Еще никто не мог «служить» двум господам одновременно. Ибо, это не Лондон, не ОАЭ. И уж точно не Бергамо. А они – однозначно не Труффальдино...

Помнится, чуть больше года назад разведки США и Великобритании обозначили 16 февраля 2022-го года наиболее вероятным днем возможного масштабного наступления России на Украину. В итоге, все началось через 8 дней – 24 февраля.

Но, уже начиная с 13 февраля прошлого года ряд наиболее прытких украинских нардепов, бизнесменов и олигархов бежали из Украины полным ходом. За 10 дней до реального начала полномасштабной войны из Киева только в одно ближайшее к прогнозируемой дате воскресенье вылетело около 20 чартеров и частных самолетов. Тогда СМИ отмечали, что подобного массового отлета не наблюдалось последние лет 6.

Примечательно, но некоторые из тех, кто сейчас спокойно пережидает «невзгоды» за границей – в странах Европы или США – были лояльно настроены к агрессору. Некоторые создавали необходимый фон для нужной картинки, а некоторые даже косвенно или прямо помогали Кремлю, обещая, что «как только Россия вторгнется в определенные ключевые города на востоке Украины, украинцы не будут сопротивляться» и побегут с короваями к «освободителям». За это, мол, россияне согласились не наносить удары по различным объектам инфраструктуры, находящихся в собственности коллаборационистов...

Но, все пошло не так. И сейчас уже, через год войны, отдельные донедавна пророссийские элементы изменили тактику. Некоторые из них быстренько превратились в «ура-патриотов», старающихся умалчивать о том, что сбежали из Украины, опасаясь народного гнева и уличения их в сотрудничестве с российскими спецслужбами и военщиной.

Кроме того, как отмечают авторитетные американские СМИ, отдельные из делков даже строят планы возвращения в Украину после войны, пиарятся на помощи ВСУ и все громче заявляют о желании принять участие в восстановлении страны, которую они же сами годами бесцеремонно обворовывали, будучи при власти или около нее. Они и не догадываются, что уже стали в Украине токсичными, как бы ни старались понравиться или перебить чем-то свой прошлый коррупционно-криминальный modus operandi.

Что думают в США о таких людях? Насколько они на виду, на слуху и может ли война списать их бывшие «заслуги» перед страной, которую они нещадно доили, а год назад тупо кинули?

О таких людях знают и в Европе, и в США.

Многие бывшие украинские политики тихо пересиживают ситуацию в контексте безопасности своей семьи и себя. Я не думаю, что они комфортны Европе. Многим из таких, которые едут в США и находятся здесь по причинам, которые мне не совсем понятны, на сегодня в Америке более комфортно. Европа стала менее удобна для них, как мне кажется. Особенно для тех, кто имеет «русский хвост». Что они делают здесь? Мало чего они делают, это из того, что я знаю. Они просто пересиживают экстремальную ситуацию в части Европы, где сегодня идет война.

Реакция на них и их прошлую «деятельность» – это только вопрос времени. Все равно придет время, когда их будут выводить «на чистую воду». Это и санкционный фактор, потому, что сейчас просто куда-то уехать и пропасть с поля зрения той же прессы или общественности – невозможно. Думаю, сейчас на них происходит, я бы так сказал, «системный наезд». Так еще и потому, что их подходы, их культура ведения дел не только не соответствует культуре западной, она не соответствует реальности войны в их стране (или уже бывшей стране). Их стиль ведения дел, их риторика... Для 90-х годов, возможно, она была и естественной, но сейчас все поменялось и привычный для них стиль поведения для цивилизованного мира уже просто неприемлем.

Даже в стране, где они жили – Украине – к ним уже все меньше и меньше толерантности, как я знаю. Сейчас невозможно нигде спрятаться. Сначала их будут узнавать в каком-то небольшом городе, потом в целой стране, потом в Европе о них будут знать, потом в Америке.

