Зайві органи ...

У багатьох ссавців зовнішнє вухо працює як супутникова антена, посилюючи звук, щоб передати його через вухо. Ось чому деякі тварини можуть ворушити вухами. Але люди можуть чути і без зовнішнього вуха і рухати ними не можуть. Ті, які можуть ворушити вухами, зберігають залишки цієї давньої функції.

Довгий долонний м’яз (Palmaris longus) – одна з найнепотрібніших частин тіла. Вона проходить від зап’ястя до ліктя і, ймовірно, допомагає збільшити силу хвата. М’яз присутній у деревних тварин, таких як мавпи і лемури, та допомагає стрибати з гілки на гілку, але абсолютно не потрібна для людей.

Хоча сьогодні вони вважаються непотрібними частинами тіла, вчені вважають, що колись зуби мудрості виконували важливу функцію. Протягом історії щелепи людини зменшувалися, не залишаючи місця цим додатковим зубам. Експерти вважають, що це може бути пов’язане з ефективною гігієною порожнини рота. Молоді люди в попередні епохи могли втратити кілька зубів на той час, коли прорізалися зуби мудрості, тому вони поповнювали запас. Сьогодні в роті для них дуже мало місця, і часто їх видаляють.

Є три типи мигдаликів: язична мигдалина в задній частині язика, аденоїди за носом і піднебінні мигдалики в задній частині рота. Хоча мигдалики діють як важлива лінія захисту, запобігаючи проникненню інфекції в організм, вони самі по собі схильні до інфекцій і можуть блокувати дихальні шляхи при запаленні. Людям, у яких розвиваються часті інфекції мигдаликів, їх часто видаляють. Процедура особливо поширена у дітей.

Найвідомішим рудиментарним органом є апендикс. Цей невеликий відросток кріпиться до товстої кишки у правій нижній частині живота. Колись його метою було допомогти організму перетравлювати клітковину, але коли давні люди відмовилися від рослинної дієти, потреба в ній значно зменшилася.

Arrector pili – це невеликі гладкі м’язи шкіри, які найбільш помітні, коли ви відчуваєте озноб або сильні емоції. Мурашки з’являються, коли м’язи Arrector pili починають скорочуватися. Ця реакція в давнину піднімала густе волосся на тілі для того, щоб здаватися більш загрозливим або для утримання тепла.

Куприк може бути справжнім пережитком людської еволюції. Він складається з чотирьох хребців і вважається залишками хвоста предків. Куприк розвивається на початку внутрішньоутробного розвитку разом із каудальним піднесенням, яке колись перетворювалося на хвіст. У процесі еволюції хвостовий горбик зник, а куприк залишився.

Чоловічі соски не служать жодній функціональній меті, але їхнє походження може здивувати. Подібно до копчика, ця частина тіла сходить до періоду внутрішньоутробного розвитку. На ранніх термінах вагітності плід безстатевий і соски розвиваються як у плодів чоловічої, так і жіночої статі. Пізніше, якщо плід жіночої статі, тканини соска та молочної залози розвиваються далі.

Одна з найцікавіших частин тіла, яка нам не потрібна, – це сошниково-носовий або якобсонів орган. У деяких ссавців, амфібій та рептилій цей орган виявляє феромони. Ці мішкоподібні органи перебувають у порожнині носа над піднебінням. Існують суперечливі дані про те, чи відбувається хімічний зв’язок між цим органом та людським мозком. Навіть якщо він і існує, схоже, що більшість із нас втратили здатність свідомо використати цю інформацію.