У нас немовби то була, криза, а тут ще й президентські вибори на носі, плюс ще епідемія, усе як у той приказці «І шити, і варити, і завтра Великдень». А тут ще у Київ приїздиш, якась секта з’явилася називають себе свідками інфляції - нехристі, до всіх чіпляються з братньою любов’ю та закликають голосувати за того хто всіх чує. А тут на бігбордах написи вона працює -, і хто та вона, яка працює теж невідомо! Потім їдеш, скрізь палатки кольору хакі стоять, біля них люди з лінощами починають совати тобі якісь часописи, і виникає думка може вони теж свідки інфляції?! Та ні називають себе солдатами божими, і тикають образчик з якимось молодиком в окулярах! Кажуть що то Біг їх всєя сутній.
А приїздиш до Криму так там взагалі жах будь де висять плакати з відьмою, яка стоїть з косою на тлі напису «остров Крим» одразу згадуєш уроки географії і думаєш, як може бути півострів - островом ?. Але зненацька тебе хапають під руки якісь люди в червоному питають - чи знаєш ти язик усємі панімаємий; ну ти їм – так, знаю а ЩО? І теж починаються молитви пєснопенія, ти ім. – А ви що теж свідки інфляції? Вони кажуть так але ті хто у Києві ті одступники, бо зреклися вони ойчізни Московської та не виконали обіцянки предвиборчі! Потім запитуєш – А що то за відьма з косою? І тобі кажуть, що то матір божа свідків інфляції, яка обіцяє Крим відокремити від України, та зробити усі кримчанам велике щастя, не спитавши у них на то дозволу, бо на то воля всевишнього. І розумієш що таки треба шукати альтернативу, тим усім свідкам, не життя, а суцільне божевілля.

Якщо ви уважно спостерігаєте за випусками теленовин, то, очевидно, не можете не помітити цікаву закономірність: дії та висловлювання Юлії Тимошенко в повній мірі висвітлюють навіть ті канали, які належать особам, що мають інші політичні симпатії і роблять ставку на інших кандидатів в Президенти.

Що це, спроба ввести в оману всесильну „даму з косою”? Чи, може, щось інше? Що змушує найвпливовіших українських бізнесменів, попри наявність власних, кишенькових і не дуже, політичних гравців, так „прогинатися” перед Головою уряду? Повага? Радше ні: згадайте, як ставилися до Тимошенко ті ж Пінчук чи Ахметов що до, що після „Помаранчевої революції”. Навряд чи Леді Ю своїми вчинками змусила цих людей змінити свою думку. Що ж тоді? Якщо це не повага, то банальний страх. Страх втратити частину своїх бізнес-активів у разі обрання Тимошенко президентом.

Аналогічна ситуація спостерігається й щодо іншого, згідно з соцопитуваннями, лідера президентських перегонів – Віктора Януковича. Але тут швидше йтиме мова про те, що з проФФесором телебачення не заграє, а просто намагається уникати критики (за винятком тих політичних ток-шоу, форматом яких дозволяється висловлювання різних, часом – діаметрально протилежних, думок).

З цього можна зробити висновок, що прихід до влади як Тимошенко, так і Януковича загрожує тотальним переділом сфер впливу, державного майна, а також – найбільших активів найзначніших фінансових груп країни. От і намагаються вітчизняні олігархи „задобрити” основних претендентів на президентське крісло, мовляв, не забирайте у нас наш бізнес і гроші, а ми обіцяємо вірно і віддано служити вам. Ну, або принаймні просто бути максимально лояльними.

Що ж, враховуючи вагу цих „товстосумів”, можливо, їм і не загрожує втрата майна і бізнесу. Але якщо говорити про дрібних та середніх бізнесменів, то тут, очевидно, можуть справдитися найпесимістичніші прогнози.

Не дарма в середовищі київських бізнес-кіл говорять саме про НЕБЕЗПЕКУ приходу до влади Віктора Януковича. Ці люди добре пам’ятають 2002-2004 роки, коли зі Сходу України приїжджали „братки” і силоміць відбирали у київських бізнесменів підприємства, торгові точки, склади чи приміщення, прямо як в „старі добрі” 90-і. І, до речі, таке явище як рейдерство «розквітло» саме за часів другого прем’єрства Віктора Федоровича (2006-2007 рр.).

