Почуваюсь, як на роздоріжжі. Прямо підеш — в армію потрапиш. Ліворуч підеш — армія сама до тебе прийде. Праворуч підеш — сядеш у в'язницю і теж нема гарантії, що не візьмуть в армію. А в безвихідній ситуації ризик скоїти дурницю підвищується. Особливо, якщо не вмієш вибирати з декількох зол найменше. Час на роздуми поки шо є. Але ніякі адекватні думки в голову не приходять.Погрози на мене діють негативно. Та й обирати з декількох зол найменшще не вмію.

Вітаю всіх з хаотичним вимкненням електрики! Вчора разів 4 вирубали: то на хвилину, то на півгодини, то на 4-5 годин. Причому, поза графіком, як попало. За таких обставин не можна нормально ні працювати, ні вести блог. Добре, що є ноут. При вимкненні світла він одразку пермикається на акумулятор. Правда, якщо потрібно користуватись інтернетом, при відключенні світла й він зникає. Але можна хоча б доробити статті (наприклад). Спробував зробити картинку по роботі на ноуті (а там Фотошопу нема)...

Читати далі...

7.01.2022 р. (Ч.1) Пам'ять і подорож у минуле. "Що ви робите, коли лягаєте спати? Про що думаєте? Що плануєте? Чи, можливо, згадуєте?" Певно такими словами можна було б розпочати мою невеличку оповідь, якою я хочу поділитися. Але я почну по-іншому. Перед сном мені у голову різні думки. Найбільше я полюбляю про щось мріяти. Інколи щоь згадую, уявляю, обдумую чи просто від великої втоми швидко засну. Та нещодавно я трішечки уявляла собі.. ...Берег мого дитинства. ...

Читати далі...

Щойно спало на думку: як би склалась доля Анни Карєніної, аби вона не вирішила вкоротити собі віку за допомогою потяга? Чому взагалі цей твір вважають "класикою" і рекомендують до прочитання? Книга має навчити читача якомусь корисному рішенню, дати певні знання, допомогти з розв'язанням певної ситуації/проблеми. І, ймовірно, не до теми. Якщо...

Читати далі...

Ну шо, чули про обов'язок оновити свої дані у ТЦК? Шо думаєте з цього приводу?У мене вже були занепадницькі думки, але зараз вони лише посилились. План підсупний і жахливий. Але потраплю в новини. Причини? Ось колишній військовий каже правильні слова про мотивацію. Точніше, про причини відсутності мотивації.

Дивлюся на стрічку у соцмережах і думку гадаю, чому люди так активно виставляють своє життя назагал? Нащо афішувати про день народження дитини, якщо тільки у неї немає своєї сторінки в тому ж фб чи інстаграмі? Нащо усім показувати, що у тебе день народження чи якесь інше свято? Висновок поки один: це потреба в увазі до своєї персони, потреба у вподобайках і підняття своєї самооцінки. Може я помиляюся? Та це мої думки.А ви теж так робите?Поділіться своїми спостереженнями і своїми думками.

Дивне прохання, але тим не менш... Підкажіть ідеї для звіту. Тому що хотів написати про святкування Дня народження, але його фактично не було. На запас був ще один варіант — про вітчизняну військову техніку, однак нормальні фотки знайти важко + авторські права. Тому теж ніяк. Звичайно, є один варіант — дегустації. Але їх потрібно чимось розбавити, щоб звіти були на різні теми.Як варіанти, огляд пам'яток громади або ставки. Але в села маршрутки їздять рідко, тому теж під питанням.Правда...

Читати далі...

27.07.2021 р.Мої роздуми."Навіщо я це роблю? Навіщо кожен день в сторис додаю якісь малюнки з фразами чи листівки з побажаннями? Для чого? Адже, по суті, це має безглуздий вигляд. Але мені це подобається. Подобається, тому що я знаю, що будь-яка людина, подивившись мою сторис - усміхнеться. Мені хочеться дарувати людям грний настрій чи, принаймні, змусити їх усміхнутис. Знаю по собі, що навіть від маленької усмішки день стає яскравішим, приємнішим і настрій покращується. Ось чому я кожного ...

Читати далі...

10.10.2019 р."Повернутися б назад, у минуле, щоб пережити знову деякі події. Поглинути їх в себе, немов губка воду, і понести в теперішні дні, щоб, як зі скрині, дістати з душі, із себе і займати їх, насолоджуючись відчуттями. Пережити знову і знову ті емоції, що виходом, зливою, грозами і ураганами захоплювали душу і тіло, даруючи неймовірні відчуття. Закутатися б теплими спогадами, немов пледом в морозний вечір, і, заплющивши очі, розчинитися в них, як шматочок цукру в гарячому чаї."

Кілька років тому я почала у фейсбуці на своїй сторінці записувати свої думки. Вони часто не давали мені змоги заснути, лізли у мою голову. І щоб позбутися їх, я почала записувати. Після цього засинала швидко, адже голова звільнялася від процесу мислення.Тому, пропоную вашій увазі нову рубрику з моєї блогової діяльності під назвою "Дописи з Фейсбуку".Можна коментувати і висловлювати свої думки стосовно цих дописів. Мені буде цікаво почитати ваші роздуми. Кожен допис - це тема на...

Читати далі...