Дзюрчить струмок. Там де блакить
застигли хмари, білі, ніжні.
Людва замислена спішить
як звечоріє, по стежині.

Старезний мармур посірів,
пташиний клин поринув в далі.
Померлим зором задивив
нічні макабри певний фавен.

Руда листва з дерев старезний валить,
хрести`ть отвір розверстого вікна,
холодним вогнем простір викресає,
малює страхолюдський привід.

Чужинець білий ся верта додому,
за ним собака в хату забігає.
Служниця лямпи задуває пломінь.
Нічна соната здалека лунає.

переклад з німецької Терджимана Киримли

Нечистий сніг по даху долу збіг...
Червоний перст торкає чо`ло тво`є;
В покої мерзлім- зерна синьольоду,
вони дзеркалять личка молодих...
Важкою штукой череп розтрощить,
згадать ману у зернві синьольоду,
застиглий сміх у пащеках урода;
вечірній шал у задусі гвоздик.

переклад з німецької Терджимана Киримли

У листях кольору ґітари
волосся панни повіває.
Файтон по променю злітає
на соняшник біля паркану.

"Старі" в брунатих шатах нишкнуть,
стоять невдало тихой купой.
Проте "сиро`там" присмерк любий:
у жовтуватом небі свищуть.

Біля ріки перуть кобіти.
Білизна висить, ся хвилює.
Дівча мале, що мені любе
проходить мороком як привід.

Із неба кволого в болото
горобча зграя сипонула.
До вуст ві сні хлібину тулить
голодна змалеча істота.

переклад з німецької Терджимана Киримли

Біліє мерзлий переліг.
Непевне небо одиноке.
Кружляють круки колом-боком.
Мисливий потайки заліг.

Мовчанка в ґрунті тут живе.
З віконець хатніх блима вогник.
Десь їде віз- бовванить дзвоник.
І місяць, страшненький, пливе.

Дикунська кров стиха струмить.
До ринв злетілися ворони.
І очерет стукоче, жовтий...
Ідуть. А ринва аж димить.

переклад з німецької Терджимана Киримли

 

«До зустрічі!» - із вуст в уста цілунком.

Очима красномовно: «До побачення!»

…за мить? за рік? за вічність цілу?..

«Чекатиму! В моєму серці ти віднині.»

«Час птахом пролетить. До зустрічі за мить!»

 

24.12.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

Дитячіі вірші про Новий рік

У нічний казковий час Рік Новий прийшов до нас, Він приніс свої вітання І найкращі побажання - І людині, і родині, І матусі-Україні! *** На порозі Рік Новий - Добрий, світлий, чарівний. Щастя, злагоду - усе, Хай до хат він нам несе! [ Читать дальше ]

 

Покличу пошепки «кохаю!» -

Почуєш? – Серцем? Озовешся?

Сховаєш погляд? Посміхнешся?

Наблизишся? Не повернешся?

              Самотня тінь в кутку зітхає,

              Байдужо Місяць позіхає…

              І ранок Сонцем вибухає!..

04.12.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG)

музика - Copyright © С.Грищук

Снега, снега. Мороз. Белеет поле.

Кружит метель, то мокрый снег идет,

И, будто, полновластно зима вскоре

В своем чертоге силу обретет.

Но нет, не скрылась осень золотая,

И пусть у ног пожухлые ковры,

На голых ветвях солнца луч играет,

Под редким дождиком, как в серебре сады.

И сочный воздух теплой светлой осени –

То вздох земли, и холод чуть горчит,

Но вот пора – и ветры серы с проседью,

И тучи солнце, сев, пожаром озарит  

т.е.с. 30,11,09

 

Удвох два довгих дні –

У часі мить. Як спалах!

Вдих – видих. Ми – одні,

Нам вічності замало.

Два дні - двокрапка : двоє.

Знак оклику! …питання?

Знак ділення : з тобою

Два дні. Навік. Востаннє…

написано 30.11.2009

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11111292226

Не пойму я - что за день:
Будто тишью изумрудной,
Бродит невезенья тень
Шаг за шагом, круг за кругом.
Солнце освещает день,
Мягким шелком кроет осень,
Как хочу уйти в их сень,
Все что было, прочь отбросив.
Как хочу уйти я вдаль,
Где придет дорога к небу,
Там чужим быть не так жаль,
Ведь своим вовек ты не был.

27,11,09 т.е.с.