш, це дуже мило говорити, що все дуже добре закінчується, але коли людина не може стримати свою обіцянку, приділити на тебе трішки свого часу, і постійно все псує... то в кінців-кінці не залишається іншого вибору, як сказати:"іди НАХ@Й...", або щось подібне... " далі буде...  

,  

Я думаю никто не станет спорить что каждый человек видит окружающий его мир по своему, то есть воспринимает его субъективно. Но вот насколько отличается это восприятие? А может быть что эти восприятия отличаются кардинально? Например смотря на чистое небо мы с уверенностью говорим что оно голубое, нас мама в детстве научила что этот цвет называется "голубой" вот мы так его и называем. Но ведь далеко не факт что разные люди видят этот цвет одинаково, если бы человек смог взглянуть на небо "глазами" другого человека возможно он бы ужаснулся оказывается этот человек видит небо салатовым! И при этом называет его "голубым" (ну его тоже мама научила что цвет неба голубой). И так не только с цветом, но и с вкусом, формой, запахами... Может поэтому у нас у всех такие разные вкусы и предпочтения. Кто то любит сладкое, а кто то нет (ну и логично просто эти люди "сладким" называют разные вкусы).
 Вот так и живём мы каждый в своём сугубо индивидуальном мире, со своими понятиями о цвете, вкусе, запахе... более того со своим понятием что такое хорошо что такое плохо, что такое зло и что такое добро. И рядом с нами существуют миллиарды таких же миров других людей, эти миры в чём то подобны, в чём то пересекаются, но при этом являются абсолютно разными.

в продолжение этой заметки "Утро Жизни"

"Радостно и страшно осознавать новую жизнь в себе. Сердце замирает от желания и опасности превращений. Как сложится эта мистерия? Тайна тайн. Девять Солнечных и десять Лунных месяцев сменяются один за другим, принося новые радости и печали..."

Тамар Глоба

            Думали вы о том или нет, но мы, земляне, живем на одной из планет в содружестве со множеством других планет, звзед, галактик. Каждая из них имеет свое имя, свой характер, свои качества, язык. Все они общаются между собой, подобно клеткам единого организма - Вселенной или Абсолюта. И, конечно, ни один сигнал, ни одно "слово" из такого общения не проходит мимо нас, не может нас не затрагивать.              Астрология - наука, которая лишь чуть приоткрывает перед нами дверцу в Бесконечность и Необъятность, именуемую Абсолютом или Богом. Астрология дат современному человеку знания, доступные его уровню развития, дат некую символическую схему, модель, матрицу Вселенной. Это бесценные знания, расширить и дополнить которые вы сможете с помощью своей интуиции. Отличным помощником вам будет ваш собственный малыш - божественное существо Света.

