хочу сюда!
 

Тетяна

45 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-53 лет

Заметки с меткой «внз»

Говорять випускники: чому варто вступити до МАУП

Зробити правильний вибір під час вступної кампанії — чи не найголовніша задача абітурієнта. Виш, в якому студент проведе найближчі 4, а то й більше років, слід обирати ретельно та виважено. Ми запитали у випускників та студентів Інституту дизайну, архітектури та журналістики (ІДАЖ) МАУП, чому вони в свій час обрали саме цей ВНЗ для отримання нової професії. 

Якість і сучасність 

Марія, 28 років, розповідає: «В ІДАЖ я отримала другу вищу освіту. Перший універ мені «допомогли» обрати батьки, і я жодного дня не працювала за спеціальністю. Я була на фрілансі в дизайні, але відчувала, що приватні курси Photoshop і Illustrator не дали мені достатньої компетенції.

Чесно кажучи, в ІДАЖ мене привабила Лабораторія комп’ютерної графіки та 3D моделювання. У такій високотехнологічній сфері як веб-дизайн інформація втрачає актуальність набагато швидше, ніж будь-де. Я мала можливість вчитися на сучасному обладнанні з новим програмним забезпеченням, а не дивитися пантоміми про те, як верстати сайт.

Чи хорошою інвестицією було навчання в Інституті? Напевно так, бо свою зарплату я тепер отримую в долларах США.» 

Доступні перспективи

Сергій, 19 років, ділиться своєю історією: «Жив був хлопчик, мріяв будувати мости, як Борис Патон. Але я не пройшов на бюджет в університет своєї мрії. Контракт коштував дорого, і я навіть подумав забити на все та піти працювати без освіти.

Але бажання стати архітектором перемогло. ІДАЖ я обрав тому, що контракт був майже на 10 тисяч дешевше, ніж там куди я подавався. Але з часом я відчув і інші переваги. Дорожче дійсно не означає краще.

Я вдячний ІДАЖ за можливість отримати спеціальність, про яку я мріяв з дитинства, та перспективи, які в мене, впевнений, будуть після закінчення університету.» 

Креативні практики

Таня, 22 роки, закінчила бакалавріат за спеціальністю «Реклама та зв’язки з громадськістю», коментує свою освіту в ІДАЖ так: «Для мене завжди була важливою креативна складова освіти. Ми з родиною жили в Німмеччині, допоки мені не виповнилося 15 років. Зрозуміло, що освіта в Європі відрізняється від того «совка», який можна зустріти в українських навчальних закладах, але я шукала універ, в якому навчальний процес став би «ковтком свіжого повітря», а не зазубрюванням застарілих термінів і методик. Ми з батьками обрали ІДАЖ тому, що цей Інститут здався нам найбільш сучасним: і за освітньою програмою, і, особливо, за підходами, які застосовують у навчанні.

Я вважаю, з усіх можливих варіантів вищої освіти в Україні, ІДАЖ — це найкращий вибір для студента. Він навчив мене мислити креативно, аналізувати проблеми та допоміг перейняти досвід провідних спеціалістів своєї галузі.»   

ІДАЖ — це альма-матер перспективних, всебічно розвинених і затребуваних спеціалістів. Сучасні освітні програми передбачають навчання за денною та заочною формою. Навчальні програми в ІДАЖ постійно оновлюються, а викладачі дбають про те, щоб майбутні фахівці отримували найактуальніші для професії знання. 

Дізнатися деталі про напрями підготовки, і більше дізнатися про перспективи навчання в Інституті дизайну, архітектури та журналістики МАУП можна на сайті http://ir.edu.ua/.


Вища освіта без ЗНО – це реально!

Пропустив вступ до університету через незадовільні результати ЗНО? Тепер це не завадить тобі отримати вищу освіту! МАУП разом із Варшавським університетом менеджменту (ВУМ) реалізували спільну програму, завдяки якій абітурієнт має можливість стати студентом одного з найпрестижніших недержавних навчальних закладів України без сертифіката ЗНО.


Повернутися до навчання можливо в будь-якому віці. Зараз така тенденція є досі поширеною у всьому світі. І в 25, і в 35, і, навіть, в 45 люди стають студентами та отримують бажаний фах. Причин для цього багато. Наприклад, людина вирішила круто змінити життя та перейти в іншу сферу діяльності, або завжди мріяла отримати вищу освіту, яку не вдалось опанувати у молоді роки. Або банально – здала ЗНО на непрохідний бал і це зруйнувало всі плани. МАУП разом із Варшавським університетом менеджменту може надати вам прекрасну альтернативу.

 

Міжрегіональна Академія управління персоналом запрошує абітурієнтів до вступу на спільну польсько-українську освітню програму Варшавського університету менеджменту (Варшава, Польща). Зарахування відбувається на основі атестату про повну загальну середню освіту, або диплому про вищу освіту (для магістрів) та за результатами співбесіди, Зауважимо, що сертифікат ЗНО для вступу до ВУМ не потрібен!

 

Після закінчення першого курсу Варшавського університету менеджменту (заочно, в Україні), кожен студент може обрати навчання на другому курсі в МАУП чи паралельно продовжити навчання до ступеня бакалавра/магістра в Польщі.

