хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

Замітки з міткою «тимошенко»

Я - за Батьківщину та Свободу. Я - проти Януковича та його банди

          Так, я за ці дві політичні сили. Так, я буду голосувати за одну з них. І я не збираюся цього приховувати. Це моє право, декларувати це відкрито, чи робити таємно, у кабінці для голосування. Ось я і кажу, що і в кабінці для голосування проголосую за одну з цих партій.
          І я хочу, щоб вони виграли ці вибори, щоб вони взяли владу. 
 
          Я хочу звільнити Юлію Тимошенко та Юрія Луценка. Тому що, вони знаходяться за ґратами, в тому числі і за мене. Тому що, я не прийшов і не встав на їх захист. Тому що, в порівнянні з ними я, поки що, не довів, що є патріотом своєї держави. А вони довели. Довели, що вони патріоти, що вони справжні націоналісти. Довели, що вони мають гідність. 
 
          Ще я хочу, щоб ворогів України, Януковича та його банду посадили у в'язницю. Презумпція невинності в нас не працює. Судів нема, дотримання права нема. Суд зараз народ. Я його частина. Тому я і кажу те, що бачу. Але в мене є тільки право висловити свою думку. Для того, щоб всю цю зграю посадити, в будь-якому разі потрібен суд.Правий суд. Суд, якому буде довіряти весь народ, і я в тому числі.
          І для того, щоб був такий суд, на виборах повинні виграти Батьківщина та Свобода. Це єдині українські політичні сили. Все решта сміття. І я хочу на виборах це сміття прибрати. 
 
          Тому я і оголошую за кого буду голосувати. І тимчасово, на ці два дні, ставлю собі аву з символом партії та ії номером у бюлетні. Одну з цих трьох. 
 







Слава Україні!


Героям Слава!

Евросуд не рекомендует лечить Тимошенко в Германии!!

 
25 октября 2012 | 17:12

Европейский суд по правам человека не будет рекомендовать правительству Украины продолжить лечение экс-премьер-министра Украины Юлии Тимошенко в Германии - об этом говорится в письме Пятого Департамента Евросуда.

В документе, в частности, говорится, что относительно дела "Тимошенко против Украины" после изучения соответствующего запроса, в котором предлагалось "согласно правилу 39 Судебного регламента требовать от правительства Украины разрешить просителю получить дальнейшее медицинское лечение в Германии", действующий президент Департамента, в который был отправлен запрос, 23 октября "решил не рекомендовать правительству Украины согласно правилу 39 Судебного регламента, временную меру, о который вы просите".

Кроме того, в письме сообщается: "Также действующий президент выразила заинтересованность, чтобы параллельно все необходимые меры были приняты для того, чтобы предотвратить утечку конфиденциальной информации, включая видео и другие записи, касающиеся задержания и лечения просителя".

Напомним, с конца декабря 2011 года экс-премьер отбывает срок в Качановской колонии в Харькове. С мая из-за ухудшения здоровья Тимошенко находится в больнице "Укрзалiзницi" в Харькове. За это время ее лечащими врачами были специалисты берлинской клиники "Шарите".

В октябре врачи берлинской клиники Charite заявили о невозможности обеспечения необходимых условий для лечения Тимошенко в Украине. "Необходимая ситуация, очевидно, не может быть обеспечена при существующих условиях в Украине. Как и раньше, клиника Charite готова предложить подобную мультимодальную терапию", - говорится в заключении врачей от 15 октября.

#begun-default-css {display:none !important;}

Подробности

По материалам: УНИАН

Те чого на жаль бракує Свободі

Для патріотів України: - Та що пройшла крізь вогонь і воду. Ті хто не об'єднався до виборів ніколи не об'єднаються в ВР, будуть ситуативні союзи, домовленості та інша націонал-демократична ющерівська мішура на благо утримання награбованого донецькою мафією.

Для комзомбі: - Всем сматреть видео! Варофка крисЮЛЯ занімалась сексам с Яценюком !


