На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець
Київським квартетом саксофоністів
і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром
в Національній філармонії України 21.09.2015
Мелодія осіння…
Самотній дощ бреде.
Крізь мжицю-волосіння
За ним – щеня руде.
Пергаменти-листочки –
Листи зимі – зліта
З гілля. На склі місточки
З калюжами – сльота…
Синкоп добірні грона,
Легато золоті –
В осінніх обертонах
Всі tutti й solo ті.
Печаль віолончельна,
Чуттєвий скрипки схлип,
Прозорість акварельна
Флейт, гелікона хрип.
Мелодія осіння –
Передзимовий бал,
Тужливе голосіння,
Екстаз! Дев'ятий вал!..
21
вересня – 12 жовтня 2015
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика пейзажная
Свидетельство о публикации № 71083
На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець
Київським квартетом саксофоністів
і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром
в Національній філармонії України 21.09.2015
Вилущуються
Цілі ноти - каштани
Контрабасові
*****
Листя грушеве
З нотного стану дощу
Розлітається.
Синкопує листопадом
Партитура жовтнева
*****
З утроб золотих
Чотирьох саксофонів –
Плач, схлип, літепло
Листопадово-синє -
Осіння мелодія…
вересень-жовтень 2015
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: восток: рубаи, хокку, танка
Свидетельство о публикации № 70919
Бракує сонцю сил вже на вершечок
Небесний видиратися; спроквола
З півшляху подолає і додолу
Сповза. Жене вівчар овечок -
Вітрець і хмари, подорожні вічні,
Бредуть собі серпневим пасовищем,
Всевідні й мудрі. Соняхи окличні
Твердінь трима ще - зграям в ірій - вище...
Вже ранки прокидаються пізніше,
Від прохолоди щуляться. Туман
Скуйовджений із річкової ніші
Вигулькує, кульгавий дідуган.
Він шкандибає лукою спроквола
З отарою овечок тонкорунних
І тане... у тремке трембітне соло,
У літепло, у блюз осінньострунних...
серпень 2014-вересень 2015
© Copyright: Марина Степанська
Бракує сонцю сил вже на вершечок
Небесний видиратися; спроквола
З півшляху подолає і додолу
Сповза. Жене вівчар овечок -
Вітрець і хмари, подорожні вічні,
Бредуть собі серпневим пасовищем,
Всевідні й мудрі. Соняхи окличні
Твердінь трима ще - зграям в ірій - вище...
Вже ранки прокидаються пізніше,
Від прохолоди щуляться. Туман
Скуйовджений із річкової ніші
Вигулькує, кульгавий дідуган.
Він шкандибає лукою спроквола
З отарою овечок тонкорунних
І тане... у тремке трембітне соло,
У літепло, у блюз осінньострунних...
серпень 2014-вересень 2015
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика пейзажная
ДОПОМОЖИ
Біда настала в Україні,
Ворожа сила в дім зайшла.
Допоможи своїй країні,
Зламати ворогу хребта.
Скажи: «я вільний українець!»
Державу свою захисти.
Допоможи своїм Героям,
Кремлівську погань зупини.
Всім тим, хто зараз у окопах,
Боронить неньку від чуми,
Тим, хто в тилу допомагає,
Чим можеш, тим допоможи.
Допоможи, врятуй країну,
Не будь байдужим, бо не час.
Борись за неньку Україну,
Борись, це твій єдиний шлях.
Є інший шлях, це вічне рабство,
Це шлях образи та ганьби.
Коли не маєш Батьківщини,
Нікому, не потрібен ти.
Олександр Кобиляков
ГЕРОЙ УКРАЇНИ
Герої країни на захист повстали,
На захист тебе і на захист Держави!
В якій ще не вмерла ні слава, ні воля,
Якій посміхнеться ще краща доля!
Прокинемось браття, прокинемось любі!
Поки в жилах ще вільна кров козака,
За долю країни усі небайдужі,
Йдемо на Майдан захищати права!
Ганебнішої влади країна не знала,
Так саме не знала вона і тоді,
Що ворогом стане, хто мав захищати,
Хто клятву давав і хто зрадив її.
Хто зрадив нас з вами і хто посміхався,
Хто зброю підняв, хто над нами знущався,
За злочини ці відповість за законом!
За все що зробив, відповість перед Богом!
Герої країни - загиблі Герої,
Залишаться в серці навіки з тобою.
За долю країни, за гідне буття,
Поклали вони своє власне життя.
Олександр Кобиляков
ВСТАВАЙ УКРАЇНО
Вставай моя рідна, вставай Україно!
Вставай, бо терпіти таке не можливо!
Вони хочуть змусити всіх нас мовчати,
А націю нашу у рабство віддати.
Повстанемо браття, повстанемо всі!
Держави сини, матері і доньки!
Щоб жити в найкращій у Світі країні!
Як кажуть не «НА», а «В» Україні!
За те, щоб онуки спасибі сказали,
Щоб інші держави нас всі поважали,
Щоб жити в заможній, квітучій країні,
Встаємо, щоб жити в своїй Україні!
Олександр Кобиляков
