хочу сюди!
 

Людмила

53 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Цікаві і незвичні звичаї українського подружжя...


  

Ви чули про щорічні ярмарки на дівчат; про ідентифікацію жінки “не людиною”, можливість дружини отримати право голосу на громадських зборах, забравши його у свого ж чоловіка …? Минуле повсякдення українців рясніє всякими диковинками й цікавинками. Про деякі з тих, що побутували у подружньому житті українців, читайте тут.

1. Батьки домовилися – діти виконують

Наприкінці ХVІ ст. серед українців побутувала так звана “змова малолітніх”. Згідно з ним, батьки неповнолітніх дітей домовлялися про їхнє майбутнє одруження. Угода передбачала й розмір посагу/віна, а порушення її супроводжувалося значною матеріальною компенсацією.

2. Жінка робить – чоловік розплачується

Ще у ХVІІІ ст. чоловіків вважали відповідальними за поведінку своїх дружин, тому за порушення останніх карали саме їх (чоловіків).

[ Читати далі ]

Що тільки не придумають...))

Іноді одна маленька деталь в інтер’єрі може відразу змінити загальний вигляд. І ця невелика родзинка робить місце таким, що запам’ятовується. Таким прийомом активно користуються деякі кафе, ресторани, магазини і навіть просто люди, небайдужі до креативних дизайнерських рішень.

У громадському туалеті є камін
 

Є дві новини - одна хороша, інша погана

Хороша новина: сьогодні в Німеччині відбулася без перебільшення історична зустріч міністрів оборони 43 країн на підтримку України. Фактично створене світове міністерство оборони України. У нас буде зброя і все необхідне для перемоги над ворогом. 

Погана новина: у квітні країни Європи купили російської нафти більше, ніж у березні. Щодня Європа платить кремлю 1 мільярд євро за нафту, фінансуючи війну проти України. Ці цифри підтверджують, що санкції не працюють, щоб зупинити агресію путіна. Тому наша вимога одна: припинити купувати російські нафту і газ. 

Постачання зброї і ембарго на купівлю російських енергоносіїв дуже-дуже наблизять нашу перемогу над заклятим ворогом.



Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Дениші/Тригір’я. Прощання із поліською осінню

  • 26.04.22, 19:13
[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктись самому.]

Село Дениші має досить вигідне розташування – недалеко від Житомира, понад жвавою трасою. А чисті ліси та мальовничі скелі понад Тетеревом приманюють сюди немалу кількість людей, як для якогось середньостатистичного села. На жаль, їх наявність поки ніяк не впливає на стан головної пам’ятки, до якої йти усього 500 метрів від автобусної зупинки.


[ Читати і дивитись далі ]

Подумалося

  • 26.04.22, 16:01


  До війни я думала, що вмію цінувати людей і миті. 

*****

  • 26.04.22, 15:30
Стою на колінах, вмиваюсь сльозами,
Не можу молитву сказати словами,
Та Ти наперед усе, Господи, знаєш,
І кожну сльозу із очей витираєш.

Мій Боже, молитва моя не за себе,
Не прагну даремно тривожити небо.
Усе, що потрібно, я, Господи, маю,
За інших людей Тебе нині благаю!..

За тих, хто сьогодні в підвалах ночують,
Хто вдень і вночі страшні вибухи чують,
Хто вже призабув запах свіжого хліба,
У кого від дому немає вже й сліду,

За тих матерів і батьків, що ніколи
Не будуть вести своїх діток до школи,
За доньку і сина, що плачуть ночами,
Бо вже не побачать ні тата, ні мами.

Сьогодні, мій Боже, до Тебе молюся
За діда старого, за сиву бабусю,
Що дні доживають в холодній квартирі
(Тікати стареньким від горя несила).

Молюся й за тих, хто, лишивши родину,
Пішов захищати свою Батьківщину,
За тих, хто людей від поранень лікують,
За тих, хто з вогню кожну душу рятують...

Молитву оцю я щодня в серці ношу,
І милості, милості, Господи, прошу.
Помилуй, утіш, підкріпи кожне серце,
Спаси й збережи від тенет злої смерті.

Зміцни, звесели, в кого руки охляли...
І тих, що про Тебе ніколи не знали,
Поклич за Собою, дай справжнє прозріння,
Хай кожному явиться, Боже, спасіння!

Благаю Тебе, щоб серця не стверділи,
Щоб вміли прощати й любити уміли,
Нехай душа кожна впаде на коліна
Й пізнає, що в Тебе є поміч і сила!..

***

Стою на колінах, тихенько шепочу,
За інших людей Тебе, Господи, прошу,
Нехай в небеса ця молитва полине:
Помилуй, мій Боже, народ України!

09.04.2022

Леся Данильчик

Українська музика 1807







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.