15%, 2 голоси

69%, 9 голосів

0%, 0 голосів

15%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Брехня синюшної кодли

          Можливо Ви, якщо не бачили, так чули, рекламу голубих  муздаболів, як помаранчева влада начебто керувала п'ять років країною.По-перше, що таке помаранчева влада? Помаранчевий колір був у Дрища. А що таке Дрищ? Це крадіжка ним, цим самим Дрищом, у нас, справжніх власників, Межигір'я, та передача з рук, його, Дрища, в руки майбутнього володаря золотого унітаза,  Ананаса. Виходить, до помаранчевого кольору додалося лайно і він перетворився в голубий. Ним досі і є.

          ПРдуни! Чому цю правду не кажете?

          Хоча, зрозуміло, що ви, козли безрогіе, не Дрища маєте на увазі. Він ваш. Як і ви, весь в лайні.Ви маєте на увазі Юлю. До якої вам, як до неба. Вона за гратами, а ви досі всцикаєтеся від переляку при згадці її імені. Ходите зі взводами охоронців. Власне, Юля не стала би ганятися за такою швалью. Це у вас вже дах починає їхати. Один одного починаєте боятися. Ну і нас звісно, народ. І вірно робите.

          Але я не про це. Так що ж ви брешете, що Юля була п'ять років при владі?

          Я навмисно зробив цю таблицю великою, і літери з цифрами також великими. Щоб не крутили своїм смердючим носом, та не розповідали. що у вас одні окуляри на всіх, і ви нічого не бачите. Дивіться... 



           Тільки Юлія Тимошенко варта того, щоб написати повністю її прізвище та ім'я по-батькові. Я би написав як треба і Еханура з Ананасом, але це все ж таки документ, тому вистачить і прізвищ.

          І це я ще мовчу, що у Юлі не було більшості, завдяки вашому помаранчевому козлу Дрищу. Мовчу яка влада була в неї в Кабміні, де половиною його складу керував той самий голубий Дрищ.

          Багато ще чого можна згадати, але мета цього мого поста була показати, скільки насправді часу була Юля при владі. Додам тільки, відносної влади. Але, і цією, обмеженою владою, вона змогла розпорядитися в сотні разів краще, ніж це ви, мудачье синежопоє, робите зараз. Хоча, що я кажу, ви не розпоряджаєтеся владою, ви тупо та беспредельно грабуєте країну, грабуєте народ.

          Ви хоч озирніться назад. Там до вас піздец підкрадається, дуже величезний....

Синій рай

         Якщо подивитися уважно на цей, що пестить погляд, напис, то ми побачимо, що в середині літери "А" щось ховається. До болі...ні, до люті знайоме. А якщо ми візьмемо подозрітельну трубу, та спробуємо  за її допомогою, роздивитися що ж там таке, то побачимо, що там написано - "Партия регионов". 
          А ще більш прискіпливі, особливо ті, хто крокує стопа в стопу з Шерлоком Холмсом, вивчивши та озброївшись його дедуктивним методом, звернуть увагу на те, що цвяхи, якими прибитий цей напис, є золотими. Погодьтеся, це аж ніяк не кореспондується з образом начальника цього, всім відомого та шанованого, закладу. І одразу, після такого скрупульозного аналізу, у аналізатора з'явиться така думка:"щось тут не так". А якщо не так, то він не буде совати свого носа туди, де щось не так, і внаслідок таких підозрілих висновків, трішки нахилить голову вліво(зазвичай вліво нахиляють, але можна і вправо), плюне, та піде собі далі.
          Звісно, це не означає, що всі решта - геть дурні, і лізуть туди, куди не треба лізти;ні, просто дехто з них дуже неуважні(не дарма про геніїв кажуть, що вони не від світу цього), або заклопотані життєвими проблемами, і їм нема коли розгадувати такі ребуси, або, м'яко кажучи, дуже довірливі.
          І ось, один мій знайомий(не довірливий, а неуважний), йдучи по вулиці Життя, побачив цей напис. Що було далі, спробую з його слів зараз викласти.

