Ти на словах неначе камінь, Змовчиш і витримаеш все. І як, і хтоб тебе не зранив Для тебе все воно пусте! Ти посмішкою радий світлу, Ти голосом хвилюєш час... І з далечіні гучні ритми Ти знову винайдеш для нас. Ти як завжди твердіш за скелю І холодніший за метал, Бо сине небо твоя стеля, А сонце настрій і запал. Але бува щемить в тя серце, Не видко сонця з-поза крон І боляче чомусь нестерпно Але мовчиш, бо ти закон.

Вплетая в созвездья рассветы, Мы нить золотую прядем… О жизни слагаем сонеты, И в песнях их строки поем… Любовь проживая напрасно, Стремимся все время к концу… Мы делаем скучное страстным, И зал рукоплещет певцу… Поэты, писатели, барды… Мы жизнь проживаем не зря! Сдала нам судьба свои карты… Нам вечно сияет заря… Сгораем как щепки кострами Друзей согревая огнем… Рассыплется пепел ветрами, Но песню свою допоем!

Віршик не мій, але прикольний :) Для женщины в жизни немногое надо: Чтоб в сумочке были духи и помада, Брасматик и тени, чтоб взгляд был разящий, На пальце в кольце бриллиант настоящий. Нарядов немного Зачем задаваться? Чтоб за год не больше трех раз повторяться. Чтоб кофе в постель с круасаном хрустящим, Любви как в кино, только чтоб настоящей. Работать чтоб с часу, ведь утром так спиться, А в два по домам, чтоб по ходу скупиться. Ведь шоппинг для женщин полезен...

Читати далі...

Владей собой среди толпы мятежной, тебя клянущей за смятенье всех; Верь сам в себя, наперекор вселенной, И маловерным отпусти их грех; Пусть час не пробил, жди не уставая, Пусть лгут лжецы, не снисходи до них; Умей прощать, и не кажись прощая, Великодушней и мудрей других. Умей мечтать, не став рабом мечтанья, И мыслить, мысли не обожествив; Равно встречай успех и поруганье, Не забывая, что их голос лжив; Останься тих, когда твоё же слово, Калечит плут, чтоб уловлять глупцов...

Читати далі...

Тихо входить до кімнати трупік Гунса волосатий В нього зуби як наждачка, в три ряда на повну пачку Красні очі, синій ніс, дід Мороз його приніс Він найшов його недавно, в мусорном бачку на дні Гунс там лазив, грязний з ног до пят в гамні Просто в нього не дєражньє, і посрать святоє дєло Гунсік часто моєт тєло, бо гавно на ньом вєсєло

[Приєднана картинка] У кипах паперу старий віднайшла Загублений аркуш старого листа Повернений долею через роки Аби нагадати, які були ми.. Розбірливий почерк цей душу п’янить Несе у забуту минулого мить Коли помилялись, в надії жили Кохали й прощали, щасливі були Прекрасніший погляд у цілому світі Так ніжно дивився, хотілося жити... Розніжені теплої літньої ночі Залишились поруч, дивилися в очі Позаду зосталися місто і гамір, Щоб більш не вернутись, єдиний був...

Читати далі...

Декілька років назад я послухав концерт української бардівської музики. Я був щиро здивований і вражений ! І не тільки майстерністю виконання,а особливо мене вразив якийсь неповторний романтизм та задушевність пісень ,які я почув... Українські бардівські пісні звучали якось по-особливому,чіпляли за душу,їх хотілося слухати ще і ще. З того часу я почав цікавитися українською сучасною та класичною поезією, слухати народні пісні.Вивчати історію України. Потім я...

Читати далі...

За брудною шибкою сонце сходило, На жито столочене жаревом лило. Відбилося маревом в брудних калюжах І лагідно гладило прив'ялі ружі. Ледь мружаться очі від того видива, І бачиться вже їм картина правдива; Десь там вдалині - міражі й віртуальність, А ближче тут - будні і сіра реальність. Десь там вдалині - те, що хочеш, шукаєш, А ближче, - то те, з чим живеш і що маєш, Десь там за окраєм, - чого прагнеш щомиті, А тут - з чим прийдеться миритися-жити.

Забуяло, заквітчало, завелось. Запалало, загорілось, зайнялось. Загадала. Зірку з неба. Закотилася. Збулось. Зустріч Знайомство Запитання Записки Зізнання. Зблизились Задушевно Запал Заласся і ЗакохАння. Завечеріло Заворожила Зацілував Зараювали Замилування. Заграва Забава Зваба Зілля зім'яли ЗакохАння. Забуяло, заквітчало, завелось. Запалало, загорілось, зайнялось. Загадала. Зірку з неба. Закотилася. Збулось. Забуяло, заквітчало, завелось...

Читати далі...

Ятка із пивом на галявині лісу Кухоль із пивом тримай в руці міцно Пиво! Пиво-пиво-пиво пий! Скільки смаків є і вподобань Та найбільше смакує до пива тарань. Пиво! Пиво-пиво-пиво пий! Нову пісню співає галаслива ватага, Слід за нудьгою зникає в нас спрага. Пиво! Пиво-пиво-пиво пий! А ось почався метаболізм Та всюди п’ють пиво, де не підеш у ліс Пиво! Пиво-пиво-пиво пий! Пляшки, бляшанки! Здіймається піна. Я у сні...

Читати далі...