хочу сюди!
 

Vika

39 років, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Українська музика 1877







100%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Мова має значення!


Сьогодні великий день. Рівно три роки тому набув чинності Закон про мову, співавтором якого я був. Я горджусь, що наша фракція у парламенті єдина, яка 100% голосів дала за цей архіважливий Закон.

Символічно, що Закон про мову набув чинності у річницю проголошення Декларації про державний суверенітет України. Сотні років російська імперія намагалась знищити нас і нашу мову. І зараз, коли окупанти захоплюють наші території, найперше, що вони роблять - люто знищують все, що пов‘язано з нашою мовою - вказівники, книги, навчання.

Тому що, як писала геніальна Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову».

Тому що мова має значення!

Але ніхто і ніколи не відбере у нас нашу мову і не переможе нашу націю.

Слава Україні! Смерть ворогам!

 

 

Олег Ляшко,
лідер Радикальної партії

Вот война закончится когда-либо, а что у нас изменится??

  • 16.07.22, 12:19
?.
Что, станет меньше в Украине местных россиян?? — Нет.
Что, станет на данном форуме Меньше россиян украинских? — Нет. Как гадили генно парусски и завидовали умным людям - так и будут.
.
Что, может станет меньше русских в нашей власти?? — Нет. Украинцы настолько просты умом, что будут выбирать русских Красивоболтающих языком и дальше в депутаты и в руководители отделов компаний. Бизнеса. Управленцами. Элитой.
.
Всё, Что Происходит до Сегодня - я вижу что это Правильно. Хорошо, устраивает.
.
Но что дальше?
.
у нас внутри масса вредных нормальному народу нам- русских.
.
И ничего ж не поменяется. От них не избавится никак.
Так что бардак позитивный будет и дальше...
.
Грустно. Вот бы им заплатить - и переселить всех И Форумских на остров. И им - хорошо, и нам бы легче стало... Только в кармане пусто .. Может Быть без русских исчезнувших Нация наконец себя показала, эти бычки украинцы? Или нет, но жили б хозяйственно. Каждый Знает - Украинец Добрый Господар. Даже в уголку. Характер и толковый. . В Идеале надо и от своих евреев избавиться. Но это малодостижимо, перемешались уже... . Вот война закончится - а русских то у нас останется море среди нас... Гадостных, завистливых, продажных, патриотов генных расеи матушки. Криворуких генно. И - Что? Как нам с ними дальше Жить и придётся ведь)))))) Со своими внутренними русскими, украинцами паспортом. . Я не знаю. Мало что поменяется? Не исчезнут. . Война закончится - а что поменяется у украинцев? Куда придём при Таких вводных имеющихся . Русской нации в городах до 40% наличия было....

Під куполом. Глава 9



-      Ігор? – запитала Оксана, а про себе подумала, що після «одужання» цього хлопця, ритм її життя значно прискорився

-      Не зовсім. Я мав на увазі його батька - Альберни Ольбермана. Ти ж звісно чула про цього генія, що врятував нашу країну від колишньої росії, нинішньої московії.

-      Тож це правда, що Ігор син того самого Ольбермана, що винайшов «Парасольку»? – Оксана так округлила очі, що Степан Семенович посміхнувся.

-      Так, Оксано, правда. А ці люди хочуть мати вплив на Альберни через сина. Проте, як ти певно помітила схопити Ігоря дуже непросто. Тому ти тут. Вони підготували пастку, а ти, вибач за прямоту, приманка. – головний лікар розвів руки, наче мовлячи, нічого не поробиш

Дівчина задумливо помовчала та мовила:

-      Чому всі так впевнені, що Ігор ринеться рятувати мене?

-      Гадаєш, ні?

-      Я… я не знаю. Він такий, наче робот. Здається він взагалі нічого не відчуває. Якийсь, заморожений наче.

-      Це наслідки лікування. Адже чотири роки в комі, а точніше в стані роздільної реальності не можуть минути безслідно.

-  Роздільної реальності? – дівчина проговорила ці два слова по складах – щось я не пригадую такого визначення. Що це значить?