Синій рай

          Йду я собі по вулиці, як написано вище, Життя. Йду, як всі, нічим не відрізняюся. Пинаю каштани, пластикові пляшки, оселедця з'їв в кафе, постояв подивився, як мусора метелілі якусь бабусю, що продавала помідори, сфоткав потім ці помідори, які у розчавленому вигляді дуже нагадували мені шедеври Пікассо. Ну, і ось у такому радісному вигляді, я і крокував по асфальту...вперед, у бік обрію, прогресу та мрій.
          І тут раптом, виникає з туману якесь скупчення народонаселення. Власне і туман був раптовий. Світило сонце, потім місяць, все було прозоре, а тут - бабах!, туман. Але туман, це таке, туманна матерія, а ось скупчення, це вже конкретно, можна помацати. Я вирішив з'ясувати, чого це так сталося та підійшов ближче.
          Чим ближче я підходив, тим довшим ставало це скупчення. Воно якось витягувалося у довжину. В решті-решт, це скупчення, при наближення до нього, перетворилося в довжелезну чергу. Черга стояла до якоїсь споруди, яка нагадувала сортир, що в селі ставлять, на дворі. І ось, на цій самій споруді-сортирі, і висіла ця вивіска.  
          Черга рухалася дуже швидко. Кожні дві-три секунди двері в цій споруді відчинялися, і туди заходила наступна людина. Да, і люди були якісь дивовижні. Хоч вони і були одягнені по-різному, але вираз обличчя у всіх був однаковий. Це було щось середнє між байдужістю, переляком, та агресією. Все відбувалося мовчки. Хоча мені здавалося, що дехто з них таки рухав губами, але нічого не було чути.
          Ну, я постояв так десь хвилин з десять, поспостерігав, потім знов подивився на той напис, і тут в моїй голові хтось прошепотів, - і я чітко розумів, що це не мій голос, і не мої думки, - "йди ставай в чергу". Я пішов і встав. Поки я йшов до кінця черги, та власне і весь час, що я в ній перебував, час від часу лунала ось ця музика, хоча до того, як пішов ставати в чергу, я її не чув.
          Дурдом який-то, - подумав я. Цей одноакордний музон чомусь нагадав мені одного придурка, який на одному ток-шоу розповідав про "одна палка, два струна, я хазяїн вся страна". Він такі став її хазяїном. Та і досі ним є. Щоб він здох, падлюка.
          Ну, ось з такими думками я дістався кінця черги, ну і став... останнім. Тільки став в чергу, і хотів набрати повітря в легені та важко зітхнути, як, я аж здригнувся, поряд зі мною з'явився який-то дивовижний суб'єкт. Він був в міліцейському кашкеті, в фуфайці, з-під якої виглядала брудна майка, в спортивних штанях та в'єтнамках. В руці він тримав величезного ножа, а на плечі лежав ствол від танкової гармати(я служив в танкових військах, і знаю її, це нарізна 100-мм гармата). Звісно, її не те що підняти, її поворухнути не може одна людина, але мене це чомусь не здивувало.
- Тобі чого? - запитав я його.
- Нічого....тебе охороняю...
- Від кого?
- Від тебе.
