Просинається земля … дзвінкими струмочками, молодими листочками, піснею журавля молодіє земля. Ніжно пахне рілля, жовтими первоцвітами, &nbsp...

Читати далі...

Занадто багато «чому?», Занадто багато «навіщо?», Занадто багато розмов І губляться в них слова віщі. Навколо хаос із розваг Війни і розбитих ілюзій. Затягує в темряву страх, Висмоктує душу мов смузі. Занадто багато промов, в них істина вже, як повія, все змінюють в ній до основ, щоб лиш виглядала, як «мрія». Прикривають їй певні місця, Інші натовпу кидають в ноги, Розрізають й несуть до...

Читати далі...

Навіщо наряди, принциІ пафосних слів єлей?Мені би – потерті джинсиІ сонце твоїх очей.Мені би – старі кросівки,Де шпильок нема й оздоб,Мозаїкою бруківкиЗ тобою блукати щоб.Й, відкинувши всю манірність,Під міста вечірній блюзМовчати солодку вічністьУдвох про п’янке «люблю»…[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Чорні круки знов летять над Україною,Знову плаче,надриваючись,душа...За усіх,що смертю лютою загинули,У цей день молитва лине в небеса.Через час і простір прориваєтьсяПовен відчаю,жалю й скорботи крик,Від якого вся земля здригається...Це ховає мати діток дорогих.Пам"ятаємо,сумуєм,не забудемо.Свічки пам"яті палають у серцях.Хай у вічності завжди їм світло буде,Душі зорями хай світять в небесах.Вічна пам"ять

[Приєднана картинка] Знайди слова, в яких немає крику, Де тиша примостилась кошеням І ніжно на плечі думок мурлика Про радість подарованого дня. Щоб вітром не ганятись за любов’ю, А їй гучних не треба перемов, Знайди слова, де будемо з тобою Мовчати про окрилену любов. © Ольга Атаманчук

Я давно не читаю віршів - Трохи болісно, трохи нудно.Кожне слово мені гірчить,На душі стає трохи паскудно.Певно десь у комірках душіНазбирала я в кутиках болю - І не викинуть, не пригріть,Не пустить зі сльозами на волю.Він там бродить по-трохи, гниє,Я комірок щосил уникаю - Не читаю зовсім віршів,Та й своїх давно не складаю. 15.09.2016 К. Кусок

[Приєднана картинка]Жовте листя в осінньому вальсі кружляє,Тихим шелестом слух зачаровує.В калинОве намисто осінь казку вплітаєДиво-нитками кольоровими.Яблуневий туман ніжно землю вкриває,Срібноцвітом її осипаючи.Осінь з вітром по небу павутинки пускають,Немов діти із ними граючись.Уже айстри й жоржини в садах розквітають,Чарівною красою пишаються.Дари осені щедро у кошик лягають,Плодовито-яскраво всміхаються.Урожайна пора...Романтично-зваблива,Мов красуня золотоволоса.Соковито-п"янка й...

Читати далі...

Розплутую нитку самотності,Ховаюсь у коконі віри,Я знову у хвилях непевностіШукаю закономірність. Чи сльози і розпач заслужені,Чи може то помилка неба,В хаосі обману спустошеніЗабули духовні потреби. Прокльони на кожному кроці,А ненависть душить кохання,І заздрість, як більмо на оці,Світ робить лиш місцем ридання. Уміло в туман безнадіїЗатягують сильні і хижі,Їм вигідний розбрат в країніРегочуть над розпачем сиріт. То може вже досить боятисьЧас правді...

Читати далі...

Скажу чесно, навіть і не думада цього року заглядати на те Євробачення. Не тому що не подобається, навпаки завжди вболівала за наших...За Данилка, Лорак, Руслану, Тіну Кароль...та останім часом просто не цікавилась, хоча раніше і смс-ки слала і ночами не спала...Знаєте, після перемоги Руслани була така гордість за нашу країну, за нашу націю...мені здавалось що подібного виконавця від...

Читати далі...

Цією заміткою я хочу подякувати тобі український народе за мужність, силу, терпіння...Вам, наші славні воїни, за героїзм, пролиту в боях кров, рани і ваші життя...Вам, воїни визволителі другої Світової війни, які також захищали нашу країну від фашизму...Пам'ять про Вас завжди залишиться в наших...

Читати далі...