Я думаю, что это просто вопрос времени. Думаю, что в течение года некоторые люди станут изгоями в той стране, где они сейчас находятся. Им потом придется уезжать из Европы. Они могут поехать в ОАЭ, в Турцию, еще куда-то. Но, я думаю, те же Эмираты рано или поздно им тоже «закроют дыхание». Как Швейцария, Эмираты тоже будут заинтересованы себя постепенно очищать, чтобы не стать какой-то беспредельной оффшорной зоной, закрывающей для страны и банковские отношения, и деловую активность, и репутацию.

Пока для таких людей находятся временные убежища. Но, их будет все меньше и меньше в виду того, что такие люди будут становиться все более и более токсичными для Европы и других стран. Поэтому, для них выходов не много. Может, в итоге для них пристанищем станут разве что какие-то страны Латинской Америки или Африки.

Я не большой специалист в украинской политике, но из того, что я слышу и читаю, подобным людям будет все тяжелее найти возможность возвратиться в украинскую политику и в Украину, как таковую, какой бы она не стала после этой войны.

Я часто слышу вопросы: а откуда, как думаете, у этих людей такие огромные деньги, что в довольно молодом возрасте некоторые из них имеют миллионы или миллиарды долларов состояния?

Я понимаю, если человек изобрел, например, WhatsApp, сделал какое-то открытие, получил какое-то наследство или вывел компанию на биржу, то, логично, тогда можно объяснить его огромное состояние. Но, когда без внятного происхождения ресурсов политики обладают огромными средствами, еще и в такой далеко не самой богатой стране, как Украина – это выглядит крайне подозрительно для цивилизованных стран мира. За это у нас много и критикуют Украину – за коррупцию и олигархов, которые имеют отношение к политике и, посредством этого, запускают руку в бюджет страны.

Но, я думаю, что так в любой стране происходит, которая развивается. Я уверен, что у Украины будет все хорошо. А то, о чем я говорил выше – просто проблемы роста и очищения.

ЮРИЙ ВАНЕТИК, адвокат, политический стратег, члена Совета директоров международного правозащитного агентства WEST SUPPORT (США)

СЕРГЕЙ ДОЙКО, радио- и телеведущий, медиаэксперт, политический обозреватель (Украина)

С 5 февраля 2023-го года вступило в силу эмбарго на морские поставки нефтепродуктов из РФ в Евросоюз. Также начал действовать лимит цен на них, введенный ЕС и странами G7.

Евросоюз планомерно продолжает ограничивать источники финансирования, которые Кремль способен использовать для войны против Украины. По прогнозам специалистов, из-за введенного эмбарго Россия будет терять около 40 миллиардов долларов в год, к 2030-му году потеряет около 1 триллиона долларов экспортных доходов, а ее доля на мировом энергетическом рынке довольно быстро сократится с 20% до 13%.

Что думают в США относительно такого эмбарго? Ведь, по разным прогнозам, именно США и страны Ближнего Востока могут в результате занять потерянные для Кремля соответствующие рынки сбыта нефтепродуктов.

Я скажу, как наши политики на федеральном уровне, с которыми я общаюсь, и экспертное сообщество видят эту ситуацию. Они уверены, что если эмбарго удержится, то это будет реально сильный удар по экономике России. Тут – простая экономика, даже, скорее, простая математика. Но, по сути, такой удар почувствует на себе в основном российская элита. Ибо, масса простых русских и так привыкли жить в бедноте. Они привыкли, так сказать, группироваться и страдать, часто воспринимая реальные невзгоды, как норму. Поэтому, на бедных русских, а их там – подавляющее большинство, эта ситуация мало как повлияет. Они – и так бедные.

Закрытые государства, которые под санкциями и во главе которых стоят тираны, все равно как-то существуют. Но, такие вещи, несомненно, влияют на людей, у которых бизнес, которые будут однозначно что-то терять, много чего недополучать. А тут – ощутимые деньги, поэтому и последствия для бизнесменов будут тоже ощутимые.

Я думаю (у нас такая точка зрения среди политиков тоже есть), что Европе будет больнее, чем России. На России в целом, с ее многомиллионным населением и с крайне низким уровнем жизни, как я уже сказал, не так это отобразится, как на европейцах.

Но, Европа осознанно идет на такой сильный шаг, понимая, что для нее этот шаг – большая жертва.

