В результаті розпаду Російської імперії в кінці 1917 на початку 1918 року на Україні була створена незалежна держава, Українська Народна Республіка. Усі поштові відділення колишньої імперії на території України потрапили під юрисдикцію новоствореного Міністерства пошти і телеграфу .Першим міністром пошти і телеграфу став Шаповал Микита Юхимович.

Завдяки інтернету та іншим благам прогресу, ми все рідше стали користуватись звичайною простою поштою. Принаймні, я... Не був там вже давно. А от довелось на прохання рідних віднести і відправити заказний лист.
   Прийшов я такий, весь завбачливий, туди після обідньої перерви, щоб не потрапити на ранкові черги пенсіонерів, а тут ніфіга, вже хвилина, як перева мала б закінчитись і вже з десяток людей черги... І що їм всім від цього забутого місця треба???
   Варто сказати, це не центральне поштове відділення у нашому місті, і все у ньому виглядає відповідно. Совковий інтер"єр, та й баришні що там працюють, якось чудово туди вписуються. Просто підкорили напівпусті полиці, деякі з книжками мемуарів якогось відставного КДБ-шника, і одна з кількома банками кільки в томаті, парою пакетів кукурудзяних паличок і однією похмурою темнокоричневою коробкою цукерок. На пошті. Я таки чогось не розумію. Наступного разу, якщо мені раптом захочеться кільки, подумаю, чи не піти мені на пошту...
    Отже встав у чергу. На загальне питання, де тут відправляють заказні листи, ніхто не відповів. стою... бабусю переді мною обслужили, до речі ну дууже повільно. Коли підійшла черга до мене, жіночка повільно і флегматично сказала: "а... вам заказний...в друге вікно..." ну нічого. я типу спокійний... навіть враховуючи, що на другому вікні ще пару чоловік стоїть... дочекався. Повторюю наступній жіночці, що мені потрібно, прошу продати мені для цього конверт, і тут... цей діалог треба записати повністю...
Я: Мені конверт, А4, з марками по Україні...
Вона: Який конверт?
Я: конверт А4, по Укаїні..
Вона: Який конверт?
Я: В якому сенсі який?
Вона: розмір
Я: А4!
Вона: У  нас немає А4. І половини А4 теж немає.

   Після цього в неї на обличчі виникла дивна, трохи імбіцильна посмішка... По-перше, вона не дала мені іншого виходу, як їхати в центральне відділення, а по- друге, сама того не знаючи, дала відповідь на питання, чому у нас в країні такий пи@@ець.
   Ну і на останок, підходячи до зупинки, моя маршрутка поїхала прямо в мене перед носом...
   Завіса)))))

Знаєте, дістають листи в папці "Карантин", де в полі "Від кого" стоїть... e-mail адреса КП "Редакція газети "Резонанс", та сама, на яку різні хороші люди і шлють листи.

Виходить, буцімто редакція пише листи сама собі.

Геніально придумано. Викликає бажання негайно перемістити лист у папку "Спам".

І який тоді сенс такої розсилки?

Невже є й інші адресати, які реагують на такі листи позитивно і стають клієнтами отих різних хороших людей?

Не вірю.

Сьогодні один з тих рідкісних днів, коли я можу пів дня провести в інтернеті і "нічого мені за це не буде", але як на зло з учорашнього вечора не можу потрапити до себе у поштову скриньку...   Пише, що ведуться технічні роботи , хоча решта сервісів працює, і пошта моєї дівчини на цьому ж сайті теж нормально функціонує!!! Що за нах...?

В Україні поштові марки вперше з'явилися в часи створення незалежної Української держави в 1918 р. Творцями сюжетів цих поштових мініатюр були видатні графіки Нарбут Георгій Іванович і Середа Антін. Після цього — більш 70 років Україна жила без власних марок, хоча ще 1947 р. УРСР стала членом Всесвітнього поштового союзу.

