хочу сюди!
 

Julietta

36 років, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 35-54 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Скарб Нації

Скарб Нації

Віталій Гайдукевич

Спершу зафіксуємо ці слова, вони важливі для подальшого тексту: “я завжди ходив у цивільному одязі, а в листопаді одягнув чорну форму – це був знак того, що ми готуємося”. Кінець цитати, секретар РНБО Олексій Данілов.

Як так готувалися, що Чонгар… ну ок, не про Чонгар, – якщо готувалися, чому не вивезли фонди музеїв там, де чекали атаку?

Данілов озвучив – чекали атаки на Харківському, Сумському, Донецькому та Луганському напрямках, з боку Криму (… ой, то з боку Миколаївщини, Херсонщини і Запоріжжя теж чекали?.. чого ж тоді Чонгар?). Значить, все значуще із музеїв 7 областей мало вивозитися, відколи Данілов перевдягнувся в чорне? З листопада? А буде названо ім’я чиновника, який відповідав за порятунок фондів?

Музей Примаченко, музей Сковороди, музей Куїнджі, полотна Айвазовського, Глущенка, Яблонської, чиї ще… скільки втрачено? Фонди краєзнавчих музеїв Каховки, Херсона, Мелітополя… скіфське золото – 275 предметів – де воно? Держава, яка готується до війни, вивозить і ховає свої культурні скарби. Чому це не було зроблено з листопада по лютий?

Росія має мародерську суть. Завжди її мала. Це країна-злодій. В першу чергу з підкорених територій вона вивозила все, що важливо для ідентичності поневолених – народи без національних цінностей слабкі в визвольній боротьбі. Що робить Росія на окупованих територіях зараз? Краде і знищує національні цінності.

Держава Україна 30 років не займалася розвитком політики пам’яті і музейною справою як її складовою. Ми були бездарні в зберіганні і демонстрації музейного скарбу. Проведи зараз чесний аудит того, що лишилося – оніміємо від масштабів втрат. Винятки були, але системи – ні. Тому…

#Одного_дня_після_війни

Директором музею не будуть призначати людей налаштованих антиукраїнськи. Директор музею – це Той, Хто Береже Скарб Нації, тобто перший критерій для посади – це людина без метастаз совка, з апріорі лояльністю до української ідеї.
Аудит кожного державного чи місцевого музею – наявність артефактів, визначення стану, потреба у відновленні, відсутність, підміна – це буде боляче, але…
Відцифровка усіх музейних фондів. Спершу національного значення художніх та історичних, потім дрібніших.
Побудова нових музеїв має стати національною програмою на кілька десятків років. Приміщення мають проектуватися з урахуванням суті музейної експозиції. Є достатньо світового досвіду. Чого вартує лише програма зі створення нових музеїв в Польщі!
Держава зобов’язана мати сховище (або сховища), де буде зберігати музейні фонди на випадок будь-яких катаклізмів і війн включно з ядерними ударами. Це дуже дорого, але це дешевше, аніж втратити свою історію.
Ніхто більше не дискутуватиме навколо україноцентричності політики пам’яті. Це питання національної безпеки. Крапка.

Росія і те, що буде на тій території потім, за першої ж нагоди буде намагатися знову красти історію і культуру. Збереження, відновлення, захист артефактів історії, це не менш важливо, ніж захист АЕС, енергетичної системи, кіберпростору, водних запасів, грунтів, територій.

Україна має отримати назад ВСЕ, що Росія крала з нашої території. І не лише з Ермітажу. З архівів, запасників, спецфондів – все. Коли Москва зрозуміє, що доведеться віддати, вона може знищувати цінності (росіянин нічим не кращий за терориста, який із гармат розстрілює археологічні комплекси), не допустити це – клопіт усього цивілізованого світу (бо крала Росія не лише з України).

Українці довго і важко виборювали своє право існувати, тож тепер зобов’язані цінувати Скарби, Яким Пощастило Вижити.



