Сьогодні мені здали нерви!

Перш за все мушу сказати, що дуже лояльно і толерантно ставилася до всіх транспортних змін у Львові. Відкрито не критикувала, думала, що весь дискомфорт від звичайної незвички… Навіть більше скажу – сама логіка «диво» транспортної системи мені з самого початку була зрозуміла і подобалася: по-перше, розвантажити центр, по-друге, розвантажити маршрутки, зробивши спеціальні радіальні маршрути…

Я навіть розуміла, що доводиться по півгодини і більше чекати на транспорт, вважаючи, що це через так звану новизну маршрутів… Думалося звикнеться і ота супер система таки запрацює так, як анонсували. Але нині мій оптимізм безнадійно закінчився!!!!!

Доїжджаю на роботу на вулицю Хуторівка, куди немає жодного радіального маршруту, доводиться їхати так званими хордовими з екскурсією по місту. Так от, їду я з вулиці Богдана Хмельницького «Галицьке перехрестя» (до слова, звідки раніше можна було без проблем добратися в будь-яку точку міста максимум за 40 хвилин), звідки до Хуторівки їде лише маршрут №41. Рівно 25 хвилин довелося чекати маршрутки (це у 20-ти градусний мороз!!!!). І я би знову змовчала і віднеслась би лояльно до водія (бо направду розумію, що це важка робота і всяке буває), якби не одне, точніше два величезних АЛЕ.

АЛЕ приїхавши на свою кінцеву зупинку водій маршрутного таксі №41 з номерами ВС 8904 АР, вирішив не відчиняти дверей, щоб пасажири мали змогу зайти у транспорт – він розмовляв по телефону!!! Розмовляв 10 хвилин (нагадую, що появи маршрутки на зупинці довелося чекати 25 хвилин). Біля авто зібралося вже більше десятка людей, але двері досі зачинені – водій вирішив перекусити!!!! Ще хвилин 7 він їв!!! Тоді нарешті «соізволілі» відчинити двері… І тут друге АЛЕ.

АЛЕ зайшовши в транспорт я спитала водія, який у маршруту інтервал руху, він відповів 15 (!!!) хвилин. Відповідно, інше запитання було, чому його 25 хвилин не було і ще більше 15 хв. довелося простояти на морозі поки він порозмовляє і перекусить. Нащо я отримала відповідь справжнього професіонала, який розуміє, що він на роботі, що обслуговує клієнтів, який знає, щоб без клієнтів він не матиме заробітку: «НЕ МОРОЧТЕ МЕНІ ГОЛОВИ!».

Отаке от ноу-хау у європейському місці, яке кілька років готується приймати євро-гостей і вже задовбало нагадуваннями про те, що «Ми чекаємо ЄВРО».

До речі, гаряча лінія Управління транспорту і зв’язку не працювала – десяток дзвінків закінчилися нічим. Відразу перед публікацією цього свого крику душі, я набрала номер ще раз і почула гудки… але не більше. Мабуть, обідають, адже водій перекусив, а вони, напевно, ще ні!

Футбольний клуб «Карпати» (Львів) та стадіон «Арена Львів» на взаємовигідних умовах досягли домовленості про те, що матч 20-го туру Прем`єр-ліги «Карпати» – «Динамо» (Київ), а також подальші домашні поєдинки «зелено-білих», відбуватимуться на новому стадіоні, що прийматиме матчі чемпіонату Європи 2012 року.

Даної згоди сторони дійшли, зважаючи на спільне прагнення відповідності найвищим стандартам організації футбольних матчів і піклуючись про максимальний комфорт для вболівальників.

Тож до зустрічі 10-го грудня, о 15:00 (саме у цей час розпочнуться урочистості, присвячені першому матчу «Карпат» на новому стадіоні), на «Арені Львів», де «зелено-білі» відкриють нову сторінку у своїй славній історії матчем з київським «Динамо»!

http://www.ready-rest.com/lvivtrain.php?open=-3

Україна розпочала підготовку до проведення матчу на звання чемпіонки світу з шахів серед жінок 2016 року

11 Серпня 2015 - 13:36

     Львів живе подвійним життям. Одне з них – звичайне життя звичайного міста. Галасливе, заполітизоване, проблемне, людне. Сотні будинків, вуличок, проспектів, парків, корків на дорогах, людей... Одним словом, шумно вдень і тихо вночі. Проте є інше життя Львова – підземне. Тихе, спокійне, темне, містичне, безлюдне. Там, на рівень нижче від бруківки, є безліч тунелів та ходів, зроблених людьми для пересування ще у минулих століттях. Сотні львів’ян рятували своє життя у підземеллях Львова під час воєн. Сюди спускались монахи для усамітнення, спілкування з Богом або, щоб під час облоги, таємно виходити підземними лабіринтами за мури міста. Окрім того, із львівськими підземеллями пов’язані безліч легенд та оповідок, часто по-дитячому фантастичних, нереальних та містичних.