          Так,- подумав я.- Піду я, мабуть, по своїх справах, - і пішов...вірніше зробив спробу піти, але в якій-би бік я не намагався зробити крок, на моєму шляху завжди стояв цей, в кашкеті. Ні обійти його, ні зсунути з місця, мені не вдавалося. Поштовхавшись таким чином деякий час, я таки залишився в черзі. Озирнувшись назад, я побачив довжелезну шеренгу людей, які вибудувалися за мною.Їй не було кінця.
- Чуєш, - звернувся я до свого цербера.- А навіщо ти гармату тягаєш?
- Це не гармата, це ствол. Я продаю його...купи...ствол...
          Я не став відповідати, і вже решту часу, поки рухалася черга, мовчав і більше не намагався ретируватися.
          І ось, нарешті я дістався до сортиру(принаймні він так виглядав), подивився на напис...але її вже не було, - Блін, що за херня! - вдарило мені в голову, смикнувся назад, але в цю мить дверцята сортиру відкрилися, і мене, наче засмоктало в середину.
          Що було далі, неможливо описати звичайними словами, навіть наша абетка не підійде. Відбулася якась інверсія, інверсія всього, і мови, і середовища, і подій, які там відбувалися. Наприклад, зараз світить сонце, навколо світло і ми все бачимо. Якого кольору це світло, ми і не замислюємося. Там же, куди я потрапив, було темно, як в печері, але це "темно" було синім, і в той же час все було дуже добре видно. Це важко передати словами. Одного разу, мені здалося, що я помер, що так виглядає смерть та життя після неї...або з'їхав з глузду та перебуваю в якомусь паралельному світі, але сприйняття, міркування, висновки, які я намагався робити, залишилися в тому стані, в якому вони перебували до того, як увійшов в цей світ...або, в це життя...навіть зараз я не можу зрозуміти, а де ж справжнє життя, там, чи тут...а може і не життя, а просто якесь сканування того, що бачиш.
          Ну ось, дверцята за мною зачинилися. І не просто зачинилися, а грюкнули з такою силою та гуркотом, наче то були чавунні грати, хоча з того боку я чітко бачив, що вони зроблені з дощок та оббиті ДВП. І я опинився в повній темряві, яку бачив, і яка була синя. Ця темрява якось обволокла мене, було таке враження. що це не я рухався, а темрява рухала мене.
          Поки я намагався зрозуміти що я, куди я, навіщо я, прямо переді мною, з цієї темряви поступово матеріалізувалося якесь чудовисько. Воно було з однієї голови, стояло на вухах, вуха були взуті у страусові черевики(не знаю, чому я вирішив, що страусові, але воно якось само так вирішилося, і вирішилося досить безапеляційно). В голові, хоча вся ця фігура і була суцільна голова, стирчала сокира, яка чомусь мене не здивувала і складала досить гармонійне враження, - як дипломат в нашій руці. Очі у цієї фігура були на лобі, їх було три. Там де в нас очі, в неї був рот, навіть два. Замість рота там знаходився анальний отвір, а там, де повинні бути вуха, було два носа. І ще один ніс був на підборідді, тільки він там знаходився до гори дригом. Замість носу, був ще один рот, більший за ті два, що на місці очей.  Шевелюра в неї росла не зверху, а на підборідді.