Андрей Портнов: рейдерская история

Главный рейдер Украины из ГКЦБФР. Команда: Иван Гранцев, Сидор Кизин, Святослав Олейник, Валерий Писаренко. Связи: Юлия Тимошенко, Владимир Палихата и т.д.
(...)
А вот его компаньоны «кизиновцы» остались, причем некоторые из них даже пошли на повышение! Так, 2 марта 2014 году указом Турчинова (подробнее о нём — Александр Турчинов. Скелеты в шкафу «кровавого пастора» Украины) был назначен новым главой Житомирской ОГА профессиональный рейдер Сидор Кизин. Не зря он в свое время «отжал» себе место лидера областной организации ВО «Свобода», а в 2013 году даже защищал в судах активистов оппозиции! И это, несмотря на то, что еще в 2012 году часть житомирских «свободовцев» в знак протеста против Кизина вышли из партии, написав при этом коллективное обращение к Олегу Тягнибоку (справка по нему: Олег Тягнибок. Спонсоры и соратники украинского националиста). Впрочем, его губернаторство длилось лишь до 22 июля 2014 года (его снял Порошенко), после чего Сидор Кизин подался в адвокаты-патриоты. В частности, он защищал Игоря Гуменюка, подозреваемого в теракте 31 августа 2015 года под стенами Верховной Рады, когда от взрыва брошенной гранаты погибли трое бойцов Нацгвардии.

ПРОДОЛЖЕНИЕ

Казка про колорадського жука

  • 10.05.22, 12:36
                                                                                                                                 "Ось дім, який збудував Жук"
                                                                                                                                                Аліса в країні чудес
         Казка про колорадського жука, повністю вигадана мною і якщо десь з чимсь збігається, то це випадковість
Якось задумав Бог збудувати собі планету Земля  город, ну той, де ходить гарбуз по городу, та питається свого роду, ви мене розумієте про що я. Задумка була така гарна, що радість переповнювала Бога. Зробив він Землю город дуже гарним, там були і гори, і ліси, і моря з океанами, а які річки та рівнини, краєвиди так і радували очі. Засадив він Землю цей город різними рослинами, різноманітність була дуже багатою і корисною для Землі городу. Заселив він цей город всякими тваринами, все було продумано до дрібниць. Залишив він своє творіння на тварин та комах, а щоб вони існували на користь йому, він написав їм тест "Биття", де треба було думати, що добре, а що погано і не вподобатись поганому, та не вихваляти зло, наприклад того, що не мав хтось виконувати вбивство щось на приклад тому: "Я Бог і вбий свого сина, щоб показати свою віру в мене", бо перед цим, він же написав, що зло може прикинутись Богом і надурити, навіщо Богу доказувати любов і віру до нього, хіба він не бачить ваші душі? Чи ви думали що його можна надурити? Оце так ви зневажаєте Бога? І якщо ти розумний, то не зробиш поганого, навіть тоді, коли лисиця прикинеться лагідною кішкою. Ой, щось я відволіклась в не туди. Так ось, згідно цій книжці "Биття", він і бачив як хто вчиняє і бив їх за ці вчинки, тому й називається ця книжка "Биття". А ще, Бог написав додаток до цієї книжки, де пророчить, що може бути, коли на його Землі городі піде щось не так і назвав він цей додаток "Відверто", де він без всякого сорому розказав, як не буде миловати, а буде карати, якщо його Землю город занапастять. Бог одкровенно признався в цьому додатку до книжки, що вб'є всі тих, хто завдав шкоди його Землі городу. 
  