Не менш сильно бізнесмени на місцях (не тільки в столиці, але й в інших містах і містечках країни) бояться утвердження при владі Юлії Тимошенко та її команди. А чому, то тут, гадаю, здогадається кожен більш-менш обізнаний у економіці громадянин України. Уряд Тимошенко просто знищує малий та середній бізнес методом шаленого податкового тиску. В таких умовах, а ще й враховуючи кризу, розпочати свою справу, а тим паче - довести її до пуття, практично неможливо. В усіх економічно розвинутих країнах під час кризи податки намагаються зменшити і таким чином врятувати приватну ініціативу, в Україні ж все навпаки.

Ще одна небезпека для середнього та малого бізнесу – поглинення з боку великих компаній. В разі приходу до влади Януковича або Тимошенко варто очікувати підпорядкування малих підприємств великим корпораціям, якими володіють найбільші фінансові „кити” України, які за сумісництвом є основними спонсорами БЮТ або Партії регіонів.

В разі утвердження на президентській посаді Тимошенко чи Януковича, на українську економіку чекає монополізація найбільш важливих галузей народного господарства з боку корпорацій, якими володіють ті ж Ахметови, Коломойські, Фельдмани і т.д. Отже, розвиток української економіки буде залежати від того, як основні політичні сили зможуть домовитися між собою. А те, що президентство Віті або Юлі призведе не лише до монополізації економічного, але й до монополізації політичного життя найбільшими фінансово-політичними кланами, що нині звуться Блок Юлії Тимошенко і Партія регіонів, сумніватися не доводиться.

Що ж ми маємо на нинішній момент? Ми маємо реальну загрозу тотального поглинення економіки великими корпораціями-монополітстами, якими володіють найбільші олігархи країни і інтереси яких відстоюють ніхто інші як Віктор Янукович та Юлія Тимошенко. Остання, нагло прикриваючись популістськими гаслами, притаманними традиційній риториці „лівих” політичних сил, сама просуваючись до влади разом з тим просуває туди і великий капітал. А те, що у Тимошенко в команді не менш багаті люди, ніж у ПР, сумніватися не доводиться: тут є і один з найбагатших олігархів у східній Європі Костянтин Жеваго, і чи не найбагатша жінка в країні Наталія Королевська, і „харківський магнат” Олександр Фельдман, і намулявший очі довкола скандалу з Фондом держмайна Андрій Портнов... Список можна продовжувати.

І це ще не основні „грошові мішки”, що мають стосунок до БЮТ: головну підтримку цій строкатій бізнес-компанії надає власник групи „Приват” Ігор Коломойський.

Отже, що щоб хто не казав, але обираючи між Тимошенко і Януковичем, ми обираємо між великим і ду-уже великим бізнесом. Це значить, що у випадку приходу до влади цих одіозних постатей, годі сподіватися на зменшення державного тиску на дрібних та середніх підприємців, а впливу великих бізнес-груп - на суспільно-політичну ситуацію в країні.

Сергій Пархоменко

Іноземний капітал в Україні буде фінансувати двох лідерів президентських перегонів, не псуючи відносини з жодним.

Вплив США буде мінімальним, нинішнє керівництво США не стане втручатись в хід виборів в Україні. Однозначно Обама і його команда не підтримають Ющенка, оскільки ця карта відіграна. Вони вважають, що Україна сама має вирішувати свої проблеми, але віддають карт-бланш Росії, тому що Україна фактично є полем для реалізації інтересів Москви.

Євросоюз, як і США буде виступати за те, щоб вибори в Україні були відкритими, демократичними, прозорими і конкурентними, але ні лідери ЄС, ні влада США напряму не будуть підтримувати ні фінансами, ні іншими можливостями кандидатів в президенти, на відміну від Росії.

Група Медведєва більше підтримує Януковича, група Путіна – Тимошенко, але в будь-якому випадку під час виборчої кампанії з Росії в Україну зайдуть великі гроші. Частково будуть заходити гроші і з Америки, і з Європи, але це будуть гроші різних фінансово-корпоративних груп, які лобіюють ту, чи іншу силу. Є величезні фінансові корпорації, що підтримують донецьку групу. Є ті, що мають зв’язки з Юлею Володимирівною. І є компанії орієнтовані на Ющенка - його міжнародна фінансова мережа.