Есть еще один момент. Разные страны, например, такие, как Казахстан или другие, могут стать такими себе прокси-поставщиками. Все равно Россия какими-то обходными путями будет стараться что-то продавать. Будут, конечно же, как-то это выявлять, может какие-то воздействия будут. Но, на это кто-то будет, очевидно, и закрывать глаза. Как Иран, который, в обход санкций, таки продает России оружие, так и через каких-то прокси-поставщиков РФ будет стараться продать свои нефтепродукты. А отдельные европейские страны, возможно, будут заинтересованы покупать их через эти третьи страны. Это будет своего рода прикрытием для Кремля. Казахстан, Эмираты, может Турция, может Индия – все равно будут находиться какие-то лазейки. «Черный» рынок превратиться в итоге в «серый».

Да, это все – сильный удар по Европе и Европа вскоре это почувствует. Но, я думаю, в результате она еще больше обозлиться на Россию. Это еще больше разделит Европу с Россией. И это – в интересах США.

Цель США в том, чтобы Европа еще больше изолировала Россию: русские деньги, русские инвестиции, русское присутствие в целом. Чтобы, в итоге, стало так, как это было в бывшем Советском союзе, когда люди, которые там жили, могли иногда выезжать в какие-то определенные страны, но, по сути, были изолированы. По нынешним шагам ясно видно, что Европа русских не хочет!

США создали институт аудита и расследований возможных действий коррупционеров, которые не по назначению могли использовать помощь Украине от американских налогоплательщиков во время полномасштабного вторжения России. Речь идет об общей сумме в 113 миллиардов долларов. Мониторинговая работа уже проводится. Обязанность собирать информацию возложена, в частности, на 17 организаций, входящих в Разведывательное сообщество США.

Американские инспекторы, которые уже приезжали в Украину с соответствующей миссией, не раз заявляли об отсутствии фактов нецелевого использования ресурсов. Но, почему вообще США создали такой институт, какие именно были для этого основания? Как будут оформлены в итоге результаты проведенного аудита и, если все же будут обнаружены злоупотребления, как и чем именно обернется для Украины итоговый вердикт?

У нас до сих пор имеет место сильный «наезд» на известную ситуацию с компанией Burisma. Сам Злочевский нам не интересен. Интерес в том, что, как представитель старой постсоветской олигархии, коррупционер и взяточник, этот человек обвинен у нас как та фигура, с которой семья Байдена имела бизнес. И хотя эта тема уже много раз пережевывалась, много чего выходило и от Руди Джулиани, она и сейчас будет использована против демократов. Будут расследования, слушания, будут появляться материалы в СМИ. Результат расследования потом пойдет в группы республиканцев, отдельные из которых, по разным причинам, продолжают популяризировать взгляд, мол, «американцы не должны тратить сумасшедшие деньги на какие-то непонятные войны где-то далеко за пределами США». Конечно же, материал аудита помощи Украине эти политики будут использовать в соответствующем контексте. Это – одна причина.

Есть и вторая причина. Я знаю точно, что сами украинцы жалуются, что до сих пор в их стране имеют место коррупционные действия. Таких жалоб не слишком много, но все же их достаточно. Украинцы приезжают к нам, в США, и об этом рассказывают, пишут конфиденциальные доклады о том, что, несмотря на страшную войну, где умирают люди, где экономика страны падает и так далее, возникают случаи ухода денег далеко не по назначению. Мол, «воруют», если одним словом сказать, и с бюджета, и с гуманитарной помощи. Нам такие сведения поступают не просто на словах, а к словам прикладываются документальные подтверждения. Люди хотят, чтобы или их организациям дали возможность распоряжаться выделенными ресурсами, или чтобы мы их защитили от подобных случаев.

Да, все понимают, что сейчас Украина под диким напряжением. Поэтому, у нас меньше стараются критиковать администрацию Зеленского. У нас понимают, что Залужный и военные – это одно, администрация же Зеленского – это другое. Мы все понимаем. Я так скажу: в связи с этой войной толерантность у нас к Украине увеличилась, но не везде и не по отношению ко всем. Поэтому, причина такого аудита, что есть жалобы от украинцев, сигналы и заявления, которые вызывают у нас сомнения относительно целевого использования выделяемых нами ресурсов.