 

Навчання проводиться за такими напрямками:

·         Менеджмент (Економіка та управління бізнесом) (магістратура/бакалаврат)

·         Філологія (бакалаврат)

·         Маркетинг (магістратура/бакалаврат)

·         Інженерія програмного забезпечення (магістратура/бакалаврат)

·         Облік і оподаткування (магістратура/бакалаврат)

·         Фінанси, банківська справа та страхування (магістратура, бакалаврат)

·         Публічне управління та адміністрування (магістратура)

·         Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії (магістратура/бакалаврат)

·         Туризм (магістратура/бакалаврат)

·         Психологія (магістратура/бакалаврат)

·         Економіка (магістратура/бакалаврат)

·         Право (магістратура/бакалаврат)

 

Вступивши за спільною програмою МАУП і ВУМ, у вас на руках навіть може бути два дипломи – польський і український. Це допоможе з пошуком роботи у Європі та подвоїть Ваші можливості стати високооплачуваним спеціалістом.




Деталі за посиланням: http://bezzno.maup.com.ua/

Чому польська вища освіта перемагає українську?

Надвзвичайно вагомим фактором, завдяки якому польські закладів вищої освіти (далі – ЗВО) отримують перевагу перед українськими, які все більше втрачають абітурієнтів, є законодавча та практична рівноправність державних і приватних ЗВО, що значно підвищує конкурентоспроможність єдиної системи вищої школи. Зауважимо при цьому, що в Польщі, як і на Заході в цілому, приватна вища школи значно превалює над державною - з 450 польських ЗВО 320 є приватними. Державні і приватні ЗВО платять однакові податки, однаково отримують, виходячи з рівня їх кваліфікації, держзамовлення на навчання й, що надзвичайно важливо, в рівній мірі користуються державною підтримкою. У Польщі, як державі, що дбає про свій стратегічний розвиток не тільки на словах, прекрасно віддають собі звіт у тому, що приватні закладів вищої освіти - це не тільки (й, навіть, не стільки) бізнес. ЗВО всіх форм власності знаходяться в єдиній парадигмі виконання спільного завдання - підготовки висококваліфікованих кадрів для різних сфер державного управління та науки й користуються однаковою підтримкою виходячи з єдиного логічного критерію - їх затребуваності.

Тому в Польщі діє система, коли держава надає ЗВО всіх форм власності певне фінансування в розрахунку на кожного студента. При цьому шкала фінансування має прогресивний характер. Чим більше студентів вчиться на тій чи іншій спеціальності (що демонструє затребуваність ЗВО), тим вище фінансування, яке виділяється в розрахунку на кожного студента.

Державна фінансова підтримка дозволяє вузам постійно покращувати свою матеріально-технічну базу, а, значить, й якість навчання студентів, без підвищення плати за навчання.

При виділенні державного фінансування не робиться різниці між польськими та іноземними студентами (а в Польщі серед іноземних студентів частка українців становить 53% і їх питома вага постійно зростає). Польська влада таким чином вирішує проблему поповнення відтоку висококваліфікованих вітчизняних кадрів, які отримали дипломи в польських ЗВО. Загальний ринок праці ЄС дає можливість полякам мати роботу в державах з більш високим рівнем життя, що є для Польщі нагальною проблемою, яка потребує вирішення. Саме тому іноземні студенти розглядаються в якості необхідного для розвитку держави резерву високоваліфіцірованних фахівців.

Для України проблема втрати майбутньої еліти стоїть незрівнянно більш гостро, ніж для Польщі, але для її вирішення не робиться нічого. Хоча для цього не треба «винаходити велосипед» - застосування польського досвіду дозволить значною мірою вирішити проблему. Зараз українські ЗВО при конкуренції з польськими поставлені власною державою в нерівноправні умови. Без державної підтримки їм все важче зберігати конкурентоспроможний рівень освітніх послуг і плату за навчання на хоча б мінімально прийнятному рівні. Поки що це багатьом ЗВО вдається, але подібну конкуренцію більшість не зможе витримати тривалий період.

Додатковим плюсом, що дозволяє польським вузам вигравати боротьбу за абітурієнтів, є відсутність, як такого, що також виходить за рамки здорового глузду, інституту ліцензійних обсягів підготовки фахівців (останній існує лише в декількох пострадянських державах). Ліцензійні обсяги мають колосальний негативний ефект для вітчизняної вищої школи, будучи механізмом, що ставить перепони для розвитку саме найбільш успішним ЗВО. Якщо в університеті високий рівень підготовки з якоїсь спеціальності, то закономірно, що це привертає значну кількість абітурієнтів. Але ліцензійний обсяг ставить непереборну перешкоду багатьом з них, дозволяючи прийняти на навчання лише жорстко обмежену кількість. Подібна практика не дає найбільш авторитетним ЗВО можливості розвиватися по найперспективнішим для них напрямкам, де вже досягнуто визнаний успіх. Знову підкреслимо, що в Польщі держава, навпаки, заохочує ЗВО розміром прогресивної фінансової підтримки до набору максимальної кількості абітурієнтів.