Лише з 1992 р. в Україні почали друкуватися власні марки незалежної держави.Першу серію марок державної пошти УНР (5 купюр з номіналом 10 — 50 шагів) віддано в обіг у сер. липня 1918, а 04.01.1919 додано марку вартістю 20 гривень із зміненою назвою «Українська Держава». У червні 1918 в Києві видано 6 гербових марок з номіналом 40 шагів — 10 карб. Рисунки для них виконали Г. Нарбут (8), А. Середа (3) і Л. Обозненко (1). На основі закону від 18.04.1918 частину першої серії, названої «шагівковою», друкували на картонику і з написом на звороті «Ходять нарівні з дзвінкою монетою». Їх вживано замість монет, які зникли з обігу.Щоб зупинити наплив з Росії давніх п. м. і запобігти втраті державного скарбу, 20.08.1918 гетьманське Мін-во Пошти ухвалило передрукувати всі наявні запаси рос. марок укр. держ. гербом. Вперше такі п. м. з наддруком тризуба появилися в обігу 13.08.1918, а листівки вже 16.07.1918. Наддруки робилися місцевими засобами у 6 поштових округах: Київ., Полтавській, Харківській, Катеринославській, Одеській і Подільській. Тризуб відтискали всілякими способами, нерідко ручним, тому виникло багато відмін його форми, величини й кольору. Досліди виявили 52 основні типи тризубів, 68 варіантів і 13 хибодруків, разом 133 головні відміни. Українізації підлягли різні п. м. царської Росії, а в Жмеринці 08.08.1919 додано тризуб і на п. м., виданих урядом О. Керенського 1917. Всі українські п. м. були на Україні в обігу ще деякий час після залишення її Директорією УНР. Найпізніша стверджена дата — 05.07.1921 (Катеринослав).Прибувши до Тарнова в Польщі, уряд УНР ухвалив 26.08.1920 вилучити з обігу всі попередні власні випуски і замінити їх новим виданням з 14 купюр, що були саме в друку. Це т. зв. віденська серія з номіналами 1 — 200 гривень, для якої рисунки на 6 купюр виконав М. Івасюк. Друк марок закінчено 31.05.1921, але вже в листопаді 1920 уряд перебрав частину накладу купюр 10, 20 і 40 гривень з наміром вживати нові п. м. на звільненій від більшовиків території. Для цієї ж мети вже 01.08.1920 виготовлено в Тарнові серію з наддруком на «шагівкових» п. м. УНР «Кур'єрськопольова Пошта» і новими номіналами у гривнях. Також 02.05.1922 з доручення екзильного уряду УНР наддруковано на трьох марках віденської серії «УПП» (11 купюр). Ці видання в обігу не з'явилися.Українські тимчасові п. м. почали фальшувати вже в кінці 1918 на Південній Україні, а пізніше фальсифікати продукували спекулянти за кордоном. Вони підробляли наддруки і поштові штемплі та творили навіть неіснуючі вартості, т. зв. «фантастичні». Союз філателістів України у Німеччині успішно виявляв ці фальсифікати.http://uk.wikipedia.org/wiki/

Кожен період в історії України відображено на поштових марках. Філателія охоплювала різноманітні теми: суто історичні, культуру , побут, природа тощо. І на сьогоднішній день багато людей захоплюються філателією! І вкладають величезні кошти в поповнення своїх колекцій, особливо старими марками.

---

Валити потрібно той ящик без...

І так щоб і поперек і через...

Скриньки іржаво в задумі поснули,

Як в морі дельфінів пожерли акули...

---

Листи як ті птахи в зимовім польоті,

Ні сісти, ні з`їсти, як наче в зальоті...

Господарі маслом хоч змажте замки,

Відкрийте нарешті поштові струмки!

--- 

ЯзИки вже чешуться поговорити,

Не тре уже й криза, ні їсти, й ні пити...

"Дайош!" по шахтарськи так прямо в цемент

Замітки про Пошту злітають в момент

---

Які ще роботи, й коли вже те скоро

Чи ждете допоки ба-бахне Аврора?

А пошта конає вже цілими днями...

Листи погибають в числі - тисячами...

Привіт усім, із ким я спілкувалася, чи ще не знайома!

Так, минуло вже ДВА роки!  Два роки тому я відкрила тут скриню і ні разу не пожалкувала про це.  (Поступово вона стала моєю основною.)  

Згадую, як листуючись коментами в розділі "ПРИКОЛИ", ми мріяли про форум. Усе вийшло краще, аніж мріялося, тобто з*явилися власні сторінки користувачів, і спілкуватися стало зручніше.

Я знайшла тут багато цікавих співрозмовників і стріла купу інформації для роздумів. Дякую за це усім!!!   Мене підтримали у важкі часи (хоч я не просила про це відкрито, але мій нік розуміли правильно і я відчувала добре ставлення і хвилю позитиву до себе). Моє кохання народилося і зростало теж паралельно зростанню мого блогу. Люблю фотоальбом, у котрому лише мої власні фотографії, бо він відкриває і мій характер, і мої зацікавлення, і думки, і навіть настрій...

Я відкрита світу і всі, при бажанні, можуть побачити яка я, побачити через мої власні замітки-роздуми, через вірші, через те, що мені видалося цікавим і з чим хотілося поділитися, через авторські фото (про які я вже сказала) та через фотинки, які мені симпатичні (із них я зробила листівки). Ви можете посміятися разом зі мною й побачити моє вибране, і сподіваюся, що так буде ще не один рік.

Я фотографую ;))

 

   

Мої співробітники підсіли на Odnoklassniki.ru :(

Раніше спілкувалися аською та внутрішньою поштою, а тепер ще це додалося… Маячня. 8-/ Смішно мати в друзях одного-двох однокласників і цілий офіс нинішніх співробітників.

Як показав 2-місячний досвід, у мене подібне спілкування з колишніми знайомими обривається десь на другому листі (тобто 4-5-му спільному листі), коли встигаємо сказати, як раді побачити тут одне-одного і розпитати, що ж сталося з нами після школи. А з деким навіть про таке не хочеться писати…

Не можу зрозуміти чому цей сайт набув таких епідемічних масштабів? Мабуть гарно рекламується, адже банери, особисто я, зустрічаю на різноманітних сайтах… Не повірю, що всі так скучають за минулим і людьми з минулого. ;)

 

А скільки з’явилося жартів…

- Одноклассники.ру - нас уже 10 миллионов бездельников! И это не предел!

 

- Благодаря сайту "Одноклассники.ру" нашелся человек, которого я не видел, как минимум бы, еще лет СТО!

 

- Смешанные чувства испытываешь, когда находишь свою жену только в разделе "Друзья друзей" :)

---