  Ваш будущий ребнок всю жизнь будет сохранять свойство тех планет, под влиянием которых он зачат и сформирован в период беременности. Процесс этот исключительно индивидуален, но есть рекомендации, общие для всех.              ПЕРВЫЙ МЕСЯЦ с момента зачатия, когда вы, может, даже и не подозреваете, что живте теперь за двоих, есть первая оболочка Духа, - это Небесный Огонь входит в вас, закладывая в ребнке его "Я", его потенциальную жизненную энергию. Это месяц, протекающий под влиянием Солнца. Солнце - это Эго, творческий потенциал, личность человека, его яркость и выделенность. Солнце - показатель человеческого Духа в астрологии. Оно определяет успех или забвение в жизни, физическую  творческую природу, степень жизненных сил и духовный потенциал.              На физическом плане, Солнце связано с сердцем человека. В первый месяц в ребнке, ещ не имеющим ни лица, ни конечностей, уже бътся сердце, определяющее его жизненный Путь. Оно остановиться только со смертью.              Первый месяц - это период формирования в человеке мужского активного начала - Ян, формирование сознания, отношения к отцу.             Древние призывали проводить период до и после зарождения в посте и молитве. Укрощать духовные пороки: гордыню, злобу, стяжательство. Дурные мысли и слова должны покинуть вас (я говорю об обоих родителях). Позаботьтесь о нравственном и физическом здоровье - как ведте себя вы, таким сформируется и ваш ребнок.              ВТОРОЙ МЕСЯЦ пройдт под влиянием другого светила - Луны. Луна - символ Души. Это самый эмоциональный, беспокойный, загадочный месяц беременности. Астральные токи и флюиды заставляют вас реагировать на все внутренние и внешние раздражители. Время формирования подсознания и всех качеств, относящихся к женской природе - Инь.              Луна влияет на систему желез, на мозг, грудь, желудок и все жидкости в организме. Она закладывает безусловные реакции и инстинкты, производит болезнь, поэтому период второго месяца наиболее опасен для инфекций, лекарств, отравлений. Как правило, именно на этом месяце особенно остро проявляется токсикоз беременных. Будьте особенно внимательны к продуктам питания, диете и жидкостям. Не пейте спиртного, не курите, это крепко "засядет" в подсознательных реакциях будущего человека.              Второй месяц - это период формирования отношения к роду, традициям, природе, матери и женщинам вообще. Постарайтесь не проявлять отрицательных эмоций и раздражения. Здесь особый такт должен проявить мужчина. Какими душевными качествами будет обладать ваш малыш, зависит от вашего настроения в этот месяц: будет он мягким и романтичным или истеричным и капризным, как будет реагировать на обиды и одиночество - зависит от качеств вашей души и душевности отца. Также немаловажно отношение окружающих к вам в этот период, особенно женщин.              Луна - планета тайн астрального мира, она закладывает кармическую программу, поэтому раньше женщины в этот месяц старались уединиться, спрятаться от окружающих и молчать о своём состоянии, чтобы не вызвать ревность, зависть, "дурной глаз" или родительское проклятие (и такое бывает невольно!). Этот месяц опасен даже для мысленного воздействия на плод.              ТРЕТИЙ МЕСЯЦ отмечен влиянием Марса. Он формирует самостоятельность, волю, активность, силу духа человека. В этот "мужской" месяц закладываются качества страсти, стремления к свободе, смелость, отвага.              Это первый кризисный и опасный месяц для беременности. В этот месяц противопоказана физическая близость, активные занятия спортом, постарайтесь исключить скандалы. Наиболее часто проявляются скрытые воспалительные процессы в организме, простудные заболевания и острые воспаления. Даже желание поесть солного огурчика, кислой капусты, острой пищи - это влияние острой, сухой и горячей планеты Марс.              Родителям будет полезно проанализировать такие черты своего характера, как грубость, нетерпимость, противоборство, вспыльчивость, агрессия, обидчивость. Проанализировать, и осознать их несостоятельность и бесполезность по отношению к миру. Если удастся глубоко войти в контакт со своей душой, то вы увидите, что вашему сердцу и вашему телу не нужно больше ничего, кроме принятия, любви, покоя. "Радость моя, стяжи дух смирен, и тысячи вокруг тебя спасутся!" (св. С.Саровский) Как раз воспитанием "духа смиренна" в себе самое время заняться на третьем месяце беременности, чтобы ваш малыш впитал мир, нежность, доброту уже во чреве матери.              Если негативные черты Марса проявляет женщина, то она оскорбляет мужчину как будущего отца. Если их проявляет мужчина, он напоминает женщине о е теперешней зависимости и несвободе - это напоит е горечью обиды на долгие годы. Она будет ненавидеть своё состояние, чувствуя дискриминацию и неравенство полов. И может появится первое сожаление. Но знайте: ваш будущий ребнок вс слышит внутри. Как бы это чувство ненужности и "лишнего" не вложило в его сердце ожесточение и ненависть к окружающим, а заодно раздражение и протест против родителей. Я часто слушала исповеди людей о том, что они уже до рождения ощущали свою ненужность. Все эти люди сломленные и часто ущербные. Читайте книги и смотрите фильмы о благородных личностях. В этот месяц проявятся гениталии, формируется голова - органы, управляемые Марсом. Младенец проявляет активность, ещ почти не чувствительную. 