Для того, щоб побачити хто і кого з кандидатів буде фінансово підтримувати, потрібно проаналізувати, кому наприклад Тимошенко створила найкращі умови для ведення бізнесу, кому навпаки урізала можливості, і т. д.

У пані прем’єра провалився проект продажу ОПЗ, і тепер вона має розраховувати на себе. Але з другого боку зараз іде переструктуризація облігацій «Нафтогазу України» на 500 млн. І якщо Тимошенко вдасться цей антизаконний захід реалізувати, групи, які куплять ці облігації підтримають її на виборах.

Росіянам з ЛУКОЙЛ, ТНК, Альфа-групп, які мають в Україні нафтопереробні заводи, системи заправок, тощо, все одно хто переможе - Тимошенко чи Янукович. Вони домовляться як з одною, так і з іншим. І будуть фінансувати двох лідерів перегонів. Також і Вексельберг, і інші, будуть фінансувати і Януковича, і Тимошенко. Міжнародний космополітичний капітал (як і тютюнові королі, і горілчані) не буде псувати з жодним з українських політичних лідерів відносини.

Олег Соскін.

У Центральну виборчу комісію подав документи для реєстрації кандидатом в президенти Василь Противсіх.

Про це повідомляє Ліга.net з посиланням на прес-службу ЦВК.

Самовисуванець, мешканець села Олешків Снятинського району Івано-Франківської області до зміни паспорта носив прізвище Гуменюк.

Противсіх - президент Івано-Франківської торгово-промислової палати.

Разом з тим він не надав у Центвиборчком документи, що підтверджують внесення
застави, однак має намір зробити це в найближчі дні.

Відповідно до закону про вибори президента, прийняти рішення про реєстрацію кандидата на посаду президента України або про відмову в реєстрації ЦВК зобов'язана протягом п'яти днів із дня прийняття документів.

Джерело: УП.

(По-русски читать тут) У Києві паніка. Київ напівбезлюдний. Тобто на вулицях вдвічі-втричі менше людей, ніж звичайно. Третина позакривала обличчя масками або шаликами, як студенти на стрьомних акціях. Молодь, причому, теж.В метро на "червоній лінії" можна спокійно зайти і сісти. З Києва не випускають автобуси. Пан Орест Васкул запросив мене до Ясногородки на 40 днів по його сину Петру. Я б туди і не потрапила, якби не Андрій Мохник і "свободівці" - дісталася у їхній машині. У Тернополі, кажуть знайомі, майже у кожній родині є хворий на грип. Ці хворі, звісно, не помирають, але все одно дуже страшно. Люди на власні очі бачили літаки, які розбризкують щось над містом. Ну, хто не бачив літак - гвинтокрил бачив точно. Скажіть мені чесно: ви вірите у свинячий грип? У Києві, згідно офіційних заяв, ЖОДНОГО випадку цієї хвороби. По Україні смертність така сама, як щороку в осінній період. Восени завжди лютує грип, і від його ускладнень на країну завжди помирає кілька десятків людей. Ні - ходять у масках, як відвідувачі в реанімації. Не думала, що наш народ так сильно залежить від "зомбоящика". З епідемією звичайного грипу теж слід боротися, і честь і хвала тим, хто це робить. Але ця паніка...

Якщо це зробив Ющенко, щоб зірвати вибори (а схоже, бо почалося з відданих йому західних областей, де людей, померлих від звичайного грипу, легше записати як жертв "свинячої" епідемії), то я йому аплодую. Юля показала, що здатна зібрати Майдан. А Ющенко, який до боротьби зі страшною епідемією вже чомусь залучив і армію, - що не впустить автобуси до Києва. Бо якщо їх не випускають - мабуть, не впускають теж. А що? А у нас свобода слова. Пиши і кажи, що хочеш. А майдани збирати зась. І толерантний політкоректний Захід цього разу мовчатиме у марлеву масочку, бо епідемії вони бояться ще більше за нас. Якщо це справді геніальна задумка Ющенка, щоб не пустити до влади Тимошенко і Януковича, доречно його підтримати і щосили сіяти паніку. А ну, ховайтеся по хатах! У Києві вже бачили шпигунів, які розприскують свинячий грип із балончиків.

Джерело: http://bilozerska.livejournal.com

Запозичено тут: http://durdom.in.ua/uk/main/photo/photo_id/8796.phtml

10 признаков того, что вы Яценюк

1. Вы уже большой!

2. Вас все дразнят, но Бог им судья!

