хочу сюди!
 

Інна

47 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 38-48 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Українська музика 2204






0%, 0 голосів

50%, 1 голос

50%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Озеро Синевир, перлина України...





 


Юрій Клапоух - сучасний український художник, родом з Харкова. Його роботи виконані переважно в стилі реалізму, романтизму та з міфологічними сюжетами. Від його картин у вас перехопить подих ...

[ Читати далі ]

кєно в ссср

  • 08.06.23, 10:22
Стройка. Охєрєнно сімпатішний прораб. Спаянний світлими цєлями коллєктів.

Молода пара строітєлєй комунізму в огранічених масштабах. Він - туповатий дебелий рабочій, живущий раді жизні на зємлє. Вона - миловидна жіночка невисокого зросту з неожиданно мощними амбіціями. У них показатєльно нєзємная любов. Незаміжні баби-строітєльніци їй страшно завидують. На планьорку перед роботою муж заносе свою крихітку виключно на руках.

Сімейна ячейка позаріз хоче розвиватись. Тобто, весела балаболка-супруга хоче, а супруг, виходячи зі свого нижчого освітнього статусу, змушений їй подкорятися.

І тут нарешті приходе томний вечір. Він у ліжку, мучається від гормонального тиску, вона бігає по кімнаті в духовному трансі. Напруга наростає. Чекаємо на маленький кусень радянської еротики. Не Бог зна що. Ніжні обійми страсних людей в кальсонах з начосом, скромний поцілунок в сутінках. Бодай крупіцу. Але ніт.

Супруг з наївним іплом безнадьожно просе:

- Можєт, хотя би сіводня виспімся (тіпа, завтра ж знову пахать на галєрах под красним вимпелом).

А супруга йому - хєра з два! Давай, повторяй за мною шліфовані інглійські фрази. Розвивацца нада.
Цікаво для чого? Шпіоніть зібрались на Альбіонах чи шо?

(сільнєйше проізводственне кєно - "Нє пройдьот і года")

Любовь спасет мир от нас и нас от самих себя.

Не зверь , не птица вольная, не рыба в водах рек .
И не раба законная. Я просто человек
Церквей немало высится, чтоб замолить Мой грех,
Но не учли строители. Мой грех-лавины снег. 

На всей земле отыщется тот, кто мне очень рад.
Забудется, отдышится я- человек. Я-гад.
Предателей оплакивать, не узнавать друзей
И в синем небе радовать расстрелом лебедей.

Но, полюбивши искренно, взвывая от луны,
Мы обрастаем ритмами и мы тогда не мы.


Это вы зря...


Меня?!!  В ад?!!  И что, чертей совсем не жалко?


Народи світу, куди ви дивитеся...

 

(Думаю, що перше фото - це не Каховка. Здається десь бачила його пару років тому...) burumburum

Про дебілів. Відповідь на можливі закиди.

  • 07.06.23, 19:28


Невиліковних дебілів - хоч ЗЕбобиків, хоч рашистів - з якими нецікаво полаятись і які не приводять жодного факту своєї правоти, я посилаю нахуй зі свого блогу. Тобто - блокую. Я старенький, нерви хуйові, інвалид війни - тож мені можна. Ферштеєн?