Братья и сестры, по итогам 13 августа.

Из плохого:

1. Только мы поверили Кремлю и изложили свое видение истории с «гуманитарной помощью» России Донбассу, как стало известно, что через Харьковскую область колонны не пойдут. Предыдущие обещания россиян все делать строго по согласованию с Киевом и МККК оказываются брехней – в Красном Кресте так и не получили информацию о перемещении колонн и грузе. В очередной раз убеждаемся: верить Москве могут только самые наивные, да и те недолго.

В итоге история с «гуманитарной помощью от Путина» все более похожа на грязную провокацию Кремля. По нашим данным, одновременно к границе с Украиной россияне перекидывают дополнительные артиллерийские подразделения (типа их, регулярно обстреливающих силы АТО, здесь было мало). Что за очередной кровавый балаган россияне здесь устроят – остается только догадываться. Не исключаем, что в очередном невеселом шоу, приготовленном Путиным для Донбасса, «гуманитарный конвой» может сыграть не последнюю роль.

2. Оккупационные власти Крыма начали войну против Украины в информационном пространстве. Крымским пользователям блокируют доступ к украинским сайтам, контролируются соцсети. Ранее, как известно, были отключены украинские телеканалы, нет украинских газет.

Все это очень усложняет задачу информационного отвоевывания Крыма, без которого трудно представить его освобождение от оккупантов. Я уже не раз говорил: мы вернем Крым так же, как потеряли. А потеряли мы его, прежде всего, дав Путину контролировать умы и сердца крымчан. В том числе из-за дебильной политики информационной безопасности Украины на протяжении более 20 лет.

Москва нам таких идеальных условий не подарит. А значит, действовать придется в очень сложных условиях. Но не родился еще такой сотрудник ФСБ, которого не смог бы перехитрить украинский патриот.

3. Тоже по Крыму. Путин с холопами приперся в Севастополь, где проводит посиделки с членами Совбеза РФ.

Буду краток. Суки, как у себя дома.

Из хорошего:

1. Силы АТО уже в пригородах Донецка. Идут активные действия в районе Луганска. Все более четко прорисовываются «котлы», в которых оказываются группировки боевиков.

Конечно, полной победы уже завтра никто не ждет. Но скажем честно: изменить ситуацию к худшему могут только самые неадекватные действия Путина. Будем надеяться, международное сообщество его сможет остановить.

2. Министр аграрной политики и продовольствия Украины И.Швайка сообщил, что украинская колонна с гуманитарным грузом для жителей востока Украины отправится из Киева уже завтра.

Это, конечно, здорово – население Донбасса остро нуждается в такой помощи. Но неужели нужен был скандал с путинской «гуманитаркой», чтобы наконец поставить освещение такой помощи от украинских властей в разряд первоочередных информационных задач державы?

С другой стороны, гуманитарная помощь, и в больших объемах, предоставляется лишь населению освобожденных территорий. Это понятно. Но как решать эту проблему для мирных жителей населенных пунктов, занятых боевиками? Это вопрос, на который мы не знаем ответа.

Теоретически в этом мог бы помочь Красный Крест, и вроде как даже террористы с этим согласны (в частности, речь идет о Луганске). Но стоит признать, что никто не сможет гарантировать безопасность сотрудникам МККК – у боевиков нет ничего святого и нет никаких тормозов.

3. И из веселого. Скандальный бывший главный санитарный врач-пропагандист России Г.Онищенко, ныне помощник главы правительства РФ, назвал Coca-Cola и Pepsi "реально действующим химическим оружием". И поплакался, что российские запреты на ввоз продовольствия не распространяются на эти вражеские напитки.

Геннадий Григорьевич, вы дятел. Своим черным ртом с не урегулированным кислотно-щелочным балансом вы плюнули в душу целому «поколению Пепси» не только в России, но и на всем пространстве бывшего СССР. Этот напиток был единственным доступным рядовому «совку» глотком свободы в бывшей Советской империи, которую сейчас реанимируют ваши хозяева. А вы хотите новых русских «совков» лишить и этого? И если «Кока-кола», согласен, была идеологически вредным напитком, то «Пепси» полностью благословлена Ее святейшинством Партией. Учите имперскую историю.

