Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль дав доручення новому міністрові економічного розвитку Ігорю Петрашку розробити сценарії можливих економічних наслідків для України через коронавірус. Видання "Коментарі" попросило експертів допомогти міністру: підказати, що це можуть бути за сценарії – і як на них слід реагувати.

Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Денис Красніков вважає, що основними факторами, що впливають на економіку України в ситуації, стануть:

– виведення коштів фінансових спекулянтів з ринку українських державних цінних паперів,

– безпрецедентне гальмування сфери послуг та колапс величезного числа середніх і малих бізнесів.

Варіантом прориву, на думку Дениса Краснікова, можуть стати:

– агросектор;

– українська переробна галузь (може наростити обсяги поставок, з приводу чого експерт пропонує терміново переглянути поставки на експорт сировинних товарів, адже саме зараз потрібно максимально розвивати власну переробку – і попит на її продукцію буде);

– деякі, вже створені, кластери фармацевтики зможуть добре розвинутися;

– почне бурхливо розвиватися сфера доставки товарів додому (цей сектор може забезпечити замовленнями програмістів і забезпечить деяку додаткову зайнятість).

"Але все це, – підкреслює віце-президент УСПП, – можливо за відсутності транспортного та логістичного колапсу".

Заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, кандидат економічних наук впевнений, що послаблювати нашу економіку буде цілий комплекс факторів.

"Коронавірус і його наслідки – глобальне явище. Зниження ділової активності йде в усьому світі. Базові фінансові індекси – просіли з початку місяця приблизно на третину. Але говорити потрібно не тільки про коронавірус, карантин і їх негативні наслідки, – впевнений експерт. – Ситуація пов'язана й із загальним спадом виробництва в Україні (не перший місяць), й затягуванням виділення макрофінансової допомоги від МВФ (очікувалася у кінці минуло року, але до цих пір ведуться консультації), та з падінням цін на нафту. Ціни на нафту – це драйвер зниження цін на базові товари, особливо на сировинні. А ми – експортоорієнтована країна. Ціни на українські метал, зерно, хімпродукцію і раніше були нижче середнього рівня. Тепер же може бути ще один понижуючий тренд".

На думку Шубіна, Україна втратить два-три квартали економічної динаміки. А потім прогноз експерта – між середньонегативним і різко негативним.

"Все залежить від того, як коронавірус позначиться на Україні, як довго у нас триватиме своєрідний економічний і логістичний паралічі. А також – які тренди будуть в країнах Європи, – каже експерт. – На нашу економіку ще впливатиме і ситуація із зарплатами людей, із споживчим попитом. Запасів у бізнеса, бюджета, у звичайних громадян немає. Ми бачимо тенденцію призупинення наміченого на початок березня підвищення пенсій. Індексацію обіцяють провести з травня. Але поки складно сказати, як це можна зробити в умовах витрат на боротьбу з коронавірусом, на підвищення оплати праці медиків, на оплату праці "простоюючих" вчителів. Серйозним навантаженням на бюджет буде і зниження виплат ЄСВ, податку на доходи громадян. Якісь підприємства будуть виводитися в простій (працівникам тоді належить дві третини окладу). Багато роботодавців будуть намагатися перевести людей у відпустку "за свій рахунок". А це обіцяє відсутність податкових надходжень. Зупинений фактично весь ритейл (від англ. retail продавати в роздріб, напрям діяльності підприємства щодо розвитку роздрібних точок – прим. ред.) промвиробництва народного споживання (побутова техніка і так далі). Тобто, не буде надходжень від імпорту. Склади затоварені, але продукція не реалізовується".

До цього, за словами Шубіна, варто додати і те, що світові автоконцерни призупиняють виробництво в умовах зниження попиту. Тобто, не будуть затребувані метал, пластик, каучук, хімпродукція – те, що випускається, в тому числі, в Україні.

Кандидат економічних наук вважає, що кращим виходом для уряду стала активізація внутрішнього ринку за рахунок перерозподілу ресурсів держзакупівель на вітчизняного виробника. Тим самим будуть з'являтися нові робочі місця всередині України, завантажиться наше виробництво. Мова, за словами Шубіна, йде про суму в 500-700 мільярдів гривень. І якщо це ресурс перенаправити на українського виробника, можемо отримати відмінний ефект.

"Також слід знизити облікову ставку, – упевнений експерт. – 10% – це вже куди краще, ніж раніше. Але в тих же США Федеральна резервна система (ФРС – аналог нашого Національного банку) знизила УС до 0,00-0,25%, щоб захистити економіку від наслідків коронавірусу. Ось і НБУ слід знижувати УС далі, щоб хоч хтось міг взяти кредит і технічно переозброїтися".

Ще, на думку Шубіна, слід розвивати власне виробництво медичних масок і необхідних медпрепаратів. Тим більше, що відповідний досвід у нас був, а є і ринок, і потреба.

Важливі і компенсації для аграріїв, тим більше, що попереду – посівна. Причому краще використовувати вітчизняну техніку, знову ж, завантаживши власні потужності.

"Якщо зробити вищеназвані заходи, ми можемо вийти з кризи сильнішими, – впевнений Шубін. – Зараз – критичний момент, вихід з якого буде залежати від обраної тактики. Якщо продовжимо ліберальні реформи, які передбачають відкриття українського ринку для імпорту, то капітал вимиється – і ми сильно просядемо. Якщо ж розумно ринково закриємося і переорієнтуємося на вітчизняне товаровиробництво, то ця криза може стати українським шансом. Після важких двох-трьох кварталів ми здатні зробити четвертий проривним, якщо будемо створювати робочі місця для українців і завантажувати вітчизняні потужності".

Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат нагадує, що 2020 рік з самого початку показав негативні тренди: падіння економічної активності в реальному секторі: промислове виробництво мінус 5,1%, сільське господарство втратило 2,7%, логістика знизилася на 4%.

"Активність спостерігається у фінансовому секторі, але це здебільшого спекулятивні операції, – підкреслює експерт. – Капітал не входить в бізнес і, як наслідок, економіка має низьку монетизацію, продовжуючи "відчувати спрагу". З іншого боку – продовжує розвиватися мікрокредитування, так як для зубожілого за роки "реформ" населення цей інструмент стає все частіше єдиним способом вижити (відсоток неповернень зростає)".

І вся ця ситуація, зазначає Андрій Гарнат, різко ускладнилася розвитком коронавірусу.

"Прийнятий 17 березня в спішному порядку Законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів..." в реаліях не принесе бажаного результату, – вважає експерт. – Він несе в собі лише короткочасне припинення дії деяких штрафів, пені, вибіркове скасування перевірок (тільки щодо ЄСВ та єдиного внеску), впровадження РРО та незначне короткочасне зниження ЄСВ та податку на землю, що в сукупності своєї, не матиме більшості підприємств малого і середнього бізнесу яку-небудь суттєву підтримку".

Гарнат нагадує важливе правило: в бізнес важко увійти, але легко з нього випасти.

"Підприємства роками завойовували довіру кожен на своїх ринках, і одного разу втративши можливість клієнтам продавати свої товари або послуги, вже не факт, що зможуть повернутися на втрачені позиції, – говорить експерт. – Постійно спілкуюсь з директорами малих і середніх компаній. За два крайніх дня з моменту прийняття заходів, що обмежують роботу підприємств і пересування громадян, все частіше чую про закриття бізнесу (і не тільки у сфері послуг). І пов'язано це з тим, що багато компаній мають зв'язок з партнерами-постачальниками, субпідрядниками. І якщо в такому ланцюжку зупиняється хоч одна з ланок, це гальмує процеси всього ланцюжка".

На думку координатора ГІ "Рух бізнесу України", владі варто було б:

– зменшити (не менш ніж наполовину) до кінця поточного року податкове навантаження (ПДВ, сукупне навантаження на фонд оплати праці) на весь малий і середній бізнес, виділивши сегмент з обігом, наприклад, до 50 млн. грн. у рік (потребує детальних розрахунків і уточнення);

– на ввіз виробничого обладнання Україну, мито та ПДВ до 2023 року повинно бути 0 (нуль); відповідно, на цей же період, скасування ПДВ для українських підприємств-виробників обладнання;

– потрібна повна відміна Системи блокування податкових накладних (і з 2021 року скасування депонування на ПДВ рахунках); ці два механізми, що покликані боротися з тіньовими схемами, насправді лише пригнічують бізнес процеси та гальмують ділову активність;

– після закінчення періоду – заміщення податку на прибуток податком на виведений капітал.

"Ще більший ефект дасть принципова зміна Податкового кодексу як такого, але його, в поточних умовах з провалом в бюджеті, навряд чи вдасться зараз реалізувати, – зазначає Андрій Гарнат. – Поки ж унаслідок триваючої низки критичних помилок влади, громадяни втрачають робочі місця. Як наслідок – найближчим часом істотно постраждає бюджет, ще більше зросте соціальна напруга".

Раніше "Коментарі" повідомляли, що близько 25 млн осіб у світі можуть залишитися без роботи через коронавірус.

Ежегодно в конце июня Всемирный банк обновляет показатели развития мировых экономик. В отчете анализируются основные экономические индикаторы: показатели роста реального и номинального ВВП, инфляции, показатель ВВП на душу населения. Эта база составлена на основе данных признанных международных источников и правительств стран. В отчете представлены самые точные данные глобального развития, а также национальные, региональные и глобальные оценки.

Украинская экономика за прошедший год выросла на 2,5%, говорится в свежем отчете Всемирного Банка, опубликованном в конце июня.

Украина оказалась на 123 позиции по показателю роста реального ВВП из 191 стран, расположившись между Коморовыми осровами и Перу. По итогам 2016 года, среди 190 экономик мира Украина занимала 109 место по уровню роста реального ВВП (2,3%).

В то же время Россия в рейтинге роста экономик заняла 156 строчку, Беларусь оказалась на 128 месте. Остальные страны-соседи Украины показали более стремительный экономическийй рост и оказались в первой сотне: Румыния - 16 место, Польша - 51, Молдова - 54, Венгрия - 71, а Словакия - 92.

Согласно рейтингу, показатель ВВП на душу населения в Украине ниже, чем в соседних странах В частности, ВВП на душу населения в России почти в четыре раза выше, чем в Украине, а в Словакии - превышает украинский почти в 7 раз. Ниже Украины из стран-соседей только Молдова - $2290 против $2640.

Интересно, что номинальный ВВП в Украине рос динамичнее, чем в странах-соседях, если не учитывать РФ. Однако показатель роста ВВП в 20% - не дает полной картины, поскольку реальный ВВП вырос всего на 2,5%, если учесть инфляцию. По этому показателю Украина - безоговорочный лидер и среди стран-соседей, и на постсовестком пространстве - 22,1%. Схожие показатели роста цен в Узбекистане (19%) и Азербайджане (16%). В то же время уровень инфляции в 2017 году в нашей стране почти в три раза больше, чем в Беларуси, практически четырехкратно превышает показатель инфляции в Молдове.

Показатель ВВП по паритету покупательной способности также обновлен. Самый высокий показатель у России, результат Украины в три раза ниже - $335,4 млрд. На постсоветском пространстве Украина по этому показателю на третьем месте после России и Казахстана, а среди стран-соседей самый низкий показатель ВВП ППС у Молдовы.

<a href="http://www.liga.net/">Источник</a>