Весь сенс ліцензійних обсягів полягає виключно в додатковій можливості контролю над ЗВО чиновників - вони не хочуть втрачати такий потужний важіль контролю, про корупційну складову якого говорити зайве.

Ліцензійний обсяг додатково сприяє «польському вибору» українських абітурієнтів. Повсякденною є ситуація, коли абітурієнт не може вступити на обрану ним спеціальність в престижний вітчизняний ЗВО, тому що всі визначені ліцензійним обсягом місця зайняті, і їде вчитися за кордон.

Одне тільки скасування (знову-таки, що не буде коштувати державі ані копійки), корупційного за своїм змістом, інституту ліцензійних обсягів дозволить значно зменшити відтік української молоді в закордонні ЗВО.

В цілому слід констатувати, що для збереження в Україні її майбутньої еліти, яка все в більших масштабах обирає навчання закордоном, слід прийняти ряд невідкладних заходів для приведення відносин держави до вищої школи до стандартів розвинених країн. Тільки тоді Україна перестане віддавати молодь таким країнам, як Польща, що відносяться до своєї вищої школи як турботлива мати, а не зла мачуха.

Електронний кабінет студента МАУП в Telegram

Набридло годинами стояти у черзі до бухгалтера, аби отримати інформацію згідно стану оплати за навчання? Втомились щотижня шукати вашого викладача у кампусі, аби дізнатись свої поточні оцінки та можливі заборгованості? Постійно забуваєте свій розклад занять? Шановні студенти, маємо для вас гарну новину - тепер уся ця інформація зберігатиметься в електронному вигляді на вашому девайсі!

З метою поліпшення організації навчального процесу в МАУП, а також для налагодження зворотнього зв’язку між студентами та деканатом, нами була розроблена автоматизована інформаційна система сповіщення «Електронний кабінет студента». Система реалізована на базі ботів популярного серед молоді месенджера «Telegram», що дозволяє обмінюватися текстовими повідомленнями і медіа файлами різних форматів.

Використовуючи цю систему, ви матимете змогу у зручній для вас формі отримувати всю необхідну інформацію, що включатиме: стан оплати за навчання, розклад занять, оцінки та академічні заборгованості студента.

Наразі «Електронний кабінет студента» доступний до використання лише в тестовому режимі, але надалі система буде постійно розвиватись та вдосконалюватись для вашої максимальної зручності.

Тож, запрошуємо Вас приєднатися до нашої ініціативи! Більш докладну інформації згідно «Електронного кабінету студента» та детальну інструкцію по його підключенню ви знайдете за посиланням: http://maup.com.ua/ua/pro-akademiyu/novini1/usi-novini1/elektronnij-kabinet-studenta-v-telegram.html

Міжрегіональна Академія управління персоналом

(044) 490-95-05, (044) 494-47- 47

Відкрийте себе в МАУП!

http://maup.com.ua/  


В Україні в 2018 р. почнеться атестація ВНЗ

17.01.2018
В Україні в 2018 р. почнеться атестація наукової діяльності ВНЗ з метою її подальшого фінансування
В Україні в 2018 р. почнеться атестація наукової діяльності ВНЗ з метою її подальшого фінансування

В Україні 2018 року розпочнеться атестація наукової діяльності вищих навчальних закладів для подальшого фінансування університетської науки за результатами такої атестації.

Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України, відповідне рішення було ухвалено у вівторок під час першого засідання Національної ради на чолі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич зазначила, що базове фінансування на науку для вищих навчальних закладів буде не "безконтрольною роздачею коштів, а інструментом підтримки найкращих наукових напрямків, які будуть обиратися за чіткими, прозорими критеріями".

"Сьогодні університетська наука в Україні отримує близько 10% з коштів, передбачених державним бюджетом на науку. Це в рік близько EUR15 млн - по суті, фінансування на науку одного середнього університету в Європі. Але навіть в таких складних обставинах наша університетська наука вже заробляє гроші. На 1 гривню, вкладену з бюджету, вони зараз заробляють 75 копійок", - цитує Л.Гриневич прес-служба міністерства.

За її словами, виші можуть більше заробляти, але для цього потрібне обладнання.

Базове фінансування ВНЗ буде даватися на 5 років під розвиток певного наукового напрямку.

"Зрозуміло, що базове фінансування повинні отримати найкращі та найбільш ефективні. Для визначення цих найкращих ми плануємо використовувати механізм державної атестації", - сказала Л.Гриневич.

Оцінюватися будуть окремі наукові напрямки в університетах - їх передбачено 7.

Міносвіти вже розробило проект порядку державної атестації вищих навчальних закладів щодо здійснення ними наукової (науково-технічної) діяльності, який також був схвалений на засіданні Нацради.

За підсумками оцінки науковий напрям університету зарахують до однієї з трьох груп: А - яким базове фінансування є пріоритетним; Б - які будуть отримувати базове фінансування за наявності коштів; В - які мають значення насамперед для навчальної роботи університету, а тому на базове фінансування претендувати поки що не можуть.

Усі ці групи завжди зможуть претендувати і на конкурсне фінансування