Вы лучше запретите настоящее химическое оружие, косящее Россию, под названием «водка». Заодно посмотрим, сколько после этого нынешняя российская власть продержится.

https://www.facebook.com/dmitry.tymchuk/posts/542302132565113

Так повелося, що тут я розпочала зі своїх старих спостережень за дурнуватими зашкварами СН, тому не варто зраджувати собі. Продовжимо. 

Наразі маємо, що б ви думали? Ні, не про Конституційний Суд. Про це теж буде, але окремо і більш серйозно. А зараз — про міністра з питань окупованих територій Олексія Резнікова.

В своєму інтерв'ю з Яніною Соколовою щодо Кримської платформи примирення, і взагалі окупованих територій, Резніков нагора заявив, що Донбас — це «ракова пухлина» на території України. 

Як вам таке, Ілон Маск жителі Донбасу? Єдина країна, все таке. 

А знаєте, що саме прикре? Незважаючи на те, що інтерв'ю відбулося на каналі Порошенка, де в принципі такі твердження — нормально, це сказав НЕ міністр Порошенка. А міністр, з уряду Шмигаля, призначений вже у березні 2020 року. Міністр «нових облич», монобільшості — як хочете називайте. Але це дійсно «Я ваш пріговор». 

У мене, і у вас, я впевнена, є багато питань щодо кадрової політики Зеленського. Поки не будемо про натовп соросят всюди, де можна. А от конкретно візьмемо міністра Резнікова. Поважний адвокат, талановитий юрист. Поки все нормально. А от далі — ні. Виходець зі Львову представляє інтереси окупованих територій, всередині України та в Тристоронній контактній групі. Не знаю, чи варто нагадати, що у часи до 2013-го Львів і Донбас люто ненавиділи одне одного? Війна ще підігріла цю ненависть, і на виході маємо «ментально хвору територію». Н — неупередженість. 

Йдемо далі. Пам'ятаєте перегони 2019-го? Лозунги про «нові обличчя», «очищення влади»? Так, офіційно, Резніков ніколи не світився у пулі прибічників Порошенка-політика. Інша справа із Порошенко-олігархом-бізнесменом. Давайте згадаємо весну 2020, коли на карантин закривали метро і громадський транспорт. Пам'ятаєте, як вили Іри Геращенко та Льоши Гончаренки про недопустимість цієї заборони? А пам'ятаєте чому? Тому що вся зовнішня реклама у громадському транспорті і метро, і більшість рекламних площ в місті належить команді Порошенко-олігарха. Це я до чого. Відкриваємо у вікіпедії статтю про Резнікова і читаємо там: 

Sapienti sat.
Якщо наступного разу дивуватиметеся, чого Порошенко не у влади, а війна ще й досі не закінчилася, згадайте тих, хто займається цими питаннями у нашій країні. Війна — це великий бізнес, який так просто, як шоколадки, на когось не перепишеш.

Президент України Володимир Зеленський оновив [https://www.president.gov.ua/documents/1672020-33561] склад представників Республіки на переговорах Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Зокрема, головним переговірником залишився екс-президент України Леонід Кучма, а його заступником став віце-прем'єр і міністр з питань реінтеграції Донбасу Олексій Резніков. Решта членів команди представлені заступниками міністрів і головами комітетів Верховної Ради.

Офіс Президента позиціонує нові призначення як прорив у переговорному процесі. Київ нарешті вивів на переговори з ДНР і ЛНР своїх офіційних представників, а не відставних і нікому нецікавих політиків. Частка правди в цьому є, але невелика.

Рішення Зеленського підвищити рівень представництва української делегації в Тристоронній контактній групі завуальована спроба розділити відповідальність за прийняті в Мінську рішення з урядом і парламентом, і групами впливу (парламентські представники від усіх ключових груп впливу всередині "Слуги народу"). Це має зменшити ймовірність внутрішньопартійних демаршів, як після рішення про створення консультативної ради з представниками ОРДЛО. У перспективі можливе розширення поле для діалогу і спектру обговорюваних проблем.

Але чи не є це просто спробою імітувати активізацію переговорного процесу на тлі зустрічі президентів нормандської четвірки в обумовлений термін і відсутності серйозних результатів онлайн-конференції міністрів закордонних справ.