Что будет в итоге с результатами такого аудита? Знаете, в США все процессы, если они не целиком секретны, то они – целиком публичны. У нас среднего нет – либо что-то супер секретно, либо оно полностью публично.

Думаю, что если больших проблем не возникнет по итогам аудита (не найдут кого-то, кто увел куда-то сумасшедшие деньги, его поймают, докажут все и так далее), то это будет просто материал для сюжетов на Fox News и других медиа, но сильно далеко это не пойдет. Если большого скандала не будет – ситуация так и закончится.

Если же будет большой скандал, то это все равно не закроет путь помощи Украине, просто создастся иной контроль и будет иной протокол для подобной поддержки. Если будет большой скандал – у нас это перебросят на демократов, а у вас, в Украине, найдут «козлов отпущения».

Я однозначно уверен, что поддержка Украины все равно будет. Мы не можем себе позволить получить второй Афганистан, ибо это уже будет «Афганистан на стероидах». Мы не можем позволить возврата к советской империи, сдачи Европы и победы колониальной диктатуры, которая не базируется на патриотизме, а базируется на каких-то диких и старомодных деспотизмах.

У нас понимают, что, несмотря на войну, в Украине есть коррупция. Но, мы смотрим на Украину и ту же Грузию, как на эксперимент победы демократии, который имел успех по сравнению с другими постсоветскими странами. Для США важна поддержка Украины, а не отдача ее в руки прошлому.

Республиканцы, как «партия рыночной экономики», хотят проверить «рыночность» того, что выделяют США. «Мы вам поможем, если вы сами поможете себе» – эта философия глубоко у республиканцев, в отличие от демократов, которые считают, что нужно просто помогать и все. Республиканцы придерживаются принципа, мол, «не просто вот есть ресурсы, берите их и используйте», а «заработайте эти ресурсы». Под «заработать» имеется в виду – правильно распределите ресурсы, четко по назначению их направьте и покажите всем, что вы – ответственные. Это не «палки в колеса» Украине со стороны республиканцев. Это – призыв к ответственным решениям и не менее ответственным последующим действиям.

The editorial of The Wall Street Journal urged President Biden to keep his promise not to tolerate cybercrime or those harboring cybercriminals. While the White House is contemplating on the proper response to numerous cyberattacks on the US companies this year, the Ukrainian special service has unexpectedly provided its own concept of zero tolerance towards Russian aggression.

Ukraine is one the fastest developing IT hubs in Europe and provides highly skilled IT specialists and startup solutions. Seems that skillset of talented IT generation led to an upgrade of the Security Service of Ukraine. In February they blocked the activity of a hacker group that managed to infect hundreds of users worldwide using Egregor ransomware. Presumably, the victims of this particular ransomware were over 150 companies worldwide, including such giants as Ubisoft and Crytek. Reportedly, the joint investigation was conducted together with French and US law enforcement. Later this year, the SBU arrested Ukrainian hacker who stole millions of dollars from financial institutions in the USA and Canada.

CIS countries are notorious harbors not only for cyber geeks but also hackers. It seems that cryptocurrency exchangers, money launderers, bulletproof hostings are booming there. Many criminals target Europe, Asia, and North America confident that they will not be tried abroad. For, example, Russia, like China and North Korea, actively involves hackers or creates APT groups to conduct attacks according to the tasks of military or intelligence. So hackers are honored in those countries and even protected, lead a pretty luxurious lifestyle. A number of successful arrests in Ukraine were a strong message in the region that the country is a part of the international community defeating cybercrime and criminals are no longer safe in Ukraine.

Ukraine is also constantly disrupting Russian hybrid aggression, blocking dozens of botnets, propaganda channels, and cyberattacks on government networks and critical infrastructure. In 2020, the country diverted more than 600 cyberattacks and incidents, in 2021 there are already over 1000 cases. One of the attacks was reportedly attempted by Russia-backed APT group Armageddon.