3. Вы не еврей.

4. Вам кажется, что Вы мужественный, вы чертовски мужественный. Просто Рембо какой-то!

5. Вы не имеете ни малейшего представления, кто же Вас все-таки финансирует.

6. Вы верите, что российские политтехнологи учатся на своих ошибках и теперь-то у них точно все получится.

7. В детстве вам нравились зебры и пограничные столбы.

8. В последнее время вас что-то совсем не тянет в Ужгород. Так, дрянь-городок.

9. А вообще Вы себе очень-очень нравитесь, ведь Вы такой умный, талантливый и перспективный!

10. Вы-таки не еврей.

10 признаков того, что вы Ющенко

1. С вас все смеются, но Бог ей судья!

2. Вас никто не понимает.

3. Ну за что они Вас так?

4. Вот уже два месяца, как Вы не собираете эти проклятые глечики, а они все не уймутся!

5. Вы свято верите, что время покажет, а история рассудит.

6. Вы ж ее из грязи подняли, отогрели, первым про Луи Виттон рассказали, а она - вон как с Вами, дрянь неблагодарная!

7. Вы уверены, что дворец в Батурине – жуть какой красивый!

8. Вам кажется, что до выборов далеко, и они еще одумаются!

9. Вас абсолютно не интересуют все эти идиотские рейтинги, и не надо Вам в лицо ими тыкать!!!!

10. Несмотря ни на что, Вы оптимист, просто сумасшедший оптимист, такой оптимист, что аж страшно становится.

10 признаков того, что вы Тимошенко

1. На Вас все клевещут, но Бог им судья!

2. Все Ваши враги – исключительно подлые и коварные типы.

3. Вы ничего не знаете о компании ЕЭСУ и каких-то 11 миллиардах.

4. Вы носите поддельные жемчуга, платья и Луи Виттона, а кто в этом усомнится – тому уже Бог пару лет как судья!

5. Вас содержат муж и престарелая тетка, а сами бы Вы давно с голода померли.

6. Вас ненавидит Инна Богословская, а сама дура-дурой и страшная к тому же!

7. В Вашу партию все время проникают нехорошие люди, но вы-то тут причем?

8. Ваши сторонники и не подозревают, что у политика должна быть какая-то там политическая программа.

9. Вы страсть как ненавидите всех олигархов, а они Вас все финансируют и финансируют, мазохисты эдакие!

10. Вы знать не знаете, кто повесил всю эту рекламу!

10 признаков того, что вы Янукович

1. Вы добрый, а все злые и безответственные, но Бог им судья!

2. Вы не понимаете, что ж они за люди-то такие, те, которые не из Донбасса!

3. Вам постоянно морочат голову этими коалициями-шмаколициями, будь они неладны!

4. Вам кажется, что у всех очень сложные фамилии.

5. Вы категорически против вовлечения жен в политику.

6. Вам хочется все бросить и уехать к чертовой матери, но лишь беспокойство за судьбу Украины и ее трудового народа не дает Вам этого сделать.

7. Вас финансируют лучше, чем ФК «Шахтер», а Вы все не выигрываете и не выигрываете.

8. Вы единственный человек в мире, которого достали анекдоты о шапках.

9. Вы с ужасом понимаете, что кроме Коли Баскова, петь в Вашу поддержку уже некому, хоть Черновецкого зови!

10. Вы все никак в толк не возьмете, чего этому Путину еще-то надо?!

(с), Обком.

Розмістив у себе копіпаст статті "Штурмовики БЮТ разогнали акцию мирных демонстрантов" , про те, як служба безпеки БЮТ, під час висування Юлі в президенти,  побила на Майдані студентів.

І ось, вчора лічильники  мого блогу, майже одночасно, зафіксували два абсолютно ідентичних пошукових запити:  "штурмовики БЮТ".

Цікаво, що, ще вчора, посилання на статті з цими словами займали 2 сторінки, а сьогодні вже 6 :))

http://www.google.com.ua/search?hl=ru&q=%D1%88%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%91%D0%AE%D0%A2&start=40&sa=N

Не знаю, чи були ті демонстранти проплаченими провокаторами, але власні отморозки Юлі Володимирівні зробили для неї більше лиха, ніж ота сотня студентів. Очевидно, що Юлі Володимирівні непогано було переглянути методи  боротьби з опонентами, бо "служба безпеки" БЮТу плавно перетворюється в "службу небезпеки": небезпеки, як  для суспілсьтва, так і для самого БЮТу!