Перш за все, розроблена під керівництвом Віце-прем'єр-міністра України а.Рєзнікова Стратегія реінтеграції Донецька і Луганська розрахована на 25 років. При цьому команда Зеленського по суті дублює заяви часів правління Петра Порошенка: вибори після передачі кордону, роззброєння ДНР і ЛНР, переговорів з окупаційною владою не буде і так далі.

У внутрішній політиці аналогічна ситуація: закони про мову, ринок землі, курс на євроінтеграцію і так далі йдуть в явний розріз з тим, що пропагують в ЛДНР. Якщо прийняти позицію Києва, що влада самопроголошених республік складається з терористів і окупантів, це все одно не відповідає на питання, хто і як буде пояснювати людям, які прожили 25 років під обстрілами української армії, чому вони повинні повертатися в Україну, а не бігти в Росію або якусь іншу країну. Насправді, Київ не веде діалог не тільки з жителями ДНР і ЛНР, але і з тими жителями Донбасу, які знаходяться на неокупованій території. Їх немає в профільному міністерстві, їх не запрошують на переговори по Донбасу і так далі.

Зеленський елементарно не може приборкати навіть неонацистів, які періодично збираються на мітинги проти угод з ворогом на Донбасі і так далі. Доходить до того, що обвинувачений у вбивстві "цивільний активіст" Сергій Стерненко домагається порушення кримінальної справи проти генпрокурора України... Не кажучи вже про те, що злочини на Майдані і в Одесі досі залишаються нерозслідуваними. Тим часом, врегулювання конфлікту на Донбасі треба починати саме з цього, а не з заміни переговірників. Інакше через 25 років ДНР і ЛНР можуть виявитися найменшою проблемою України.

16 січня спецпредставник ОБСЄ в контактній групі з врегулювання ситуації на сході України Хайді Грау заявила, що основною причиною загибелі серед цивільного населення на Донбасі залишаються міни, у зв'язку з чим сторонам конфлікту необхідно посилити протимінну діяльність.

Незважаючи на те, що великі артилерійські калібри, від яких загинули кілька тисяч жителів Донбасу в 2014-2015 роках, зараз застосовуються набагато рідше, мирні люди продовжують гинути. І в більшості випадків причиною їх загибелі стають міни і боєприпаси, що не розірвалися. Хто ж винен у всьому цьому?

Мінними загородженнями, або по-простому-мінними полями, користуються сепаратисти ОРДЛО. Однак з причини банального дифіциту мін, контроль за мінними полями і їх переміщенням дуже жорсткий.

Що стосується мінних полів встановлюваних ЗСУ.... До рук журналістів потрапила довідка-доповідь начальника групи оперативного забезпечення оперативно-тактичного угруповання "Донецьк" Збройних сил України підполковника Полюляка, щодо наявної системи інженерних загороджень у зоні відповідальності підпорядкованих підрозділів на Донбасі.

У довідці наведена інформація за одну з ділянок фронту протяжністю 110 кілометрів, яку утримують чотири бригади ЗСУ. З документа видно, що Мін українські війська не пошкодували: протитанкових мін встановлено більш ніж 21 тисяча, а протипіхотних – більше однієї тисячі.

Крім того, сапери підготували до руйнування за допомогою вибухових пристроїв 5 об'єктів цивільної інфраструктури (по всій видимості виходячи з планів оборони за підручником, виходячи з військових операцій на чужій території): це 4 автомобільних моста, і дамба Миронівського водосховища Донецької області.

При цьому, ніхто не дасть гарантії, що на одному з цих об'єктів сапер випадково не натисне на умовну «кнопку» і не приведе в дію закладені вибухові пристрої. До чого призводять подібні помилки і» людські фактори " ми бачили недавно в трагічній історії з Боїнгом в небі над Іраном.

Необхідно відзначити, що наведені цифри – це тільки офіційно задокументовані мінні поля. Проблема в тому, що мінних полів, які за роки війни встановлювалися і продовжують встановлюватися хаотично, без будь-якої фіксації в документах, в сотні разів більше, а окремо встановлених «розтяжок», кинутих гранат і боєприпасів неможливо порахувати.