Ukraine is not an influencer in the political arena. However, the country has learned a lesson that even one successful attack, like can be devastating. After the Colonial Pipeline breach, SolarWind attack, interference in the elections, the USA should not be waging diplomacy games and diminish proper extent of the response to Russia-linked cybercrime and hacking.
https://enigma.ua/articles/doomsday-for-hackers-and-cybercrime-is-coming

10:03 04 Февраль Киев, Украина

"Северный поток -2" и вторая ветка "Турецкого потока" призваны усилить влияние России на наших союзников и партнеров и подрывают трансатлантическую безопасность, - сказал Прайс.

"Мы будем отслеживать деятельность по завершению строительства или сертификации трубопровода, и если такая деятельность будет иметь место, мы вынесем решение о применимости санкций", - сказал Прайс.
https://myc.news/glavnoe/severnyj_potok_2_usilit_energeticheskuyu_zavisimost_germanii_i_drugih_soyuznikov_ssha_ot_rossii__gosdep_ssha?fbclid=IwAR3UhML2z520RO3R2JDLlf7lcsuACJwPPuWvEa-ReWnr6ZKR9VghXZw74zs

Звертаючись до всіх, хто підтримував нашу кампанію, я схиляю голову перед вашою вірою в нас. Всім тим, хто нас не підтримував, я хочу сказати наступне: "Прислухайтеся до мене в міру того, як ми просуваємося вперед. Випробуйте мене і моє серце".

Якщо ви не погодитеся зі мною, нехай буде так. Це демократія. Це Америка. Право на мирне незгоду. В межах кордонів нашої республіки, можливо, це найбільша сила нації. Проте, вислухайте мене: "Розбіжності не повинні вести до роз'єднання". І я клянусь, що буду президентом для всіх американців, абсолютно всіх. (Оплески.) І я обіцяю вам, що буду боротися за тих, хто не підтримав мене, в тій же мірі, як і за тих, хто підтримав. (Оплески.)

Багато століть тому Св. Августин, святий моєї церкви, писав, що народ - це маса, яка визначається загальними об'єктами любові. Обумовлена загальними об'єктами любові. Які у нас загальні об'єкти, які ми, американці, любимо, які визначають нас як американців?

Думаю, ми знаємо. Це можливості, безпеку, свобода, гідність, повагу, честь і, так, істина. (Оплески.) Останні тижні і місяці дали нам болісний урок. Існує правда і брехня - брехня, яку кажуть заради влади і наживи.

І у кожного з нас є борг і відповідальність як громадян, американців, і особливо лідерів, які взяли на себе зобов'язання дотримуватися Конституції і захищати нашу країну, відстоювати правду і боротися з брехнею. (Оплески.)

Послухайте - (оплески) - я розумію, що багато хто з моїх співвітчизників-американців дивляться в майбутнє з острахом і тривогою. Я розумію, що вони турбуються про свою роботу. Я розумію що, як і мого батька, їх ночами мучать питання: чи зможу я зберегти своє здоров'я, чи зможу я платити іпотеку. Вони думають про свої родини, про те, що буде далі. Чесно, я розумію.

Однак відповідь полягає не в тому, щоб піти в себе, підтримувати конкуруючі фракції, не довіряючи тим, хто не схожий на вас, або молиться не так, як ви, або отримує новини з інших джерел. Ми повинні покласти край цій нецивільних війні, в якій червоний колір протиставляється синьому, село виступає проти міста, консервативне знаходиться в опозиції до ліберального. Ми зможемо це зробити, якщо відкриємо свої душі замість того, щоб робити запеклими серця.

Якщо ми виявимо трохи терпимості і упокорювання і висловимо готовність стати на місце іншої людини. Як сказала б моя мама: "На хвилиночку встань на його місце". Тому що в житті є одна особливість: ніхто не знає, що з ним станеться.

Бувають дні, коли тобі потрібна допомога. Бувають дні, коли нас закликають протягнути руку допомоги. Так і має бути. Ми робимо це один для одного.

Якщо ми це зробимо, наша країна стане сильніше, більш процвітаючою, більш готовою до майбутнього. Між нами можуть існувати розбіжності. Дорогі співвітчизники, ми будемо мати потребу один в одному в ході подальшої роботи. Необхідно буде докласти всіх зусиль, щоб вистояти цю темну зиму. Ми вступаємо в найважчий, самий смертоносний період пандемії.