         Оце воно з'явилося і стоїть переді мною. Я навпроти. Так ми стовбичили один навпроти одного хвилин п'ять. Нарешті він...чи воно...важко було визначити, каже:
- Чого мовчиш, кажи пароль
- Який в біса пароль? Ти хто?
- Пісню чув, коли стояв у черзі? Ось і пароль
- Так я там нічого не зрозумів, то, здається, татарська мова була...
- Пароль не в мові, то розповідалася моя програма, а в тому, що ця пісня тобі нагадала
- Ну як що, придурка одного, який казав, - "одна палка, два струна, я...
- Стоп! Оце і є пароль. Даю відгук - "Я хазяїн вся страна". Заходь, будь як вдома. Зараз дам тобі роботу.
          Тут в мене все зупинилося. Без перебільшення. Навіть кров припинила свій рух. Було таке враження, що я розчинився в цій синій темряві. Що ж це таке, - подумав я.- Начебто живий, начебто в голові думаю, і в той же час мене нема.
           Не знаю що, можливо те, що в мене ще залишилися мої думки, але поступово я повернувся до свого звичного стану. Ще треба зауважити, що розмова відбувалася на якійсь тарабарській мові. Наприклад фраза "заходь, будь як вдома" була сказана цією фігурою так - "вдома як, заходь будь", причому слово "вдома" було сказано навпаки - "амодв". І так все решта. На диво, я все розумів. І відповідав так само, хоча думав нормально. І ця придуркувата мова також здавалася нормальною. Я міг би і зараз викладати своє оповідання тією мовою, але, боюся, ти нічого не зрозумієш.
          Ну, думаю, що робити, давай з ним порозмовляю, можливо зрозумію що до чого, і як мені далі діяти.
- Так що, ти і є...
- Ага, я янукович. Що ти вмієш робити? Хоча це не важливо.
- Яка робота, там написано, що це рай. А в раю дерева, між ними ходять, кусають яблука, їдять манну небесну
- Ну вірно, це мій, особистий рай, рай януковича. І дерево тут одне, мешкає на ньому мій помічник, кровосіся, бачиш, він сидить там, кістки обгодує. А всі ходять навколо мене, яблука дають мені кусати, манну небесну мені носять.
- То ти так би і написав, - "Рай януковича". Навіщо обдурюєш людей?
- А де ти бачив, щоб було написано, що рай чийсь? Рай петра, чи рай матфея. Кругом просто рай. Просто треба уважніше дивитися, що там написано і як оформлено. Той, справжній рай, він один, і напис та його зовнішній вигляд неможливо підробити. А те, що ти лох і клюнув просто на слово "рай", то це твоя проблема. Але не хвилюйся, тепер в тебе не буде ніяких проблем. Я відміняю всі твої проблеми, тепер в тебе будуть тільки мої проблеми.
          Ну гад, - думаю.- за лоха мене тримає. Хоча справи, бачу, хренові.
          В цей час, почувся тупіт, наче загін конів біг. Він ставав все гучніше та гучніше. І ось, з туману виринув якійсь чолов'яга, одежа на ньому була вся розідрана, обличчя все у крові. За ним з'явилася юрба якихось, чи то бомжів, чи то ряжених. Вони були схожі на того суб'єкта, що мене охороняв в черзі. На головах в них були, в кого міліцейські кашкети, в кого гестапівські, хтось був у шапці-ушанці, хтось в брилі. У руках, вони розмахували, хто ножем, хто бітою, хто залізною трубою. Вся ця кодла гналася за тим бідолагою. Гналися мовчки.
          Янукович, навіть і оком не поворухнув в той бік.
- Не звертай уваги, цей мудак не хотів віддати мені свої заощадження. Хоча вони не його, а мої. І я довів це в суді. А він все рівно не віддає.
- Так тут суд є? А де він?
- Ось, перед тобою. Я і є суд. Чесний, справедливий та гуманний.
- Нормально. Весело тут в тебе. А які тут закони діють? Чи є вони взагалі?
- Звісно є. Всі закони, які є в світі, тут діють. Навіть Декларація прав людини. Наприклад, стаття 5 в цій декларації, - "Ніхто не повинен зазнавати тортур...". Я повністю її дотримуюся. Якщо в тебе прізвище "Ніхто", і ти зможеш це довести в суді, то тебе і не будуть піддавати тортурам. Якщо не зможеш, то вибач...закон є закон.
          В мене вже не залишилося ніяких сумнівів, що я дуже сильно вляпався. Єдине, що мені було незрозуміло, як я так по-дурному та несподівано опинився в такій халепі. Начебто і нічим крамольним Бога не гнівив. Чому, саме я? Крізь ці свої, невеселі думки, почув, що янукович щось каже.
