Замітки інтимна лірика

Замітки з міткою «інтимна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

sonce-33

Ніч у Єгипті

Єгипет розкинувся - жовтий і спраглий,

Тут птиці аж стогнуть в рожевих кущах.

А спокій витає, як зболена правда,

І зоряні рибки у морі кишать.

Сховались проблеми далеко-далеко,

Можливо, під пальми зелений каркас.

Я чула: сюди прилітають лелеки,

Щоб знов навесні повернутись до нас.

Полуденне сонце, засмагле на пляжі,

Натхненно цілує білявий пісок.

Пітьма-танцівниця нікому не скаже

Про те, що були ми до щастя за крок.

Засяє притомлене місто вогнями,

Порине у місячну ніч Шарм-ель-Шейх.

Заїжджих вколише дурманність кальяну

І співи тягучі, мов спасовий мед.

А ми аж до ранку читатимем небо,

Яке оповило величний Сінай.

За тиждень розлучимось, любий... Так треба...

Сьогодні ж ти зоряну книгу читай!

Коментарі: 39

sonce-33

Два світи, погляди, дві долі....

   Моя любов сягала неба,
                 А ти ходив ногами по землі.
                                    Ліна Костенко

ЇЇ любов "сягала неба" -
Обранця вабили "грошІ":
Блудив, бо, так вважалось, "треба" -
На два двори, на дві душі.

Два світи, погляди, дві долі...
І правда в кожного своя.
Лиш жаль: учора було двоє -
Сьогодні два окремі "я"...

Й чотири зболені зіниці,
Чотири стомлені руки...
І дві спустошені криниці -
На місяці чи й на роки...

Как пережить расставание с любимым

Коментарі: 34

sonce-33

Впокорена у раму

Завіса. Настає фінал.

Відіграно життєву драму.

Кохана? Муза? Чи жона

Була впокорена у раму?

Та в рамці простір затісний,

Не вистачає жінці вітру.

Так взимку хочеться весни,

У темряві - денного світла...

І раптом посеред пітьми

Наповнилося млостю тіло,

Змахнула, ніби птах, крильми -

Й, о диво дивне, полетіла!

Хмеліла, як від доброго вина, -

І гоїлися давні рани.

Щаслива, посміхалася вона,

Та плакала бездушна рама...

Коментарі: 24

sonce-33

А я просила: "Не губи!"

А я просила: "Не губи!",

Черкали небо голуби

Рожеві хмари.

Нам було щастя до лиця,

Співали трепетні серця

Під дзвін гітари.

За обрій сонечко зайшло -

Прозріння до обох прийшло -

Тут слів не треба...

Погасли зорі уночі,

Уже не голуби - сичі

Кричали в небі.

Уранці сонце - вже без нас -

Розбилось об зими каркас

Холодно-білий.

Серед байдужої юрби

Знялися в небо голуби -

І полетіли...

Коментарі: 34

sonce-33

Ми ще зустрінемось, друже єдиний

Полиск муаровий швидко розтане
В зорянім мливі далеких сузір'їв.
Небо підкаже розгадку жадану:
Сестри любові - надія і віра.

Схід запалає квітками спасіння.
Ми ще зустрінемось, друже єдиний.
Клен посміхнеться у пору осінню,
Листям устелить до тебе стежину.

Коментарі: 21

Акварель

Сильна жінка

20.05.16, 06:16
думки вголос, інтимна лірика, особисте, поезія

"Пожалуйста, заботься обо мне"

Марина Цветаева

- Пожалуйста, заботься обо мне!
Я вырвалась из замкнутого круга,
В тебе найдя любовника, и друга,
И принца на серебряном коне…

Я вырвалась из круга «я-сама».
Я самоутвердилась. Я устала.
Возьми меня на ручки с пьедестала
Гордыни, честолюбия, ума...

Я самоотвердела. Я тверда.
На мне не остается ран от терний.
А я хочу быть мягкой, и вечерней
Я женщина. Я самка. Я – вода.

Я слабая. Не баба. Мне слабо:
Коня, и шпалы веером, и в избу,
И если в доме мышь – то будет визгу,
И я не претендую на любовь –

Я слабости минуточку хочу.
Я девочка. Я жалуюсь. Я плачу.
Лежу в постели, свернута в калачик –
И таять, как Снегурочка, учусь.

Я сдам свои права, с таким трудом
Добытые. Ты прав и ты по праву
На всех моих врагов найдешь управу
И всех моих друзей запустишь в дом.

Ты добрый. Ты высокий. Ты – плечо.
Ты два плеча, и твой спокойный запах
Уткнуться и не думать ни о чем,
Уснуть в твоих больших мохнатых лапах..

Ты сильный, но о каменной стене
Не тщусь – наелась. Хватит. Не желаю.
Любить не обязую. Умоляю:
Пожалуйста, заботься обо мне!

Коментарі: 14

Mykolaj_58

Те, що було, було не жартома...

Те, що було, було не жартома,
Мене ламало так не випадково.
Прости мені необережне слово,
Спини мене : я не спинюсь сама !
Гашу шалену ніжність, та дарма :
Шматує груди золота зірниця…
То не засну, то безнадійно сниться
Таке жадане те, чого нема…

Оксана Осовська

Коментарі: 2

sonce-33

Свобода

Ідеш? Іди! Прощай!
Потисну руку.
Нехай емоцій через край -
Пірну в розлуку.

Сльоза чи сніг? Сліди...
Ти йшов, а сніг все падав...
І залишав, вже назавжди,
Любов позаду.

Вогонь у сніг? Хай буде лід,
Це більш природньо.
А сніг все йшов, все падав сніг...
Ура! Свобода!

Коментарі: 9

sonce-33

Свобода

Коментарі: 4

sonce-33

А Я Ж ПРОСИЛА....

А я ж стелила під ноги небо,

Ти ж був найкращим на всій землі! А я ж хотіла чуттів від тебе, А ти приносив лише жалі. А ж я любов, як оберіг, носила Побіля серця, щоб навіки. А я ж просила: «Люби красиво» - Любить не вміють чоловіки…

Тендітну квітку в душі ростила

І захищала від всіх вітрів. Сам був щасливим, мужчино милий, Та щастя дати все ж не зумів...

Коментарі: 15