Ми повинні залишити осторонь політику і нарешті почати боротися з COVID-19 як єдина нація. Я вам це обіцяю. Як говориться в Біблії, "Увечері плач, а радість на ранок!". Ми пройдемо це разом. Бачте, ми з колегами служили в Палаті представників і в Сенаті, і ми розуміємо, що світ сьогодні дивиться на нас. Я хотів би сказати наступне громадянам інших держав.

Америка пройшла випробування, завдяки чому ми стали сильнішими. Ми будемо відновлювати зв'язки з союзниками і відігравати важливу роль на світовій арені. Чи не з тим, щоб вирішити проблеми минулого, а з тим, щоб подолати існуючі або майбутні виклики. (Оплески.)

Ми послужимо прикладом не завдяки нашій силі, а завдяки силі нашого прикладу. (Оплески.) Ми будемо сильним, надійним партнером, який виступає за мир, прогрес і безпеку.

Як ви знаєте, в нашій країні ми пройшли через багато. Перше, що я хотів би зробити, ставши президентом, - це запросити вас приєднатися до мене в хвилину мовчання, присвячену молитві, і згадати 400 тисяч американців, яких ми втратили за останній рік у зв'язку з пандемією: матерів, батьків, чоловіків, дружин, синів, дочок, друзів, сусідів і колег. Ми вшануємо їх пам'ять, перетворивши в той народ і в ту країну, якими ми можемо і повинні стати.

Прошу вас приєднатися до мене в мовчанні для молитви в пам'ять про тих, хто загинув або втратив близьких, і про нашу країну.

[ХВИЛИНА МОВЧАННЯ]

Амінь. Настав час нового випробування. Наша демократія, наша правда піддаються атаці. Лютує вірус, зростаюча нерівність, гноблення в зв'язку зі системним расизмом, кліматична криза. Роль, яку США грають в світі. Кожна з цих проблем є найважливіший виклик. Але ми стикаємося з ними одночасно. На нашу країну лягла найважча відповідальність в нашій історії, і тепер ми пройдемо випробування.

Чи зуміємо ми спільно подолати труднощі? Настав час сміливих дій, так як перед нами стоїть безліч завдань. Це факт. Обіцяю вам, що про нас з вами будуть судити на підставі того, як ми впораємося з нашаровуються кризами нашої ери. Опинимося ми на висоті поставлених завдань? Вистоїмо ми в ці рідко зустрічаються, але важкі часи?

Чи зможемо ми виконати наші зобов'язання і передати нашим дітям новий і кращий світ? Вважаю, що ми повинні це зробити. Упевнений, що ви дотримуєтеся такої ж думки. Ми цього доб'ємося. Коли ми цього досягнемо, ми впишемо нову велику главу в історію США. Це буде американська історія - історія, яка буде схожа на одну з моїх улюблених мелодій, - "Американський гімн". У ній є строфа, яка мені здається особливо примітною.

Вона звучить так: "Вікові зусилля і молитви привели нас до цього дня. Яким буде наше спадщина? Що скажуть наші діти? Нехай серце моє прийшло стане відомо, коли мої дні підійдуть до кінця. Америка, Америка, тобі я віддаю краще". Давайте в розвивається історію нашої великої країни привнесемо наші власні зусилля і молитви.

Якщо ми це зробимо, то, коли наші дні підійдуть до кінця, наші діти і правнуки скажуть про нас: вони зробили все, що змогли, виконали свій обов'язок, вилікували скалічену землю. Мої співвітчизники, я закінчую тим же, чим почав свій виступ: священної клятвою перед Богом і перед вами. Даю вам слово, я завжди буду говорити вам правду. Я буду захищати Конституцію. Я буду захищати демократію. Я буду захищати Америку.

Я буду робити все заради вас, думаючи не про владу, а про можливості, які не про особисті образи, а про загальне благо. Разом ми напишемо американську історію надії, а не страху. Єдності, а не роз'єднаності. Світла, а не темряви. Історію порядності, гідності, любові, відновлення, величі і сумлінності.