     Загалом, до підземель Львова зараховують підвальні частини костелу ордену єзуїтів, Аптеки-музею, монастиря бернардинців, Преображенської церкви, підземні ходи та сполучення між ними, мури львівської каналізації, а також тунелі біля Високого Замку та Лисої гори. Проте, усіх повних історичних відомостей про підземелля нашого міста, мабуть, не знає ніхто, адже точні плани карт доступні лише Службі Безпеки України. Крім того, більшість ходів є заваленими, а тому закритими і не доступними для екскурсійного огляду. Непідготовлені люди, без спорядження та карт, могли б легко загубитися у лабіринтах, потрапити під обвал або підчепити збудника якоїсь небезпечної хвороби минулого століття.

     Та все ж таки побувати, побачити і відчути дух львівських підземель можна. У мистецькій галереї “Равлик”, що знаходиться у підвалах костелу ордену єзуїтів, проводяться унікальні екскурсії підземним Львовом. Таким чином можна побачити підземелля різних куточків нашого міста - костелу ордену єзуїтів, музею-аптеки та монастиря бернардинців.

     Екскурсія починається від люка, яким є входом і виходом до підземного тунелю. Він знаходиться під проспектом Свободи біля “Гранд-Готелю”. Хід цей широкий настільки, що у ньому можуть вільно розминутися дві пари людей середньої статури. Раніше у цьому підземеллі були знайдені середньовічні знаряддя катувань, що нині зберігаються в Музеї історії релігії. Тому, ймовірно, сюди опускали в’язнів. До речі, середньовічні мури цього підземелля вразять кожного своєю чотириметровою висотою.

     Найцікавішим об’єктом, який можна побачити у підвалах костелу єзуїтів, є саркофаг із суцільного каменя, знайдений ХVІІІ століття. Вага лише однієї кришки саркофага перевищує 600 кілограмів. З цією могилою пов’язані безліч таємниць. Її було знайдено розбитою, з вибитою бічною стінкою. Кажуть, що це зробили розкрадачі могил. Проте, характер уламків свідчить про те, що до саркофагу добиралися не ззовні, а вибиралися із середини... Також тут можна побачити “привид” Чорного монаха. Є легенда, що колись із підземелля костелу єзуїтів зник монах, що залишив у своїй келії клаптик паперу, підписаний кров’ю. Його вважають угодою про продаж душі дияволу. Що більше, цей факт зафіксовано в архівах, а у судових книгах Львова зберігається копія цього договору. Саме у цей час, коли гіди розповідають про це екскурсантам, у одній із ніш з’являється “привид” Чорного монаха, який зображає один із працівників галереї “Равлик”. Відчуття від побаченого, звичайно, забути неможливо!      На цьому екскурсія не закінчується, а продовжується у найстарішій з існуючих аптек Львова, заснованій ще у 1735 році. Спочатку вона називалася “Під чорним орлом” і була лише аптекою. У 1964 році за ініціативою фармацевта Л. Кирилова почалося створення музею. Зібрані тут експонати та документи висвітлюють історію аптечної справи – і не тільки у Львові. Зараз аптека діє не тільки як музей, а як звичайний фармацевтичний заклад. Зокрема, великою популярністю користується “залізне вино” - смачний лікувальний напій. У підземеллях аптеки-музею можна побачити величезні бутлі у яких зберігали лікувальне вино, імітацію кімнати алхіміків, а також кабінет аптекаря з безліччю старовинних рецептів та ліків.    Останнім об’єктом екскурсії є підземелля монастиря бернардинців. На жаль, лише невеличка частина з них доступна для огляду, тобто та, де знаходиться галерея “Дзиндра”. Її облаштування спричинилося до того, що зараз у цих підземеллях діють два неординарні музеї: українського модерного мистецтва та гутного скла. Решта підземель або не вціліли, або нерозчищені. Із ними пов’язано безліч подій. Ось дві із них. У 1672 році під час облоги Львова турками останні стали копати мінну галерею під стіну монастиря. Буря, яка несподівано знялася, завалила підкоп разом із людьми. Наприкінці ХІХ ст. під час земляних робіт цей хід виявили. На цій підставі виникла легенда, буцімто хід сполучав чоловічий монастир із жіночим монастирем кларисок, що навпроти (на пл. Митній).      Також, у каналізаційних тунелях під костьолом у 1943-1944 роках переховувалась велика група євреїв. На поверхню вони вийшли в день визволення міста – 27 липня в1944 році.      На жаль, це лише все, що можна побачити протягом екскурсії підземним Львовом. Можливо, у майбутньому вдасться розчистити та відреставрувати інші тунелі та проходи, щоб львів’яни і гості міста могли зануритись в атмосферу середньовічних підземель Львова. Проте, ця  екскурсія триває протягом двох-трьох годин і за цей час можна повністю відчути містику підземного життя нашого міста, пізнати його міфи та реальність.

 У Львові вшанували автора Державного Гімну України

    04.03.2017


 
У Львові з нагоди 202-ї річницю від дня народження вшанували автора музики до Державного гімну України — отця Михайла Вербицького.