Ось, наприклад, стаття блоґера anti-yacenyuk від 22 жовтня "Штурмовики Багини" в присутствии Воны избивают стариков

Як бачимо, ярлики "штурмовики БЮТ", "штурмовики Багіні" стійко закріпилися у свідомості українців, тому хочу тільки поздоровити Юлю Володимирівну з цим фактом :)))

Красива картинка, загальний "одобрямс" і правильні гасла - це гарно, але українське суспільство вимагає вже більшого... І якщо Юля Володимирівна не зрозуміє цього, то пролетить вона, "як хванєра над Парижем". Хоча, навіть якщо і зрозуміє...

В 2004 році в Ющенку бачили надійну альтернативу проросійському Януковичу з "пацанськими замашкамі". Ющенко переміг. З того часу багато чого змінилося. Хоча Янукович значно виріс як політик, але його малоросійство не зазнало змін. Свого часу Загроза-2004 об’єднала проти себе націонал-демократів, лібералів, соціалістів, радикальних націоналістів, малий та середній бізнес, нарешті звичайних пересічних громадян, які були обурені та налякані продовженням режиму Кучми.  

"Твою думку враховано, шапку буде повернуто" - такими анекдотами зустрічають передчасний старт передвиборчої кампанії Віктора Януковича. Спору немає,  жарт смішний, але скільки б не було ляпів у Федоровича, його рейтинг протягом трьох років тримається на рівні 28-33%. Протягом трьох років ПР виглядає як непорушна цеглина, не дивлячись на демарш з неї окремих політиків. Сам Прохвесор повертається до свого старого образу Хама: "їм треба повідривати оте місце, якого у вас нема"(журналістці - про педофілів), мер-засранець із Сімферополя, відлюдкувате обличчя на біг-мордах.  Загроза-2004 перевтілилась у Загрозу-2010. Не дивлячись на намагання політтехнологів представити Тимошенко єдиною альтернативою ВФЯ, БЮТ все ж знаходиться у протистоянні з Ющенком. На його дискредитацію спрямована неадекватна кількість тимошенківських ресурсів. Російський Інтернет переповнений антиющенківським брудом. Навіть Затулін заявив, що їх влаштує будь-який президент окрім Ющенка.

Отже, як і 2004-го,  два Віктора запропонували суспільству діаметрально протилежні цінності. Чи об’єднала Загроза-2010 хоч кого-небудь проти себе? Хто готовий підтримати чинного Президента? З якою командою він вступає у боротьбу за "найвищий стілець"?  Нагадаємо, що в ті часи Ющенка підтримувала маса політиків. Та де вони зараз? З Тимошенко все зрозуміло, Кінах, Рибачук і Зінченко відійшли в тінь, УНП і НРУ висувають своїх кандидатів, "любі друзі" гуртом перейшли у БЮТ. Навіть недавні соратники Президента Балога, Гриценко і Яценюк розпочали свою гру. З цієї сили-силенної людей вірними власним поглядам залишились  тільки Порошенко та Кириленко. Та наспіх створеного громадського руху "За Україну!" явно замало для серйозної участі у виборчих перегонах.

Однак деякі обставини суттєво відрізняються від ситуації п’ятирічної давнини. А саме - влада. Віктор Ющенко - Президент України. Це дає змогу застосовувати Секретаріат Президента, який в умілих руках може перетворитися на Кабмін (спитайте Медведчука). Це дає змогу призначати своїх людей в ОДА і РДА, тобто доносити свою позицію до кожного села. Проблема тут полягає в тому, що обласні чиновники ладні на все, аби зберегти своє крісло й кабінет. Тому частина з них негласно працює на виборчі штаби конкурентів, проявляючи свій "інстинкт збереження посади". Натомість реакції на такі дії з боку Президента немає. То ж з ким Ющенко йтиме на вибори, з вдаваними прихильниками?

Особисто сам він заявляв, що покладатиметься на патріотичні сили.  При цьому сама передвиборча кампанія Віктора Андрійовича ще не розпочалася. І ніяких хоча б чуток про перемовини. "Я не здамся" - казав Ющенко. То може пора доводити цю заяву на практиці?  

Станіслав Цись, Тарас Токар, спеціально для "Майдану".