хочу сюди!
 

Светлана

56 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 30-51 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Українська музика 2057







100%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Якщо зазирнути всередину ...

Колись це був один цілісний круїзний лайнер, потім новий власник у ньому видалив неробочу частину та зібрав назад працюючі




Зайві органи ...

У тілі є багато рудиментарних органів, які є зайвими і не виконують жодної функції в організмі людини. Деякі вчені вважають, що ці особливості є підтвердженням еволюції. Рудименти були потрібні нашим предкам, а для сучасної людини зайві.

Зовнішнє вухо

 Частини тіла, які нам не потрібні: зайві органи у нашому організмі 1


[ Читати далі ]

Куда девать "ненужную" вам вещь?

Если раньше ты заморачивался - кому подобное можно передать, то сейчас...
Сейчас точно можно быть "патриотом" и отдать все скопом волонтёрам на...
Ну они сами разберутся - кому и сколько давать "гуманитарки".

И всем хорошо.
Вы освобождаете собственное пространство от "хлама" для ожидания "ветра перемен" для себя.кто-то получает "необходимое".
Ну а кто-то на этом ещё и наживается.

Пуэрто-Рико

Ель в январе – громоздкий атавизм.
Игрушки испустили дух веселья,
допиты горячительные зелья,
восстановилась резкость наших призм.

Как «Град» с небес, обрушилась весна
на мусорные кучи вдоль тропинок.
В грязи увяз начищенный ботинок,
навозный жук проснулся ото сна.

Полсотни стран объездила, но там,
где ты сейчас, пожалуй, не бывала.
Аэропорт – тебе, мне – жуть подвала.
Приветы шлёшь? Шахедам передам.

Эк угораздило! Далёкий Сан-Хуан
от войн отгородился океаном.
Глоток текилы с лаймом и бананом –
и позабыт родимый картофан.

Омыт карибским потом, на потОм
ты оставляешь мысли о грядущем.
А лес проблем становится всё гуще,
и отдаляется – как в сказке – милый дом...

100%, 3 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Письмо Богу

  • 12.01.23, 00:29
Шестилетняя финская девочка Хельга Хилтунен перед Рождеством написала Богу письмо с просьбой подарить ей 100 марок.

В Финдляндии письма с неправильным адресом имеет право вскрывать только президент республики.
Так письмо, адресованное «господину Богу» было прочитано Урхо Калева Кекконеном, успешно правившим страной с 1958 по 1982 год.
Кекконен решил выполнить просьбу девочки, однако подумал, что такому маленькому ребенку достаточно и 50 марок.
Он распорядился завезти ей деньги и письмо «от Бога» на своей машине.

Вскоре в канцелярию вновь пришло письмо от Хельги.
Она писала, что на остановившуюся возле её дома машину господина президента глазела вся улица.
Девочка просила Бога больше не передавать никому деньги через президента, потому что он украл половину.

Спартанцы

  • 12.01.23, 00:21
Классический пример лаконичности спартанцев относится к письму царя Македонии Филиппа II,
завоевавшего многие греческие города:
«Советую вам сдаться немедленно, потому что если моя армия войдёт в ваши земли,
я уничтожу ваши сады, порабощу людей и разрушу город».

На это спартанские эфоры ответили одним словом: «Если».

Чари казкового дощу.

   Завіса дощу затулила від погляду хлопця не лише обрій, а і невелике лугове озеро, поодинокі кущі по його берегах, та узлісся далекого лісу. Здавалося, що цей дощ ніколи не скінчиться.   Одначе молодому хлопцю не було куди поспішати. Він спокійно сидів під густою кроною розлогого дерева і просто мріяв. Мріяв про щастя, думав про майбутнє, і на душі у нього було легко і спокійно. Адже його життя тільки починалося. 
   Остання яскрава блискавка розрізала простір і дощ почав вщухати. Раптом хлопцеві здалося, що за завісою дощу стоїть прекрасна молода дівчина. Світле, непідвладне дощу волосся, вільно спадає на плечі, і його ніжно перебирає вітер.  Дівчина ніби не помічає дощ, стоїть собі та загадково посміхається. Незрівняна краса незнайомки, її чаруючий погляд і ця несподівана поява на лугових просторах, здавалися юнаку справжнім дивом. Він заворожено дивився на дівчину і навіть не міг поворухнутися.  
  Несподівано налетів вітер, а рясний дощ знову розчинив довкілля і сховав прекрасний образ дівчини.  Хлопцю б кинутися в дощ і не дозволити негоді забрати  дівчину. Але зрадлива розгубленість не дала йому це зробити. 
   Врешті дощ скінчився і околицю освітило яскраве сонце. Але ні поруч, ні в далині, дівчини видно не було.   Може, це юнакові привиділося, може, цеблискавка дала поштовх чарівному видінню? Як би там не було, та згодом враження втратило свою яскравість. Але завжди, коли йшов дощ, юнаку здавалося, що за дощовою завісою все ще досі стоїть та чарівна дівчина і зачаровано дивиться в його бік.   
  Не можна сказати, що життя хлопця не склалося. Але з роками він чомусь частіше  згадував своє видіння.   А зовсім недавно він знову під час грози побачив силует знайомої дівчини. Тільки погляд її тепер був розбавлений смутком. 
  З роками, уже зовсім не молодий хлопець, як тільки починається гроза, вдивляється в примарну пелену дощу, сподіваючись знову подивитися в чарівні очі дівчини..  Можливо, настане той день, коли він кинеться назустріч своєму видінню, щоб і собі розчинитись в чарах казкового дощу.

 

Війна не може бути перешкодою коханню...

  


Євген та Ліза військовослужбовці одного з підрозділів 121-ї бригади тероборони Кіровоградщини — вони познайомилися в перші дні повномасштабного вторгнення. Під час спільного виконання бойових завдань військові закохалися та зрозуміли, що хочуть бути разом завжди.