ЧЕТВЕРТЫЙ МЕСЯЦ - месяц Меркурия. Это более подвижный месяц, чем все остальные. Как правило, появляется ощущение облегчения и успокоение. Больше читайте, ходите в театр, общайтесь друг с другом, с родственниками.             Меркурий формирует в этот месяц интеллектуальные способности, стремление к знаниям, речь, а также научные и творческие способности.              Меркурий формирует нервную систему, интеллект, опорно-двигательную систему, лгкие.              Будьте внимательны к своему окружению - каждый контакт с внешним миром торазиться на вашем ребнке. Подбирайте себе для общения людей с добрыми намерениями.              В месяц Меркурия вы уже можете общаться со своим ребнком: прислушиваясь к себе и к нему, вы понимаете друг друга. К концу месяца женщины иногда чувствуют первые шевеления.              ПЯТЫЙ МЕСЯЦ проходит под покровительством Юпитера - звезды королей. Вы достигли середины долгого пути. Неплохо бы в этот месяц обратить внимание на духовную сторону жизни. Этот месяц сформирует в ребнке отношение к общественным вопросам, социальной жизни, государству, религии, авторитетам и иерархические ценности. Здесь на первое место выдвигается роль отца. Дитя чувствует его отношение. "Каково мо место в жизни?" - отныне и навсегда дитя будет спрашивать тебя, отец, ты - его ориентир и путеводная звезда. Ты формируешь его систему ценностей, стремление к справедливости, истине, к идеалу. К тебе отныне он будет обращаться с вопросом: как жить? Во что верить? Так будь же ему авторитетом.              ШЕСТОЙ МЕСЯЦ - месяц Венеры. Вот где развернтся ваша женская сущность!              Любите друг друга, проявляйте нежность и понимание. Побалуйте себя, позволив массу разных удовольствий. Вдыхайте жизненные силы Земли. Побольше оставайтесь на природе. Растения и животные приведут вас в равновесие. Любуйтесь миром. Внемлите искусству.              В этот месяц у будущего человека формируются чувства и эмоции, любовь к прекрасному, вкус, отношение к семейной жизни, нежность, терпение и отношение к труду, то или иное сложение тела, изящество или неуклюжесть. Красота и гармония чувств в любви, физические влечения. Таланты, артистизм, познание тайн природы вещей - вс это качества Богини Любви, которые вам необходимо заложить в ребнке. Уверяю вас, вы почувствуете, как реагируат он на вс, что происходит вокруг, особенно на музыку.              СЕДЬМОЙ МЕСЯЦ находится под влиянием Сатурна. Это месяц глубокой внутренней концентрации. Лучше уйти в себя и уединиться. Поменьше общения, - идт глубокая внутренняя работа. Выработайте чткий режим дня.              Месяц благоприятен для формирования в ребнке внутренних духовных ценностей, жизненного критерия и стрежня. Формируются разум и рассудительность. Стойкость и терпение, выносливость и работоспособность, стремление к порядку. Если у вас прочное чувство одиночества, этот месяц будет для ребнка критическим. Постарайтесь изжить из своей души тоску и одиночество, иначе ваш ребнок может родиться раньше времени.              Идет активное построение костяка, суставов, связок тела малыша, в этот период нужна диета, богатая кальцием, магнием, калием и др. минеральными веществами.              Слух в этот месяц - наиболее интересный фактор развития. Мать замечает, что дитя реагирует на звуки, голоса, музыку, на ее настроение.              Здесь подводится итог планетам септенера (основной семрки планет в астрологии). Их хватает, чтобы сформировать полноценные качества.              Преждевременные роды - одна из опасностей данного периода. Если преждевременные роды вс же произошли, от матери и отца потребуются все их личные качества, чтобы в течение первых лет подарить ребнеку те качества и свойства, которые он не успел набрать во внутриутробном периоде.              Среди недоношенных детей встречаются величайшие люди: Наполеон, например. Недоношенным детям не достает внутренней свободы от мира вещей и высокой Космической Любви. Эти качества формируются в восьмой и девятый месяцы беременности.              ВОСЬМОЙ МЕСЯЦ отмечен влиянием Урана. Центральная нервная система, сосуды достраиваются и укрепляются в этот период.              Стремление к свободе, любовь к путешествиям, чувство родства со своем миром - вот высшие качества, которые могут прийти к ребнку в это время. Уран нест качества авантюризма, открытости, неожиданности и внезапных озарений; возможно, они заложатся и в вашем малыше.              Влияние далких звезд дат о себе знать то поисками смысла жизни, то новыми причудами.  Сильное влияние отца на сознание будущего ребенка.              ДЕВЯТЫЙ МЕСЯЦ проходит под влиянием Нептуна. Отеки, слезы, капризы, обиды, бессонница. Вам кажется, что никто вас не любит... Или наоборот, вы ощущаете прилив бесконечной любви к каждой былинке, к каждому встречному, видите гармонию в каждой детали Мироздания, или вс видится вам бессмысленным и нелепым. То, что вы чувствуете сейчас, заложится в вашем ребнке. Прощение и принятие - это вс, что требуется от вас особо остро в этот период. В девятый месяц формируется любовь ко всему живому в самом высоком смысле. Пусть ваши мысли будут о Космической Любви - и гармония высших сфер посетит ваше дитя.              ДЕСЯТЫЙ МЕСЯЦ, часто короткий, проходит под знаком Плутона. Планета энергии, силы, магии. В этот месяц формируется регенерация, способность к восстановлению жизненных сил, разрушающая или созидающая энергия. Он, словно гриб после дождя, набрал силы и пробивает себе дорогу в мир. 

            Десять Лунных месяцев вы прожили вместе. Неповторимое событие. Оно было только для вас и ЭТОГО ребнка.

          Как подготовиться к его встрече в новом качестве?

Близится "рассвет"...

(по материалам Тамары Глобы)

 

а взято с сайта жителя нашего портала - вход здесь

   Что Вы говорите о Ваших бывших после расставания?