-      Ну-у-у, це не так просто пояснити…

Оксана не дала йому завершить, спалахнула:

-      Мені здається, що після всього, ось такого – вона зробила руками рух, наче намагалась обійняти великий глобус – що зі мною трапилось, я маю право на відвертість!

-      Оксанко, дівчинко, я відвертий з тобою. Гаразд, я зараз розповім все що знаю, ти тільки скажи, що він сам тобі про себе розповів?

-      Нічого! Сказав що повністю втратив пам’ять.

-   Погано, йому б треба здати аналізи, по спостерігатись, адже його лікування було тестовим, він перший кому ввели Claustoff.

Оксана знову починала злитись, лікар помітив це і поспішно сказав:

-      Гаразд-гаразд. Отже по порядку. В нашу лікарню Ігор потрапив через те, що підірвавсь на міні. Він працював в ДСНС (Державна служба з надзвичайних ситуацій) сапером. І йому «пощастило» зіштовхнутись з новою для того часу імпульсною міною. Вона вибухає коли ще до неї метра три. Про такі міни тоді ще нічого не було відомо. Бригада Ігоря працювала над розмінуванням якоїсь будівлі. Крім того, що міна спрацьовує без безпосереднього контакту, в неї є ще одна особливість. Її вибух – це направлений викид енергії – імпульс, який проходить через тіло людини і перемелює всі внутрішні органи на фарш. Вибач за порівняння. Ігорю пощастило, що був повністю в саперних обладунках, і йшов третім. Перші двоє загинули на місці. Ігоря привезли до нашої клініки ледь живого. Всі його внутрішні органи – печінка, легені навіть серце були деформовані відмовлялись працювати. Він помирав.

Оксана, як і інші в клініці не знали нічого про смуглого пацієнта. Він був наче місцевою таємничою знаменитістю, тому зараз слухала з великою зацікавленістю.

-      Ми зателефонували його батькові. Альберни Ольберман попросив ввести його в стан клінічної коми, тим самим уповільнивши відмирання органів. Наступного дня з ранку він вмовляв мене застосувати Claustoff. Взагалі я проти препаратів, що не схвалені Міністерством здоров’я і ніколи б не погодився на такий експеримент, якби не… ну по-перше як відмовиш Ольберману? По-друге жити Ігорю залишалось кілька годин.

-      Та що ж це за Claustoff? Звідки він? Чому ніхто про нього не знає?

-      Цей препарат – це ще один винахід геніального Ольбермана. Щодо його складу, та хімічного составу то окрема розмова, а от щодо дії – це реальний прорив в медицині.

Степан Семенович взяв паузу і навіть звів очі догори, підбираючи слова.

-      Що таке людина? Зрозуміло що тіло, внутрішній якийсь світ, свідомість, підсвідомість. Душа, в решті решт, якщо вірити в Бога. Ми звикли, що Я- лікар голосом виділив слово-літеру – це наче тіло плюс свідомість. Але всі процеси в тілі відбуваються підсвідомо. Кров біжить по венам, клітини обновлюються, тіло старіє – незалежно від наших бажань чи переконань. За ці процеси в нашому тілі відповідає підсвідомість. А наш мозок – це такий провідник між підсвідомістю і тілом.

Оксана згадала слова професора з її інституту.

-      Здається, я зрозуміла. Цей препарат впливає на частину мозку, що відповідає за прийом інформації - клауструм. Типу, він роз’єднав підсвідомість і тіло Ігоря

-      А ти молодець – головний лікар посміхнувся – саме так. В його палаті, ти напевно бачила ще й комп’ютерний блок? – Оксана ствердно кивнула – Ну от поки ми, лікарі, по мікронам відновлювали тіло хлопця, його внутрішнє Я, або підсвідомість жило окремим життям. Яким саме я не знаю. Альберни Ольберман, звісно геній, але не оратор. Він пояснив, щось, про гуру, про корейські старовинні знання, про силу тілу й духу і при цьому постійно показував руками в бік комп’ютера. Тоді я вирішив відкласти це питання на потім. І от це саме, потім, так і не настало, то одне, то інше і все не на часі…

Лікар замовк на півслові, бо зверху почулось противне скрипіння дверних петель, а потім і кроки сходами.

