Затуманений погляд від близькості, збожеволівший світ від очей і розпусно-небачені пристрасті заціловують губи й плече… Затуманений розум від грішностей, сонний вечір сп’янівший від згуб, від бажань, поцілунків і ніжностей твоїх рук, твоїх мрій, твоїх губ… Затуманене серце надіями у шаленстві від ласки щемить… тільки мить вдвох від щастя летіли ми, а насправді… вся вічність – ця мить…

Знов спішимо. Куди? Навіщо? Тишком, без лишніх запитань, без віри в час… У суєті в буденно-сіру книжку записуєм штрихи банальних фраз… Проблеми вічні. «Треба», «швидше», «мушу», мільйони справ, у голові бедлам… Встигаєм все… Лише заглянуть в душу чомусь завжди бракує часу нам. Встигаєм все… Лиш ніколи зазвичай почути найдорожчі нам уста і витерти сльозинку із обличчя тих найрідніших, що для нас – життя. Ніяк не встигнем в вихорі емоцій сказати їм таке просте «пробач»...

Читати далі...

Сто рецептів почуттів, Сто рецептів - болю Сто твоїх і моїх - світів І лиш один - любові... Сто митей самотності, Сто років мовчання, Сто табу і умовностей, І лише одне - кохання. Сто доторків, сто цілунків, сто гарячих у серце комет, сто мелодій, сто малюнків... Сто кроків - назад, і лиш один вперед...

Стерти твій номер із телефонної книжки... Стерти тебе - із пам'яті і із життя... Зв'язати сталевим обручем груди - і ночами плакати нишком, І визбирувати зернята чорного жалю і каяття. Розправити крила увечері - й тихо злетіти з вікна, залопотіти униз... заячіти, заскиглити, затужити... У груди - безжально й відверто так - б'є весна! а мені - без тебе - просто не хочеться жити...

&nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Приготуй мені чай із м’яти, Я про денну утому забуду. Він своЇм запашним ароматом Чарувати повільно нас буде. Приготуй мені чай із м’яти, Літа теплого подарунок. Замість цукру попрошу додати Твій солодший за мід поцілунок. Приготуй мені чай із м’яти, Пригадай наше зоряне небо. І умиті росою Карпати Розіллються в цім диві для тебе. Приготуй мені чай із м’яти, Мрій спокусливих насолоду. Будем разом її смакувати, Проганяючи сум і негоду.

[Приєднана картинка] Ти повернувся для чого? Не треба Зорі з небес мені більше... Від тебе! ПАлких зізнань і розмов про кохання... Щирою бути! Єдине бажання. Знаєш, минулось... Душею я вільна! &nbsp...

Читати далі...

"Я пропадаю без обійм твоЇх, без щирих слів, що щастям серце повнять, без вуст п’янких, що медом мене поять, моя душа холодна, ніби сніг. Порожній звук - відлучені серця, життя повз нас біжить, як пізній потяг, і в нім осінніх днів останній потяг, який ми не збагнули до кінця…" &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я чекатиму… твоєї радості, що в очах мов сонечко сміється, що немає ані меж, ні давності й виліковує за мить самотнє серце. Я чекатиму… твого лиш дотику, що легенько по устах сковзає і цілує плечі згубно-солодко, відкриваючи жадані небокраї. Я чекатиму… твоєї ніжності, що дарує смак натхненно жити, щоби знов розтанути у вічності із бажанням лиш тебе любити...

В підтримку... [Приєднана картинка] Ти її відпусти, не тримай... Не зважай на слова, бо не варто! Захопити спокусі не дай Відповісти образливим "жартом"... Хай іде, повертає завжди &nbsp...

Читати далі...