До монумента видатному українцеві, який відкрили у грудні 2015 року, лягли букети квітів. Тут представники влади, громадські активісти та школярі спільно виконали «Ще не вмерла Україна». Після цього відбулось громадське віче.

«Постать отця Михайла Вербицького об’єднує воєдино всю Україну. Не тільки у межах державного кордону, а й у всьому світі, де сьогодні живуть українці», — зазначив голова  облдержадміністрації Олег Синютка.

Урочистості продовжаться 4 березня у прикордонному селі Млини в Республіці Польща, де покоїться композитор. Тут львівська делегація покладе квіти до каплиці-пантеону, відбудеться чин панахиди. Відбудеться віче за участі керівництва області, дипломатичного корпусу та гостей з Польщі і України. У заходах візьмуть участь Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик», муніципальний хор «Гомін» та чоловічий вокальний ансамбль «Калофонія».

Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/news/194372-u-lvovi-vshanuvaly-avtora-derzhavnoho-himnu-ukrainy

Більше читайте тут

http://blog.i.ua/community/662/1645121/

А це навіть коментувати не потрібно:

 Календар подій Львівської міської ради на 04.03.2017

Час - 15.00

Подія - Освячення ікони «Страсті Христові»

Місце - Військовий храм Стрітення Господнього УГКЦ (Афганський храм), вул. Клепарівська, 30а

Примітки - Ікона є даром знаного іконописця, засновника першої інтернет-галереї українського іконопису всіх шкіл і періодів «ICON. ORG.UA», засновника школи іконопису «Десниця» Михайла Скопа

http://city-adm.lviv.ua/events/237766-kalendar-podii-lvivskoi-miskoi-rady-na-04032017
Більше - нічого. Немає ні Вербицького, ні Івасюка для львівського керівництва і чиновників при культурі. Є тільки ось таке ніщо, як Слічна Галина Миколаївна - в.о. заступника міського голови з гуманітарних питань, директор департаменту гуманітарної політики, колишній керівник освіти м. Львова.
Скільки сміття назбирав навколо себе голова міста Андрій Садовий, аж неможливо вивезти й утилізувати усе. Врешті і сам він давно потребує утилізації.

Богдан Гордасевич
21:04 04.03.2017
м.Львів

Для львів’ян відкрили онлайн-доступ до всіх ухвал Міськради від 1990 року



Львів – перше місто України, яке розмістило у відкритому доступі на сайті міської ради всі прийняті ухвали, починаючи з 1990 року.

Як зазначив секретар Львівської міської ради Анатолій Забарило, проведено велику роботу щодо оприлюднення ухвал Львівської міської ради. Тепер понад 17 тисяч ухвал, прийнятих з 1990 року, доступні для громадськості. Знайти перелік ухвал за скликаннями можна за посиланням http://city-adm.lviv.ua/lmr/docs/decisions-by-session

«Ще на початку каденції ми акцентували увагу на прозорості та відкритості роботи Львівської міської ради. На Інформаційному порталі депутатів ЛМР є оприлюдненні порядки денні пленарних засідань, не лише проекти ухвал, додатки, викопіювання. В рубриці «Постійні комісії» за день до засідання постійних депутатських комісій розміщують проект порядку денного засідання із питаннями, які розглядатимуть члени комісій, та протоколи».

Як повідомив в.о. начальника управління «Секретаріат ради» Юрій Лукашевський, оцифруванням ухвал займались працівники управління «Секретаріат ради». В результаті оцифрована і оприлюднена 3361 ухвала (1990-2002 роки).

«Зараз львів’яни мають можливість зайти на сайт Львівської міської ради і через пошук довідатись, чи були якісь ухвали щодо питання, яке їх цікавить. Це стало можливим завдяки співпраці з архівним відділом ЛМР. До речі, на сайті є знакові ухвали, які передають дух цих часів. Наприклад, Декларація першого демократичного скликання від 03.04.1990 року про прагнення львів’ян до незалежності України», - зазначив Юрій Лукашевський.

На думку декана історичного факультету ЛНУ ім. І Франка Романа Шуста, оприлюднення оцифрованих ухвал є важливим історичним джерелом для істориків.

«Хочу зауважити, що ініціатива Львівської міської ради щодо оприлюднення ухвал всіх скликань вартує на підтримку і заохочення. Це є не тільки доступ до публічної інформації, а й дуже важливе історичне джерело. Це велике підґрунтя для істориків, науковців для подальших праць з історії нашого славного міста Львова. Багато істориків зараз вивчають історію ХХ століття, радянський період та період Незалежності України. Документи цього часу в архівах дістати досить важко, які, до речі, часто зберігаються в неналежних умовах. А оцифровані угоди уже, як то кажуть, не пропадуть. Будь-який дослідник, не виходячи з квартири, може використати ці документи для свого дослідження. І, що ще важливо, ці документи після оприлюднення не можуть уже бути сфальшовані».
http://tvoemisto.tv/news/lya_lvivyan_vidkryly_onlayndostup_do_vsih_uhval_miskrady_vid_1990_roku_80645.html