Американський доброволець




Це Джеймс Васкес, американський доброволець із Коннектикуту.
Сім'я його бабусі в Латвії була знищена більшовиками, тож коли він почув про війну в Україні, то не роздумуючи оформив собі закордонний паспорт та у березні вступив Іноземний легіон.
Спершу він захищав Київську область, а потім Донбас. Васкес став зіркою Твіттера, де регулярно описував свої враження про війну.
У червні він повернувся додому і продає все своє рухоме майно - машину, човен, трейлер, трактор, щоб купити амуніцію для бійців свого підрозділу та повернутися до України, яку він називає своєю другою Батьківщиною. Sergey Morenets

«Те, кто ждут тебя в огне»



Боже, ну куда ты смотришь?
Поверни свой взор сюда,
Разве ты не видишь Боже,
Здесь тотальная пизда,
Здесь людей сгребают в кучи,
Рвут и мелют на куски,
Здесь настали дни такие,
Кровожадной злой тоски.

Здесь настали дни эпохи,
Время страшных перемен,
Боже, накажи ублюдков,
Дай им мудрости взамен, 
Разожги в них человечность,
Они знают – здесь, как там,
Просто люди, просто дети,
Что их режут пополам.

Тысячи из тысяч жизней,
Дней несбывшейся мечты,
Тех, что выносили в сердце,
Что развеялись как сны,
Посмотри скорее, Боже,
Проведи эксперимент,
Ты запомнишь наши лица,
Что сгорят через момент?

Слышишь, как звенят ракеты?
Как гудит их самолёт?
Он несёт в наш дом руины,
Он лишь смерть сюда несёт.
Нету больше сил у многих,
И желаний больше нет,
Мы тут, Боже, заебались,
Наперёд на много лет.

Мы хотим продолжить жизни,
Пить, курить, растить детей,
Им рассказывать, как славно,
Провели остатки дней,
Мы хотим проснуться утром,
Разогнав душевный мрак,
В магазин сходить, одевшись,
Без панических атак.

Мы хотим домой вернуться,
И что б дом стоял, где был,
Мы хотим любить друг друга,
Изо всех последних сил.
Мы хотим кричать на звёзды,
В лужах вытоптать луну,
Кровь оставить в своих жилах,
Чтобы чувствовать весну.

Мы живём, великий Боже,
Каждым подгоревшим днём,
Запахом разбитых окон,
Вырванной земли дождём,
Выживаем каждой клеткой,
В этой ёбаной войне…
Добр будь, прости за грубость,
Тех, кто ждёт тебя в огне.

© William van Warg


Сьогодні бачила Одарка...

Сьогодні бачила Одарка,

Від поту витерши чоло,

Як в небі Бог полоще хмарку,

Над поворотом на село.

Носили бджоли липня злото,

Далекий сріблом блимав став,

А в полі нудилась робота,

Допоки Бог забаву мав.



«Всесвіт»



Світ бездумно горить,
Небезпечно і близько палає,
Світ руйнує будівлі,
І руїнами страшно димить,
Світ від болю кричить,
І ця біль його перемагає,
Відчайдушно страждає,
Поки знов ланцюгами гримить.

Світ тікає з очей,
Що згасають так тихо і сумно,
Із дитячих очей,
Що тепер лише бачать пітьму,
Цілий всесвіт помер,
У маленькій людині безшумно,
І ще тисячі з ним,
Не дізнавшись за що і чому.

© William van Warg

«На изнанку»



На изнанку вывернутый, выпотрошен весь, 
Я из органов сварганил вычурную смесь,
Геральдисты вновь испортят лилиями ткань,
Я за линиями спрячусь, что стирают грань.

Наломаю семь поленниц первоклассных дров,
Вереницей безупречных, сонных вечеров,
Где-то между удивлений, в ласковых глазах,
Красотою воспалений, боль согреет страх.

Обуздаю первобытный, но прекрасный грех,
Смех сквозь видимые слёзы, безопасный смех,
Посмотри какая связка, сколько здесь ключей,
Может мне ответит сказка: Где я? Кто я? Чей?

© William van Warg