Нехай ця історія послужить нам прикладом і джерелом натхнення. Нехай вона скаже майбутнім поколінням, що ми відгукнулися на заклик історії, що ми подолали виклик. Демократія і надія, правда і справедливість при нас не зникли; Америка забезпечила свободу на своїй території і в черговий раз послужила прикладом для країн світу.

Це - наш борг перед нашими предками, один одним і майбутніми поколіннями.

Таким чином ми цілеспрямовано і впевнено виконуємо завдання нашого часу, покладаючись на віру, наші переконання і відданість один одному і країні, яку ми любимо від щирого серця. Нехай Господь благословить Бог Америку і захистить наші війська. Спасибі, АмерикаИсточник: https://censor.net/ru/r32432

Голова Верховного суду США Робертс, віце-президент Харріс, спікер Пелосі, лідер Шумер, лідер Макконелл, віце-президент Пенс, мої шановні гості, мої співгромадяни-американці, це день Америки! Це день демократії, день історії та надії, оновлення та згоди. У горнилі століть Америка знову пройшла випробування. І Америка відповіла на виклик. Сьогодні ми святкуємо тріумф - чи не кандидата, а справи, справи демократії. Народ, волевиявлення народу було почуто, і воля народу була почута.

Ми знову дізналися, що демократія безцінна. Демократія тендітна. І в цей час, друзі мої, демократія перемогла! (Оплески.)

Тому зараз, на цьому священному місці, де всього кілька днів тому насильство намагалося розхитати саму основу Капітолію, ми зібралися разом, одна нероздільна збережена Богом нація, щоб здійснити мирний перехід влади, так, як ми робили це більше двох століть. Ми дивимося вперед на наш унікальний американський шлях, невтомний, сміливий, оптимістичний, і встановлюємо наші цілі, мети нації, якої - ми знаємо - ми можемо і повинні бути.

Я дякую своїх попередників за те, що вони присутні тут сьогодні. Я дякую їм від щирого серця. (Оплески.) І я знаю (оплески) ... І я знаю стійкість нашої Конституції і силу, силу нашої нації, так само, як це знає президент Картер, з яким я говорив вчора ввечері і який не може бути з нами тут сьогодні, але якому ми віддаємо данину поваги за його службу довжиною в життя.

Я тільки що прийняв священну присягу, яку брали всі ці патріоти. Першим цю присягу приніс Джордж Вашингтон. Але американська історія залежить не кого-то одного з нас, не від деяких з нас, а від усіх нас, від нас - народу, який прагне до більш досконалого союзу. Це велика країна. Ми хороші люди. Ми пройшли через століття, через шторми і боротьбу, мирний і воєнний час, але у нас попереду ще далекий шлях.

Ми підемо вперед швидко і наполегливо, тому що нам багато чого треба зробити цієї зими, сповненою великих небезпек і значних можливостей. Багато що потрібно виправити, багато відновити, багато залікувати, багато побудувати, багато придбати. Небагато людей в історії нашої країни стикалися з такими труднощами і викликами, які поставило перед нами час.

Вірус, який буває один раз в століття, безмовно вражає країну. За один рік він уже забрав стільки життів, скільки Америка втратила під час Другої світової війни. Втрачено мільйони робочих місць, закриті сотні тисяч підприємств, заклик до расової справедливості, якому щонайменше 400 років, рухає нами. Мрія про справедливість для всіх більше не буде відкладена. (Оплески.)

Заклик про виживання виходить від самої планети. Заклик, який не може бути відчайдушніше або ясніше, а тепер і зростання політичного екстремізму, концепція переваги білих, внутрішній тероризм, яким ми повинні протистояти і які ми переможемо. (Оплески.)

Подолання цих викликів, відродження нашої душі і забезпечення безпечного майбутнього Америки вимагають більше, ніж слів. Потрібно саме важкодосяжним в демократії - єдність. Єдність. В іншому січні, в новий, 1863 рік, Авраам Лінкольн підписав Прокламацію про звільнення рабів. Коли президент торкнувся пером паперу, він сказав (я цитую): "Якщо колись моє ім'я увійде в історію, це станеться завдяки цьому акту, який я підтримую всією душею".