- Хочеш знати, як ти тут опинився?Не дивуйся, я вмію читати думки. Ти опинився тут, тому що ти, такий, як я. Ти не людина, ти також янукович, ти частина мене. Пам'ятаєш бабусю, яку гамселили мусора? То були мої люди, також януковичи. Я їх випускаю звідси для пошуку нових януковичив. Вони вже повністю стерилізовані, в них кастровано все, що може ідентифікувати їх, як людей. Мораль, гідність, порядність, співчуття, ну і решта подібних непотрібних та зайвих рис. І коли вони дубасили ту бабцю, ти спокійно спостерігав за цим, ти не захистив її, для тебе це було видовище. Тому, ти, це я. Після цього я напустив туману, ну а далі, ти і сам знаєш.
- Не можу в таке повірити. Це якась фантасмагорія. Щось подібне є у Кавки. Так то ж література, вигадки.
- Не знаю Кавку, де він мешкає? Я його знайду та познайомлюся. А ти особливо не хвилюйся. Можливо в тобі ще щось залишилося від людини. Тільки тут ти зможеш це з'ясувати. Але, якщо ти знайдеш в собі людину, то, це я вже з досвіду знаю, ти обов'язково підеш проти мене. Тому, як тільки в тобі почнуть з'являтися ознаки людини, я тебе вб'ю. І ти помреш людиною, а не януковичем. І це для тебе буде втіхою.
- А що, невже проти тебе нема сили, яка могла би тебе знищити?
- Є. Можу тобі сказати, ти мені не страшний. Бачиш на дереві серце, проштрикнете кованою трояндою? Це і є та сила. Імені її я тобі не скажу, не тому що тебе боюся, просто, як тільки я його скажу, то одразу помру. І цю силу я не можу вбити. Я можу її тільки нейтралізувати. Вона, ця сила, зможе звідси вирватися, тільки за підтримки людей. справжніх, не таких, як ти. І тоді мені капець. Але я особливо не хвилююся. Ти бачив яка черга була до мене в рай? Тому, скоро всі люди, стануть януковичами. І будуть працювати на мене. Як і ти. Все, щось я з тобою розпатякався. Йди до кровосісі, він дасть тобі роботу.
          Що було далі, можна розповідати ще дуже довго. Спробую стисло. Кровосіся дав мені роботу, прати кожні півгодини шнурок від лівого черевика януковича. Я там бачив майже всіх, хто був і в тому житті, хто був на екранах телевізорів, і розповідав нам, як вони поміняють на краще наше життя.
          Був там ющенко, якій розводив бджіл, та качав мед для януковича.Був кличко, в нього була дуже почесна, як для раю януковича, робота. Він п'ять разів на день натирав до синяви золотий унітаз януковича. І королевська там також була при справі. Стоячи рачки, вона постійно наспівувала януковичу пісню про мрію. І ще багато хто був там. Спочатку я дивувався, а потім звик до цього.
          Але звикнути до свого, такого життя, я не зміг. І тому постійно шукав людей серед всіх цих януковичив, щоб спільними зусиллями, якось спробувати вирватися звідти. В решті-решт, нас таких зібралося п'ять чоловік. 
          Обговорюючи план втечи, всі зійшлися на тому, що вирватися звідси можна тільки за допомогою сили. Для цього нам потрібно було озброїтися. Я знайшов того бовдура, що продавав ствол гармати, ми купили його. Півроку нам знадобилося, щоб навчитися, як зробити з нього зброю. В решті-решт, ми її зробили.
          І як тільки ми озброїлися, навколо одразу стало світліше. Синя темрява почала кудись зникати. Куди йти, ми не знали, тому пішли навмання.Звісно, нас намагалися зупинити ті напівбомжи, напівряжені. Один з нас загинув, ми також вбили декількох переслідувачів. Але, чим далі ми йшли, тим менше їх було, і тим світліше ставало навколо. Нарешті ми вийшли з того туману. Роздивившись по боках, ми побачили ту саму картину, яку кожен з нас бачив перед тим, як потрапити в рай януковича. Перед нами була вулиця Життя, а біля туману стояв той самий сортир з написом "Рай". Біля нього, так само, як і тоді, було скупчення народу. Але вже значно менше. 
          Подивившись один на одного, ми смачно сплюнули, обнялися, попрощалися, і пішли, кожен по своїй вулиці Життя, але вже в одному напрямку. В напрямку здобуття та укріплення тих самих рис, які не в пошані в раю януковича. Це честь, гідність, порядність, людяність, чесність, ну і решта, що властиві ЛЮДИНІ.