 І ось настав тей час, коли Бог прийшов збирати врожай і що він там бачить? Жах! Його Земля город був отруєний фосфатами, гербіцидами, формальдегідами і всякою такою отрутою, це все з дощем стікало в річку. А повітря, це жах, було забруднене, ні води попити, ні вдихнути, ні видихнути, а як їсти те що на Землі городі, воно ж ядовите. І тут він побачив тих, хто це все зробив, вони сиділи і доїдали бадилля картоплі, від її зелені нічогісінько не залишилось. Це були колорадські жуки. Гнів Бога не мав меж! Він почав вбивати колорадського жука, всіма доступними засобами. Взмолилися  колорадські жуки, протягли свої лапки до Бога і та жалібно: "Не вбивайте нас, у нас малі дітки, вони ж ні в чому не винні..." 
  Ви за те щоб вбивати колорадського жука і його діток на городі, чи дозволите їм занапастити ваш город, а самі зостаєтесь голодувати і пити забруднену ними воду з джерела, та дихати тою поганню, яку вони викидають в повітря? 
  Дуже, дуже прошу чесно перед Богом відповісти на це питання, так відповісти, щоб Бога не надурити, бо він карає жорстоко, час такий настав. Від вашої відповіді і буде залежати ваше життя. Якщо не відповісте, то в думках таки Бог прочитає, яку мораль ви для себе взяли з цієї казки, від ваших думок і буде залежати майбутнє ваше і ваших дітей! 
Р.S. Я допоможу вам відповісти на це питання. Можна найти "птиць" які винищать цього жука і в городі залишаться інші жуки, які не наносять шкоди городу, але з однією умовою, що Земля город більше не буде забруднюватись, а всі ті, хто населяє Землю город, поміняє свої цінності і пріоритети.
   Думайте! Гарно подумайте! Або ви, як і комахи на вашому городі і полі, назавжди будете стерті з Землі!

Українська музика 1814







50%, 1 голос

50%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Парад рашистів...Смерть ворогам!

   


Парад рашистів. Схоже на макети. Вони навіть умудрилися перевернути танк..
[ Читати далі ]

Дєди гвалтували

  • 10.05.22, 10:12


Десь 4 роки тому мене видалили з будинкового чату. На фоні побєдобєсія 9 травня я попрохала припинити страждати хєрнею і опублікувала статистику зґвалтувань радянськими солдатами  європейських в цілому і німецьких жінок зокрема. Мої сусіди, які зараз сидять по кілька годин на день в паркінгу через прильоти російських ракет, якими щедро нас поливають онуки "побєдітєлєй", дуже образились за «дєдов».

На щастя, багатьом із моїх сусідів розвиднилось. Я вже писала, що розбанили мене практично в першу нашу відсидку в паркінгу. А після Бучі частина моїх сусідів взагалі почали писати українською мовою.

Після виходу російської армії з території Київщини, світу відкрилася жахлива правда про звірства та знущання окупантів над місцевими жителями, зокрема про катування, вбивства та зґвалтування.

Я прочитала досить багато про сексуальні злочини під час різних воєн. І спогади очевидців, і звіти різних правозахисних міжнародних організацій.  Про трагедії японських «жінок для утіх» під час Другої світової війни, руандок на початку 90-х,  боснійок в тих же 90-х (Фочанська етнічна чистка), про сексуальне рабство з боку ісламістів по відношенню до єзидів і так далі.

Статистику про зґвалтування Червоною армією збирали німецькі лікарі. За їхніми даними, кількість жертв лише у Берліні становила від 95 до 130 тисяч, а загальне число німкень, які пережили цю трагедію, сягає двох мільйонів. Один із лікарів припускає, що кожна десята жінка згодом померла, переважно наклавши на себе руки. В середньому кожна з жертв, вік яких варіювався від 9 до 90 років, була зґвалтована 12 разів - в 1945 році в Берліні перебували близько 5 мільйонів радянських солдатів. Для багатьох жінок у віці від 80-ти до 90 років цей акт насильства виявився смертельним.

Деякі німкені згадують, що радянські жінки спостерігали за тим, як їх ґвалтують, і сміялися.

Солдати часто напивалися до такого стану, що не могли завершити статевий акт і користувалися пляшками - частина жертв була знівечена таким чином.

Українська письменниця та художниця Емма Андієвська, яка в 1945 році в 14-річному віці опинилася разом з матір'ю в Берліні, згадувала, що коли в квартал увійшли радянські частини, майже відразу почалися зґвалтування. Перші дні над вулицею стояв суцільний дикий крик - це кричали жінки, до яких дорвалися радянські солдати.