"Який я підтримую всією душею". Сьогодні, в цей січневий день, я всією душею підтримую об'єднання Америки, об'єднання нашого народу, об'єднання нашої країни. (Оплески.)

Об'єднання для боротьби з ворогами, які нам протистоять, зі злістю, обуренням і ненавистю, екстремізмом, беззаконням, насильством, захворюванням, безробіттям і безнадією. Разом ми здатні на великі справи, важливі речі.

Ми можемо виправити неправильне. Ми можемо дати людям хорошу роботу. Ми можемо вчити наших дітей в безпечних школах. Ми можемо подолати цей смертоносний вірус. Ми можемо винагородити ... винагородити за роботу і відновити середній клас і забезпечити охорону здоров'я для всіх. Ми можемо забезпечити расову справедливість і ми можемо знову зробити Америку провідною силою добра в світі.

Я знаю, що слова про єдність можуть для когось в ці дні здаватися порожніми фантазіями. Я знаю, що сили, які нас розділяють, мають глибоке коріння і що вони реальні. Але я також знаю, що вони не є чимось новим. Наша історія була постійною боротьбою між американським ідеалом про те, що всі ми створені рівними, і жорсткої потворною реальністю, коли нас розривали на частини расизм, нативізм, страх, демонізація.

Битва триває роки, перемога ніколи не гарантована. Через громадянську війну, Велику депресію, Другу світову війну, 9 вересня, через боротьбу, жертви і труднощі наші кращі ангели завжди перемагали. У кожен з цих моментів більшість з нас - більшість з нас - об'єднувалося, щоб вести всіх нас вперед, і ми можемо зробити це зараз.

Історія, віра і розум вказують шлях - шлях єдності. Ми можемо дивитися один на одного не як противники, а як сусіди. Ми можемо ставитися один до одного гідно і з повагою. Ми можемо об'єднати зусилля, припинити кричати і знизити напругу. Бо без єдності немає світу, лише гіркоту і лють. Немає ніякого прогресу, тільки виснажливе обурення. Немає нації, тільки стан хаосу.

Це наш історичний момент кризи і викликів, і просування вперед передбачає єдність. Ми повинні зустріти цей момент як Сполучені Штати Америки. Якщо ми це зробимо, я даю гарантію, що ми не програємо. Ми ніколи, ніколи, ніколи не терпіли невдачі в Америці, коли ми діяли спільно.

Отже, сьогодні, в цей час, в цьому місці, давайте почнемо все з чистого аркуша. Давайте знову будемо слухати один одного. Чути один одного. Бачити одне одного. Поважати один одного. Політика не повинна бути палаючим вогнем, який знищує все на своєму шляху. Кожне розбіжність не повинно перетворюватися на тотальне війну. І ми повинні відкинути культуру, в якій самі факти маніпулюються і навіть фабрикуються. (Оплески.)

Мої співвітчизники-американці, ми повинні діяти по-іншому. Америка здатна на більше, і я вірю, що Америка - набагато краще. Просто погляньте навколо. Тут ми стоїмо в тіні купола Капітолію, як уже згадувалося раніше, завершеного в розпал Громадянської війни, коли сам Союз буквально висів на волоску. Проте, ми вистояли. Ми перемогли.

Ми стоїмо і дивимося на величний Молл, де доктор Кінг говорив про свою мрію. Ми стоїмо там, де 108 років тому на черговий інавгурації тисячі протестуючих намагалися перешкодити хоробрим жінкам виступити за право голосу. І сьогодні ми відзначаємо присягу першої в історії Америки жінки, обраної на національний пост віце-президента - Камали Харріс.

Не кажіть мені, що нічого не можна змінити! (Оплески.)

Через Потомак від нас знаходиться Арлінгтонське кладовище, де покояться в вічний мир герої, котрі проявили останню повну міру відданості. І ось ми стоїмо, всього через кілька днів після того, як бунтівна юрба вирішила, що вона може використовувати насильство, щоб змусити замовкнути волю людей, зупинити роботу нашої демократії, вигнати нас з цієї священної землі. Цього не сталося. Цього не станеться ніколи. Ні сьогодні. Ні завтра. Ніколи. Ніколи! (Бурхливі оплески.)