Оце таку історію розповів мені мій знайомий. Хочете вірте, хочете ні. Хто не вірить, може жбурнути в мене каменюку. Але, перед тим, як це зробити, спробуйте знати в цій історії мораль.
          Щасти Вам!

Можливо ось тут зручніше буде читати, здається тексту багато, ще й дрібними літерами -  Синій рай

КМ намерен амнистировать 1,5 тыс. осужденных, но не Тимошенко


Кабмин намерен амнистировать 1,5 тыс. осужденных, но не Тимошенко

В Верховной Раде Украины зарегистрирован законопроект, который предусматривает освобождение по амнистии особ совершивших преступления небольшой тяжести, или наиболее незащищенных и уязвимых в социальном плане. Об этом сообщает пресс-служба ВР.

Как говорится в пояснительной записке к законопроекту, данный проект Закона Украины "Об амнистии в 2012 году" подготовлен в соответствии со статьей 92 Конституции Украины с целью проявления гуманизма государства в сфере исполнения уголовных наказаний.

"Данным законопроектом предусматривается объявить амнистию и распространить ее действие в первую очередь на те категории осужденных, совершивших преступления небольшой тяжести, или наиболее незащищенных и уязвимых в социальном плане. А именно: на несовершеннолетних, а также женщин и мужчин, имеющих детей в возрасте до 18-ти лет, детей-инвалидов и / или совершеннолетних сына, дочь признанных инвалидами. Также применить амнистию к инвалидам первой, второй и третьей групп, больных туберкулезом, онкологическими заболеваниями и тому подобное", - говорится в сообщении пресс-службы.

В результате применения амнистии согласно положениям этого законопроекта с мест лишения и ограничения свободы предусматривается освободить около 1,5 тысячи человек указанной категории.

По прогнозам политиков принятие данного закона позволит уменьшить число лиц, которые в настоящее время отбывают наказание в местах лишения и ограничения свободы и не представляют значительной общественной опасности, и будет способствовать улучшению материально-бытовых условий содержания осужденных.

В то же время, согласно законопроекту, под амнистию не попадают лица, осужденные по ст. 364 Уголовного кодекса (злоупотребление властью или служебным положением), ст. 365 УК (превышение власти или служебных полномочий). Именнно по статье 365 УК была осуждена экс-премьер Украины Юлия Тимошенко.

3 октября 2012

Алена Бабикова

ОБОЗРЕВАТЕЛЬ






Я предполагаю, что на амнистию могут рассчитывать осуждённые, которые признали свою вину в суде и своим примерным трудом в колонии подтверждают, что они хотят исправить последствия своих преступлений.

Чего нельзя сказать о Ю.В. Тимошенко, которая не только не признаёт своей вины, но и постоянно оскорбляет всех, кто профессионально вынужден с ней сталкиваться не только в правоохранительных органах, но и тех, кто оказывают ей медицинскую помощь или вынуждены в той же больнице в соседних палатах терпеть её буйные выходки.

Как бы этих людей защитить от симулянтки Юли и всей её секты?   

3,2 млрд. грн. за долги ЕЭСУ.

  Минобороны России обратилось в Хозяйственный суд Киева о выплате правительством Украины 3 млрд 239,45 млн грн по делу корпорации Единые Энергетические системы Украины. Азаров заявил, что ничего никому платить не будет!

Российская сторона потребовала привлечь в качестве ответчика, помимо Кабинета министров Украины, Государственную казначейскую службу Украины.

ЕЭСУ в деле фигурирует в качестве третьего лица на стороне ответчика. Хозсуд Киева назначил рассмотрение дела на 12 сентября.

Напомним, один из районных судов Харькова сейчас рассматривает дело по обвинению экс-премьер министр Украины Юлии Тимошенко в махинациях в рамках ЕЭСУ.

По делу ЕЭСУ Тимошенко обвиняется по пяти эпизодам: организация завладения государственными средствами в особо крупном размере в период 1997-1998 годах путем незаконного получения налога на добавленную стоимость (ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 УК), покушение на завладение государственными средствами в особо крупном размере в период 1997-1998 годов путем незаконного получения налога на добавленную стоимость (ч.3 27, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 УК), неуплата налога по предприятию ЕЭСУ (ч.3 ст27, ч.3 ст.212 УК), неуплата подоходного налога, (ч.3.ст.212 УК), совершение преступления путем служебного подлога (ч.3 ст.27, ч.2 ст.366 УК).

Совершению этих действий предшествовало невозвращение в государство валютной выручки от экспорта металла корпорацией ЕЭСУ в сумме более $160 млн. Тимошенко обвиняется в том, что она, будучи руководителем и фактическим владельцем корпорации ЕЭСУ, по предварительному сговору с бывшим премьер-министром Украины Павлом Лазаренко совершила покушение на растрату средств госбюджета Украины в особо крупных размерах путем возложения на Кабмин обязательств ЕЭСУ перед Министерством обороны РФ на сумму $405,5 млн.