Згідно ялтинським домовленостям американці передавали німецьких полонених представникам Червоної Армії. Ось свідчення про одну таку «передачу»:
«Напівп'яні солдати Червоної армії, обвішані гвинтівками і кулеметами, вишикували беззбройних німців у шеренги. Вони  валили на землю жінок і дівчаток, зривали з них одяг і починали ґвалтувати свої жертви прямо перед строєм... Молода німецька жінка, трохи за тридцять, мати 12-річної дівчинки, стояла на колінах біля ніг російського сержанта і благала взяти її, а не доньку. Але її благання залишилися без відповіді. Німецькі чоловіки стояли, оточені кулеметними стволами.
Німці були зігнані в імпровізований табір, який оточили 30-ма танками. Радянські солдати знову і знову поверталися до німців, тягнучи жінок і дівчаток, яким не могла допомогти присутність чоловіків і батьків. Насильство тривало всю ніч, припинившись тільки перед самим світанком. Жінок притягли назад, як зламані ляльки, якими солдати натішились.

Німецьким чоловікам тієї ночі довелося зробити важкий вибір, і багато з них його зробили. Коли перші промені сонця впали на оточений танками луг, безліч німців не піднялося. Ті з них, у яких була хоч яка можливість, перерізали вени своїм дружинам, донькам і собі. Інші чоловіки задушили своїх дружин і дочок, після чого повісилися на бортах вантажівок. Вони вважали смерть кращою, аніж довге і болісне вмирання" (за свідченнями Іллі Ілько Селезньова, за матеріалами «Раса-Die Rasse», документів Верховного Головнокомандування, спогадів очевидців).
Нащадки отих "воїнів" доїхали тепер до нас.

Саме тому мене завжди вивертає від теми «9 травня».  Яке свято? Треба бути повністю відбитими на голову, щоб подібне святкувати.
Пам’ятати – так. Але не святкувати. Криваві ґвалтівники і вбивці.

P. S.  Список книжок на тему:
Жінка в Берліні. Видавництво Комора (можна купити, до речі) - автобіографічна книжка німецької журналістки Марти Гіллерс,  в якій вона описує події від 20 квітня до 22 червня 1945 року в Берліні.
Навіщо я народилась дівчинкою (в інших перекладах  Чому у мене не було сексу). Габріела Кепп. Видавництво Зелений пес.
Коли прийшли солдати. Зґвалтування німецьких жінок наприкінці Другої світової війни. Міріам Ґебгардт.
Ми, діти насилля.  Міріам Ґебгардт.
Падіння Берліну. 1945. Ентоні Бівор.
Моє ім'я - Маріте. Альвадіс Шляпікас.
Війна все спише.  Леонід Рабічев

Зоя Казанжи

на фото девочка и мальчик (статистика)

  • 10.05.22, 09:23

Порвала судьбы пополам

Война вмешалась против воли

В слезах глаза, а сердце с болью

 

 

Теплом не радует весна

И смерти детские статистик

Тела их вижу на руках

 

Я ощущаю сердцем горе

И крик душевный матерей

Я переполнен этой болью

 

Давно статистике не верю

Но их количество растет

Я помню душу ставшей первой

 

Тела на фото давят слезы

С надрывом хочется кричать

И к сожаленью список сложен

 

Он души просто обезличит

А в них порядковый присвоят

Сухими цифрами статистик

 

Притупят чувства слез и горя

И уникальность каждой жизни

А мама каждая их помнит

 

Особо первые слова

В душе отчетливо их слыша

Черства статистика к слезам

 

Она к смертям детей привычна

Простые цифры впереди

Без отчеств записи фамилий

 

Судить не буду, просто плачу

Я не по цифрам смерти помню  

На фото девочка и мальчик  В.К. 2022

***

  • 09.05.22, 21:53



у мене теж були отакі родичі нараісє... тепер немає
***