Прокуратура заявила иск о возмещении экс-премьером Украины Тимошенко убытков в 19,5 млн грн по делу ЕЭСУ. Генпрокурор Виктор Пшонка утверждает, что уголовное дело против Ю.Тимошенко по корпорации ЕЭСУ было незаконно закрыто в 2005 году под давлением бывшего на то время президента страны Виктора Ющенко, сразу после назначения Тимошенко главой правительства.

Как сообщалось, Азаров заявил, что правительство Украины не намерено возвращать долги корпорации ЕЭСУ Министерству обороны России.

Сторонники Тимошенко в Высшем спецсуде требуют: «Путина сюда!»

Суд над Тимошенко увенчался только криками "Путина сюда!", а вердикт ожидается в сентябре
<p> Группа поддержки. Под Высший спецсуд вчера пришло около 500 сторонников Тимошенко</p> 
Группа поддержки. Под Высший спецсуд вчера пришло около 500 сторонников Тимошенко. Автор фото: Г. Салай, "Сегодня"

Прокурор припомнила Тимошенко оскорбления в Twitter, а с приговором решили не спешить

«Газовое» дело Юлии Тимошенко — на финише в последней украинской инстанции. Сегодня судьи Высшего спецсуда, заслушав прокурора Оксану Дрогобицкую, а ранее — адвокатов Леди Ю., ушли принимать кассационное решение по делу экс-премьера. Как сообщили «Сегодня» в пресс-службе суда, дату оглашения вердикта назовут позже (адвокат Тимошенко Сергей Власенко прогнозирует, что это произойдет 10—13 сентября).

Прокуратура припомнила узнице №1 и ее поведение в Печерском суде (Леди Ю. отказывалась вставать), и едкие высказывания в адрес прокуроров и судьи Родиона Киреева. Дрогобицкая уточнила, что Тимошенко оскорбляла в соцсети Twitter служителей Фемиды выражениями: «Прокурор больше похож на палача», «фашисты», «Киреев и другие ряженые». Говоря же по сути о подписании газового контракта Тимошенко в 2009 году с Россией, Дрогобицкая уточнила: «Тимошенко умышленно совершила действия, которые прямо выходят за пределы предоставленных ей прав и полномочий». К этому добавила, что действия экс-премьера привели к тяжелым последствиям и убыткам НАК «Нафтогаз». Один из лепутатов, слушая выступление, закричал: "Путина сюда!" Заканчивая выступление, прокурор попросила оставить приговор в силе (Печерский райсуд столицы осудил Юлю на 7 лет) и курьезно оговорилась: «В ходе судебных заседаний Юлия Тимошенко также неоднократно отмечала, что это дело фальсифицируется по заказу президента Тимошенко».

МИТИНГ. Уход судей на неопределенное время озадачил многих, кто пришел поддержать Тимошенко, — вердикт ожидался сегодня. Протестовать под здание суда пришло рекордное за последнее время число сторонников Юли — около 500. Сначала они прошли колонной по центральным улицам столицы, а под судом развернули огромное полотнище с тремя обезьянами в судейских мантиях. Некоторые из собравшихся искренне сожалели, что на митинге нет «ветерана протестов» — пенсионера Алексея, который бил в колокол во время всех прошлых заседаний.

«Говорят, милиция объявила его в розыск после того, как он на «языковых» протестах ударил флагштоком милиционера. Якобы он уехал в Россию», — сказал нам пенсионер Николай. На вопрос о том, будут ли бунтовать, если суд оставит в силе 7 лет тюрьмы для Тимошенко, фаны Юли ответили, что больше надежд — на Европейский суд.

21.08.2012

Серов Игорь

СЕГОДНЯ

Честно говоря, и взяточник и тот, кто даёт взятку - оба совершают преступление перед законом, если только взяткодатель не сотрудничал  изначально  со следствием. Чего  в этом случае не было, а с точностью до наоборот - взяткодатель (Путин) не считает взяточницу (Тимошенко) уголовной преступницей. Т.о. в этом преступлении он является её соучастником и тоже должен нести персональную ответственность. Не пора ли Украине объявить его в международный  розыск, как  это сделала Россия  в  2004 г.  в отношении  Тимошенко    question

Кстати, ВИП-персон в Украинских тюрьмах обслуживают на высшем уровне, не то, что в российских...    uhmylka